Вищий господарський суд України у складі колегії:

головуючого - судді Гончарука П.А.,

суддів: Остапенка М.І.,

Малетича М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 09.02.2009р. у справі № 20/202 за позовом Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" до Обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго" про стягнення 31747589,08 грн.,

за участю представників:

Позивача:не з’явився,

Відповідача: не з’явився,

Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (далі –ДК "Газ України", Позивач) звернулась до господарського суду Донецької області з позовом до Обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго" (далі –ОКП "Донецьктеплокомуненерго", Відповідач) про стягнення 21451809,82 грн. заборгованості, 2345540,12 грн. пені, 6929356,50 грн. втрат від інфляції і 1020882,64 грн. – 3% річних, у зв’язку з неналежним виконанням умов договору на постачання природного газу № 06/06-888 БО-6 від 29.12.2006р.

Рішенням господарського суду Донецької області від 25.11.2008р., залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 09.02.2009р., позов ДК "Газ України" було задоволено частково: стягнуто з Відповідача на користь Позивача 50000,00 грн. пені, 6929356,50 грн. інфляційних нарахувань, 1020882,64 грн. –3% річних та судові витрати по справі. В частині стягнення 21451809,82 грн. основного боргу, провадження у справі припинено.

У поданій касаційній скарзі Відповідач, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, просить скасувати постанову апеляційного господарського суду та рішення місцевого господарського суду в частині зменшення розміру пені і прийняти в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги ДК "Газ України" в частині стягнення пені задовольнити в повному обсязі.

Відповідач у своєму відзиві на касаційну скаргу вважає доводи Позивача безпідставними, а тому просить залишити таку без задоволення, а оскаржувані судові рішення –без змін.

Сторони не скористались своїм правом на участь у судовому засіданні.

Вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як видно з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 29.12.2006р. між ДК "Газ України" (Постачальник) та ОКП "Донецьктеплокомуненерго" (Покупець) було укладено договір на постачання природного газу для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державних та місцевих бюджетів, а також інших суб’єктів за № 06/06-888 БО-6 (далі –Договір), а в наспупному –і додаткові угоди до нього, відповідно до умов якого (п. 1.1.), Позивач зобов’язався передати у власність Відповідача у 2007 році природний газ, а Відповідач –прийняти та оплатити газ на умовах даного договору.

Згідно п. 6.1. Договору, оплата за газ та послуги з його транспортування проводиться грошовими коштами у такому порядку: перша оплата в розмірі 34 відсотки від вартості запланованих місячних обсягів постачання та транспортування газу проводиться не пізніше 10 числа поточного місяця; подальші оплати проводяться плановими платежами по 33 відсотки від вартості запланованих місячних обсягів постачання та транспортування газу до 20 та 30 (31) числа поточного місяця. Остаточний розрахунок за фактично спожиті та протранспортовані обсяги газу здійснюється на підставі акту приймання-передачі газу до 10 числа, наступного за місяцем поставки газу.

Відповідно до п.п. 7.1, 7.2 Договору, за невиконання або неналежне виконання своїх зобов’язань, сторони несуть відповідальність у відповідності з чинним законодавством України. В разі несплати або несвоєчасної оплати у строки, зазначені в п. 6.1. Договору, Покупець сплачує на користь Постачальника, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.

Позивачем, відповідно до умов Договору, протягом 2007 року здійснювалась поставка природного газу Відповідачу, проте, останнім розрахунок за отриманий природний газ неналежним чином проведений не був, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед Позивачем у розмірі 21451809,82 грн.

Предметом спору у даній справі є вимоги Позивача про стягнення основного боргу в розмірі 21451809,82 грн., 2345540,12 грн. пені, 6929356,50 грн. втрат від інфляції і 1020882,64 грн. –3% річних, у зв’язку з неналежним виконанням умов Договору.

Суд апеляційної інстанції встановивши, що під час розгляду даної справи Відповідач у повному обсязі погасив заборгованість перед Позивачем за отриманий природний газ, дійшов висновку про те, що судом першої інстанції правомірно припинено провадження у справі в частині стягнення основного боргу в розмірі 21451809,82 грн., на підставі п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України (1798-12) ).

Щодо стягнення 2345540,12 грн. пені, 6929356,50 грн. інфляційних нарахувань і 3% річних в розмірі 1020882,64 грн. через неналежне виконання умов Договору, то суд першої інстанції, з яким погодився і апеляційний господарський суд, посилаючись на те, що Відповідачем на час розгляду справи було погашено суму основного боргу, а також враховуючи, що останній є комунальним підприємством і єдиним постачальником теплової енергії в області, враховуючи приписи ст. 233 Господарського кодексу України (далі – ГК України (436-15) ), дійшов висновку про те, що суму пені, яка була заявлена Позивачем до стягнення, слід зменшити –до 50000,00 грн.

Вказані висновки суду першої та апеляційної інстанції, відповідають фактичним обставинам справи та наявним матеріалам і ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права, із дотриманням процесуальних норм.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів попередніх інстанцій, а тому підстав для зміни чи скасування прийнятих у справі судових рішень, не вбачається.

Керуючись ст.ст. 85, 111-5, 111-7 - 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, –

Касаційну скаргу Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" залишити без задоволення, а постанову Донецького апеляційного господарського суду від 09.02.2009р. у справі № 20/202 –без змін.