Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

за участю представників:

Рішенням господарського суду Львівської області від 10.08.2006 (суддя Костів Т.С.) позов задоволено частково –на підставі ст.128 чинного на той час ЦК УРСР (1540-06) визнано за позивачем право власності на об'єкти нерухомого майна, придбані товариством за біржовим договором купівлі-продажу від 24.09.2003 та передані за актами приймання-передачі від 31.12.2003 та від 31.03.2004 і зобов’язано першого відповідача провести державну реєстрацію права власності на вказане майно. В решті позовних вимог провадження у справі припинено на підставі п.4 ч.1 ст. 80 ГПК України у зв'язку з відмовою позивача від позовних вимог до другого відповідача.

Рішенням господарського суду Львівської області від 22.05.2008 (суддя Костів Т.С.) подання заступника військового прокурора Львівського гарнізону про перегляд за нововиявленими обставинами рішення від 10.08.2006 задоволено, вказане рішення скасоване, прийнято нове рішення про часткове задоволення позову –визнано за позивачем право власності на об'єкти нерухомого майна, придбані товариством за біржовим договором купівлі-продажу від 24.09.2003 та передані за актами приймання-передачі від 31.12.2003 та від 31.03.2004, за винятком приміщення цеху ізоляції Я-1 площею 427,1 кв.м. та будівлі побутового призначення Щ-2 площею 254,1 кв.м. по вул.Авіаційній,7 у м.Львові, стосовно яких акти приймання-передачі підписані не були. В решті позовних вимог провадження у справі припинено.

Рішення мотивоване тим, що постановою Вищого господарського суду України від 09.03.2006 скасовані рішення господарського суду Львівської області від 18.08.2005 і постанову Львівського апеляційного господарського суду від 01.12.2005 у справі №1/405-28/183 та прийнято нове рішення про відмову в позові ЗАТ "Ірокс" про зобов'язання передати приміщення цеху ізоляції Я-1 площею 427,1 кв.м. та будівлі побутового призначення Щ-2 площею 254,1 кв.м. по вул.Авіаційній,7 у м.Львові, чим визнано відсутність підстав для передачі продавцем товариству вказаних об'єктів нерухомості.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 16.09.2008 (судді: Юрченко Я.О., Якімець Г.Г., Давид Л.Л.) рішення від 22.05.2008 скасовано із залишенням без змін первісного рішення з посиланням на відсутність нововиявлених обставин та виконання позивачем в повному обсязі своїх зобов'язань по оплаті вартості нерухомого майна, придбаного за біржовим договором купівлі-продажу від 24.09.2003, оскільки кошти в сумі 63750 грн. перераховано позивачем на користь ТОВ "Галичбудмонтаж" за надані останнім послуги по проведенню експертної оцінки ринкової вартості будівель та споруд по вул.Авіаційній,7 у м.Львові, як це передбачено умовами угоди про співпрацю з виконання консалтингових послуг від 11.08.2003, укладеної між військовою частиною А2714, ТОВ "Галичбудмонтаж" та ЗАТ "Ірокс", яка є правомірним правочином.

Помічник військового прокурора Львівського гарнізону у внесеному касаційному поданні просить постанову скасувати, рішення від 22.05.2008 залишити без змін, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального права, а саме ст. 128 ЦК УРСР. Зокрема, прокуратура вказує на те, що висновок апеляційного суду про те, що виконання позивачем угоди про співпрацю з виконання консалтингових послуг від 11.08.2003 необхідно розцінювати в якості оплати покупцем коштів в сумі 63750 грн. за приміщення Я-1 та Щ-2 по біржовому договору купівлі-продажу від 24.09.2003, є необгрунтованим та суперечить п.4 вказаного договору, згідно якого продавець зобов'язується передати, а покупець прийняти нерухоме майно (вказане в п.1) по акту приймання-передачі протягом 5-ти банківських днів після оплати останнім вартості договору в повному обсязі.

Колегія суддів, перевіривши фактичні обставини справи на предмет правильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права і заслухавши пояснення присутніх у засіданні представників позивача та прокуратури, дійшла висновку, що касаційне подання підлягає частковому задоволенню, оскаржувана постанова –скасуванню, а рішення від 22.05.2008 - частковій зміні з наступних підстав.

