826/7221/15 Про визнання протиправними дії Уповноваженої особи Фонду ГВФО ПАТ "Банк" щодо невключення належних фізичній особі сум до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду ГВФО, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню коштів за договорами банківського вкладу (депозиту), зобов'язання Уповноваженої особи Фонду ГВФО додатково включити належні особі суми до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами - 17.05.2019 Прийняття

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" Славкіної М. А на постанову Київського апеляційного адміністративного суду в складі колегії суддів: Хрімлі О.Г., Ганечко О.М., Коротких А.Ю. від 06.08.2015 у справі №826/7221/15 за позовом ОСОБА_2 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" Славкіної М .А, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправними дій, зобов"язання вчинити дії,

В травні 2015 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" Славкіної Марини Анатоліївни, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправною бездіяльності при розгляді вимог щодо відшкодування коштів за договором банківського вкладу "НВУ" № 858267/2014 від 30 жовтня 2014 року на користь ОСОБА_2 в ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк"; зобов`язання включити позивача в Загальний реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 червня 2015 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 06 серпня 2015 року постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 червня 2015 року скасовано в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" Славкіної Марини Анатоліївни щодо невключення ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до переліку вкладників ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб; зобов`язання Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" Славкіної Марини Анатоліївни надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про вкладника - ОСОБА_2, стосовно здійснення останньому виплати по відшкодуванню вкладу за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором банківського вкладу "НВУ" № 858267/2014 від 30 жовтня 2014 року.

У скасованій частині адміністративний позов ОСОБА_2 задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" Славкіної Марини Анатоліївни щодо невключення ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до переліку вкладників ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Зобов`язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" Славкіну Марину Анатоліївну надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про вкладника - ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) стосовно здійснення останньому виплати по відшкодуванню вкладу за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором банківського вкладу "НВУ" № 858267/2014 від 30 жовтня 2014 року.

В іншій частині постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 червня 2015 року залишено без змін.

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить судові рішення скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційну скаргу обґрунтовано тим, що при проведеній перевірці укладених банком правочинів встановлено, що укладений із позивачем має ознаки нікчемності, оскільки грошові кошти на рахунок позивача надійшли з рахунку іншої особи, а відтак, на переконання відповідача позивач не є вкладником банку в розумінні Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (4452-17) , а відтак суди безпідставно зобов`язали Уповноважену особу включити позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Від позивача відзив на касаційну скаргу не надходив.

Дослідивши доводи касаційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, колегія суддів приходить до висновку, що скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами встановлено, що 30 жовтня 2014 року між ОСОБА_5, яка здійснює внесення вкладу на користь третьої особи ОСОБА_2 (вкладник), та Публічним акціонерним товариством "Всеукраїнський акціонерний банк" (банк) укладено договір банківського вкладу "НВУ" № 858267/2014, предметом якого є розміщення вкладником в банку строкового вкладу у розмірі 10 000 доларів США під 5,25 відсотків річних строком на 3 (три) місяці з дня укладення договору, із виплатою процентів по закінченні строку дії вкладу.

Згідно з платіжним дорученням № 3577121 від 30 жовтня 2014 року, на депозитний рахунок вкладника зараховано грошові кошти в сумі 129524,02 грн., призначення платежу - залучення коштів на вклад, угода № 858267/2014 від 30 жовтня 2014 року. Кошти на рахунок ОСОБА_2 надійшли від ОСОБА_5 .

На підставі постанови Правління Національного банку України від 20 листопада 2014 року №733 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" до категорії неплатоспроможних, виконавчою дирекцією фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 20 листопада 2014 року № 123 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "ВіЕйБі Банк", згідно з яким з 21 листопада 2014 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в Публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський Акціонерний Банк".

Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 17 лютого 2015 року № 35 продовжено термін здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "ВіЕйБі Банк" по 20 березня 2015 року (включно).

Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 19.03.2015 № 188 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "ВіЕйБі Банк", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 20.03.2015 року № 63 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "ВіЕйБі Банк" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку", згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації ПАТ "ВіЕйБі Банк" та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ "ВіЕйБі Банк" Славкіну Марину Анатоліївну строком на 1 рік з 20.03.2015 року по 19.03.2016 року включно.

12 листопада 2014 року позивач звернувся до банку та пред`явив право на вклад за договором № 858267/2014 від 30 жовтня 2014 року, проте отримати вклад не зміг, у зв`язку з перебуванням ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" у стані ліквідації.

На офіційному сайті ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" розміщено повідомлення, згідно з яким з 26 березня 2015 року розпочинається виплата коштів вкладникам, у зв`язку з чим позивач звернувся до відповідачів із заявами про виплату коштів за вкладом, проте позитивної відповіді не отримав.

Задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції, виходив з того, що уповноваженою особою допущено протиправну бездіяльність відповідача, оскільки відсутні підстави для визнання нікчемним договору між позивачем та банком в розумінні частини 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", оскільки він не підпадає під жодний визначений у вказаній статті випадок, а цей перелік нікчемних правочинів є вичерпним.

Колегія суддів, дослідивши спірні правовідносини, зазначає наступне.

