2/809 Про стягнення штрафу за неправильне зазначення маси вантажу у залізничничній накладній - 28.05.2009 Прийняття

Рішенням господарського суду Житомирської області від 25.11.2008 у справі № 2/809 (суддя Тимошенко О.М.) задоволені позовні вимоги Державного підприємства "Придніпровська залізниця" до ТОВ "Фірма "Листопад" про стягнення 66380 грн. штрафу за неправильне зазначення маси вантажу в залізничних накладних.

Рішення мотивовано нормою статті 122 Статуту залізниць України, згідно якої за неправильно зазначену у накладній масу вантажу встановлена відповідальність у вигляді штрафу в розмірі п’ятикратної вартості провізної плати; факт неправильного зазначення маси вантажу відправником в накладних підтверджують комерційні акти № БН 755542/224 від 23.03.2006 та № БН 755795/168 від 04.03.2008 та спростовують посилання відповідача на те, що при перевірці була виявлена саме недостача вантажу.

Житомирський апеляційний господарський суд, здійснюючи апеляційний перегляд в зв’язку зі скаргою відповідача, постановою від 04.02.2008 (колегія суддів у складі головуючого судді Будішевської Л.О., суддів Зав’язуна В.С., Пасічник С.С.), рішення у справі змінив, зменшивши суму штрафу в 10 разів і стягнувши з відповідача 6638 грн. штрафу.

Приймаючи постанову у справі, суд апеляційної інстанції прийняв до уваги надані відповідачем документи, які підтверджують його важке фінансове становище, виходячи із загальних засад, встановлених у статті 3 Цивільного кодексу України, а саме - справедливості, добросовісності та розумності, беручи до уваги те, що розмір штрафу, який підлягає сплаті відповідачем на користь позивача, значно перевищує розмір плати за вартість наданих відповідачем послуг, що може вплинути на фінансовий стан відповідача, а також враховуючи, що порушення з боку вантажовідправника не завдало збитків залізниці, а тому відповідно до ч. 2 ст. 233 ГК України, керуючись правами, наданими п. 3 ст. 83 ГПК України, колегія суддів вирішила зменшити розмір штрафу.

ДП "Придніпровська залізниця" з постановою суду апеляційної інстанції не згодна, в поданій касаційній скарзі просить її скасувати, рішення у справі залишити в силі.

Свої вимоги скаржник обґрунтовує тим, що відповідач систематично вдається до внесення неправильних даних про масу вантажу до супроводжуючих документів; під час розгляду справи в суді першої інстанації відповідач проти задоволення позову заперечував взагалі, своєї вини не визнавав, проте, в суді апеляційної інстанції, звернувшись з вимогою зменшити розмір штрафу, надав докази щодо його важкого матеріального становища, які не були предметом розгляду в суді першої інстанції, а суд апеляційної інстанції в порушення приписів статті 101 ГПК України безпідставно прийняв їх до уваги та зменшив суму штрафу.

Представник відповідача своїм процесуальним правом на участь в судовому засіданні кас акційної інстанції не скористався.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представника позивача, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в постанові апеляційного та рішенні місцевого господарських судів, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи встановлено, що у березні 2008 року зі станції Житомир Південно-Західної залізниці, відправник - ТОВ "Фірма 'Листопад", на станцію Запоріжжя-Ліве Придніпровської залізниці на адресу ВАТ "Запоріжсталь" по залізничним накладним №№ 32969673, 32969503 надійшов вантаж: лом сталевий та лом чорних металів.

На станції призначення проведена видача вантажу вантажоодержувачу (позивачу) з перевіркою маси вантажу у вагонах №№ 63546212, 65952723, в ході якої встановлено, що маса вантажу, вказана в залізничних накладних у графі "маса вантажу в кг, визначена відправником" не відповідає масі вантажу на станції призначення. За результатами перевірки відповідності вантажу з даними, зазначеними у транспортних документах, складені комерційні акти № БН 755542/224 від 23.03.2008 та № БН 755795/168 від 04.03.2008.

В даних актах зазначено, що переважування проводилось на вагонних вагах вантажоодержувача № 39/2Е (ВАТ "Запоріжсталь"), повірених 10.10.2007. В технічному відношенні вагони справні, люки закриті, додатково закручені проволокою діаметром 6 мм. В комерційному відношенні завантаження у вагоні № 63546212 нижче рівня бортів на 50 см., металобрухт пакетовано, пакети завантажені щільно один до одного, вільних місць немає, маркування на поверхні вантажу відсутнє, у вагоні № 65952723 нижче бортів на 10 см, металобрухт пакетовано, пакети завантажені щільно один до одного, вільних місць немає, маркування на вантажі відсутнє.

Викладене підтверджує факт неправильного зазначення маси вантажу відправником в накладних та спростовує посилання відповідача на те, що при перевірці була виявлена саме недостача вантажу.

Маса вантажу, що зазначена в накладній № 32969673, становить 56470 кг, а маса вантажу, визначена при перевірці, склала 54500 кг, тобто, різниця становить 1970 кг; в накладній № 32969503 зазначена маса 60050 кг, а маса, визначена при перевірці, становить 57600 кг, різниця становить 2450кг.

За неправильне зазначення відповідачем маси вантажу у накладних №№ 32969673, 32969503 залізницею відповідно до ст. ст. 24, 118, 122 Статуту залізниць нарахований та пред’явлений до стягнення штраф у розмірі п’ятикратної вартості провізної плати, яка за вказаними накладними становить 13276 грн., у загальній сумі 66380 грн.

