Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

В судовому засіданні взяли участь представники:

від позивача: Потапчук Н.О. -за дов. від 09.11.08;

від відповідача: ОСОБА_2. -за дов. від 19.04.08.

Іноземним підприємством "Яхт-Клуб" у березні 2008 року заявлений позов до Приватного підприємця ОСОБА_1 про витребування з незаконного володіння відповідача майна у вигляді грошових коштів в розмірі 33 331,00 грн, що вважав неправомірно отриманою передоплатою 30 відсотків вартості робіт за договором підряду від 05.11.07 №12, укладеним між сторонами.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 25.03.08, прийнятою суддею Сіваковою В.В., матеріали позовної заяви надіслав за встановленою підсудністю до Господарського суду Полтавської області. Суд першої інстанції вмотивовуючи ухвалу дійшов висновку, що спір підлягає розгляду за місцезнаходженням сторони, зобов'язаної за договором здійснити на користь другої сторони певні дії, в даному випадку, відповідача у справі, місцезнаходженням якого є АДРЕСА_1. Ухвала суду обґрунтована приписами статті 15, частини 1 статті 17 Господарського процесуального кодексу України, пунктом 1 статті 93 Цивільного кодексу України.

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: Корсак В.А. -головуючого, Коршуна Н.М., Авдеєва П.В., постановою від 27.08.08 перевірену ухвалу суду першої інстанції залишив без змін, а апеляційну скаргу Іноземного підприємства "Яхт-Клуб" -без задоволення.

Іноземне підприємство "Яхт-Клуб" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить судові рішення у справі скасувати, а матеріали справи передати на розгляд до господарського суду міста Києва. Обґрунтовуючи свої вимоги скаржник вказує на те, що судом першої інстанції невірно визначено предмет спору, оскільки позивач не звертався до суду про розірвання договору підряду від 05.11.07 і він не є розірваним. Скаржник зазначає, що відповідно до статті 16 Господарського процесуального кодексу України справи у спорах про право власності на майно або про витребування майна з чужого незаконного володіння розглядаються за місцезнаходженням майна. Заявник стверджує, що спірні кошти були перераховані позивачем на поточний рахунок відповідача, який знаходиться у відділенні Печерської філії Приватбанку міста Києва. На думку скаржника, суд апеляційної інстанції безпідставно не прийняв в підтвердження цих доводів платіжне доручення від 06.11.07 №468 чим порушив приписи статті 34 Господарського процесуального кодексу України. Разом з цим, заявник вважає, що суд апеляційної інстанції неправомірно вимагав від позивача довідки банківської установи про наявність цих грошових коштів на банківському рахунку відповідача, адже, згідно із статтею 60 Закону України "Про банки та банківську діяльність" ця інформація є банківською таємницею.

Від Приватного підприємця ОСОБА_1 отримано пояснення та заперечення на касаційну скаргу, в якому підприємець просив відмовити у задоволенні касаційної скарги на постанову у справі.

Вищий господарський суд України заслухавши доповідь судді Добролюбової Т.В. та пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, переглянувши матеріали справи і доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами приписів процесуального законодавства, відзначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, господарський суд міста Києва ухвалою від 25.03.08, позовну заяву Іноземного підприємства "Яхт-Клуб" надіслав за підсудністю до Господарського суду Полтавської області. Відповідно до приписів статті 13 Господарського процесуального кодексу України місцеві господарські суди розглядають у першій інстанції усі справи, підвідомчі господарським судам. При цьому, розмежування компетенції між господарськими судами щодо розгляду справ відбувається з урахуванням правил підсудності. Підсудність справ визначається за предметними і територіальними ознаками. Загальні правила територіальної підсудності справ визначено статтею 15 Господарського процесуального кодексу України, за приписами якої: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні господарських договорів, справи у спорах про визнання договорів недійсними розглядаються господарським судом за місцезнаходженням сторони, зобов'язаної за договором здійснити на користь другої сторони певні дії, такі як: передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо (частина 1); справи у спорах, що виникають при виконанні господарських договорів та з інших підстав, а також справи про визнання недійсними актів розглядаються господарським судом за місцезнаходженням відповідача (частина 2); справи у спорах за участю кількох відповідачів розглядаються господарським судом за місцезнаходженням одного з відповідачів за вибором позивача (частина 3). Як вбачається з матеріалів справи та з'ясовано судами попередніх інстанцій, предметом позову є вимога Іноземного підприємства "Яхт-Клуб" до Приватного підприємця ОСОБА_1 про витребування з незаконного володіння відповідача майна у вигляді грошових коштів в розмірі 33 331,00 грн, що позивач вважає неправомірно отриманою передоплатою 30 відсотків вартості робіт за договором підряду від 05.11.07 №12, укладеним між сторонами.

Відповідно до приписів статті 180 Господарського кодексу України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань. Згідно статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона, підрядник, зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Як свідчать матеріали справи, спір між сторонами виник з приводу виконання умов договору підряду від 05.11.07 №12, а саме, відносно повернення позивачеві грошових коштів через невиконання підприємцем зобов'язань за договором. Таким чином, підсудність цього спору повинна визначатися на підставі частини 2 статті 15 Господарського процесуального кодексу України, за місцезнаходженням відповідача.

Згідно статті 21 вказаного Кодексу сторонами в господарському процесі є учасники спірного матеріального правовідношення. Позивачем є особа, яка має право вимоги, а відповідачем -особа, яка повинна виконати зобов'язання. В цьому спорі, відповідачем є Фізична особа -підприємець ОСОБА_1 Відповідно до частини 1 статті 128 Господарського кодексу України, громадянин визнається суб'єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до статті 58 цього Кодексу. Статтею 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців" унормовано, що місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому, у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово, що знаходиться за певною адресою, за якою здійснюється зв'язок з фізичною особою -підприємцем.

Отже, місцезнаходження (місце проживання) фізичної особи -підприємця визначається, зокрема, за даними його державної реєстрації як суб'єкта господарювання. Відповідно до частини 2 статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити дані про місцезнаходження сторін.

Як вбачається з матеріалів справи та установлено судами попередніх інстанцій, місцезнаходженням відповідача є АДРЕСА_1, що підтверджується свідоцтвом НОМЕР_1 про державну реєстрацію фізичної особи -підприємця. Вказану адресу зазначив позивач і в позовній заяві. За приписами статті 17 Господарського процесуального кодексу України якщо справа не підсудна даному господарському суду, матеріали справи надсилаються господарським судом за встановленою підсудністю. З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про обґрунтованість надіслання судом першої інстанції позовної заяви Іноземного підприємства "Яхт-Клуб" за підсудністю до Господарського суду Полтавської області. Твердження скаржника про те, що даний спір повинен розглядатися за місцезнаходженням майна, а саме, грошових коштів, перерахованих на поточний рахунок відповідача, не може бути підставою для скасування судових актів у справі, оскільки спростовуються викладеними приписами законодавства.

Відтак, колегія суддів не вбачає підстав для скасування переглянутої постанови у справі та задоволення касаційної скарги.

Враховуючи викладене та керуючись статтями - 111-5, - 111-7, - 111-8, - 111-9, - 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.08.08 у справі №06-5-3/247 залишити без змін.

Касаційну скаргу Іноземного підприємства "Яхт-Клуб" залишити без задоволення.