Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Прокурор Голосіївського району міста Києва звернувся в інтересах держави в особі Київської міської ради до господарського суду міста Києва з позовом до фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 про зобов'язання останнього повернути самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,10 га за адресою: м. Київ, вул. Лятошинського, 2-а. Позов вмотивований тим, що відповідачем за відсутності правовстановлюючих документів використовується земельна ділянка за адресою: м. Київ, вул. Лятошинського, 2-а; відповідно до статті 212 Земельного кодексу України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.06.2008 року залучено до участі у справі Комунальне підприємство "Голосіївпарк-сервіс" в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Господарський суд міста Києва рішенням від 19.06.2008 року ( суддя Сівакова В.В.) позов задовольнив, зобов'язав фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 повернути самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,10 га за адресою: м. Київ, вул. Лятошинського, 2-а. Рішення вмотивоване тим, що відповідач у встановленому Земельним кодексом України (2768-14) порядку не набув права користування земельною ділянкою площею 0,10га., а відтак користується нею безпідставно та неправомірно.

Київський апеляційний господарський суд постановою від 23.09.2008 року (судді Гарник Л.Л., Борисенко І.В., Лосєв А.М.) рішення господарського суду міста Києва залишив без змін, з тих самих підстав.

З касаційною скаргою до Вищого господарського суду України звернувся підприємець ОСОБА_1 та просить рішення господарського суду міста Києва від 19.06.2008 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.09.2008 року скасувати як такі, що ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, а саме: статей 158, 160 Земельного кодексу України, статей 1, 2, 22, 65 Господарського процесуального кодексу України, ухвалити нове рішення, яким провадження у справі припинити. Скаржник зазначив, що господарськими судами попередніх інстанцій неправильно визначено правову природу господарських відносин між відповідачем та третьою особою, неправильно оцінено нормативно - правові документи, які породили вказані господарські відносини.

Позивач не скористався своїм правом на подання відзиву на касаційну скаргу.

Заслухавши доповідь судді Гоголь Т.Г., пояснення присутніх в судовому засіданні прокурора відділу генеральної прокуратури України та представника відповідача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування господарським судом міста Києва та Київським апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

В процесі розгляду справи господарськими судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджується матеріалами справи, що Головним управлінням земельних ресурсів Київської міської держаної адміністрації разом з прокуратурою Голосіївського району міста Києва відповідно до вимог статей 187, 198 Земельного кодексу України здійснено перевірку дотримання підприємцем ОСОБА_1 вимог земельного законодавства України при використанні земельної ділянки площею 0,10 га за адресою: м. Київ, вул. Лятошинського, 2-а. Перевіркою встановлено, що відповідач використовує зазначену земельну ділянку для розміщення відкритої автостоянки без документів, що посвідчують право користування земельною ділянкою, що є порушенням статей 125, 126 Земельного кодексу України. За результатами перевірки складено акт № 451/01 від 27.06.2007 року.

Головним управлінням земельних ресурсів Київської міської держаної адміністрації направлено вимогу від 06.07.2007 за № 323/01 до підприємця ОСОБА_1 усунути порушення земельного законодавства в строк до 30 днів.

За запитом Прокуратури Голосіївського району від 13.12.2007 року № 1708к інспектором по використанню і охороні земель м. Києва Головного управління земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації вдруге було проведено перевірку додержання вимог законодавства при використанні земельної ділянки, за адресою: вул. Лятошинського, 2-а, м. Київ. За результатами перевірки було складено акт № 1094/01 від 19.02.2007 року та встановлено, що земельна ділянка площею приблизно 0,10 га по вул. Лятошинського, 2-А використовується приватним підприємцем ОСОБА_1 для розміщення відкритої автостоянки. Виявлені порушення: документи, що посвідчують право користування земельною ділянкою відсутні, порушення зафіксовані в акті перевірки № 451/01 від 27.06.2007 не усунуто, вказівку № 323/01 від 06.07.2007 не виконано.

Згідно зі статтею 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування та державних органів приватизації щодо земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Відповідно до частини 1 статті 124 Земельного кодексу України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Пунктом 1 та пунктом 2 статті 125 Кодексу передбачено, що право власності та право постійного користування земельною ділянкою виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує таке право та його державної реєстрації. Крім того право на оренду земельної ділянки виникає після укладання договору оренди та його державної реєстрації.

Статтею 125 Земельного кодексу України визначено, що приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документів, які посвідчують право на неї, та державної реєстрації забороняється. За приписами наведеної норми необхідною умовою допуску землекористувача до використання земельної ділянки є встановлення меж в натурі і одержання документа, що посвідчує право власності, постійного користування чи оренди на дану земельну ділянку та державної реєстрації даного документа.

Згідно з вимогами статті 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується де ржавними актами; право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.

Статтею 212 Земельного кодексу України передбачено, що самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування витрат, понесених за час незаконного користування. Приведення земельної ділянки у придатний стан, включаючи знесення будинків, будівель та споруд здійснюється за рахунок особи, яка самовільно зайняла земельну ділянку. Частиною 3 цієї ж статті визначено, що повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Оскільки, господарським судом міста Києва та Київський апеляційним господарським судом встановлено, що земельна ділянка загальною площею 0,10 га, що розташована за адресою: м. Київ, вул. Лятошинського, 2-а зайнята підприємцем ОСОБА_1 без правовстановлюючих документів, попередні судові інстанції дійшли правомірного висновку про її звільнення та повернення Київській міській раді. Доводи скаржника, викладені в касаційній скарзі не можуть бути підставою для скасування судових актів у справі, оскільки ґрунтуються на переоцінці судом доказів у справі і не спростовують встановленого господарськими судами попередніх інстанцій.

Не приймаються до уваги посилання відповідача на договір № 24/07-С від 01.03.2007 року, укладений між ним та третьою особою про надання послуг паркування транспортних засобів на вулицях та площах Голосіївського району міста Києва, оскільки господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що в матеріалах справи відсутні будь-які правовстановлюючі документи Комунального підприємства "Голосіївпарк-сервіс" на спірну земельну ділянку (сторони такі документи не надали).

Відповідно до частини 2 статті - 111-7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

З огляду на викладене, фактичні обставини справи встановлено господарськими судами міста Києва та Київський апеляційним господарським судом на основі повного та об'єктивного дослідження поданих доказів, висновок господарського суду апеляційної інстанції відповідає встановленим обставинам і їм надана правильна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, тому підстави для скасування оскаржуваних судових актів відсутні .

Керуючись статтями 108, - 111-5, - 111-7, - 111-9, - 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.09.2008 року у справі № 3/171 залишити без змін, а касаційну скаргу Підприємця ОСОБА_1 - без задоволення.