Заперечення відповідача щодо стягнення штрафу обґрунтовуються посиланням на відсутність його вини у встановленій розбіжності у масі вантажу, оскільки фактично масу вантажу визначав не він, як відправник, а залізниця в особі станції відправлення - ст. Житомир Південно-Західної залізниці, на повірених 150-тонних залізничних вагах, що підтверджується записами в книзі ГУ-36, накопичувальними картками за 01.03.2008, за 20.03.2008

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про наявність підстав для покладення на відповідача відповідальності у вигляді штрафу, з яким слід погодитись, з огляду на таке.

Статтею 37 Статуту залізниць передбачено, що під час здавання вантажів для перевезення відправник повинен зазначити їх масу у накладній - основному перевізному документі, який підтверджує укладення договору перевезення вантажу. За правилами статті 24 цього Статуту вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній, зокрема, статтею 122 Статуту залізниць встановлено відповідальність вантажовідправника у вигляді штрафу, передбаченого статтею 118 Статуту, за неправильне зазначення в накладній маси вантажу.

Обов’язок відправника зазначати у накладній відповідні реквізити, в т.ч. масу вантажу, встановлено також пунктами 2.1, 2.2, 2.3 розділу 2 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644 (z0861-00) , вантажовідправником заповнюється, зокрема, графа комплекту перевізних документів "маса вантажу в кг, визначена відправником", де вказується маса вантажу у кілограмах. У разі визначення маси на вагонних вагах у відповідних графах зазначається маса брутто, тари вагона і нетто вантажу. Відправником також заповнюються графи: "Спосіб визначення маси", де зазначається, яким способом визначено масу вантажу. При зважуванні вантажу необхідно зазначити тип ваг: "на товарних вагах", "на вагонних вагах вантажопідйомністю...т", "на елеваторних вагах" чи інших вагах; "Навантаження засобами" - зазначається "відправника", якщо навантаження здійснюється відправником. У графі "Правильність внесених у накладну відомостей підтверджую" представник відправника вказує свою посаду і розбірливо розписується, засвідчуючи правильність відомостей, указаних ним у перевізному документі.

Пунктом 5.5 Правил оформлення перевізних документів встановлено, що якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній відомостей про адресу одержувача, його код, назву вантажу, його кількість, то з відправника стягується штраф згідно зіст. 122 Статуту. Факт неправильного зазначення відправником указаних відомостей засвідчується актом загальної форми, якщо за цим фактом не складався комерційний акт.

Частиною першою статті 26 Закону України "Про залізничний транспорт" передбачено, що обставини, які можуть служити підставою для майнової відповідальності перевізників, відправників і одержувачів вантажу, багажу, вантажобагажу, пасажирів засвідчуються актами. Аналогічну норму містить стаття 129 Статуту залізниць, відповідно до якої обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, складеними станціями залізниць. За правилами цієї статті комерційний акт складається, зокрема, для засвідчення невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу даним, зазначеними у транспортних документах.

Отже, виходячи з системного аналізу зазначених норм, слід дійти висновку, що зазначення у накладній маси вантажу є обов’язком вантажовідправника, перевірка правильності заповнення цього реквізиту є правом залізниці, факт неправильного зазначення відправником відомостей про масу вантажу засвідчується комерційним актом, а з відправника стягується штраф у розмірі п’ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

Такий висновок судів попередніх інстанцій не оскаржений відповідачем в касаційному порядку.

Щодо заперечень відповідача проти позову, колегія суддів зазначає, що, як вбачається з матеріалів справи, дійсно вагони №№ 63546212, 65952723 зважувалися на 150-тонних вагонних вагах станції Житомир, але, таке зважування не є контрольним, яке б проводилось залізницею на підставі ст. 24 Статуту залізниць в якості контрольного переважування або перевірки відповідності маси вантажу і результати якого заносяться до книги форми ГУ-78, а фактично зважування проводилось за заявкою відправника в порядку надання залізницею додаткових послуг, результати такого зважування занесені в книгу форми ГУ-36, при цьому, відомості про масу вантажу внесено до накладних №№ 32969673, 32969503 саме відправником, а не залізницею, ці відомості посвідчені менеджером Мурга К.В.

Таким чином, колегія суддів визнає законним та обґрунтованим висновок суду першої інстанції щодо покладення на відправника відповідальності за неправильне зазначення у накладних маси вантажу у вигляді штрафу у пред’явленій сумі 66380 грн., оскільки штраф, нарахований на підставі ст. 122 Статуту залізниць відповідно до ст. 118 Статуту підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв’язку з цим збитків, отже, застосування судом апеляційної інстанції частини 2 статті 233 Господарського кодексу України щодо зменшення штрафу з підстав не визначення кредитором збитків за договором перевезення та не пред’явлення їх до стягнення, є помилковим.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що відповідач, заперечуючи проти позову, не визнавав своєї вини і наявності підстав для стягнення штрафу, втім, лише у суді апеляційної інстанції і лише на випадок, якщо суд дійде висновку про безпідставність його заперечень, надав документи про своє фінансове становище з метою зменшення суми штрафу.

Отже, прийняття, оцінка і покладення в основу висновку про зменшення штрафу документів здійснено судом апеляційної інстанції в порушення вимог ст. 101 ГПК України, згідно якої додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього, в зв’язку з чим колегія суддів вважає, що підстав для зміни законного і ґрунтовного рішення суду першої інстанції у суду апеляційної інстанції не було.