Задовольняючи подання заступника військового прокурора Львівського гарнізону про перегляд за нововиявленими обставинами рішення від 10.08.2006, скасовуючи це рішення та приймаючи нове рішення про часткове задоволення позову, господарський суд Львівської області, виходив з того, що нововиявленими обставинами є встановлені постановою Вищого господарського суду України від 09.03.2006 у справі №1/405-28/183 факти відсутності підстав для передачі продавцем товариству (позивачу) приміщення цеху ізоляції Я-1 площею 427,1 кв.м. та будівлі побутового призначення Щ-2 площею 254,1 кв.м. по вул.Авіаційній,7 у м.Львові, внаслідок чого у відповідності до ст.128 чинного на той час ЦК УРСР (1540-06) право власності на вказані об'єкти нерухомості до позивача (покупця) не перейшло. Акти приймання-передачі щодо цих об'єктів підписані не були.

Станом на дату розгляду справи право власності вже зареєстроване за позивачем, а тому в цій частині слід припинити провадження у справі на підставі п.11 ч.1 ст. 80 ГПК України, здійснивши поворот виконання щодо приміщень Я-1 та Щ-2.

Скасовуючи рішення від 22.05.2008 та залишаючи без змін первісне рішення, апеляційний господарський суд, в свою чергу, виходив з того, що в основу рішення від 10.08.2006 не було покладено фактів, встановлених рішенням господарського суду Львівської області від 18.08.2005 і постановою Львівського апеляційного господарського суду від 01.12.2005 у справі №1/405-28/183, які в подальшому були скасовані постановою Вищого господарського суду України від 09.03.2006. З боку позивача проведено повне виконання біржового договору купівлі-продажу від 24.09.2003 в частині оплати вартості придбаного нерухомого майна, що підтверджується наявними у справі платіжними дорученнями на загальну суму 956714,49 грн. та повним виконанням позивачем угоди про співпрацю з виконання консалтингових послуг від 11.08.2003, укладеної між військовою частиною А2714, ТОВ "Галичбудмонтаж" та ЗАТ "Ірокс", за умовами (п.3.2) якої оплата за виконані роботи (надані ТОВ "Галичбудмонтаж" послуги по проведенню експертної оцінки ринкової вартості будівель та споруд по вул.Авіаційній,7 у м.Львові) проводиться шляхом перерахування ЗАТ "Ірокс" суми вартості майна по біржовій угоді замовнику (військова частина А2714) за вирахуванням суми за надані послуги, що становить 63750 грн. та перераховується виконавцю - ТОВ "Галичбудмонтаж". Факт повного виконання даної угоди, яка є правомірним правочином та не визнана недійсною в судовому порядку, доводить правомірність набуття позивачем права власності на все нерухоме майно, придбане за біржовим договором купівлі-продажу від 24.09.2003.

Проте, колегія не може погодитися з висновками апеляційного суду з огляду на таке.

Відповідно до вимог ст. 112 Господарського процесуального кодексу України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами, що мають істотне значення для справи і не могли бути відомі заявникові. Необхідними ознаками нововиявлених обставин є їх наявність на час розгляду справи та те, що ці обставини не могли бути відомі заявнику на час розгляду справи, тобто виявлення їх після прийняття судового рішення зі справи. В зв'язку з цим не можуть вважатися нововиявленими обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи прокурором. Виникнення нових або зміна обставин після вирішення спору по суті не можуть бути підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами.

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені. Якщо нововиявлена обставина пов'язана з вироком чи рішенням суду, днем виникнення такої обставини вважається день набрання законної сили вироком чи рішенням суду.

В зв’язку з цим необізнаність військової прокуратури при прийнятті первісного рішення від 10.08.2006 з фактами, встановленими постановою Вищого господарського суду України від 09.03.2006 у справі №1/405-28/183, є нововиявленою обставиною в розумінні ст. 112 ГПК України.

Ухвалою Верховного Суду України від 01.06.2006 відмовлено у порушенні касаційного провадження з перегляду постанови Вищого господарського суду України від 09.03.2006 у справі №1/405-28/183.

Адже, вказаною постановою, якою скасовані рішення господарського суду Львівської області від 18.08.2005 і постанову Львівського апеляційного господарського суду від 01.12.2005 у справі №1/405-28/183 та прийнято нове рішення про відмову в позові ЗАТ "Ірокс" про зобов'язання передати спірні приміщення (цех ізоляції Я-1 площею 427,1 кв.м. та будівля побутового призначення Щ-2 площею 254,1 кв.м. по вул.Авіаційній,7 у м.Львові), встановлено той факт, що ЗАТ "Ірокс" не є власником спірного нерухомого майна, оскільки останнє товариству не було передане за актами приймання-передачі, внаслідок чого у відповідності до ст.128 чинного на той час ЦК УРСР (1540-06) право власності на вказані два об'єкти нерухомості до позивача (покупця) не перейшло.

