Вищий господарський суд України у складі колегії: головуючого, судді Кузьменка М. В., суддів Васищака І. М., Палій В. М., за участю представників сторін О. Бєлячкової (дов. від 30.12.08), Я. Волосної (дов. від 29.12.08), розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" на рішення господарського суду м. Києва від 10 червня 2008 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 2 вересня 2008 року у справі № 37/172 за позовом дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" до закритого акціонерного товариства "Укргаз-Енерго"

про визнання відсутності права,

У квітні 2008 року дочірня компанія "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" звернулась до господарського суду м. Києва з позовом до закритого акціонерного товариства "Укргаз-Енерго" про визнання відсутності у відповідача права вимагати від позивача надавати послуги з транспортування природного газу за договором на транспортування природного газу від 28 лютого 2008 року№ 117-36, починаючи з 1 березня 2008 року, з підстав неможливості виконання зобов’язання.

Відповідач позов не визнав.

Рішенням господарського суду м. Києва від 10 червня 2008 року (суддя І.Кондратова), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 2 вересня 2008 року, у позові відмовлено з мотивів безпідставності.

Дочірня компанія "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" просить судові рішення скасувати з підстав неправильного застосування господарськими судами статті 607 Цивільного кодексу України, постанов Кабінету Міністрів України від 6 лютого 2008 року № 41 "Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України" (41-2008-п) та від 27 грудня 2007 року № 1729 "Про забезпечення споживачів природним газом", статей 4-2 і 43 Господарського процесуального кодексу України та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

Закрите акціонерне товариство "Укргаз-Енерго" проти доводів касаційної скарги заперечує і в її задоволенні просить відмовити.

Колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Господарськими судами встановлено, що 28 лютого 2007 року сторони уклали договір № 117-36 на транспортування природного газу, відповідно до умов якого позивач зобов’язався надавати послуги з транспортування природного газу, а відповідач - сплатити їхню вартість.

Рішення про відмову від договору чи припинення зобов’язання тощо сторони не приймали і спірний договір у судовому порядку недійсним не визнавався.

Докази порушення відповідачем суб’єктивного права чи інтересу позивача господарським судам не подані.

За таких обставин господарські суди правомірно відмовили в позові.

За змістом статті 173 Господарського кодексу України зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб’єкт зобов’язаний вчинити певну дію господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку, є господарським зобов’язанням. Відповідно до статті 174 цього Кодексу підставою виникнення господарського зобов’язання є господарський договір.

Статтею 204 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Зміни в Порядку забезпечення споживачів природним газом, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1729 (1729-2001-п) (з подальшими змінами та доповненнями), не свідчать про відсутність у відповідача права вимагати від позивача виконання зобов’язання.

За таких обставин колегія суддів вважає обґрунтованими висновки господарських судів про те, що на підставі договору між сторонами виникли права та обов’язки.

Крім того, відсутність у відповідача ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності є підставою для визнання договору, безпосередньо пов’язаного з такою діяльністю, недійсним на підставі статті 215 Цивільного кодексу України.

Отже, з урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені господарськими судами на підставі всебічного, повного і об’єктивного дослідження поданих доказів, висновки судів відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, суд

Рішення господарського суду м. Києва від 10 червня 2008 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 2 вересня 2008 року у справі № 37/172 залишити без змін, а касаційну скаргу дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" без задоволення.