Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого - судді Кривди Д.С.,

суддів Жаботиної Г.В., Уліцького А.М.

у відкритому судовому засіданні за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: ОСОБА_1., ОСОБА_2.

розглянувши касаційну скаргу Кооперативного підприємства "Універмаг"

на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 10.09.2008р.

у справі № 5/45-08 Господарського суду Сумської області

за позовом Кооперативного підприємства "Універмаг"

до Приватного підприємця ОСОБА_1.

про зобов'язання укласти додаткові договори та про стягнення 1922,95 грн.

та за зустрічним позовом Приватного підприємця ОСОБА_1.

до Кооперативного підприємства "Універмаг"

про визнання частково недійсними договорів,

Кооперативне підприємство "Універмаг" звернулося до Господарського суду Сумської області з позовом до приватного підприємця ОСОБА_1. про розірвання договорів оренди нежитлових приміщень №115 та №116, укладених 18.03.2006р., зобов'язання приватного підприємця ОСОБА_1. звільнити займані площі орендованих нежитлових приміщень, стягнення 1148,97 грн. заподіяних збитків.

Кооперативне підприємство "Універмаг" заявою уточнило позовні вимоги та просить суд зобов'язати приватного підприємця ОСОБА_1. укласти додаткові договори оренди нежитлового приміщення, в частині зміни розміру орендної плати до 60,00грн. за 1 кв.м., до договорів оренди нежитлових приміщень №115 та №116, укладених 18.03.2006р. та стягнути з приватного підприємця ОСОБА_1. 1922,95 грн. заподіяних збитків.

Приватний підприємець ОСОБА_1. подав до Господарського суду Сумської області зустрічну позовну заяву до Кооперативного підприємства "Універмаг" про визнання недійсним п. 14 договорів оренди нежитлового приміщення №115 та №116 від 18.03.2006р.

Рішенням Господарського суду Сумської області від 19.05.2008р. (суддя В.Д.Гудим) первісний позов задоволено частково, визнано укладеним додаток від 01.10.2007р. до договору оренди нежитлового приміщення №115 від 18.03.2006р., укладеного між Кооперативним підприємством "Універмаг" та приватним підприємцем ОСОБА_1., згідно з яким орендна плата за користування торговельною площею становить 60,00 грн. за один кв. м за один місяць, в тому числі ПДВ, визнано укладеним додаток від 01.10.2007р. до договору оренди нежитлового приміщення №116 від 18.03.2006р., укладеного між "Кооперативним підприємством "Універмаг" та приватним підприємцем ОСОБА_1., згідно з яким орендна плата за користування торговельною площею становить 60,00 грн. за один кв. м за один місяць, в тому числі ПДВ, в іншій частині первісного позову провадження припинено, в задоволенні зустрічного позову відмовлено, стягнуто з приватного підприємця ОСОБА_1. на користь Кооперативного підприємства "Універмаг" витрат на інформаційно-технічне забезпечення 118,00 грн. та 85,00 грн. витрат по держмиту.

Не погодившись з рішенням Господарського суду Сумської області від 19.05.2008р., приватний підприємець ОСОБА_1. подала апеляційну скаргу.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 10.09.2008р. (судді: В.І.Сіверін, В.П.Бондаренко, В.О.Івакіна) апеляційну скаргу задоволено частково, скасовано п. 2, 3 резолютивної частини рішення Господарського суду Сумської області від 19.05.2008р. та прийнято нове, яким рішення в частині позовних вимог про визнання укладеними додаткових договорів оренди в частині зміни розміру орендної плати до 60,00 грн. за 1 кв.м. відмовлено, в іншій частині рішення залишено без змін.

Не погодившись з прийнятими судовими рішеннями, Кооперативне підприємство "Універмаг" подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 10.09.2008р. та залишити в силі рішення Господарського суду Сумської області від 19.05.2008р.. Свою вимогу Кооперативне підприємство "Універмаг" мотивує тим, що господарським судом апеляційної інстанції неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

Кооперативне підприємство "Універмаг" не скористалося правом, наданим ст. 22 ГПК України щодо участі його представника у судовому засіданні. Про час і місце розгляду касаційної скарги було повідомлено.

