Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Плюшка І.А. - головуючого,

Бернацької Ж.О.,

Самусенко С.С.

розглянувши у відкритому

судовому засіданні касаційну

скаргу Відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат"

на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.06.2009 року

у справі № 6/94-09

господарського суду Дніпропетровської області

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми "Електропромремонт"

до Відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат"

про стягнення 239712,89 грн.

за участю представників

позивача - не з'явились

відповідача - Чобанюк Т.М. –довіреність № 52-16/111 від 23.12.2008 року

У лютому 2009 року Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми "Електропромремонт" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" про стягнення 239712,89 грн.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 23 квітня 2009 року у справі № 6/94-09 (суддя Коваленко О.О.) в задоволенні позовних вимог ТОВ ВКФ "Електропромремонт" відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11 червня 2009 року (судді Голяшкін О.В., Білецька Л.М., Науменко І.М.) рішення господарського суду Дніпропетровської області від 23 квітня 2009 року у справі № 6/94-09 скасовано, позов задоволено, стягнуто з Відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми "Електропромремонт" 216500 грн. боргу, 20134,50 грн. інфляційних втрат, 3078,39 грн. річних, 2397,13 грн. витрат по сплаті держмита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 1198,57 грн. витрат по сплаті держмита при поданні апеляційної скарги.

Не погодившись з постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11 червня 2009 року Відкрите акціонерне товариство "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" звернулось з касаційною скаргою, в якій просить зазначену постанову скасувати, а рішення господарського суду Дніпропетровської області від 23 квітня 2009 року залишити без змін.

Вимоги касаційної скарги Відкрите акціонерне товариство "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" обґрунтовує тим, що оскаржувана постанова прийняте з порушенням вимог матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги перевіривши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарським судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 20 червня 2008 року між позивачем –ТОВ "ВКФ "Електропромремонт" (постачальник) та відповідачем –ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" (покупець) укладений договір поставки № 1024д/08, у відповідності до умов якого постачальник зобов’язався передати у власність покупця товар відповідно до додатків –специфікацій до договору, а відповідач зобов’язався прийняти цей товар та оплатити його на умовах, передбачених договором.

Відповідно до п.п.5.1, 5.2 договору оплата товару покупцем здійснюється на підставі рахунків-фактур, виставлених постачальником за товар. Оплата товару здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 15 банківських днів з моменту виставлення рахунків-фактур та податкових накладних за фактично поставлений товар.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, на виконання умов договору позивач за накладними від 07 серпня 2008 року № 0807-006 на суму 191000 грн. та № 0807-007 на суму 25400 грн. передав відповідачу товар на суму 216500 грн.

Факт отримання товару і його вартість відповідачем не заперечуються.

Проте, відповідач зобов’язання по оплаті вартості отриманого товару не виконав, вартість товару на користь позивача не сплатив.

Позивачем ТОВ ВКФ "Електропромремонт" на адресу відповідача направлено претензію від 15 жовтня 2008 року вих. № 1510-082 з вимогою про оплату товару. У відповіді на претензію від 20 листопада 2008 року № 52-16/1208 відповідачем у погашенні заборгованості відмовлено з посиланням на відсутність грошових коштів.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов’язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Враховуючи, що відповідачем –Відкритим акціонерним товариством "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", не виконані зобов’язання по оплаті вартості отриманого товару колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що сума виниклої заборгованості підлягає стягненню.

Відкрите акціонерне товариство "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" у своїй скарзі зазначає, що позивачем не надано доказів отримання покупцем рахунків-фактур та податкових накладних.

Однак, даний факт був предметом дослідження судом апеляційної інстанції та останнім встановлено, що позивачем виставлено рахунки на оплату товару від 07 серпня 2008 року № 0807-005 на суму 191100 грн. та № 0807-006 на суму 25400 грн., а також передано з товаром податкові накладні від 07 серпня 2008 року №№ 0808007 та 0807008.

В п.п.6.2, 6.3 договору від 20 червня 2008 року № 1024д/08 передбачений обов’язок постачальника надати покупцю (його представнику) документи на товар, в тому числі рахунки-фактури та податкові накладні. Зазначені документи передаються покупцю "із рук в руки" або іншим способом.

Відповідачем не надано доказів невиконання продавцем обов’язку щодо передачі разом вказаних документів на товар, як і не надано доказів витребування вказаних документів в порядку ст. 666 ЦК України. Товар відповідачем прийнятий без будь-яких зауважень і був використаний у господарській діяльності, що свідчить про додержання постачальником умов договору та передання товаросупровідних документів і отримання їх відповідачем.

Крім того, відповідачем у відповіді на претензію від 20 листопада 2008 року № 52-16/1208 було визнано заборгованість у повному обсязі і будь-яких заперечень щодо ненастання обов’язку по оплаті товару з посиланням на неотримання ним рахунків або податкових накладних не заявлялося.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що обов’язок відповідача по оплаті отриманого товару про стягнення з відповідача суми боргу настав.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір відсотків.

Згідно ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Отже, під час вирішення спору, судом апеляційної інстанції правильно встановлені усі обставини, що мають значення для справи, їм надана вірна юридична оцінка, норми права застосовані вірно, а доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду.

За наведених вище обставин, Вищий господарський суд України не знайшов законних підстав для повного або часткового задоволення вимог касаційної скарги, а тому постанову слід залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

На підставі наведеного вище і керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11110, 11111 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України, –

1. Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" залишити без задоволення.

2. Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.06.2009 року зі справи № 6/94-09 залишити без змін.