Судова колегія Вищого господарського суду України у складі :

представники сторін в судове засідання не з'явилися

Прокурор Долинської міжрайонної прокуратури звернувся до суду в інтересах держави в особі УПФ України в Долинському районі Івано-Франківської області з позовною заявою до Долинської центральної районної лікарні про стягнення матеріальної шкоди у розмірі 2 631,37 грн., що становить різницю між сумою призначеної пенсії гр. Ярич Г.А. та сумою отриманої пенсії після перерахунку, виплаченої з 01.07.2002 р. по 01.08.2005 р.

Рішенням господарського суду Івано - Франківської області від 02.07.2008 р. (суддя Фрич М.М.) у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 14.10.2008 р. (судді: Слука М.Г. –головуючий, Процик Т.С., Юрченко Я.О.) апеляційну скаргу позивача залишено без задоволення, а рішення господарського суду Івано - Франківської області від 02.07.2008 р. –без змін.

Не погоджуючись з винесеними у справі судовими рішеннями, УПФ України в Долинському районі Івано-Франківської області звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Львівського апеляційного господарського суду від 14.10.2008 р. і рішення господарського суду Івано –Франківської області від 02.07.2008 р. та прийняти нове рішення, яким позов про стягнення матеріальної шкоди у розмірі 2631,37 грн. задовольнити.

Касаційна скарга мотивована порушенням судами норм матеріального і процесуального права, зокрема ч. 2 ст. 101 Закону України "Про пенсійне забезпечення", ст. 1191 Цивільного кодексу України та ст. 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Відповідно до ст. 15 Закону України "Про пенсійне забезпечення" умови, норми та порядок пенсійного забезпечення громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, визначаються Законом Української РСР "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (796-12) або їм надається право на одержання пенсій на підставах, передбачених цим Законом.

Згідно із ч. 4 ст. 15 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями (військкоматами).

Як встановлено попередніми судовими інстанціями та вбачається з матеріалів справи, на підставі довідки Долинської центральної районної лікарні про заробітну плату гр. Ярич Г.А. (а.с. №10) розпорядженням №134663 від 09.06.2002р. відповідним органом Пенсійного фонду України призначено гр. ЯричГ.А. пенсію по інвалідності, як особі, що постраждала внаслідок аварії на Чорнобільській АЕС, у розмірі 316,78 грн., виходячи із заробітної плати за час перебування в зоні відчуження у розмірі 507,96 грн., зазначеної в довідці відповідача.

Згодом 22.02.2005 р. відповідачем видано нову довідку № 174 (а.с. №16), згідно з якою заробітна плата гр. Ярич Г.А. за аналогічний період становила 661,97 грн.

Рішенням Долинського районного суду Івано-Франківської області від 10.06.2005 р. у справі № 768/2005 (а.с. №15) встановлено, що згідно з розрахунком, зробленим Долинською центральною районною лікарнею, загальний розмір заробітної плати гр. Ярич Г.А. становить 661,97 грн. та зобов'язано УПФ України в Долинському районі Івано-Франківської області зробити перерахунок пенсії гр. Ярич Г.А. відповідно до розрахунку заробітної плати за час роботи в Чорнобильській зоні та провести виплату з 2002 р.

На підставі цього рішення позивачем здійснено перерахунок (розпорядження №134663 від 26.09.2005 р.) та виплату пенсії гр. Ярич Г.А. з 2002 року по 2005 рік.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 Закону України "Про пенсійне забезпечення" підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.

Згідно з ч. 1 ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

При цьому, збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода) (ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України).

У відповідності до ст. 224 Господарського кодексу України під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, підтриманим судом апеляційної інстанції, про те, що сума, яка становить різницю між сумою призначеної пенсії гр. Ярич Г.А. згідно із розпорядженням №134663 від 09.06.2002 р. та сумою отриманої пенсії після перерахунку, виплаченої за період з 01.07.2002 р. по 01.08.2005 р., у розмірі 2631,37 грн. не є збитками у розумінні вказаних норм, оскільки є сумою виплат, що встановлені законодавством.

Крім того, відповідно до ст. 64 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" особи, винні в порушенні вимог цього Закону, утаюванні або навмисному перекрученні відомостей про стан радіаційної обстановки або про захворюваність людей, у видачі документів, посвідчень, вчиненні будь-яких інших діянь, що призводять до незаконного одержання громадянами прав і пільг, передбачених цим Законом, несуть матеріальну, адміністративну або кримінальну відповідальність, встановлену законодавством України.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, видача відповідачем першої довідки, яка містила недостовірні відомості щодо суми отриманої гр. Ярич Г.М. заробітної плати, не призвела до незаконного одержання нею прав і пільг.

Вказана в цій довідці сума заробітної плати була занижена, що призвело до недоотримання гр. Ярич Г.М. суми пенсії. Порушене право гр. Ярич Г.М. було відновлено рішенням Долинського районного суду Івано-Франківської області від 10.06.2005 р. у справі № 768/2005.

Отже, доводи касаційної скарги позивача не спростовують висновків попередніх судових інстанцій щодо необхідності відмови у задоволенні позову.

За таких обставин справи оскаржувані судові рішення підлягають залишенню без змін, як законні та обґрунтовані.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9 –111-11 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , суд

1. Касаційну скаргу УПФ України в Долинському районі Івано-Франківської області залишити без задоволення.

2. Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 14.10.2008р. та рішення господарського суду Івано-Франківської області від 02.07.2008р. у справі № П-3/80 залишити без змін.