Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Відкрите акціонерне товариство "Київміськголовпостач" (надалі скаржник/ ВАТ "Київміськголовпостач") звернулося до господарського суду міста Києва із заявою про видачу виконавчого документа на виконання рішення постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Гапоненко Роман і партнери" від 23.05.2008 у справі №2, яким зустрічну позовну заяву ВАТ "Київміськголовпостач" задоволено, визнано за ВАТ "Київміськголовпостач" право приватної власності на об'єкт нерухомості –житлове приміщення, яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Рейтарська, 9, к. 3 з переплануванням згідно з проектом.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 19.09.2008 у справі №05-6-32/892 заявнику відмовлено в прийнятті заяви ВАТ "Київміськголовпостач" про видачу виконавчого документа на виконання рішення постійно діючого третейського суду при Асоціації "Гапоненко Роман і партнери" від 23.05.2008.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 28.10.2008 залишено без змін ухвалу господарського суду міста Києва від 19.09.2008 у даній справі.

ВАТ "Київміськголовпостач", не погоджуючись із постановою суду апеляційної інстанції, звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову апеляційного господарського суду скасувати, справу передати на новий розгляд до місцевого господарського суду та зобов'язати суд прийняти до провадження заяву ВАТ "Київміськголовпостач" про видачу виконавчого документа. Касаційна скарга обґрунтовується порушенням судом норм матеріального права.

Відзиви на касаційну скаргу не надходили, що в розумінні ст. 111-2 ГПК України не є перешкодою для суду касаційної інстанції переглянути судове рішення, що оскаржується.

Усі учасники судового процесу належним чином повідомлялися про час та місце проведення судового засідання згідно з вимогами Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Голови Вищого господарського суду України від10.12.2002 № 75.

Заслухавши суддю доповідача, пояснення представника скаржника, враховуючи межі перегляду справи в касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши правильність застосування норм процесуального права апеляційним господарським судом, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Стаття 111-7 ГПК України передбачає, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Згідно зі ст. 57 Закону України "Про третейські суди" рішення третейського суду, яке не виконано добровільно, підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження" (606-14) .

За ч. 1 ст. 56 Закону України "Про третейські суди" заява про видачу виконавчого документа може бути подана до компетентного суду протягом трьох років з дня прийняття рішення третейським судом.

Відповідно до п. 2.4 рекомендацій президії Вищого господарського суду України від 11.04.2005 № 04-5/639 (v0639600-05) "Про деякі питання практики застосування господарськими судами Закону України "Про третейські суди" (1701-15) за результатами розгляду заяви про видачу виконавчого документа господарський суд виносить ухвалу, зміст якої повинен відповідати вимогам статті 86 ГПК України з урахуванням вимог статті 56 Закону.

Господарський суд першої інстанції, із яким погодився суд апеляційної інстанції, розглядаючи заяву ВАТ "Київміськголовпостач" про видачу виконавчого документа на підставі рішення постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Гапоненко Роман і партнери" від 23.05.2008 у справі №2, яким зустрічну позовну заяву ВАТ "Київміськголовпостач" задоволено та визнано за ВАТ "Київміськголовпостач" право приватної власності на об'єкт нерухомості –житлове приміщення, яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Рейтарська, 9, к. 3 з переплануванням згідно з проектом, керувався положеннями ст.ст. 55, 56 Закону України "Про третейські суди", рекомендаціями Президії Вищого господарського суду України від 11.04.2005 № 04-5/639 (v0639600-05) та прийшов до висновку, що оскільки предметом спору вирішеного третейським судом була вимога про визнання за заявником права власності на об'єкт нерухомості, то виконання такого рішення не потребує вчинення певних дій органами державної влади, органами місцевого самоврядування та їх службовими особами, а тому у господарського суду відсутні правові підстави для прийняття та розгляду заяви про видачу виконавчого документа.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується із такими висновками судів попередніх судових інстанцій, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 55 Закону України "Про третейські суди" виконання рішення третейського суду, якщо воно потребує вчинення дій органами державної влади, органами місцевого самоврядування та їх службовими особами, здійснюється за умови видачі компетентним судом виконавчого документа.

Відповідно до частини першої статті 116 ГПК України виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом.

Якщо в рішенні господарського суду йдеться виключно про визнання права власності і не зазначається про виконання певних дій (передачу майна, видачу документів, що посвідчують відповідне право, тощо), то наказ на виконання такого рішення не видається.

Таким же чином вирішується питання щодо задоволення заяви про видачу господарським судом виконавчого документа на виконання рішення третейського суду.

З урахуванням змісту ч. 3 ст. 55 Закону України "Про третейські суди" слід виходити з того, що коли виконання зазначеного рішення не потребує вчинення певних дій органами державної влади, органами місцевого самоврядування та їх службовими особами (в тому числі про визнання права власності), то у господарського суду відсутні правові підстави для прийняття та розгляду заяви про видачу виконавчого документа і тому він має відмовити у прийнятті такої заяви (див. Інформаційний лист Вищого господарського суду України від 14.08.2007 N 01-8/675 (v_675600-07) ).

Вказане стосується і рішення постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Гапоненко Роман і партнери" від 23.05.2008 по справі №2, яким зустрічну позовну заяву ВАТ "Київміськголовпостач" задоволено та визнано за ВАТ "Київміськголовпостач" право приватної власності на об'єкт нерухомості –житлове приміщення, яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Рейтарська, 9, к. 3 з переплануванням згідно з проектом, оскільки пред'явлений ВАТ "Київміськголовпостач" зустрічний позов, за результатами розгляду якого третейським судом прийнято рішення у справі №2 від 23.05.2008, є позовом про визнання наявності права.

Отже, здійснюючи захист права ВАТ "Київміськголовпостач" обраним ним способом, третейський суд не спонукав відповідача чи будь-яких інших осіб до активних дій, а лише встановив наявність виникнення права власності ВАТ "Київміськголовпостач" на відповідне нерухоме майно.

За вищенаведених обставин колегія суддів Вищого господарського суду України встановила, що апеляційним господарським судом вірно застосовано норми господарського процесуального законодавства, Закону України "Про третейські суди" (1701-15) , тому оскаржувана постанова господарського суду апеляційної інстанції не підлягає скасуванню.

Доводи ВАТ "Київміськголовпостач", викладені в касаційній скарзі, були предметом дослідження судом апеляційної інстанції, їм дана належна оцінка, тому відхиляються як необґрунтовані та такі, що не спростовують зроблених судами висновків.

Враховуючи вказане, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 ГПК України, Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Київміськголовпостач" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 28.10.2008 у справі № 05-6-32/892 залишити без змін.