Розглянувши касаційну скаргу, перевіривши правильність застосування місцевим та апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга Кооперативного підприємства "Універмаг" не підлягає задоволенню.

Господарським судом встановлено, що 18.03.06р. між Кооперативним підприємством "Універмаг" та приватним підприємцем ОСОБА_1. укладено договори оренди № 115 та № 116, за якими Кооперативне підприємство "Універмаг" передало в оренду приватному підприємцю ОСОБА_1. торгівельні площі в приміщенні магазину "Універмаг", що розташований у АДРЕСА_1.

Відповідно до ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Господарським судом встановлено, що пунктом 12 зазначених договорів за користування торгівельними площами встановлено орендну плату у розмірі 21грн.60коп. за 1 кв.м.

Згідно ч. 1 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Таким чином приписами даної правової норми встановлено, що розмір орендної плати встановлюється договором.

01.06.2007р. сторонами було внесено зміни в п. 12 зазначеного договору, згідно яких сторони домовились, що з 01.05.2007р. розмір орендної плати дорівнює 29грн.60коп.

Частиною 3 ст. 762 ЦК України визначено, що договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном.

Господарським судом встановлено, що пунктом 18 вищезгаданих договорів визначено, що підставою для зміни орендної плати може бути зміна цін, тарифів, підвищення тарифних ставок, мінімального розміру орендної плати, неоподаткованого мінімуму доходів громадян, інших змін відповідно до фінансово-економічних процесів, передбачених законодавством і нормативно-правовими актами України, по пред'явленню обґрунтування.

Позивач просить зміни розмір орендної плати за договорами № 115 та № 116, встановивши її у розмірі 60грн. за 1кв.м.

Господарським судом встановлено, що позивачем здійснив розрахунок рентабельності підприємства та розмір орендної плати на підставі методики, затвердженої Міністерством економіки України наказом від 19.01.2006р. № 14 " Про затвердження Методичних рекомендацій щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства".

Згідно вищезгаданого наказу, даний наказ прийнято з метою забезпечення однозначності підходів при оцінці фінансово-господарського стану підприємств, виявленні ознак дій, передбачених статтями 218, 219 і 220 Кримінального кодексу України, - приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, а також для своєчасного виявлення формування незадовільної структури балансу для здійснення випереджувальних заходів щодо запобігання банкрутству підприємств.

Оскільки метою вищезгаданого наказу є виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, то дана методика не є підставою для внесення змін до чинного договору оренди.

Крім того, позивач посилається, що здійснював розрахунок змін до орендної плати на підставі постанови Кабінету міністрів України № 786 від 04.10.1995 р. "Про методику розрахунку і порядок використання плати за оренду державного майна" (786-95-п) .

Правила щодо, зокрема, зміни договору встановлені ст. 652 ЦК України, згідно ч. 1, ч. 4 якої у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Зміна договору у зв'язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.

Таким чином, приписами даної правової норми встановлено, що договір може бути змінений у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору і зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Оскільки, господарським судом попередніх інстанцій не встановлено, що у позивача виникли обставини, що є істотними, а отже і можуть бути підставами для зміни умов укладених між сторонами договорів оренди, то апеляційний господарський суд дійшов правомірного висновку щодо відмови в задоволенні позову щодо внесення змін у відповідні договори оренди.

Правила щодо недійсності правочину встановлені ст. 215 ЦК України, згідно ч. 1 якої підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно ст. 203 ЦК України визначені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а саме: Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Оскільки п. 14 договорів оренди № 115 та № 116 від 18.03.06р. не протирічить вищенаведеним правовим нормам, то господарським судом правомірно відмовлено в задоволенні позовних вимог по зустрічному позову.

За таких обставин, постанова Харківського апеляційного господарського суду від 10.09.2008р. у справі №5/45-08 відповідає вимогам чинного законодавства і фактичним обставинам справи, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, п. 1 ст. 111-9, 111-10, 111-11, 111-12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу Кооперативного підприємства "Універмаг" залишити без задоволення, постанову Харківського апеляційного господарського суду від 10.09.2008р. у справі № 5/45-08 - без змін.