Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі :

розглянувши

За участю представників сторін:

Від позивача- Лисенко О.В. (дов. №011.03-35 від 22.12.08)

Від відповідача- Селяков О.В. (№386 від 01.01.09)

Відповідно до Розпорядження Заступника Голови Вищого господарського суду України від 20.01.09 у зв’язку з відрядженням судді Першикова Є.В. розгляд справи здійснюється колегією суддів у наступному складі: головуючий Ходаківська І.П., судді: Данилова Т.Б., Полянський А.Г.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 23 квітня 2008 року (суддя Пуппо Л.Д.) позов ВАТ "Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат" задоволено, стягнуто з відповідача ДП "Придніпровська залізниця" на користь позивача 159100,75 грн. суми вартості недостачі вантажу. При прийнятті рішення господарський суд виходив із обов’язку залізниці відшкодувати шкоду, заподіяну у зв’язку з втратою або нестачею вантажу.

Постановою колегії суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 09.10.08 у складі: Голяшкіна О.В., Лисенко О.М., Науменко Н.В. рішення місцевого господарського суду залишено без змін.

ДП "Придніпровська залізниця" в касаційній скарзі просить рішення та постанову по справі скасувати, в позові відмовити. Касатор вважає, що судові рішення попередніх інстанцій прийняті з порушенням норм матеріального і процесуального права.

Розглянувши матеріали справи та касаційної скарги, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. 111-7 ГПК України, переглядаючи в касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Господарськими судами при розгляді справи було встановлено, що 10 лютого 2003 року між відповідачем ДП "Придніпровська залізниця" та позивачем ВАТ "Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат" укладений договір про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги. На підставі укладеного між третьою особою –ТОВ "Южтехмаш" та позивачем договору про надання послуг з транспортного та експедиційного обслуговування від 14 лютого 2007 року № 306Д(2007) третьою особою 10 листопада 2007 року на адресу позивача зі станції відправлення "Одеса-порт" за залізничними накладними та квитанціями про приймання вантажу №№ 41667647 і 41667648 відвантажено кремній кристалічний у вагонах №№ 67356873 і 68703610 вагою нетто по 48120 кг у кожному вагоні загальною масою вантажу 96240 кг. Вартість і маса вантажу підтверджується сертифікатом аналізу (якості) від 16 жовтня 2007 року.

Продукція була оплачена позивачем на умовах передплати у розмірі 158400 доларів США (799820 грн.).

Вагони з вантажем прибули на станцію призначення "Запоріжжя Ліве" Придніпровської залізниці 15 листопада 2007 року з пошкодженими упаковками вантажу, у зв’язку з чим складені акти загальної форми від 15 листопада 2007 року №№ 24088А та 24098А. При комісійній видачі вантажу було виявлено недостачу проти кількості, вказаної у залізничних накладних №№ 41667647 і 41667648.

Господарськими судами також було встановлено, що при видачі вагонів складені комерційні акти від 17 листопада 2007 року №№ 755297/1336 та 755296/1335.

Згідно комерційного акту від 17 листопада 2007 року №№ 755296/1335, складеного в доповнення до акту загальної форми від 15 листопада 2007 року № 24089А, відповідно до залізничної накладної № 41667648 у вагоні № 68703610 прибуло 48 мішків "біг-бегів" загальною масою нетто 48120 кг, за фактом прийнято 48 мішків "біг-бегів" загальною масою нетто 42746 кг, із кількості яких –26 мішків "біг-бегів" було пошкоджено. При перевантаженні нестача склала 5374 кг.

Згідно комерційного акту від 17 листопада 2007 року №№ 755297/1336, складеного в доповнення до акту загальної форми від 15 листопада 2007 року № 24088А, відповідно до залізничної накладної № 41667647 у вагоні № 67356873 прибуло 48 мішків "біг-бегів" загальною масою нетто 48120 кг, за фактом прийнято 48 мішків "біг-бегів" загальною масою нетто 33920 кг, із кількості яких –30 мішків "біг-бегів" було пошкоджено, а 3 мішка "біг-бегів" були пусті. При перевантаженні нестача склала 14200 кг.

Таким чином, загальна нестача вантажу складає 19094 кг вартістю 159100,75 грн.

Частинами 1, 2 статті 924 Цивільного кодексу України встановлено, що перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачу, якщо не доведе, що втрата, недостача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталося внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, недостачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажів у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що втрата, недостача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталося не з його вини.

Згідно зі ст.2 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 квітня 1998 року № 457 (457-98-п) Статут залізниць України (далі Статут) визначає обов’язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом.

Відповідно до п.110 Статуту залізниць України залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству. Обов'язки збереження, супроводження та охорони особливо цінних та небезпечних вантажів, перелік яких встановлюється Правилами, покладаються на відправника.

Таке саме положення визначено статтею 314 Господарського кодексу України, відповідно до якої перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини.

Відповідно до ст.113 Статуту залізниць за незбереження (втрату, недостачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, недостача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин.

Відповідно до ст.114 Статуту, залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, а саме: за втрату чи недостачу –у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі (а саме за ціною вантажовідправника).

Враховуючи наведене, доведення нестачі вантажу, а також межі касаційного провадження, встановлені у ст. 111-7 ГПК України, колегія суддів вважає, що постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду відповідає нормам чинного законодавства і має бути залишена без змін.

Керуючись, ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу Державного підприємства "Придніпровська залізниця" залишити без задоволення.

Постанову від 09.10.08 Дніпропетровського апеляційного господарського суду у справі №22/134-08 господарського суду Дніпропетровської області залишити без змін.