Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

за участю представників:

позивача: Ботман О.О. (представник за дов. від 21.05.2009р. №031-193),

відповідача: ОСОБА_7 (представник за дов. від 22.09.2009р. б/н),

третьої особи 1: ОСОБА_7 (представник за дов. від 15.09.2008р. №5970),

третьої особи 2: не з’явився,

третьої особи 3: ОСОБА_7 (представник за дов. від 03.11.2008р. №7499),

третьої особи 4: ОСОБА_7 (представник за дов. від 15.01.2009р. №45),

третьої особи 5: ОСОБА_7 (представник за дов. від 03.11.2008р. №6695),

третьої особи 6: ОСОБА_7 (представник за дов. від 05.12.2008р. №8061),

прокурора ГПУ: не з’явився

Прокурор Жовтневого району м. Маріуполя в інтересах держави в особі Маріупольської міської ради звернувся до господарського суду з позовною заявою до споживчого кооперативу "Сигнал-Плюс" м. Маріуполь про зобов’язання звільнити самовільно зайняту земельну ділянку, площею 1,4949 га із запасу Маріупольської ради та привести вказану земельну ділянку в придатний для використання стан, включаючи знос гаражів.

Позов мотивовано встановленням факту самовільного зайняття та використання відповідачем спірної земельної ділянки.

Рішенням господарського суду Донецької області від 15.01.2009р. у справі №23/32пн, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 12.05.2009р., в позові відмовлено.

Не погоджуючись з вказаними рішенням та постановою, Маріупольська міська рада звернулась з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить їх скасувати та постановити нове рішення про задоволення позову, мотивуючи скаргу тим, що судом апеляційної інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.

В запереченнях на касаційну скаргу споживчий кооператив "Сигнал-Плюс" просить в задоволені скарги відмовити, а рішення та постанову залишити без змін.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів знаходить необхідним в задоволенні касаційної скарги відмовити, враховуючи наступне.

Як встановлено господарським судом першої та апеляційної інстанції, 05.06.2002р. розпорядженням Маріупольського міського голови №615р здійснено державну реєстрацію споживчого кооперативу "Сигнал-Плюс", відповідно до п.2.1. та п.2.4. Статуту якого метою кооперативу є забезпечення його членів гаражами-стоянками для автотранспортних засобів шляхом будівництва власного обладнаного гаражу-стоянки кожним членом кооперативу за його власні кошти та його силами на відведеній земельній ділянці; будівництво гаражів здійснюється силами членів кооперативу та за рахунок власних коштів.

Рішенням Виконавчого комітету Маріупольської міської ради від 15.06.2005р. №220/4 погоджено споживчому автогаражному кооперативу "Сигнал-Плюс" місце розташування земельної ділянки площею 1,4949га (кадастровий номер НОМЕР_1) для будівництва автогаражів по АДРЕСА_1 та дозволено споживчому автогаражному кооперативу"Сигнал-Плюс" розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

23.06.2005р. між виконкомом Маріупольської міської ради та споживчим кооперативом "Сигнал-Плюс" укладено договір №490 на право резервування земельної ділянки, згідно якого виконком Маріупольської міської ради на підставі рішення про попереднє узгодження місця розташування від 15.06.2005р. №220/4 надає, а споживчий кооператив "Сигнал-Плюс" приймає в тимчасове користування земельну ділянку, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 1,4949 га, згідно плану земельної ділянки, який додається.

В п.1.2 договору зазначено, що земельна ділянка надається на час розробки та затвердження проектно-кошторисної документації для будівництва гаражів.

Пунктом 2.1 договору передбачено, що договір укладається на 1 рік (з моменту винесення рішення щодо дозволу проведення проектно-дослідницьких робіт від 15.06.2005р.).

Проаналізувавши умови зазначеного договору суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що зі змісту цивільних прав та обов’язків за договором резервування земельної ділянки вбачається, що між сторонами було узгоджено правочин, предметом якого було регулювання відносин надання в користування земельної ділянки.

Судом встановлено, що договір №490 на право резервування земельної ділянки сторонами фактично виконувався і не визнаний в судовому порядку недійсним, що підтверджується матеріалами справи.

Судом також встановлено, що споживчий кооператив "Сигнал-Плюс" не здійснював будівництво автомобільних гаражів, не придбавав будівельних матеріалів, не наймав робітників для будівництва гаражів, а будівництво гаражів здійснювалось силами та коштами членів кооперативу без фінансової та іншої підтримки з боку кооперативу, що у повній мірі узгоджується із рішенням загальних зборів споживчого кооперативу "Сигнал-Плюс" від 25.06.2005р. та положенням його Статуту.

Як вбачається з витягів про реєстрацію права власності на нерухоме майно, з свідоцтв про право власності на нерухоме майно та технічних паспортів, гаражі за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровані та значаться за фізичними особами, членами гаражного споживчого кооперативу "Сигнал-Плюс", право на майно яких відповідно до ч. 4 ст. 13 Конституції України та ст. 386 ЦК України підлягають захисту.

За таких обставин, висновок господарського суду першої та апеляційної інстанції про відмову в позові, колегія суддів визнає правомірним та обґрунтованим.

Наведене спростовує доводи касаційної скарги щодо порушення судами норм матеріального та процесуального права, і не заперечує правильність та законність оскаржуваного судового акту, який відповідає чинному законодавству України, підстави для скасування якого відсутні.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1118, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України, -

В задоволенні касаційної скарги відмовити.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 12.05.2009р. у справі № 23/32пн залишити без змін.