ПОСТАНОВА
Іменем України
16 травня 2019 року
Київ
справа № 539/258/17
провадження № К/9901/34557/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Берназюка Я.О., Гриціва М.І., розглянувши у письмовому провадженні в касаційному порядку справу за позовом ОСОБА_1 до Лубенського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про визнання рішення неправомірним та зобов`язання вчинити певні дії, за касаційною скаргою Лубенського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області на постанову Лубенського міськрайонного суду Полтавської області у складі судді Іващенка Ю.А. від 3 березня 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Лях О.П., Старосуда М.І., Яковенка М.М. від 5 квітня 2017 року,
УСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Лубенського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про визнання рішення неправомірним та зобов`язання вчинити певні дії, в якому просив:
- визнати неправомірним рішення Лубенського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області від 30 грудня 2016 року № 187 щодо відмови в перерахунку та виплаті пенсії;
- зобов`язати Лубенське об`єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області перерахувати та виплачувати ОСОБА_1 пенсію по інвалідності відповідно до довідки, виданої філією "Полтавського державного обласного навчальнокурсового комбінату" УДП "Укрінтеравтосервіс" від 3 листопада 2016 року № 37/01-09/433 із заробітної плати 1551,51 крб. за період роботи по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за 1 повний місяць з 1 липня 1986 року по 31 липня 1986 року, починаючи з 4 листопада 2016 року.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2. Постановою Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 3 березня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 5 квітня 2017 року, позовні вимоги ОСОБА_1 було задоволено.
Визнано неправомірним та скасовано рішення Лубенського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області від 30 грудня 2016 року № 505 щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку та виплаті пенсії відповідно до довідки філії "Полтавського державного обласного навчально-курсового комбінату" УДП "Укрінтеравтосервіс" від 3 листопада 2016 року № 37/01-09/433.
Зобов`язано Лубенське об`єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області перерахувати та виплачувати ОСОБА_1 пенсію відповідно до довідки філії "Полтавського державного обласного навчально-курсового комбінату" УДП "Укрінтеравтосервіс" від 3 листопада 2016 року № 37/01-09/433, згідно якої перераховано заробітну плату ОСОБА_1 за роботи по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за період із 1 липня 1986 року по 31 липня 1986 року в сумі 0,01551 грн., починаючи з 4 листопада 2016 року з урахуванням сплачених сум.
3. Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивач має право на перерахунок пенсії із заробітної плати за період роботи в зоні відчуження, зазначеної у довідці про заробітну плату виданої філії "Полтавського державного обласного навчально-курсового комбінату" УДП "Укрінтеравтосервіс" від 3 листопада 2016 року № 37/01-09/433, а також з того, що відповідачем як суб`єктом владних повноважень, не надано суду належних доказів законності та обґрунтованості прийнятого рішення.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
4. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, Лубенське об`єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області звернулось із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 3 березня 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 5 квітня 2017 року та ухвалити нову постанову, якою відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
5. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 є ліквідатором аварії на Чорнобильській АЕС 1-ї категорії, інвалід 2 групи внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, отримує пенсію по інвалідності через управління Пенсійного фонду України в м. Лубнах та Лубенському районі Полтавської області.
Згідно з довідкою, виданою філією "Полтавського державного обласного навчальнокурсового комбінату" УДП "Укрінтеравтосервіс" від 3 листопада 2016 року № 37/01-09/433, підприємством перераховано заробітну плату ОСОБА_1 за роботи по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за період із 1 липня 1986 року по 31 липня 1986 року в сумі 0,01551 грн.
4 листопада 2016 року ОСОБА_1 звернувся до Лубенського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області із заявою з про перерахунок та виплату йому пенсії згідно довідки філії "Полтавського державного обласного навчально-курсового комбінату" УДП "Укрінтеравтосервіс" від 03.11.2016 року № 37/01-09/433.
Рішенням Лубенського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області від 30 грудня 2016 року № 505 ОСОБА_1 відмовлено у перерахунку пенсії згідно з довідкою, виданою філією "Полтавського державного обласного навчальнокурсового комбінату" УДП "Укрінтеравтосервіс" від 3 листопада 2016 року № 37/01-09/433.
6. Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
7. Касаційна скарга обґрунтована тим, що довідка на підставі якої позивач просить перерахувати пенсію, видана безпідставно, а зазначена у ній заробітна плата розрахована з порушенням норм законодавства, адже в них невірно визначено показник кратності та не підтверджено фактично виплату премії у зв`язку з чим позивачу відмовлено у проведенні перерахунку пенсії.
