Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого - судді Кривди Д.С.,

суддів Жаботиної Г.В., Уліцького А.М.

у відкритому судовому засіданні за участю представників сторін:

від позивача: Шаповалов І.В.

від відповідача: Шмалько Ю.О.

розглянувши касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Державний ощадний банк України"

на постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 24.09.2008р.

у справі № 13/307-07 Господарського суду Київської області

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Державний ощадний банк України"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Чубуки"

до Селянського (фермерського) господарства "Трубіж"

про визнання договору недійсним

та за зустрічним позовом Селянського (фермерського) господарства "Трубіж"

до Відкритого акціонерного товариства "Державний ощадний банк України"

про визнання права власності,

Відкрите акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Чубуки" та Селянського (фермерського) господарства "Трубіж" про визнання недійсним договору купівлі-продажу цілісного майнового комплексу від 27.01.2006р. № 225.

Заявою Відкрите акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" уточнило позовні вимоги та просить суд визнати недійсним договір купівлі-продажу цілісного майнового комплексу від 27.01.2006р. № 225 та визнати право власності за ТОВ "Чубуки" на цілісний майновий комплекс "Чубуки" урочище, що знаходиться за адресою: с/рада Стовп’язька, Переяслав-Хмельницького району Київської області.

Заявою Відкрите акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" уточнило позовні вимоги та просить суду визнати недійсним договір купівлі-продажу цілісного майнового комплексу від 27.01.2006р. № 225, застосувавши двосторонню реституцію.

Селянське (фермерське) господарство "Трубіж" подало до Господарського суду Київської області зустрічний позов до Відкритого акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" про визнання права власності Селянського (фермерського) господарства "Трубіж" на цілісний майновий комплекс "Чубуки" урочище, що знаходиться за адресою: Стовп’язька сільська рада, Переяслав-Хмельницького району Київської області

Рішенням Господарського суду Київської області від 03.06.2008р. (судді: С.Ю.Наріжний, Т.П.Карпечкін, А.В.Маляренко), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.09.2008р. (судді: Н.І.Зеленіна, Г.М.Андрейцев, М.Г.Чорногуз), в задоволенні первісного позову відмовлено повністю, зустрічний позов задоволено повністю, визнано за Селянським (фермерським) господарством "Трубіж" право власності на цілісний майновий комплекс "Чубуки" урочище, що знаходиться за адресою: Стовп’язька сільська рада, Переяслав-Хмельницького району Київської області, що складається з об’єктів: загально. Площею 2429,3 кв.м. –будинок рибалки "А-1", рибоприймальний пункт "Б-2", склад для сіток "Г-4", склад-холодильник "Д-5", будівля коптильного цеху "Ж-6", склад для зберігання міндобрив "Е-7", водонапірна башта №3-8, огорожа №1-9, огорожа №2-10, дорога №4-10, дорога №5-12, стягнуто з Відкритого акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" на користь Селянського (фермерського) господарства "Трубіж"25500,00 грн. державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00 грн.

Не погодившись з прийнятими судовими рішеннями, Відкрите акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 03.06.2008р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.09.2008р. та направити справу на новий розгляд. Свою вимогу Відкрите акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" мотивує тим, що господарським судом першої та апеляційної інстанції неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

Розглянувши касаційну скаргу, перевіривши правильність застосування місцевим та апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга Відкритого акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" не підлягає задоволенню.

Господарським судом встановлено:

27.01.2006р. між ТОВ "Чубуки" (за договором-продавець) та ТОВ "Трубіж" (за договором-покупець) укладено та нотаріально посвідчено договір купівлі продажу цілісного майнового комплексу за реєстровим № 225, за яким ТОВ "Чубуки" передало у власність ТОВ "Трубіж" цілісний майновий комплекс "ЧУБУКИ" урочище, що знаходиться в с/рада Стовп'язька Переяслав-Хмельницького району Київської області об'єкти загальною площею 2429,30кв.м.: - будинок рибалки "А-1", рибоприймальний пункт "Б-2", склад для сіток "В-3", "Г-4", склад холодильник "Д-5", будівля коптильного цеху "Ж-6", склад для зберігання міндобрив "Е-7", водонапірна башта № 3-8, огорожа № 1-9, огорожа № 2-10, дорога № 4-10, № 5-12.

Зазначений договір купівлі продажу було зареєстровано 27.01.2006р. в Державному реєстрі правочинів за № 1124213; та у Переяслав - Хмельницькому міжміському бюро технічної інвентаризації в реєстровій книзі №1 за р.№11, с. Стовп'яги.

27.01.2006р за актами прийому передачі відбулась передача проданого майна від продавця покупцю.

Згідно ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Як вже було зазначено, ТОВ "Чубуки", яке було власником відповідного майна, 27.01.2006р. передало за договором купівлі продажу зазначене майно ТОВ "Трубіж".

Оскільки ТОВ "Чубуки" було власником відповідного майна, то у нього, відповідно до приписів вищенаведених правових норми було право щодо розпорядження ним.

Підстави набуття права власності визначені ст. 328 ЦК України, згідно якої право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Як вже було зазначено, ТОВ "Трубіж" за договором купівлі-продажу придбала у ТОВ "Чубуки" відповідне майно.

Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Оскільки, відповідно до приписів вищенаведеної правової норми, за договором купівлі-продажу продавець передає у власність покупцю майно, то за вищезгаданим договором ТОВ "Трубіж" набуло право власності на відповідне майно.

Згідно ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Оскільки право власності є право особи на майно, яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб та це право є непорушним.

Згідно ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину встановлені ст. 203 ЦК України, згідно якої Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Оскільки заборгованість боржника перед кредитором не є підставою визнання недійсним правочину, то посилання позивача щодо боргу ТОВ "Чубуки" за кредитним договором не є підставою для визнання недійсним оспорюваного договору.

За таких обставин, постанова Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 24.09.2008р. у справі № 13/307-07 відповідає вимогам чинного законодавства і фактичним обставинам справи, у зв’язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, п. 1 ст. 111-9, 111-10, 111-11, 111-12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" залишити без задоволення, постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 24.09.2008р. у справі № 13/307-07 - без змін.