826/26437/15 Про визнання протиправними дії Уповноваженої особи Фонду ГВФО ПАТ "Банк" щодо невключення належних фізичній особі сум до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду ГВФО, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню коштів за договорами банківського вкладу (депозиту), зобов'язання Уповноваженої особи Фонду ГВФО додатково включити належні особі суми до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами - 17.05.2019 Прийняття

розглянувши в попередньому судовому засідання касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Радикал Банк" Савельєвої Анни Миколаївни на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 05.07.2017 у складі колегії суддів Земляної Г.В., Межевича М.В., Сорочко Є.О. у справі №826/26437/15 за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Радикал Банк" Савельєвої Анни Миколаївни про визнання неправомірними дії фонду гарантування вкладів фізичних осіб,

ОСОБА_1 (надалі по тексту - позивач) звернувся до суду з позовом, в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Радикал Банк" Савельєвої А.М. (надалі по тексту - відповідач) щодо невключення позивача до переліку вкладників ПАТ "Радикал Банк", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;

- зобов`язати відповідача надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо позивача, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом у ПАТ "Радикал Банк" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 березня 2016 року в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2017 року постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 березня 2016 року скасовано, прийнято нову постанову, якою позов задоволено.

Визнано протиправною бездіяльності відповідача щодо не включення позивача до переліку вкладників ПАТ "Радикал Банк", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Зобов`язано відповідача надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо позивача, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом у ПАТ "Радикал Банк" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Відповідач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2017 року та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

В обґрунтування касаційної скарги відповідач вказує, що касова операція позивача фактично не здійснювалась (рух коштів по касі банку не відбувався), наслідком дій позивача та співробітників банку було внесення змін до балансу банку з метою створення документальних підстав для отримання від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб відшкодування.

Також наголошує, що кошти на рахунку позивача почали обліковуватись внаслідок штучних банківських операцій, метою яких було перерозподіл залишків по рахунках клієнтів, які не мали право на відшкодування вкладу від Фонду або їх залишки становили суму більшу, ніж 200000 грн. і тому розмір вкладу відшкодовувався неповністю.

В запереченні на касаційну скаргу позивач просить залишити її без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.

У ході розгляду справи судами встановлено, що між позивачем (вкладник) та ПАТ "Радикал Банк" (банк) укладено Договір банківського рахунку від 09 липня 2015 року №18383/П-980, за яким банк відкриває клієнту поточний рахунок у гривнях № НОМЕР_1.

Згідно з наявної в матеріалах справи копії квитанції від 09 липня 2015 року №13869, позивачем на рахунок за договором внесено кошти готівкою у розмірі 195000,00 грн. з призначенням платежу - поповнення поточного рахунку власними коштами.

На підставі постанови Правління Національного банку України від 09 липня 2015 року №452/БТ "Про віднесення публічного акціонерного товариства "Радикал Банк" до категорії неплатоспроможних" виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 09 липня 2015 року №130 "Про запровадження тимчасової адміністрації ПАТ "Радикал Банк", згідно з яким з 10 липня 2015 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду на тимчасову адміністрацію в ПАТ "Радикал Банк".

З метою забезпечення збереження активів неплатоспроможного банку ПАТ "Радикал Банк", запобігання втрати майна та збитків банку і Фонду, керуючись ч. 4 ст. 34 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" від 23 лютого 2012 року №4452-VI виконавча дирекція Фонду прийняла рішення №184 від 08 жовтня 2015 року про продовження строків здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Радикал Банк" до 09 листопада 2015 року включно та продовження повноважень уповноваженої особи Фонду на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Радикал Банк" провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Савельєвої А.М. до 09 листопада 2015 року включно.

На підставі постанови Правління Національного банку України від 09 листопада 2015 року №769 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію публічного акціонерного товариства "Радикал Банк" виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 09 листопада 2015 року №203 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "Радикал Банк" та делегування повноважень ліквідатора банку", яким призначено уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ "Радикал Банк", визначені ст.ст. 37, 38 47-51 Закону №4452-VI (4452-17) , провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Савельєвій А.М. на два роки з 10 листопада 2015 року до 09 листопада 2017 року включно.

Позивач 19 листопада 2015 року звернувся до відповідача з заявою про включення його до переліку вкладників, які мають право на відшкодування за банківським вкладом.

Проте, відповідач 18 листопада 2015 року повідомила позивача, що трансакція ПАТ "Радикал Банк" щодо перерахування на користь ОСОБА_1 грошової суми з призначенням платежу "Поповнення поточного рахунку власними коштами" на суму 195000,00 грн., дата вчинення трансакції 09 липня 2015 року, час вчинення трансакції 16:42 - є нікчемним правочином.

Позивач, вважаючи протиправним та неправомірним невнесення його до переліку осіб, які мають право на відшкодування коштів по вкладам за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, звернувся до суду з даною позовною заявою.

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивач приймав участь в укладенні нікчемного правочину (банківського вкладу), а тому відсутні підстави для задоволення його позовних вимог.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про задоволення позовних вимог суд апеляційної інстанції виходив з того, що висновок відповідача про нікчемність спірної транзакції є виключно припущенням, що не доведено належними засобами доказування, а тому застосування наслідків її нікчемності та не включення позивача до реєстру вкладників, які мають право на відшкодування вкладу за рахунок коштів Фонду є протиправним.

Дослідивши спірні правовідносини, колегія суддів зазначає наступне.

Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені, зокрема, Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (4452-17) (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; Закон № 4452-VI (4452-17) ).

