Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

у судовому засіданні взяли участь представники:

У лютому 2008 року Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Хмельницький" (далі –ОСББ "Хмельницький") звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства закритого типу концерну "ЕКОП" (далі –АТЗТ концерн "ЕКОП"), в якому просило визнати недійсним правочин з приймання-передачі житлового будинку за адресою: 01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 41, що був засвідчений актом приймання-передачі житлового комплексу або його частини з балансу АТЗТ концерну "ЕКОП" на баланс ОСББ "Хмельницький" від 15.08.2007.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 25.03.2008 (суддя Ярмак О.М.) провадження у справі №16/98 за позовом ОСББ "Хмельницький" до АТЗТ концерну "ЕКОП" про визнання правочину недійсним припинено на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України з мотивів того, що між сторонами не була укладена угода в розумінні ст. 638 Цивільного кодексу України, що виключає можливість визнання її недійсною в порядку ст. ст. 203, 215 Цивільного кодексу України.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.09.2008 у справі №16/98 (колегія суддів у складі: Сотніков С.В. –головуючий суддя, судді Дикунська С.Я., Дзюбко П.О.) апеляційну скаргу ОСББ "Хмельницький" залишено без задоволення, ухвалу господарського суду міста Києва від 25.03.2008 –без змін.

Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, ОСББ "Хмельницький" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою (із врахуванням поданих до неї доповнень від 17.01.2009 б/н), в якій просить скасувати оскаржувані ухвалу місцевого господарського суду та постанову апеляційного господарського суду та передати справу на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою, скаржник посилається на порушення та неправильне застосування судами попередніх судових інстанцій норм матеріального та процесуального права: ч. 1 ст. 207, ч. 2 ст. 638 ЦК України, ст. 11 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку", пунктів 3 –7 постанови Кабінету Міністрів України від 11.10.2002 №1521 (1521-2002-п) "Про порядок передачі житлового комплексу або його частини з балансу на баланс", ст. ст. 12, 43 ГПК України.

Відзив на касаційну скаргу від АТЗТ концерну "ЕКОП" не надходив, що відповідно до ч. 2 ст. 111-2 ГПК України не перешкоджає перегляду судових рішень, що оскаржуються.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм господарськими судами попередніх судових інстанцій належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин справи, дотримання норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга ОСББ "Хмельницький" не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Частиною 1 статті 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Способи захисту цивільних прав та інтересів судом встановлені статтею 16 ЦК України. Цією нормою також встановлено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Господарськими судами встановлено, що позивач звернувся з позовом про визнання недійсним акту приймання-передачі житлового комплексу або його частини з балансу на баланс від 15.08.2007, який за формою, встановленою додатком до постанови Кабінету Міністрів України від 11.10.2002 №1521 (1521-2002-п) , є документом, який лише фіксує результати обстеження жилого комплексу чи його частини.

Частиною 2 статті 20 ГК України серед способів захисту прав суб'єктів господарювання виділено визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єктів господарювання або споживачів.

Отже, господарські суди розглядають на загальних підставах справи у спорах про визнання недійсними актів, прийнятих іншими органами, у тому числі, актів господарських товариств, які відповідно до закону чи установчих документів мають обов'язковий характер для учасників правовідносин, що виникають чи припиняються з прийняттям такого акту.

Оскаржений акт приймання-передачі за своїми ознаками до таких актів не відноситься, оскільки засвідчує факт передачі однією стороною та прийняття іншою стороною будинку, і може бути використаний в якості доказу у разі звернення будь-якої із сторін з позовом до суду та підлягатиме оцінці судом у відповідності з вимогами ст. 43 ГПК України.

Статтею 12 ГПК України встановлено, що господарським судам підвідомчі справи у спорах, зокрема, про визнання недійсними актів з підстав, зазначених у законодавстві.

Враховуючи, що оскаржений акт приймання-передачі не носить характеру акту в розумінні ст. 12 ГПК України, то зазначений спір не підлягає вирішенню у господарських судах України (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 19.08.2008 у справі №48/400).

Доводи ОСББ "Хмельницький", викладені в касаційній скарзі, були предметом дослідження судами попередніх інстанцій, їм дана належна оцінка, тому відхиляються як необґрунтовані та такі, що не спростовують зроблених судами висновків.

За таких обставин, господарські суди першої та апеляційної інстанцій прийшли до правильного висновку про наявність підстав для припинення провадження у справі на підставі пункту 1 частини 1 статті 80 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Хмельницький" залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду міста Києва від 25.03.2008 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.09.2008 у справі №16/98 залишити без змін.