8. ОСОБА_1 подано заперечення на касаційну скаргу Лубенського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області на постанову Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 3 березня 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 5 квітня 2017 року, в яких він просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані рішення - без змін.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
9. Відповідно до статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством.
Умови, порядок призначення та мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначаються актами Кабінету Міністрів України з відповідних питань.
10. Відповідно до пункту 1 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (1210-2011-п)
цей Порядок визначає механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54 і 57 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Пенсії за бажанням осіб можуть призначатися виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986 - 1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків.
11. Підпунктом 3 пункту 3 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи передбачено, що у разі, коли особа пропрацювала у зоні відчуження менш як 12 місяців підряд, пенсія обчислюється виходячи із заробітної плати за повні календарні місяці підряд у зоні відчуження.
12. Відповідно до пункту 7 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи пенсії призваних на військові збори військовозобов`язаних, які брали участь в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та працювали у зоні відчуження в 1986-1990 роках, призначаються виходячи із заробітної плати, яку вони одержували за основним місцем роботи, з урахуванням фактично відпрацьованого часу у зоні відчуження, характеру виконуваної роботи, місця і тривалості робочого дня (незалежно від періоду проведення розрахунку оплати праці за умови, якщо такий розрахунок проведено на підставі первинних документів про місце роботи і тривалість робочого дня згідно із сумарною кратністю оплати праці, встановленою у відповідні періоди за зонами небезпеки: у III зоні - 5, II - 4, I - 3). При цьому в усіх випадках заробітна плата для розрахунку пенсії не повинна бути нижчою від фактично одержаної суми у зазначений період.
13. Відповідно до статті 15 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами, організаціями (військоматами).
14. Згідно із пунктом 2.10 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (1058-15)
, затвердженого постановою Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (z1566-05)
, довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією.
15. Відповідно до статті 41 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються:
1) суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески в межах встановленої законодавством максимальної величини заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески, а після набрання чинності Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" (2464-17)
- максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначеної відповідно до закону;
2) суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, а за періоди до запровадження обмеження максимального розміру заробітної плати (доходу), з якої сплачувалися зазначені внески (збір), - у межах сум, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, включалися до заробітної плати, з якої обчислювалася пенсія відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" (1788-12)
, і не перевищують 5,6 розміру середньої заробітної плати в Україні на день отримання зазначених сум.
Для осіб, які у період до запровадження обмеження максимального розміру заробітної плати (доходу), з якої сплачувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, отримували заробітну плату (дохід) за результатами роботи, термін виконання якої перевищував календарний місяць, до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються суми виплат (доходу), які відповідно до законодавства, що діяло раніше, включалися і до заробітної плати, з якої обчислювалася пенсія відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" (1788-12)
, і не перевищують 5,6 розміру середньої заробітної плати в Україні, у розрахунку на кожний місяць виконання роботи. Перелік таких осіб, а також порядок визначення для них заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії встановлюється Кабінетом Міністрів України;
3) суми заробітної плати (доходу), визначені виходячи із здійсненої застрахованою особою доплати, передбаченої частиною третьою статті 24 цього Закону.
Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції
16. Після аварії на Чорнобильській АЕС 26 квітня 1986 року Уряд колишнього СРСР та Української РСР ухвалили рішення із грифом "таємно" щодо оплати праці осіб-ліквідаторів. Після зняття грифа "таємно" та для "службового користування" стало відомо, що при нарахуванні заробітної плати не були враховані вимоги нормативних матеріалів: розпорядження РМ СРСР від 17 травня 1986 року № 964; постанова Ради Міністрів СРСР від 7 травня 1986 року № 524-156; розпорядження Ради Міністрів СРСР від 23 травня 1986 року № 1031; постанова Ради Міністрів СРСР від 5 червня 1986 року № 655-195; постанова Ради Міністрів УРСР від 10 червня 1986 року № 207-7 та ін.
17. У вищеназваних нормативно-правових актах йдеться про умови оплати праці і матеріального забезпечення робітників підприємств, організацій і закладів, які брали участь на роботах пов`язаних з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, дія яких поширюється як на військовослужбовців та військовозобов`язаних запасу, яких було призвано на військові збори та які в 1986-1990 роках виконували роботи в зоні відчуження, пов`язані з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
18. Постановою Ради Міністрів СРСР, Всесоюзної Центральної Ради Професійних Спілок від 5 червня 1986 року № 665-195 "Про умови оплати праці і матеріального забезпечення працівників підприємств, організацій і установ, зайнятих на роботах, пов`язаних з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і попередженням забруднення навколишнього середовища", надано право керівникам міністерств і відомств та їх заступникам проводити оплату праці працівників, зайнятих на роботах по ліквідації наслідків аварії у відповідних зонах небезпеки, в розмірах, передбачених розпорядженням Ради Міністрів СРСР від 17 травня 1986 року № 964.
