Вищий господарський суд України у складі колегії суддів

Приватне підприємство "Галатея" звернулось до господарського суду з позовною заявою про стягнення з Закритого акціонерного товариства "Макіївкокс" 23250,00 грн. заборгованості яка виникла із зобов'язань за договором купівлі-продажу № 208м від 13.08.2008 року і додаткової угоди, за поставлений, але не оплачений товар, та з вимогою про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача.

Закрите акціонерне товариство "Макіївкокс", в свою чергу, звернулось до господарського суду Донецької області з зустрічною позовною заявою до Приватного підприємства "Галатея" про витребування доказів направлення документів та визнання відсутності права.

Господарський суд Донецької області ухвалою від 03.03.2009 року (суддя Гринько С.Ю.) повернув зустрічну позовну заяву без розгляду, на підставі підпунктів 4, 10 статті 63 Господарського процесуального кодексу України, з посиланням на те, що до позовної зави не додано доказів сплати державного мита у встановлених порядку та розмірі та доказів сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Донецький апеляційний господарський суд ухвалою від 12.05.2009 року (судді О.Скакун,Т.Колядко, А.М’ясищев) залишив апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Макіївкокс" без розгляду на підставі пункту 1 частини 1 статті 81 Господарського процесуального кодексу України, з посиланням на те, що апеляційна скарга підписана особою, посадове становище якої не вказано.

Рішенням від 05.03.2009 року господарський суд Донецької області (суддя Гринько С.Ю.) позовні вимоги Приватного підприємства "Галатея" задовольнив та стягнув з Закритого акціонерного товариства "Макіївкокс" заборгованість в повному обсязі, в забезпеченні позову відмовив в зв'язку з необґрунтованістю. Господарський суд визнав доведеним факт поставки товару і наявності заборгованості в розмірі 23250,00 грн.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 02.06.2009 року (судді О.Скакун, Н.Акулова, Т.Колядко) рішення господарського суду від 05.03.2009 року залишено без змін з тих же підстав.

Не погоджуючись з ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 12.05.2009 року та постановою Донецького апеляційного господарського суду від 02.06.2009 року, до Вищого господарського суду України з касаційними скаргами звернулось Закрите акціонерне товариство "Макіївкокс". Скаржник в поданих касаційних скаргах зазначає, що судові акти прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, зокрема, статей 526, 530 Цивільного кодексу України, статей 28, 84, 97, 103 Господарського процесуального кодексу України та просить скасувати ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 12.05.2009 року, справу передати до Донецького апеляційного господарського суду для здійснення апеляційного провадження; скасувати рішення господарського суду Донецької області від 05.03.2009 року та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 02.06.2009 року, справу направити на новий розгляд до господарського суду першої інстанції. В касаційній скарзі на постанову Донецького апеляційного господарського суду скаржник посилається на те, що в порушення умов договору позивач не надав йому рахунок на оплату товару і технічний паспорт, у зв’язку з чим у позивача не виникло право вимагати оплати товару.

Позивач не скористався своїм правом на подання відзиву на касаційні скарги.

Заслухавши доповідь судді Гоголь Т.Г., перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, Вищий госпо дарський суд України зазначає, що касаційна скарга Закритого акціонерного товариства "Макіївкокс" на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 02.06.2009 року не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 111-7 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, постанови касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. При цьому не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені господарським судом чи відхилені ним, вирішувати питання достовірності, переваги доказів, збирати або додатково перевіряти докази.

При розгляді справи господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 13.08.2008 року між Приватним підприємством "Галатея" (продавець) та Закритим акціонерним товариством "Макіївкокс" (покупець) укладений договір № 208м та додаткова угода до нього. За умовами договору (враховуючи додаткову угоду) продавець взяв на себе зобов'язання передати покупцю ваги WРS2100/С/2/3кл виробництва "Redwaq" одну одиницю за ціною 4041грн. 67коп. (без ПДВ) і ваги ХАS220/С/2/2кл виробництва "Redwaq" дві одиниці за ціною 7666грн. 67коп. кожна (без ПДВ) на умовах СРТ склад покупця (Інкотермс 2000 року). Покупець, в свою чергу, взяв на себе зобов'язання прийняти товар та оплатити його протягом 10 банківських днів з дати його поставки ( пункт 3.1 договору). Пунктом 2 додаткової угоди сторони встановили, що датою поставки визнається дата відмітки про його отримання на накладній.

Як встановили господарські суди попередніх інстанцій, на виконання умов договору та додаткової угоди до нього, Приватне підприємство "Галатея" згідно з видатковою накладною № 1038 від 12.09.2008 року поставило Закритому акціонерному товариству "Макіївкокс" товар, який на підставі довіреності серії ЯПК № 611068/740 від 19.08.2008 року отримав представник покупця на загальну суму 23250грн. Товар був прийнятий покупцем без зауважень, заперечень стосовно якості продукції з боку відповідача пред’явлено не було.