Однією з умов перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами на підставі ст. 112 ГПК України є істотність цих обставин для вирішення спору. Тому результат перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами залежить від того, чи спростовують ці обставини факти, які покладено в основу судового рішення.

Предметом спору у даній справі, є, зокрема, визнання права власності ЗАТ "Ірокс" на цех ізоляції Я-1 площею 427,1 кв.м. та будівлю побутового призначення Щ-2 площею 254,1 кв.м. по вул.Авіаційній,7 у м.Львові, а тому, переглядаючи за нововиявленими обставинами первісне рішення від 10.08.2006, суд першої інстанції правомірно відмовив у позові в цій частині позовних вимог (про визнання права власності на приміщення Я-1 та Щ-2), пославшись на істотність нововиявлених обставин, встановлених постановою Вищого господарського суду України від 09.03.2006 у справі №1/405-28/183.

Що стосується висновку апеляційного суду про повне виконання позивачем біржового договору купівлі-продажу від 24.09.2003 в частині оплати вартості придбаного нерухомого майна, що підтверджується наявними у справі платіжними дорученнями на загальну суму 956714,49 грн. та повним виконанням позивачем угоди про співпрацю з виконання консалтингових послуг від 11.08.2003, за умовами (п.3.2) якої оплата за виконані роботи (надані ТОВ "Галичбудмонтаж" послуги по проведенню експертної оцінки ринкової вартості будівель та споруд по вул.Авіаційній,7 у м.Львові) проводиться шляхом перерахування ЗАТ "Ірокс" суми вартості майна по біржовій угоді замовнику (військова частина А2714) за вирахуванням суми за надані послуги, що становить 63750 грн. та перераховується виконавцю - ТОВ "Галичбудмонтаж", то касаційна інстанція визнає такий висновок помилковим з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, згідно п.п.2,4 укладеного між військовою частиною А2714 та ЗАТ "Ірокс" біржового договору купівлі-продажу від 24.09.2003 вартість договору становить 850387 грн., а також ПДВ -170077,40 грн. (тобто з ПДВ загалом 1020464,40 грн.). Продавець зобов'язується передати, а покупець прийняти нерухоме майно (вказане в п.1) по акту приймання-передачі протягом 5-ти банківських днів після оплати останнім вартості договору в повному обсязі.

В рахунок оплати вартості нерухомого майна, придбаного за умовами біржового договору купівлі-продажу від 24.09.2003, позивач перерахував на користь продавця (військова частина А2714) грошові кошти в загальній сумі 956714,49 грн. згідно наявних у справі платіжних доручень.

Колегія не може прийняти до уваги позицію апеляційного суду щодо зарахування в рахунок оплати за біржовим договором купівлі-продажу від 24.09.2003 вартості наданих ТОВ "Галичбудмонтаж" послуг по проведенню експертної оцінки ринкової вартості будівель та споруд по вул.Авіаційній,7 у м.Львові в сумі 63750 грн., які (послуги) оплачені ЗАТ "Ірокс" (позивачем) безпосередньо виконавцю (ТОВ "Галичбудмонтаж") за умовами угоди про співпрацю з виконання консалтингових послуг від 11.08.2003, оскільки, по-перше, з матеріалів справи не вбачається, судами не встановлено та позивачем не доведено внесення до договору купівлі-продажу від 24.09.2003 змін чи доповнень як в частині загальної ціни договору так і в частині порядку розрахунків сторін. По-друге, матеріали справи не містять доказів того, що укладена між військовою частиною А2714, ТОВ "Галичбудмонтаж" та ЗАТ "Ірокс" угода про співпрацю з виконання консалтингових послуг від 11.08.2003, є додатком чи невід'ємною частиною укладеного пізніше біржового договору купівлі-продажу від 24.09.2003, а тому вказана угода не змінює (не зменшує) вартість майна, відчуженого за договором купівлі-продажу від 24.09.2003, на суму наданих ТОВ "Галичбудмонтаж" послуг. По-третє, відповідно до ч.1 ст.217 чинного на той час ЦК УРСР (1540-06) зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування, але в даному випадку такі зустрічні однорідні вимоги між ЗАТ "Ірокс" та військовою частиною А2714 не виникали.

Зазначеним спростовується висновок апеляційного суду про повне виконання позивачем біржового договору купівлі-продажу від 24.09.2003 в частині оплати вартості придбаного нерухомого майна.

