Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1

за участю представників

У жовтні 2008 року ОСОБА_1 звернулась до господарського суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності на 944 акції закритого акціонерного товариства "РМЗ "Харчпром", витребування їх з незаконного володіння відповідача, стягнення 52322,04 грн. неотриманного прибутку у вигляді дивідендів шляхом звернення стягнення на прості іменні акції ЗАТ "РМЗ "Харчопром", 1000 грн. моральної шкоди, та про зобов’язання третьої особи –ТОВ "Легенда ЛТД" - внести зміни до системи реєстру власників іменних цінних паперів ЗАТ "РМЗ "Харчопром", а саме відкрити для позивача особовий рахунок у цінних паперах та внести запис до системи реєстру власників іменних цінних паперів ЗАТ "РМЗ "Харчопром" про перехід права власності на 944 акції від відповідача до позивача списати прості іменні акції ЗАТ "РМЗ "Харчопром" з особового рахунку відповідача та зареєструвати вказані акції на особовий рахунок позивача.

В процесі розгляду справи стало відомо, що ОСОБА_2 відчужив пакет акцій на користь громадянки ОСОБА_3, в зв'язку з чим 25.12.2008 позивач уточнив позовні вимоги, а саме, вимоги, заявлені до ОСОБА_2, позивачем заявлено до нового відповідача ОСОБА_3, яка залучена до участі в справі в якості відповідача ухвалою суду від 25.12.2008.

Рішенням господарського суду Київської області від 06 лютого 2009 року, залишеним без змін постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 19 березня 2009 року, провадження в частині позовних вимог про визнання права власності на акції, витребування акцій, стягнення неотриманного прибутку, відшкодування моральної шкоди припинено у зв’язку з непідвідомчістю даної справи господарським судам; в решті позовних вимог відмовлено з огляду на їх безпідставність.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням та постановою позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції та направити справу на новий розгляд.

Обґрунтовуючи зазначені вимоги, скаржник вказує на те, що припиняючи провадження в частині позовних вимог, судами не взято до уваги наявність у позивача та відповідача 1 статусу суб’єкта підприємницької діяльності, не з’ясовано статус відповідача 2 та не встановлено інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Ознайомившись з матеріалами справи, перевіривши на підставі встановлених обставин правильність застосування судами норм матеріального та дотримання норм процесуального права, заслухавши суддю доповідача по справі, судова колегія дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційних скарг з урахуванням наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, ухвалою Апеляційного суду Житомирської області від 29 вересня 2006 року у справі №22ц-81/2746 задоволено позов ОСОБА_1 про розірвання договору купівлі-продажу акцій № 4 від 09 жовтня 2001 року, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у зв’язку із невиконанням останнім умов договору по оплаті акцій.

Господарськими судами з’ясовано, що ОСОБА_2 акції позивачу не повернув, а ТОВ "Легенда ЛТД" - реєстратор акцій емітента ЗАТ "РМЗ "Харчопром" - не вносить відповідні зміни до реєстру власників іменних цінних паперів, що і стало підставою для звернення позивача до суду.

Розглядаючи даний спір по суті заявлених позовних вимог, суди обох інстанцій зазначили, що відповідно до ч. 1 ст. 21 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 1 ГПК України передбачено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів. Згідно ч. 2 ст. 1 ГПК України у випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності. Пунктом 7 Постанови Пленуму Верховного суду України № 13 від 24.10.2008 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" (v0013700-08) зазначено, що у зв'язку з відсутністю в законодавстві норм про спеціальну підвідомчість (підсудність) спорів, пов'язаних з розміщенням акцій чи їх обігом, що виникають між акціонерами господарського товариства та товариством (крім передбачених п. 4 ч. 1 ст. 12 ГПК), такі позови повинні приймати господарські суди за правилами ст. 1 ГПК, тобто з урахуванням суб'єктного складу учасників спору.

З’ясувавши, що ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не є сторонами в господарському процесі в розумінні вказаних норм, суди попередніх інстанцій зазначили, що даний спір, в частині вимог про визнання права власності на акції, про витребування акцій, про стягнення неотриманного прибутку та відшкодування моральної шкоди за суб'єктним складом може належати до корпоративних спорів. Проте, враховуючи, що вказаний спір не пов'язаний із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності ЗАТ "РМЗ "Харчопром", відтак, не є корпоративним в розумінні ч. 4 ст. 12 ГПК України, суди припинили провадження у справі по вказаній частині позовних вимог на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, оскільки справа у цій частині не підлягає розгляду в господарських судах України.

Колегія суддів Вищого господарського суду України повністю погоджується з наведеними висновками місцевого та апеляційного суду, оскільки вони зроблені на підставі всебічного аналізу норм процесуального права та, відповідно, правильного їх застосування до цивільних правовідносин, які виникли між учасниками спору.

При цьому, неспроможними є доводи позивача про наявність у нього та відповідача 1 статусу суб’єкта підприємницької діяльності, оскільки, укладаючи договір купівлі-продажу акцій, який в наступному був розірваний ухвалою апеляційного суду у цивільній справі, сторони діяли виключно як фізичні особи і факт наступної реєстрації їх в якості підприємців не міг змінити та не змінив характеру та правової природи цивільних відносин з приводу купівлі-продажу майна.

Відтак, припинивши провадження у вказаній частині позовних вимог, господарські суди діяли виключно в межах закону, окрім того, правильно роз'яснили позивачу, що він має право звернутись з такими ж вимогами до відповідного місцевого (загального) суду з урахуванням встановленої територіальної підсудності, яка визначена у ЦПК України (1618-15) .

Розглядаючи решту позовних вимог про спонукання ТОВ "Легенда ЛТД" вчинити певні дії в реєстрі власників цінних паперів ЗАТ "РМЗ "Харчопром", господарські суди на підставі п.4 ч.1 ст. 12 ГПК України дійшли висновку про підвідомчість господарським судам зазначеної категорії справ.

Господарськими судами встановлено, що п. 17 Положення про порядок ведення реєстрів власників іменних цінних паперів, затвердженого рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку №1000 від 17.10.2006 (z0049-07) , передбачена можливість унесення до системи реєстру записів про перехід права власності на іменні цінні папери за рішенням суду. Разом з тим, наведеним пунктом Положення встановлена можливість внесення змін до системи реєстру відповідно до рішення суду про позбавлення певних осіб права власності на цінні папери, за умови визначення в такому рішенні осіб, до яких переходить таке право власності на цінні папери, та цінні папери, за якими воно переходить.

Враховуючи, що в ухвалі апеляційного суду, на яке посилається позивач, вимагаючи внести відповідні зміни, відсутня вказівка про позбавлення відповідача 1 права власності на акції та про перехід цього права до позивача, господарські суди дійшли вірних висновків про неможливість задоволення заявлених вимог з огляду на відсутність правових підстав для внесення будь-яких змін до системи реєстру за вказаним рішенням апеляційного суду.

З огляду на те, що позивачем не доведено наявності інших обставин, які б були підставою для спонукання ТОВ "Легенда ЛТД" внести відповідні зміни до системи реєстру, господарськими судами обґрунтовано відмовлено позивачу в задоволенні цієї частини позовних вимог.

На підставі вищевикладеного, суд касаційної інстанції вважає прийняті у справі судові рішення обґрунтованими та такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, а також вимогам, викладеним у постанові Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 року № 11 "Про судове рішення" (v0011700-76) із змінами та доповненнями, відтак, не вбачає жодних підстав для задоволення вимог скаржника та скасування вказаних судових рішень.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , суд,

Касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 19.03.2009 року у справі № 2/213-НМ залишити без змін.