У зв'язку з несплатою поставленого товару, Приватне підприємство "Галатея" направило відповідачу претензію № 1455 від 14.11.2008 року з вимогою сплатити 23250грн. 00коп. заборгованості, яку Закрите акціонерне товариство "Макіївкокс" визнало повністю листом № 07-5324 та гарантувало погашення заборгованості, а також просило відстрочити виконання зобов'язання за договором у зв'язку з тяжким економічним становищем.

Оскільки Закрите акціонерне товариство "Макіївкокс" не виконало свої зобов'язання по сплаті поставленого товару, Приватне підприємство "Галатея" звернулось до господарського суду Донецької області з позовною заявою про стягнення з відповідача 23250грн. 00коп. заборгованості .

Статтею 655 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Аналогічні норми щодо договору поставки містить і стаття 265 Господарського кодексу України.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України, статтями 526, 629 Цивільного Кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За правилами статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З урахуванням вимог наведеного законодавства, встановлених судами обставин щодо факту поставки товару, отримання його відповідачем та порушення виконання зобов'язання у розрахунках за товар, а відтак наявності боргу з оплати, суди попередніх інстанцій правомірно задовольнили позовні вимоги щодо стягнення вказаної суми боргу.

Стосовно доводів касаційної скарги про те, що необхідною умовою для оплати отриманого товару був не лише факт його поставки, але й виставлення позивачем рахунку на оплату товару і надання технічного паспорту, судова колегія касаційної інстанції зазначає наступне. Як правомірно зазначено господарськими судами попередніх інстанцій, заперечення відповідача щодо неналежного виконання постачальником зобов'язань про надання йому пакета документів в підтвердження якості товару не може слугувати підставою для відмови в стягнені боргу, оскільки отриманий відповідачем товар був прийнятий останнім без будь-яких зауважень, а відтак оплата повинна здійснюватись в термін, передбачений сторонами у пункту 3.1 договору. Відповідно до загальних умов виконання зобов'язання, викладених в статтях 526, 530 Цивільного кодексу України, боржник повинен сплатити за одержаний товар в строки, передбачені умовами договору. Вищий господарський суд України не приймає доводи скаржника щодо відсутності рахунку на оплату товару, оскільки сторони погодили кількість та ціну товару в укладеному договорі та зазначили його ціну та вартість у видатковій накладній № 1038 від 12.09.08, згідно якої ваги і були отримані відповідачем.

З огляду на викладене та виходячи з меж перегляду справи, встановлених приписами статті 111-7 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України вважає, що фактичні обставини справи встановлено господарськими судами попередніх інстанцій на основі повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки відповідають цим обставинам і їм надана правильна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, тому у касаційної інстанції відсутні підстави для скасування прийнятої у справі постанови Донецького апеляційного господарського суду.

Також не підлягає задоволенню касаційна скарга Закритого акціонерного товариства "Макіївкокс" на ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 12.05.2009 року про залишення без розгляду апеляційної скарги № 07-1056 від 05.03.2009 року Закритого акціонерного товариства "Макіївкокс".

Як вбачається з наявних матеріалів справи та встановлено судом апеляційної інстанції, особою, що підписала від імені відповідача апеляційну скаргу визначений голова правління Закритого акціонерного товариства "Макіївкокс" –Коломійченко О.І., оскільки саме його посада і прізвище вказані для підпису в апеляційній скарзі № 07-1056 від 05.03.2009 року. Проте, в ході розгляду справи, Донецький апеляційний господарський суд встановив, що підписала апеляційну скаргу інша особа, повноваження якої на подання апеляційної скарги не відомі. Отже, як правомірно зазначив Донецький апеляційний господарський суд, скарга підписана особою, посадове становище якої не зазначено.

Відповідно до частини 2 статті 94 Господарського процесуального кодексу України, яка встановлює вимоги щодо форми та змісту апеляційної скарги, апеляційна скарга підписується особою, яка подає скаргу або її представником. Від імені юридичної особи –скаржника апеляційна скарга підписується керівником.

Відповідно до статті 28 Господарського процесуального кодексу України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника.

Згідно з вимогами статті 81 Господарського процесуального кодексу України господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позовну заяву підписано особою, яка не має права підписувати її, або посадове становище якої не вказано.

Зважаючи на викладене, підстав для скасування ухвали Донецького апеляційного господарського суду від 12.05.2009 року Вищий господарський суд України не вбачає, а касаційна скарга Закритого акціонерного товариства "Макіївкокс" на ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 12.05.2009 року з цих же підстав залишається без задоволення.

Вищий господарський суд України, звертає увагу Закритого акціонерного товариства "Макіївкокс", що повернення зустрічного позову без розгляду не позбавляє скаржника можливості звернутися до господарського суду з відповідним позовом на захист свого порушеного права.

На підставі викладеного та керуючись статтями 111-5, 111-7, пункту 1 статті 111-9, 111-11, 111-13 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України

Ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 12.05.2009 року у справі № 4/13 залишити без змін, а касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Макіївкокс" на ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 12.05.2009 року – без задоволення.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 02.06.2009 року у справі № 4/13 залишити без змін, а касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Макіївкокс" на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 02.06.2009 року - без задоволення.