13/243-07 Про розірвання договору оренди та додаткової угоди - 28.01.2009 Прийняття

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Автотранспортне підприємство №1 ЛТД" на постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 26червня 2008року у справі №13/243-07 Господарського суду Вінницької області запозовом Прокурора м. Вінниця в особі Виконавчого комітету Вінницької міської ради, м. Вінниця до Товариства з обмеженою відповідальністю "Автотранспортне підприємство №1 ЛТД", м. Вінниця, про розірвання договору оренди та додаткової угоди,

за участі представників сторін:

позивача –Левчишин С.О. (дов. №12 від 2.01.2009)

відповідача –не з'явився

прокурора –Громадський С.О. (посвідчення №76 від 10.02.2005)

У травня 2007 року Прокурора м. Вінниця в особі Виконавчого комітету Вінницької міської ради пред'явив у господарському суді позов до відповідача –Товариства з обмеженою відповідальністю "Автотранспортне підприємство №1 ЛТД" про розірвання договору оренди та додаткової угоди.

Вказував, що 14.01.1997 між Виконкомом Вінницької міської ради (орендодавець) та Автотранспортним підприємством №1 (орендар) на підставі рішення Виконкому №2 від 14.01.1997 укладено договір оренди нежилих приміщень №68, відповідно до умов якого орендодавець надає, а орендар приймає в оренду нежиле приміщення площею 502, 4 м.кв. в будинку під №13 по вул. 9-го січня (нині Архітектора Артинова) в м. Вінниця для використання під офіс.

Пунктом 1.2 договору термін оренди визначено з 14.01.1997 до 14.01.2012.

20.02.2002 сторони уклали додаткову угоду №52 до вказаного договору оренди, згідно якої орендар зобов'язався здійснити ремонтно-будівельні роботи об'єкту оренди відповідно до кошторису, розробленого ЗАТ "Вінниця Реставрація" та погодженого в установленому порядку, за рахунок власних коштів в сумі 400 283 грн.

Посилаючись на невиконання відповідачем умов договору та додаткової угоди в частині сплати орендних платежів та проведення ремонтно-будівельних робіт об'єкту оренди, - позивач просив розірвати договір оренди нежилих приміщень №68 від 14.01.1997, укладений Виконкомом Вінницької міської ради та ТОВ "Автотранспортне підприємство №1 ЛТД" та додаткову угоду №52 від 20.02.2002 до договору оренди нежилих приміщень №68 від 14.01.1997.

Рішенням господарського суду Вінницької області від 2 липня 2007 року (суддя Тісецький С.), позов задоволено.

Постановлено розірвати договір оренди нежилих приміщень №68 від 14.01.1997, укладений Виконкомом Вінницької міської ради та ТОВ "Автотранспортне підприємство №1 ЛТД", а також додаткову угоду №52 від 20.02.2002 на проведення ремонтно-будівельних робіт до договору оренди нежилих приміщень №68 від 14.01.1997.

Рішення суду мотивоване посиланнями на ст.ст. 651, 783 ЦК України та невиконання відповідачем умов договору оренди та додаткової угоди, внаслідок чого позивач значною мірою позбавлений того, на що розраховував при укладенні договору.

Відповідач 29.01.2008 подав заяву про перегляд рішення господарського суду Вінницької області від 2 липня 2007 року за нововиявленими обставинами.

В обґрунтування зазначив, що ТОВ "Автотранспортне підприємство №1 ЛТД" не було повідомлене про розгляд справи, представник товариства не брав участь у судових засідання та відповідно відповідач був позбавлений права подати суду докази в обгрунтування своїх заперечень.

Рішенням господарського суду Вінницької області від 29 лютого 2008 року (суддя Тісецький С.), заяву ТОВ "Автотранспортне підприємство №1 ЛТД" задоволено.

Постановлено скасувати рішення господарського суду Вінницької області від 2.07.2007 та відмовити у задоволенні позову прокурора м. Вінниці в особі Виконавчого комітету Вінницької міської ради до ТОВ "Автотранспортне підприємство №1 ЛТД" про розірвання договору оренди №68 від 14.01.1997 та додаткової угоди №52 від 20.02.2002.

Рішення суду мотивовано посиланнями на те, що подані відповідачем докази, зокрема Науково-технічний звіт про стан конструктивних елементів та проектні пропозиції по реконструкції з надбудовою третього поверху будівлі №13 по вул. Архітектора Артинова в м. Вінниця від 2005 року свідчать про належне виконання ТОВ "Автотранспортне підприємство №1 ЛТД" своїх договірних зобов'язань за спірними правочинами і відповідно відсутність підстав до розірвання договору оренди нежилих приміщень №68 від 14.01.1997 та додаткової угода до договору №52 від 20.02.2002.

Постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 26 червня 2008 року (колегія суддів у складі: Зарудяна Л.О. –головуючий, Вечірка І.О., Ляхевич А.А.) рішення скасоване.

Постановлено нове рішення про відмову у задоволенні заяви ТОВ "Автотранспортне підприємство №1 ЛТД" про перегляд рішення господарського суду Вінницької області від 2 липня 2007 року за нововиявленими обставинами.

Постанова мотивована посиланнями на те, що подані відповідачем документи в підтвердження належного виконання ним спірних правочинів не мають характеру нововиявлених обставин у розумінні ст. 112 ГПК України і є новими доказами, які несвоєчасно подані до суду.

У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення та неправильно застосування апеляційним судом норм процесуального права, а саме: ст.ст. 112 ГПК України, просив постанову скасувати та залишити без змін рішення.

Розглянувши матеріали справи та доводи касаційної скарг, перевіривши правильність застосування судами норм процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Відповідно до ст. 112 ГПК України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами, що мають істотне значення для справи і не могли бути відомі заявникові.

Зі змісту зазначеної статті вбачається, що господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленим обставинами при наявності двох умов: істотність нововиявлених обставин для вирішення спору та виявлення їх після прийняття рішення зі спору. За своєю правовою природою нововиявлені обставини є фактичними даними, які в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу рішення. До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору. Необхідними ознаками нововиявлених обставин є, по-перше, їх наявність на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи.

Ті обставини, на які посилається позивач, зокрема, Науково-технічний звіт, угода №59 від 16.09.2004, не можуть вважатись нововиявленими обставини, оскільки вони не відповідають наведеним ознакам та за своїм юридичним змістом є доказами, які не були своєчасно подані відповідачем.

За таких обставин, висновок апеляційного суду про відмову у задоволенні заяви відповідача є законним та обгрунтованим.

Разом з тим, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідач не позбавлений права оскаржити рішення суду від 2 липня 2007 року в касаційному порядку з дотриманням вимог розділу ХІІ1 ГПК України (1798-12) .

Так, відповідно до п.5 ч.1 ст. 111-3 ГПК України касаційна скарга (подання) не приймається до розгляду і повертається судом, якщо: скаргу (подання) подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання або таке клопотання відхилено про відновлення цього строку.

Визначений ст. 110 ГПК України строк подання касаційної скарги може бути відновлено в порядку ст. 53 ГПК України. На відміну від ст. 93 ГПК України, строк, протягом якого може бути відновлено строк на подання касаційної скарги, не обмежений.

Посилання касаційної скарги на неправильне застосування апеляційним судом ст. 112 ГПК України є безпідставним, оскільки ґрунтується на неправильному тлумаченні норм чинного процесуального законодавства.

Постанова у справі винесена з дотриманням норм процесуального законодавства, є законною та обґрунтованою, тому її слід залишити без змін, а касаційну скаргу без задоволення.