Частиною першою статті 3 Закону № 4452-VI визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

Відповідно до частини першої статті 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Виконання зобов`язань Фонду перед вкладниками здійснюється Фондом з дотриманням вимог щодо найменших витрат Фонду та збитків для вкладників у спосіб, визначений цим Законом, у тому числі шляхом передачі активів і зобов`язань банку приймаючому банку, продажу банку, створення перехідного банку протягом дії тимчасової адміністрації або виплати відшкодування вкладникам після ухвалення рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку.

Згідно з положеннями статті 27 Закону № 4452-VI Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.

Протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур`єр" або "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти до висновку про те, що держава гарантує фізичним особам, які на момент прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних, мали у такому банку вклад (від 10 грн.), відшкодування суми коштів, розміщених на цьому вкладі, включаючи нараховані відсотки, за рахунок коштів ФГВФО у межах суми, встановленої адміністративною радою Фонду, яка не може бути меншою 200000 грн. Фактична виплата гарантованої суми відшкодування здійснюється ФГВФО відповідно до затверджених виконавчою дирекцією Фонду реєстрів вкладників, сформованих на підставі переліку вкладників з визначенням суми відшкодування для кожного з них, що складаються уповноваженою особою Фонду.

Суд касаційної інстанції зауважує, що підставою для поширення на особу гарантій, передбачених Законом №4452-VI (4452-17) щодо відшкодування вкладу, є наявність у такої особи залишку коштів на банківському рахунку, що відкритий на її ім`я, тобто наявність вкладу та статусу вкладника у особи. При цьому положення чинного законодавства не пов`язують визначення статусу вкладника банку та виникнення у нього права на отримання гарантованої суми відшкодування вкладу із походженням на відповідному вкладному (депозитному, поточному) рахунку коштів.

Також слід вказати, що Верховний Суд раніше сформулював правовий висновок щодо застосування норм матеріального права у спорах цієї категорії у подібних правовідносинах. Зокрема, у постанові від 04 липня 2018 року (справа № 826/1476/15) виснував, що перелік передбачених частиною третьою статті 38 Закону № 4452-VI підстав, за яких правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, є виключним. Положення статті 228 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) не можуть бути застосовані комісією банку чи уповноваженою особою Фонду при вирішенні питання про віднесення правочинів до нікчемних для розширення переліку підстав нікчемності, визначених у частині третій статті 38 Закону № 4452-VI.

Якщо внаслідок проведених операцій Фонду, а не банку, завдані збитки (штучно збільшена сума гарантованих державною виплат), то стаття 38 Закону 4452-VI не може бути застосована, а Фонд має звертатися до суду з вимогою про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину на підставі статті 228 ЦК. Лише за наявності рішення суду можна застосовувати до позивача будь-які наслідки недійсності нікчемного правочину за цією статтею.

Згідно з положеннями статей 37, 38 Закону № 4452-VI Фонд або його уповноважена особа наділені повноваженнями щодо виявлення факту нікчемності правочинів, тобто мають право здійснити перевірку таких правочинів стосовно їх нікчемності, прийняти відповідне рішення про виявлення факту нікчемності правочину і повідомити про це сторони правочину, а також вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності правочинів.

При цьому при виявленні нікчемних правочинів Фонд, його уповноважена особа чи банк не наділені повноваженнями визнавати правочини нікчемними. Правочин є нікчемним відповідно до закону, а не наказу банку, підписаного уповноваженою особою Фонду. Такий правочин є нікчемним з моменту укладення в силу закону (частини другої статті 215 ЦК та частини третьої статті 38 Закону № 4452-VI) незалежно від того, чи була проведена передбачена частиною другою статті 38 цього ж Закону перевірка правочинів банку і виданий згаданий наказ. Наслідки нікчемності правочину також настають для сторін у силу вимог закону. Наказ банку не є підставою для застосування таких наслідків. Такий наказ є внутрішнім розпорядчим документом банку, який підписала уповноважена особа Фонду як особа, що здійснює повноваження органу управління банку.

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що позивач є вкладником у розумінні приписів статті 2 Закону №4452-VI, кошти надійшли на рахунок в ПАТ "Радикал Банк" до запровадження тимчасової адміністрації, а тому підпадає під дію гарантій відшкодування коштів за вкладом на підставі статті 26 Закону №4452-VI. При цьому Уповноваженою особою не наведено правових підстав для невключення позивача до переліку вкладників ПАТ "Радикал Банк", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до приписів Закону №4452-VI (4452-17) .

Отже, позивач є особою, яка набула право на гарантоване державою відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, і неподання інформації про позивача, як вкладників банку, до переліку протягом трьох днів з дня отримання рішення про відкликання банківської ліцензії дає підстави для зобов`язання уповноваженої особи Фонду для подання до Фонду додаткової інформації щодо позивача як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом в ПАТ "Радикал Банк" за рахунок Фонду.

Вказана правова позиція викладена і в постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 802/351/16-а.

Велика Палата Верховного Суду погодилася з позицією судів попередніх інстанцій, які дійшли висновку, що позивач є особою, яка набула право на гарантоване державою відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, і неподання інформації про позивача, як вкладника банку, до переліку протягом трьох днів з дня отримання рішення про відкликання банківської ліцензії дає підстави для зобов`язання уповноваженої особи Фонду подати до Фонду додаткову інформацію щодо позивача, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом в за рахунок Фонду.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції щодо наявності підстав для задоволення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст. 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Радикал Банк" Савельєвої Анни Миколаївни залишити без задоволення.