11/145 Про розірвання договору оренди та зобов’язання звільнити приміщення - 28.05.2009 Прийняття

розглянувши касаційну скаргу Фізичної особи –підприємця Потапова І.Ф. на рішення господарського суду м.Києва від 28 листопада 2008 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 4 березня 2009 року у справі за позовом ТзОВ "Торговий центр "ТЕМПО" до Фізичної особи –підприємця Потапова І.Ф. про розірвання договору оренди та зобов’язання звільнити приміщення,

У вересні 2008 року позивач звернувся до господарського суду м.Києва з позовом до відповідача про розірвання договору оренди №2/06 від 12.08.2003 року та зобов’язання відповідача звільнити займане приміщення у триденний термін з моменту розірвання договору і передати приміщення позивачу.

Рішенням господарського суду м.Києва від 28 листопада 2008 року (суддя Смирнова Ю.М.) позов задоволений. Розірваний договір оренди №2/06 "ж" від 12.08.2003 року, укладений між ВАТ "Взуття" та фізичною особою –підприємцем Потаповим І.Ф.

Зобов’язано фізичну особу –підприємця Потапова І.Ф. звільнити у триденний термін з моменту розірвання договору №2/06 "ж" від 12.08.2003 року орендоване приміщення загальною площею 167 кв.м., що розташоване за адресою: м.Житомир, вул.Київська, 87 та передати вказане приміщення ТзОВ "Торговий центр "ТЕМПО".

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 4 березня 2009 року рішення суду залишене без змін.

У касаційній скарзі Фізична особа –підприємець Потапов І.Ф. просить скасувати вказані судові рішення, посилаючись на те, що вони прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши матеріали справи та на підставі встановлених в ній фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування місцевим та апеляційним господарськими судами, при прийнятті оскаржуваних судових рішень, норм матеріального права, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 12 серпня 2003 року між ВАТ "Взуття" та відповідачем у справі був укладений договір оренди №2/06 "ж", згідно умов якого орендодавець зобов'язався надати, а орендар прийняти в оренду частину будівлі, розташовану за адресою: м. Житомир, вул. Київська, 87.

Згідно п.6.1 договору, він набуває чинності з моменту підписання акту прийому-передачі об’єкту оренди та діє протягом п’яти років.

Умовами вказаного договору сторони встановили порядок та строки розрахунків за договором, яким передбачено, що розмір місячної орендної плати складає 1670 грн. При цьому, орендна плата не може переглядатись протягом двох років. Розмір орендної плати переглядається за згодою сторін, що оформлюється доповненням до договору, але не може збільшуватись більше ніж для інших орендарів, які використовують площі торгового центру в будівлі, і не може ініціюватись позивачем виключно для відповідача, окремо від всіх інших орендарів. У випадку дотримання зазначених вимог та відмови орендаря від підписання доповнення до договору, орендодавець може ініціювати дострокове розірвання договору.

Згідно п.6.2 укладеного договору даний договір не може бути розірваний достроково в односторонньому порядку. Даний договір може бути розірваний достроково лише за згодою сторін. Всі суперечки щодо дострокового розірвання договору вирішуються у судовому порядку за виключенням випадків несплати орендарем орендної плати протягом двох місяців.

Як правильно встановлено судами, на виконання умов укладеного договору відкрите акціонерне товариство "Взуття"передало в користування відповідачеві нежиле приміщення загальною площею 167,00 кв. м, що підтверджується наявним в матеріалах справи актом приймання-передачі від 01.07.2004 року.

19 вересня 2006 року товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий центр "ТЕМПО" на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна набуло права власності на магазин "Будинок взуття", розташований за адресою: м. Житомир, вул. Київська, 87 з базою будинку взуття, літ. А, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ст. 770 Цивільного Кодексу України у разі зміни власника речі, переданої у найм, до нового власника переходять права та обов'язки наймодавця. Сторони можуть встановити у договорі найму, що у разі відчуження наймодавцем речі договір найму припиняється.

На підставі п.4.6 вказаного договору, в разі зміни власника об'єкта оренди до нового власника переходять права та обов'язки орендаря.

З наявних в матеріалах справи документів вбачається, що позивач неодноразово звертався до відповідача з листами про зміну орендної плати у зв’язку з тим, що передбачений укладеним договором розмір орендної плати не відповідає дійсному на даний час розміру орендної плати. Зазначені листи відповідачем були залишені без реагування.

Згідно ч.1 ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушення зобов'язання - це його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Стаття 611 Цивільного кодексу України визначає правові наслідки порушення зобов'язання, у тому числі і розірвання договору.

Згідно ч.2 ст. 651 Цивільного кодексу України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

На підставі ч.ч.1,3 ст. 291 Господарського кодексу України одностороння відмова від договору оренди не допускається. Договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України (435-15) для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.

Відповідно до ст.188 Господарського суду України, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Розглядаючи справу, суди першої та апеляційної інстанцій правильно встановили той факт, що відповідач фактично відмовився від зміни розміру орендної плати, запропонованої позивачем та підписання відповідних змін до договору, у зв'язку з чим позивач набув права вимоги щодо розірвання спірного договору оренди достроково.

Виходячи з викладеного, місцевий господарський суд, з яким погодився апеляційний господарський суд, правомірно дійшов висновку про задоволення позовних вимог позивача щодо розірвання спірного договору оренди №2/06 "ж" укладеного 12 серпня 2003 року.

Згідно ч.3 ст. 653 Цивільного кодексу України, якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

У зв’язку з розірванням спірного договору оренди і припиненням зобов’язань за цим договором, суди дійшли обгрунтованого висновку про необхідність звільнення відповідачем орендованого приміщення.

Касаційною інстанцією перевірені обставини справи і їх відповідність наведеним судом нормам матеріального права.

Наведені висновки місцевого та апеляційного господарських судів відповідають матеріалам справи та діючому законодавству.

Доводи касаційної скарги про необґрунтованість оскаржуваних судових рішень помилкові і не відповідають матеріалам справи.

З урахуванням викладеного, підстав для задоволення касаційної скарги немає.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, суд

Рішення господарського суду м.Києва від 28 листопада 2008 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 4 березня 2009 року залишити без змін, а касаційну скаргу Фізичної особи –підприємця Потапова І.Ф. – без задоволення.