Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: Дерепи В.І. - головуючого (доповідача), Грека Б.М., Стратієнко Л.В., за участю представників сторін: позивача –Олійника О.М.,

відповідача –Дзюби З.М.

розглянувши касаційну скаргу ВАТ "Дніпроважпапірмаш" ім.Артема на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15 грудня 2008 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23 лютого 2009 року у справі за позовом ВАТ "Дніпроважпапірмаш" ім.Артема до ВАТ "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" про визнання недійсною третейської угоди,

У жовтні 2008 року позивач звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до відповідача про визнання недійсною третейської угоди, яка міститься у п.10.2 договору №260-08-01/07 від 24 січня 2007 року, укладеного між сторонами у справі про передачу спору по даному договору на вирішення Регіонального Третейського суду України при Асоціації "Регіональна правова група", на підставі невідповідності даної третейської угоди правилам, вказаним у ст. 12 Закону України "Про третейські суди".

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 15 грудня 2008 року (суддя Петрова В.І.) в позові відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23 лютого 2009 року рішення суду залишене без змін.

У касаційній скарзі ВАТ "Дніпроважпапірмаш" ім.Артема просить скасувати вказані судові рішення, посилаючись на те, що вони прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши матеріали справи та на підставі встановлених в ній фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування місцевим та апеляційним господарськими судами, при прийнятті оскаржуваних судових рішень, норм матеріального і процесуального права, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, 24 жовтня 2007 року між сторонами у справі був укладений договір поставки №260-08-01/07/26, згідно умов якого постачальник зобов'язався передати у власність покупцю товар згідно специфікації до договору, а покупець зобов'язався прийняти вказаний товар та оплатити його на умовах, передбачених цим договором.

Відповідно до п.10.2 вказаного договору всі спори, розбіжності, вимоги та претензії, які виникають по даному договору або у зв'язку із ним, в тому числі, відносно його укладення, виконання, порушення його умов, припинення або визнання його недійсним, підлягають вирішенню в Регіональному Третейському суді України при Асоціації "Регіональна правова група", у відповідності до регламенту вказаного суду.

Згідно ч.1 ст. 5 Закону України "Про третейські суди", юридичні та фізичні особи мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього закону.

У відповідності до ст. 12 Закону України "Про третейські суди", третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди.

Якщо сторони не домовилися про інше при передачі спору до постійно діючого третейського суду, а також при вказівці у третейській угоді на конкретний постійно діючий третейський суд, регламент третейського суду розглядається як невід’ємна частина третейської угоди.

За будь-яких обставин у разі суперечності третейської угоди регламенту третейського суду застосовуються положення регламенту.

Третейська угода укладається у письмовій формі. Третейська угода вважається укладеною, якщо вона підписана сторонами чи укладена шляхом обміну листами, повідомленнями по телетайпу, телеграфу або з використанням засобів електронного чи іншого зв'язку, що забезпечує фіксацію такої угоди, або шляхом направлення відзиву на позов, в якому одна із сторін підтверджує наявність угоди, а інша сторона проти цього не заперечує.

Посилання у договорі, контракті на документ, який містить умову про третейський розгляд спору, є третейською угодою за умови, що договір укладений у письмовій формі і це посилання є таким, що робить третейську угоду частиною договору.

У разі недодержання правил, передбачених цією статтею, третейська угода є недійсною.

При вирішенні спору суд апеляційної інстанції всебічно дослідив надані сторонами докази і правильно встановив, що сторонами у справі була укладена третейська угода у вигляді третейського застереження, викладеного в спірному пункті 10.2 укладеного договору поставки, яким передбачено, що спори, які виникають з даного договору поставки розглядаються в Регіональному третейському суді України при Асоціації "Регіональна правова група" у відповідності з Регламентом суду.

Тому, господарські суди попередніх судових інстанцій зробили вірний висновок про те, що в спірному пункті 10.2 вказаного договору поставки визначений постійно діючий третейський суд, який повинен розглядати всі виникаючі з даного договору спори. Така форма третейського застереження відповідає вимогам, зазначеним в ст. 12 Закону України "Про третейські суди" і є невід’ємною частиною укладеного договору поставки №260-08-01/07/26.

Касаційною інстанцією перевірені обставини справи і їх відповідність викладеними судами нормам матеріального права.

Наведені висновки місцевого та апеляційного господарських судів відповідають матеріалам справи та діючому законодавству.

Доводи касаційної скарги про необґрунтованість оскаржуваних судових рішень помилкові і не відповідають матеріалам справи.

З урахуванням викладеного, підстав для задоволення касаційної скарги немає.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, суд

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15 грудня 2008 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23 лютого 2009 року залишити без змін, а касаційну скаргу ВАТ "Дніпроважпапірмаш" ім.Артема –без задоволення.