Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

розглянувши у відкритому судовому засіданні

господарського суду міста Києва

В судове засідання з’явились представники сторін:

Заслухавши суддю-доповідача –Є. Борденюк, пояснення представників сторін та перевіривши матеріали справи, Вищий господарський суд України

ВАТ "Київметробуд" в особі відокремленого структурного підрозділу БМУ №3 звернулося з позовом про стягнення з Комунального підприємства "Київський метрополітен" боргу з урахуванням індексу інфляції та річних, а також штрафу всього у сумі 2429542,07 грн. з оплати виконаних позивачем та прийнятих відповідачем за актом приймання-передачі робіт, обумовлених договором № 12/001 від 21.07.2003 та додатками до нього за період з травня по вересень 2008 р. Розмір боргу визнаний відповідачем шляхом підписання акту звірки взаєморозрахунків.

На виконання п.1.4 договору від 21.07.2003, відповідно до якого фінансування будівництва, яке є предметом договору, здійснюється за рахунок міського та державного бюджетів, розпорядженням Київської міськдержадміністрації від 05.03.2008 № 270 "Про програму соціально-економічного та культурного розвитку м. Києва" був затверджений перелік об’єктів та розподіл асигнувань на фінансування капітальних вкладень за рахунок спеціального фонду міського бюджету на 2008 рік. До зазначеного переліку увійшло і будівництво Сирецько-Печерської лінії від станції "Харківська" до Харківської площі з електродепо.

Рішенням господарського суду м. Києва від 19.12.2008 (суддя Е. Шевченко) позовні вимоги задоволені у повному обсязі у зв’язку з їх обґрунтованістю обставинами справи та чинним законодавством.

Оцінивши повноваження представника юридичної особи, надані йому умовами договору та пунктами 7.1, 9.4 Положення про Будівельно-монтажне управління № 3 ВАТ "Київметробуд", суд дійшов висновку про правомірність заявлення позову від імені юридичної особи її структурним підрозділом, відхиливши при цьому клопотання відповідача про припинення провадження у справі.

Відхилене судом клопотання відповідача про залучення до участі у справі іншого відповідача –Київську міськдержадміністрацію як розпорядника коштів, оскільки відповідачем не доведено, що якраз з вини розпорядника коштів він не зміг здійснити розрахунки з генпідрядником за виконані роботи.

Заступник прокурора м. Києва звернувся до суду з касаційним поданням, посилаючись на неправильне застосування судом при ухваленні оскаржуваного рішення норм права. Зокрема, покладаючи відповідальність на відповідача за неналежне виконання зобов’язань з оплати виконаних робіт, судом не надана правова оцінка особливостям його господарської діяльності як комунального підприємства та правова оцінка прав і обов’язків його як замовника, характерними ознаками яких є діяльність казенних підприємств, які відповідають за своїми зобов’язаннями лише коштами, що перебувають у їхньому розпорядженні. Прокурор просить судове рішення у справі скасувати, а справу передати на новий розгляд.

Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повному, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційне подання підлягає до задоволення, виходячи з такого.

Відповідно до положень ч.3 ст. 78 ГК України майно комунального унітарного підприємства перебуває у комунальній власності і закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання (комунальне комерційне підприємство) або на праві оперативного управління (комунальне некомерційне підприємство).

Особливості господарської діяльності комунальних унітарних підприємств визначаються відповідно до вимог щодо діяльності державних комерційних або казенних підприємств, а також інших вимог, передбачених законом (ч.9 ст. 78 ГК України).

Відповідно до п.5.2 статуту КП "Київський метрополітен" майно підприємства закріплене за ним на праві господарського відання, а тому особливості його господарської діяльності регулюються положеннями ст. 75 ГК України –особливості господарської діяльності державних комерційних підприємств. Субсидіарна відповідальність органу, до сфери управління якого входить таке підприємство, чинним законодавством не передбачена.

Однак, будівництво метрополітену як об’єкту права власності територіальної громади (комунальна власність) є замовленням територіальної громади; функції замовника виконує відповідач за дорученням органу, який діє від імені територіальної громади. Метрополітен як створена річ може бути переданим відповідачу у господарське відання для здійснення своєї господарської діяльності. Визначена п.1.4 договору умова про те, що фінансування будівництва метрополітену здійснюється за рахунок міського та державного бюджетів є визначальною ознакою субсидіарної відповідальності за договором замовника та розпорядника бюджетних коштів –Київської міськдержадміністрації. Тобто відповідальними за оплату виконаних робіт є замовник та особа, яка несе субсидіарну відповідальність, які є відповідачами перед кредитором. І лише за результатами розгляду спору, суд покладає відповідальність на кожного з відповідачів за принципами субсидіарної відповідальності.

Зважаючи на викладене, судом помилково розглянутий спір без залучення до участі у справі Київської міськдержадміністрації. Зазначена обставина є підставою для скасування судового рішення, а справу слід передати на новий розгляд.

При новому розгляді суду необхідно вирішити питання про залучення до участі у справі органу Державного казначейства України як органу казначейського обслуговування державного та місцевого бюджетів.

Висновок господарського суду, викладений в оскаржуваному рішенні, про правомірність заявлення позову структурним підрозділом від імені юридичної особи, відповідає цивільному законодавству.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 –11112 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України

Касаційне подання заступника прокурора м. Києва задовольнити.

Рішення господарського суду м. Києва від 19.12.2008 у справі № 21/141 скасувати.

Справу передати до господарського суду м. Києва на новий розгляд.