17/56 Про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню - 21.01.2009 Прийняття

Рішенням господарського суду Рівненської області від 04.06.2008р., залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 23.10.2008р., у справі № 17/56 у задоволенні позову СПД ОСОБА_1. до Рівненської обласної дирекції ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеною постановою та рішенням, СПД ОСОБА_1. звернувся з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить їх скасувати та постановити нове рішення про задоволення позову, мотивуючи скаргу неповним з'ясуванням судами обставин справи та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить рішення та постанову залишити без змін, а скаргу без задоволення.

Розпорядженням в.о. Голови судової палати з розгляду спорів, пов'язаних з державним регулюванням економічних відносин від 20.01.2009р. № 02.03-10/21 суддю Полянського А.Г. замінено на суддю Божок В.С.

Відповідач та третя особа не реалізували своє процесуальне право на участь у судовому засіданні суду касаційної інстанції.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів, знаходить необхідним касаційну скаргу задовольнити частково, враховуючи наступне.

З матеріалів справи вбачається, що між ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" (кредитор) та СПД ОСОБА_1. (позичальник) було укладено кредитний договір №010/89-07/204 від 19.06.2007р., відповідно до умов якого кредитор на положеннях та умовах цього договору відкриває позичальнику відновлювальну кредитну лінію у сумі 50000,00 грн., яка має бути повернута позичальником в строк до 18.06.2008р. включно.

На виконання умов кредитного договору відповідач надав позивачу кредит в розмірі 50000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 34 від 21.06.2007р.

Пунктом 3.6 кредитного договору встановлено, що позичальник зобов'язаний щомісячно сплачувати проценти за користування кредитом на рахунок нарахованих процентів, не пізніше останнього робочого дня кожного місяця шляхом перерахування позичальником коштів платіжним дорученням з поточного рахунку, а у випадку повного погашення кредиту не пізніше дня такого погашення.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, свої зобов'язання по сплаті кредиту та процентів за користування кредитом, позивач виконував не належним чином, в результаті чого в останнього виникла заборгованість по сплаті процентів перед відповідачем, яка станом на 18.03.2008р. складала 3639,92 грн.

Для забезпечення виконання зобов'язання по поверненню позивачем позики за кредитним договором, між ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" (заставодержатель) та СПД ОСОБА_1. (заставодавець) 19.06.2007р. укладено договір застави транспортних засобів №010/89-07/204/1. за умовами якого підприємець ОСОБА_1. надав в заставу власне майно (вантажні автомобілі марки МАЗ-504, 1984р. випуску, державний номер НОМЕР_1: КАМАЗ-5320. 1983р. випуску, державний номер НОМЕР_2: напівпричіп ОДАЗ-9370. 1982р. випуску, державний номер НОМЕР_3.) оціночною вартістю 77 645,00 грн.

Пунктом 3.2.3 договору застави передбачено, що у разі порушення заставодавцем умов цього договору або кредитного договору, заставодержатель має право достроково стягнути суму заборгованості. У цьому випадку він має повідомити заставодавця у десятиденний строк у письмовій формі. Якщо заставодавець не виконає вимогу про повернення боргу, заставодержатель має право задовольнити свої вимоги за рахунок заставленого майна.

Оскільки позивач свої зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконав, заставодержатель скористався своїм правом дострокового стягнення суми заборгованості та подав до приватного нотаріуса Бештинарського О.В. заяву про вчинення виконавчого напису на договорі застави, яким 27.03.2008р. вчинено виконавчий напис № 46 про задоволення вимог ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" за рахунок заставленого майна позивача.

Відмовляючи СПД ОСОБА_1. в позові, суди попередніх інстанцій керувались приписами ст. 526, 546, 589 ЦК України, ст. 20 Закону України "Про заставу", ст. 87 Закону України "Про нотаріат" та Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, а також умовами кредитного договору, відповідно до п. 7.3 якого за не виконання позичальником взятих на себе зобов'язань по кредитному договору (в т.ч. проценти за користування кредитом та штрафні санкції), кредитор має право достроково вимагати погашення заборгованості. В такому випадку вимога про погашення зобов'язань може бути направлена кредитором позичальнику у будь-який час у письмовому вигляді та підлягає виконанню у повному обсязі протягом тридцяти календарних днів з моменту її надіслання кредитором за адресою позичальника, зазначеною в реквізитах цього договору. Сторони досягли згоди, що датою, з якої починається відлік зазначеного вище тридцятиденного строку, вважається дата, зазначена на квитанції, яка надається кредитору відділенням зв'язку при відправленні листа з повідомленням про вручення або дата, зазначена в повідомленні, яке отримане позичальником особисто у кредитора.

Господарськими судами 1-ї та 2-ї інстанції встановлено, що 15.01.2008р. кредитором у відповідності до вимог п. 7.3 кредитного договору направлено позичальнику попередження про вчинення виконавчого напису, що підтверджується квитанцією відділення зв'язку про відправлення листа та фіскальним чеком №4080 від 15.01.2008р., з огляду на що суди дійшли висновку, що попередження про вчинення виконавчого напису по своїй суті і змісту є вимогою про погашення заборгованості в 30-ти денний термін, якого позивач не дотримався та свої зобов'язання за кредитним договором не виконав, що стало підставою для реалізації відповідачем свого права за договором застави по достроковому стягненню суми заборгованості у спосіб, передбачений п. 2.3, 2.12 договору застави.

Однак такі висновки суду попередніх інстанцій колегія вважає передчасними та такими, що не ґрунтуються на обставинах справи в матеріалах якої (а.с. 97-98) міститься бланк повідомлення про вручення поштового відправлення від 15.01.2008р. з поштовою довідкою про повернення цього відправлення за неврученням його адресату (позивачу у справі).

За таких обставин, твердження суду попередніх інстанцій щодо підставності дій відповідача по реалізації свого права за договором застави з огляду на повідомлення позивача про це листом від 15.01.2008р. та відсутність реакції останнього протягом 30 днів, колегія визнає такими що не грунтуються на матеріалах справи та умовах договору кредиту, відповідно до змісту п. 7.3. якого сторонами передбачено обов'язковість повідомлення про вручення позивачу вимоги про погашення заборгованості направленої через відділення зв'язку або отриманої позивачем у відповідача особисто.

Факт існування таких повідомлень про вручення, чи одного з них, в рамках даної справи не доведено.

З огляду на викладене, колегія вважає, що судами першої та апеляційної інстанції не досліджено в повному обсязі матеріали та обставини справи, що мають суттєве значення для розгляду спору. Порушення господарськими судами вимог ст. 43 ГПК України щодо оцінки доказів на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності є підставою для скасування постановлених по справі судових рішень та передачі справи на новий розгляд.