Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

в судовому засіданні взяли участь представники: - позивача не з'явився; - відповідача не з'явився;

Відкрите акціонерне товариство "Донецькобленерго" в особі структурної одиниці - Донецькі електричні мережі звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Управління Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи в м. Донецьку Головного управління Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи в Донецькій області про стягнення 9 146,45 грн.

Рішенням господарського суду Донецької області від 28.07.2008 в задоволенні позовних вимог відмовлено.

За результатами перегляду оскаржуваного рішення в апеляційному порядку, Донецьким апеляційним господарським судом 22.09.2008 прийнято постанову, якою рішення місцевого господарського суду залишено без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Суд апеляційної інстанції знайшов позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підтверджуються матеріалами справи та зібраними в ній доказами.

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

Колегія суддів, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, 05.06.2001 між позивачем та відповідачем укладено договір на користування електричною енергією № 344.

Згідно з укладеним договором позивач (за договором - "Електропостачальна організація") зобов'язувався постачати відповідачу електричну енергію, а відповідач (за договором - Споживач) своєчасно проводити сплату за використану електричну енергію та виконувати інші умови, визначені договором.

Також, сторони погодили, що за всіма питаннями, не обумовленими в договорі, сторони керуватимуться діючими законодавчими актами та нормативними документами, Правилами користування електричною енергією, затвердженими постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 №28 (далі - Правила).

Представниками позивача, на об`єкті споживача (відповідача) здійснено перевірку дотримання відповідачем Правил користування електричною енергією. В результаті проведеної перевірки було встановлено зрив пломб зі щитів обліку та шафи ввідного рубильника, про що складено акт № 005493 від 17.05.04 про порушення Правил.

В якості представника споживача, який брав участь у проведенні перевірки в акті зазначений "інспектор пожежного нагляду Малік І. В." Також в акті міститься застереження щодо відмови зазначеної особи від підпису.

На підставі складеного акту позивачем було визначено обсяг недорахованої електричної енергії за шість місяців у розмірі 35 977 кВт/год, а також визначено розмір збитків, що становили 9 146,46 грн. Відповідний рахунок із визначеною сумою збитків позивач направив відповідачу для сплати.

Відповідач здійснення порушення Правил не визнав, а також не погодився з проведеною перевіркою, оскільки остання проводилась за відсутності повноважної особи з його боку, виходячи із чого, відповідач рахунку не оплатив.

Судом апеляційної встановлено, що в матеріалах справи міститься довідка № 33/91 від 17.07.2008, надана відповідачем, зі змісту якої вбачається, що Малік І. В. (особа, прізвище якої значиться в акті перевірки № 005493) проходить службу в групі державного пожежного нагляду 6-ї самостійної державної пожежної частини. Доказів того, що Малік І. В. мав повноваження представляти інтереси відповідача (споживача) в ході перевірки, в матеріалах відсутні.

У відповідності до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Як встановлено апеляційним господарським судом, позивач не навів доказів, що б спростовували обґрунтовані доводи відповідача щодо відсутності підстав для визнання Малика І. В. представником відповідача на момент проведення перевірки та складання акту. Крім того, ні Правила, ні укладений сторонами договір не містять умов щодо можливості залучення до перевірки осіб в якості представників без наділення їх відповідними повноваженнями. Інших доказів в обґрунтування заявлених позовних вимог позивачем не надано.

З огляду на зазначене, судом апеляційної інстанції обґрунтовано не прийнято в якості належного доказу акт про здійснення порушення відповідачем Правил.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується, з висновком про те, що належних доказів фату вчинення відповідачем зазначеного в акті правопорушення - зриву пломби, позивачем не надано, а отже - правомірність заявлених позовних вимог не обґрунтовано.

Відповідно до п.п. 7.31, 7.32 Правил у разі виявлення уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці оформляється двосторонній акт порушень за встановленою формою. Акт складається у присутності представника споживача в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві. Споживач має право внести до акта свої зауваження. У разі відмови споживача підписати акт робиться запис про відмову. На підставі акта порушень, погодженого споживачем, уповноваженими представниками постачальника електричної енергії за регульованим тарифом визначаються обсяг недоврахованої електроенергії та/або сума завданих споживачем збитків та виписуються споживачу додаткові розрахункові документи відповідно до законодавства України.

В свою чергу, правовідносини ж представництва регулюються, зокрема, ст. ст. 237, 238 Цивільного кодексу України, згідно яких представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представник може бути уповноважений на вчинення лише тих правочинів, право на вчинення яких має особа, яку він представляє. Представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є, за винятком комерційного представництва, а також щодо інших осіб, встановлених законом.

В силу ст.ст.42, 43, 47 ГПК України (1798-12) правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом; сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами; судове рішення ухвалюється суддею за результатами обговорення усіх обставин справи.

Судами двох інстанцій використано у повному обсязі свої повноваження, передбачені процесуальним законом щодо повного та всебічного з’ясування обставин справи, пов’язаних з предметом доказування у даній справі.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів вважає оскаржувану постанову законною та обґрунтованою, а доводи касаційної скарги такими, що не спростовують висновків суду.

Відповідно до ст. 111-9 ГПК України, касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення

Керуючись ст.ст. 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Донецькобленерго" в особі структурної одиниці - Донецькі електричні мережі залишити без задоволення. Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 22.09.2008 у справі № 20/73 залишити без змін.