Судова колегія Вищого господарського суду України у складі :

в судовому засіданні взяли участь представники:

ТОВ "Нафтозахист" звернулося до суду з позовом до ТОВ "Нафтозахист Україна" про визнання недійсними 26 договорів купівлі-продажу транспортних засобів, укладених 18.11.2004 р. між сторонами.

Також, з позовом до ТОВ "Нафтозахист" та ТОВ "Нафтозахист Україна" про визнання недійсними тих же самих 26 договорів купівлі-продажу звернулося ТОВ "Влад", яке залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору.

Рішенням господарського суду м. Києва від 14.07.2006 р., залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.10.2006р., у задоволенні позову третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору - ТОВ "Влад" відмовлено, провадження у справі за позовом ТОВ "Нафтозахист" припинено на підставі п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Постановою Вищого господарського суду України від 23.01.2007 р. скасовано рішення господарського суду м.Києва від 14.07.2006 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.10.2006 р., а справу направлено на новий розгляд до господарського суду м. Києва.

При новому розгляді справи рішенням господарського суду м. Києва від 18.06.2007р., залишеним без змін постановою Вищого господарського суду України від 07.11.2007 р., у задоволенні позову ТОВ "Влад" до ТОВ "Нафтозахист" та ТОВ "Нафтозахист Україна" відмовлено, а провадження у справі за позовом ТОВ "Нафтозахист" до ТОВ "Нафтозахист Україна" припинено.

15.04.2008 р. ТОВ "Влад" звернулося до суду з заявою про перегляд рішення господарського суду м. Києва від 18.06.2007р. за нововиявленими обставинами.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 21.08.2008 р. (суддя СпичакО.М.) заяву ТОВ "Влад" про перегляд рішення господарського суду міста Києва від 18.06.2007 р. за нововиявленими обставинами залишено без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 18.06.2007 р. –без змін.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.10.2008 р. (судді: Отрюх Б.В. - головуючий, Верховець А.А., Тищенко А.І.) апеляційну скаргу ТОВ "Влад" залишено без задоволення, а ухвалу господарського суду міста Києва від 21.08.2008 р. –без змін.

Не погоджуючись з винесеними судовими рішеннями, ТОВ "Влад" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.10.2008 р. і ухвалу господарського суду міста Києва від 21.08.2008 р.та прийняти нове рішення, яким скасувати рішення господарського суду міста Києва від 18.06.2007 р. в частині відмови у задоволенні позову ТОВ "Влад" та прийняти нове рішення про визнання недійсними укладених між відповідачами договорів.

Касаційна скарга мотивована порушенням судами норм матеріального і процесуального права, а саме вимог ст. 42, ч. 5 ст. 180 Господарського кодексу України, ст. 1 Закону України "Про господарські товариства", ст.ст. 84, 203, 215 Цивільного кодексу України, ст. 7 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", п. 3 Національного стандарту №1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 р. №1440 (1440-2003-п) , ст. ст. 1, 4-3, 43, 112, 114 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України (1798-12) ).

Заслухавши пояснення учасників судового засідання, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено попередніми судовими інстанціями, в якості нововиявлених обставин третя особа з самостійними вимогами на предмет спору - ТОВ "Влад" вважає висновки автотоварознавчого дослідження №№ 716, 834 –839 від 24.03.2008 р., складені експертом Сумського відділення Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса, що спростовують факти, покладені в основу прийнятого у справі рішення, а саме залишкову вартість відчужених 26 автомобілів, що були предметом оспорюваних договорів купівлі-продажу, яка була встановлена на підставі актів автотоварознавчого дослідження (визначення залишкової вартості) Української товарної біржі №№131559, 131560, 131562, 131564, 131566, 131567, 131571 від 15.10.2004 р.

Зокрема, вказаними висновками автотоварознавчого дослідження №№ 716, 834 –839 від 24.03.2008 р., складеними експертом Сумського відділення Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса, встановлено, що акти автотоварознавчого дослідження (визначення залишкової вартості) Української товарної біржі №№131559, 131560, 131562, 131564, 131566, 131567, 131571 від 15.10.2004 р. не відповідають вимогам нормативно-правових актів України з оцінки дорожніх транспортних засобів на момент 15.10.2004 р. і тому їх подальше використання недоцільне.

Відповідно до ст. 112 ГПК України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами, що мають істотне значення для справи і не могли бути відомі заявникові.

Істотність нововиявлених обставин полягає в тому, що такі обставини за своєю юридичною суттю мають бути фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення.

Якщо нововиявлені обставини пов'язані із виявленням фактів подання експертом завідомо неправильного висновку, який було покладено в основу судового рішення, або завідомо неправильного перекладу документів чи пояснень учасників процесу, або подання фальшивих документів тощо, такі факти також мають бути підтверджені у встановленому законом порядку.

Пунктом 6 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику перегляду судами у зв'язку з нововиявленими обставинами рішень, ухвал і постанов у цивільних справах, що набрали законної сили" від 27.02.1981 р. за N 1 (v0001700-81) вказано, що посилання в заяві або поданні на наявність у матеріалах справи завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивих документів або речових доказів за загальним правилом визнається підставою для перегляду судового рішення, якщо ці обставини встановлені вироком суду, що набрав законної сили.

Отже, одні експертні висновки (акти дослідження) не можуть бути спростовані іншими висновками.

У зв'язку з чим, посилання ТОВ "Влад" в касаційній скарзі на положення п.3 Національного стандарту №1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 р. №1440 (1440-2003-п) , згідно яких неякісна (недостовірна) оцінка це оцінка, проведена з порушенням принципів, методичних підходів, методів, оціночних процедур та (або) на основі необґрунтованих припущень, що доводиться шляхом рецензування, визнаються колегією суддів необґрунтованими.

Крім того, вказаний пункт 3 Національного стандарту визначає поняття, що вживаються у цьому Стандарті, використовуються в інших національних стандартах у значенні, встановленому цим Стандартом, а не порядок визнання оцінки недостовірною.

Крім того, при прийнятті рішення у справі та перегляді його в касаційному порядку і суд першої, і суд касаційної інстанції, встановивши, що ТОВ "Влад" відповідно до статуту ТОВ "Нафтозахист" є учасником останнього та не є стороною оспорюваних договорів купівлі-продажу автомобілів, а у відповідності до ст. 26 Закону України "Про власність", ст. 12 Закону України "Про господарські товариства", ст. 115 Цивільного кодексу України право здійснювати повноваження власника майна товариства належить товариству, а не його учаснику, вказували на те, що ТОВ "Влад" не доведено безпосереднє порушення його прав у зв'язку з укладанням цих договорів.

Звертаючись з заявою про перегляд прийнятого у справі рішення за нововиявленими обставинами, ТОВ "Влад" знову не вказує, чим порушуються його права.

На підставі наведеного, колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції, підтриманий судом апеляційної інстанції, про відмову у задоволенні заяви про перегляд прийнятого у справі рішення за нововиявленими обставинами та, відповідно, залишення його без змін визнається законним та обґрунтованим.

Таким чином, доводи касаційної скарги ТОВ "Влад" не спростовують висновків попередніх судових інстанцій, тому підстав для зміни або скасування оскаржуваних судових рішень не вбачається.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9 –111-11, 112 –114 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , суд

1. Касаційну скаргу ТОВ "Влад" залишити без задоволення.

2. Ухвалу господарського суду міста Києва від 21.08.2008 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.10.2008 р. у справі №19/37-22/53 залишити без змін.