19. Оплата праці робітників і службовців, відряджених у зону Чорнобильської АЕС та призваних на військові збори, за якими відповідно до чинного законодавства зберігалась за основним місцем роботи середньомісячна заробітна плата, відповідно абзацу 4 пункту 1 Постанови Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 5 червня 1986 року № 665-195 (абзац 4 підпункту 1 пункту 1 Постанови Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 10 червня 1986 року № 207/7), провадилась у III, II, I зонах небезпеки у 4-кратному, 3-кратному та 2-кратному розмірі (із врахуванням 100 % тарифної ставки), виходячи з тарифної ставки, встановленої за основним місцем роботи.
Якщо відрядженим особам за основним місцем роботи зберігали грошове забезпечення, то показник кратності для розрахунку оплати праці за роботу в зоні відчуження зменшувався на одиницю.
20. Відповідно до постанови Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС від 7 травня 1986 року № 153/10-43 премія за роботу в зоні Чорнобильської АЕС виплачувалась у відповідності з діючими на підприємстві системами преміювання. Встановлені граничні розміри премій було дозволено підвищувати до 60 процентів тарифної ставки (окладу) на місяць (підпункт 4 пункту 1 постанови Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 10 червня 1986 року № 207-7).
21. Аналіз норм Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (1058-15)
дає підстави для висновку про те, що підприємство де працювала особа, яка звертається за пенсією, може видати довідку про розмір заробітної плати відповідно до даних, що містяться у розрахунковому листі позивача за відповідний період.
22. Підставою для перерахунку пенсії є довідка, видана підприємством, де працювала особа, яка була призвана на військові збори, а підставою проведення розрахунку заробітної плати за період роботи в зоні відчуження є первинні документи про нараховану та виплачену заробітну плату, періоду та фактичної тривалості робочого дня і місця її виконання.
23. Відповідно, єдиною і обов`язковою умовою для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати за період роботи до 1 липня 2000 року є підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами, зокрема, виписками з особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працювала особа, яка звертається за пенсією.
24. Аналогічна правова позиція викладена Верховним судом України у постановах від 17 березня 2015 року у справі № 21-11а15, від 15 грудня 2015 року у справі №2-а/576/29/14, Верховним Судом у постанові від 13 лютого 2018 року у справі №358/1179/17.
25. Судами першої та апеляційної інстанцій не досліджено, чи підтверджені зазначені в довідці від 20 квітня 2017 року №35 дані первинними розрахунковими документами (відомостями) та чи дійсно позивачу нараховані і виплачені вказані у довідці суми.
26. Таким чином, судами першої та апеляційної інстанцій не встановлені всі обставини справи, які мають важливе значення для її правильного вирішення.
27. Суд касаційної інстанції позбавлений можливості згідно частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України встановлювати нові обставини або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
28. Відповідно до частини другої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо: суд не дослідив зібрані у справі докази; або необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів, або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; або суд встановив обставини, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів.
Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
29. Колегія суддів приходить до висновку, що суди попередніх інстанцій допустили порушення норм процесуального права, зокрема, судами не було встановлено обставин, які можуть мати значення для правильного вирішення справи, у зв`язку з чим справа підлягає направленню до суду першої інстанції на новий розгляд.
30. Під час нового розгляду справи суду на підставі належних та допустимих доказів потрібно встановити чи було фактично виплачено заробітну плату позивачу у розмірі, визначеному в довідці філії "Полтавського державного обласного навчально-курсового комбінату" УДП "Укрінтеравтосервіс" від 3 листопада 2016 року № 37/01-09/433, та чи підтверджено це первинними документами, зокрема, виписками з особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював позивач. Судове рішення, на підставі встановлених обставин та зібраних доказів, повинно містити обґрунтування, чому суд приймає або відхиляє той чи інший доказ, надавши правову оцінку усім доводам сторін в межах заявленого позову.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Лубенського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області задовольнити частково.
Постанову Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 3 березня 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 5 квітня 2017 року скасувати.
Справу за позовом ОСОБА_1 до Лубенського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про визнання рішення неправомірним та зобов`язання вчинити певні дії направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Н. В. Коваленко
судді Я. О. Берназюк
М. І. Гриців