В зв'язку з вищенаведеним, оскаржувана постанова підлягає скасуванню, як така, що прийнята внаслідок неправильного застосування норм матеріального та процесуального права.

Разом з тим, суд першої інстанції, розглядаючи по суті позовні вимоги про зобов’язання ОКП Львівської обласної ради "БТІ та експертної оцінки" провести державну реєстрацію права власності на спірне нерухоме майно та приймаючи первісне рішення про їх часткове задоволення, не врахував того, що позовну заяву ЗАТ "Ірокс" від 09.06.2006 №205 (а.с.4-5) про скасування рішення від 10.04.2006 та зобов'язання БТІ провести державну реєстрацію права власності подано за правилами Кодексу адміністративного судочинства (2747-15) , а заяву №345 від 01.08.2006 про збільшення розміру позовних вимог (визнання права власності на майно) –на підставі ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.

Вказані позовні вимоги безпідставно об'єднано в одному провадженні та розглянуті судом в порядку господарського судочинства з огляду на таке.

Згідно з п.1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції ( далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Предметом позову в даній справі є, зокрема, визнання недійсним рішення ОКП Львівської облради "Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки" від 10.04.2006 про відмову в реєстрації права власності та зобов'язання ОКП Львівської облради "Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки" зареєструвати право власності.

Реєстрація прав власності згідно п.1.3 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 28 січня 2003 року №615, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28 січня 2003 року №66/7387 (z0066-03) здійснюють комунальні підприємства бюро технічної інвентаризації (далі - БТІ).

Вказане свідчить, що БТІ на основі законодавства делеговані владні повноваження у сфері суспільних правовідносин, пов'язаних зі здійсненням від імені держави дій щодо реєстрації прав власності на нерухоме майно.

Таким чином БТІ в розумінні п.7 ст. 3 КАС України є суб'єктом владних повноважень.

Аналіз суб'єктного складу та характеру правовідносин свідчить, що позовна вимога про зобов'язання ОКП Львівської облради "Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки", як суб'єкта владних повноважень, зареєструвати право власності на об'єкти нерухомості повинна розглядатися в порядку адміністративного судочинства, а позивачем порушено правило об'єднання позовних вимог, на які суд першої інстанції помилково уваги не звернув.

У відповідності з п.7 розділу VII "Прикінцеві та перехідні положення" КАС України (2747-15) , після набрання чинності цим Кодексом заяви і скарги у справах, що виникають з адміністративно-правових відносин, а також апеляційні, касаційній скарги (подання) розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом.

На порушення цих вимог, суди першої та апеляційної інстанцій, розглядали вказану позовну вимогу, керуючись положеннями ГПК України (1798-12) , а тому провадження у справі в частині вимоги про зобов'язання першого відповідача зареєструвати право власності ЗАТ "Ірокс" на об'єкти нерухомості підлягає припиненню на підставі п.1 ч.1 ст.80 цього Кодексу.

Касаційна інстанція враховує, що наведеної правової позиції дотримується також Верховний Суд України при здійсненні касаційного перегляду судових рішень у справах, пов'язаних з порушенням підсудності справ (постанова ВСУ від 06.06.2007 у справі №14/366пн).

Проте, зважаючи на те, що допущене місцевим господарським судом при прийнятті рішення від 22.05.2008 порушення норм процесуального права, яке полягає в помилковому застосуванні п.11 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України замість п.1 ч.1 ст.80 цього Кодексу, не призвело до прийняття неправильного по сут і рішення, колегія не вбачає підстав для скасування рішення від 22.05.2008, однак, вважає за необхідне змінити п.7 резолютивної частини цього рішення, доручивши суду першої інстанції на підставі ч.1 ст. 122 ГПК України здійснити поворот виконання рішення щодо всіх спірних об'єктів нерухомості, спір про зобов'язання реєстрації яких підвідомчий адміністративним судам.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7- 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

Касаційне подання помічника військового прокурора Львівського гарнізону задовольнити частково.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 16.09.2008 у справі №15/133(1/645-15/209) скасувати.

Рішення господарського суду Львівської області від 22.05.2008 у даній справі змінити, виклавши п.7 його резолютивної частини в наступній редакції:

"Здійснити поворот виконання рішення господарського суду Львівської області від 10.08.2006 у даній справі, скасувавши державну реєстрацію за ЗАТ "Ірокс" права власності на всі об'єкти нерухомості по вул.Авіаційній,7 у м.Львові, які вказані в п.4 резолютивної частини цього рішення."

В решті рішення від 22.05.2008 залишити без змін.