Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Гончарука П.А. (головуючого),

Малетича М.М.,

Остапенка М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства "Амкріс-Пласт" на ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 24 лютого 2009 року у справі № 07/190-07 за позовом Інституту сцинтиляційних матеріалів Національної академії наук України до товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства "Амкріс-Пласт" про стягнення суми, за зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства "Амкріс-Пласт" до Інституту сцинтиляційних матеріалів Національної академії наук України про визнання недійсним договору, –

У листопаді 2007 року Інститут сцинтиляційних матеріалів Національної академії наук України звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства "Амкріс-Пласт", з урахуванням заяви про зміну позовних вимог, про стягнення заборгованості в розмірі 120000 грн., посилаючись на неналежне виконання відповідачем умов договору № 12-ИС-06 від 15 квітня 2006 року в частині проведення розрахунків за надані послуги.

Відповідач звернувся до суду з зустрічним позовом про визнання договору № 12-ИС-06 від 15 квітня 2006 року недійсним.

Розгляд справи в господарському суді першої інстанції неодноразово відкладався на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Останньою ухвалою господарського суду Харківської області від 4 лютого 2009 року розгляд справи відкладено на 18 лютого 2009 року. Зобов'язано позивача надати суду певні документи, участь представників сторін в судовому засіданні визнано обов'язковою.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 24 лютого 2009 року у прийнятті апеляційної скарги на ухвалу місцевого господарського суду відмовлено.

У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом другої інстанції норм процесуального права, просить ухвалу апеляційного суду скасувати та постановити рішення про залишення позову без розгляду.

Сторони не скористались правом на участь в судовому засіданні.

Вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відмовляючи у прийнятті апеляційної скарги на ухвалу господарського суду першої інстанції про відкладення розгляду справи, апеляційний господарський суд виходив з того, що Господарським процесуальним кодексом України (1798-12) , а саме, ст. 77 цього Кодексу, не передбачено можливості оскарження в апеляційному порядку ухвал про відкладення розгляду справи, в тому числі і в зв'язку з необхідністю витребування додаткових документів і матеріалів від підприємств та організацій, незалежно від їх участі у справі, для вирішення спору по суті, що не суперечить вимогам ст. 38 вказаного Кодексу.

Вказаний висновок апеляційного господарського суду є законним, обґрунтованим, відповідає нормам процесуального права, а доводи касаційної скарги його не спростовують.

З огляду на викладене, підстав для зміни або скасування оскаржуваної у справі ухвали суду другої інстанції не вбачається.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України –

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства "Амкріс-Пласт" залишити без задоволення, а ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 24 лютого 2009 року у справі № 07/190-07 –без змін.