У п. 4 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 4452-VI (4452-17) ) визначено, що вкладник - фізична особа (у тому числі фізична особа - підприємець), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Закону № 4452-VI вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти.

Згідно з ч. 1 ст. 26 Закону № 4452-VI, Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку.

Згідно з ч. 2 ст. 27 Закону № 4452-VI уповноважена особа Фонду протягом 15 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку формує, зокрема:

- перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню;

- перелік рахунків вкладників, вклади яких мають ознаки, визначені статтею 38 цього Закону.

В силу вимог ч. 2 ст. 38 Закону № 4452-VI, протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду забезпечує перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Аналіз зазначених норм чинного на момент виникнення спірних правовідносин законодавства свідчить, що для отримання відшкодування фізичною особою за рахунок Фонду має бути дотримана обов`язкова умова: особа має бути вкладником та повинна мати вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти.

Судами встановлено, що 30.10.2014 грошові кошти в сумі 129524,02 гривень на рахунок позивача надійшли з депозитного рахунку іншої фізичної особи ОСОБА_5 з призначенням платежу "залучення коштів на вклад, угода № 858267/2014 від 30.10.2014".

Як вже зазначено вище, до запровадження у ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" тимчасової адміністрації ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 укладено з банком Договір банківського вкладу від 30.10.2014.

Також судами встановлено, що Уповноважена особа Фонду не включила позивача до переліку вкладників Банку, які мають право на відшкодування вкладів за рахунок коштів Фонду у зв`язку з тим, що договір укладений між позивачем та ОСОБА_5 є нікчемними. Підставою нікчемності зазначено положення ст. 215, 216 Цивільного кодексу України, ст. 37, ст. 38 Закону № 4452-VI.

Суд апеляційної інстанції зазначив, що в розумінні ст. 2 Закону № 4452-VI позивач є вкладником банку, а кошти, які надійшли для нього як вкладника за Договором банківського рахунку від 30.10.2014, в розумінні тієї ж статті, є вкладом, на який поширюються гарантії, передбачені ст. 26 Закону №4452-VI.

Верховний Суд сформулював правовий висновок щодо застосування норм матеріального права у спорах цієї категорії у подібних правовідносинах. Зокрема, у постанові від 04 липня 2018 року (справа № 826/1476/15) виснував, що перелік передбачених частиною третьою статті 38 Закону № 4452-VI підстав, за яких правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, є виключним. Положення статті 228 ЦК не можуть бути застосовані комісією банку чи уповноваженою особою Фонду при вирішенні питання про віднесення правочинів до нікчемних для розширення переліку підстав нікчемності, визначених у частині третій статті 38 Закону № 4452-VI.

Якщо внаслідок проведених операцій Фонду, а не банку, завдані збитки (штучно збільшена сума гарантованих державною виплат), то стаття 38 Закону 4452-VI не може бути застосована, а Фонд має звертатися до суду з вимогою про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину на підставі статті 228 ЦК. Лише за наявності рішення суду можна застосовувати до позивача будь-які наслідки недійсності нікчемного правочину за цією статтею.

При цьому при виявленні нікчемних правочинів Фонд, його уповноважена особа чи банк не наділені повноваженнями визнавати правочини нікчемними. Правочин є нікчемним відповідно до закону, а не наказу банку, підписаного уповноваженою особою Фонду. Такий правочин є нікчемним з моменту укладення в силу закону (частини другої статті 215 ЦК та частини третьої статті 38 Закону № 4452-VI) незалежно від того, чи була проведена передбачена частиною другою статті 38 цього ж Закону перевірка правочинів банку і виданий згаданий наказ. Наслідки нікчемності правочину також настають для сторін у силу вимог закону. Наказ банку не є підставою для застосування таких наслідків. Такий наказ є внутрішнім розпорядчим документом банку, який підписала уповноважена особа Фонду як особа, що здійснює повноваження органу управління банку.

У постанові від 31 жовтня 2018 року у справі № 802/351/16-а Велика Палата Верховного Суду за подібних до встановлених у справі, що розглядається, обставин зазначила, що укладення зазначеного договору й зарахування коштів на рахунок відбулись до початку віднесення банку до категорії неплатоспроможних та запровадження тимчасової адміністрації.

Отже, оскільки вклад розміщено на рахунку до запровадження тимчасової адміністрації, тому позивач підпадає під дію гарантій відшкодування коштів за вкладом на підставі статті 26 Закону № 4452-VI. При цьому, відповідач не навів правових підстав для не включення позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, відповідно до приписів Закону № 4452-VI (4452-17) .

Стосовно посилань в касаційній скарзі на постанову Правління Національного банку України № 531/БТ від 03 жовтня 2014 року, яка забороняла банку як проблемному проведення будь- яких операцій, за результатами яких збільшується гарантована сума відшкодування за вкладами фізичних осіб, колегія суддів зазначає, що вказана постанова стосується встановлення вимог та обмежень щодо діяльності самого банку, а не його клієнтів, а також не містить прямих заборон, право накладання яких визначені статтею 75 Закону України "Про банки і банківську діяльність" для Національного банку України.

Отже, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для задоволення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.