Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого-судді Мельник Г.І.

суддів Новосад Д.Ф.

Михалюк О.В.

за участю представників сторін :

від позивача -Ковтунов І.А. (довіреність б/н від 29.12.2011р.);

від відповідача -Попов В.Д. (довіреність № 01/1122 від 25.08.2011р.).

розглянувши апеляційну скаргу Дочірньої компанії "Укртрансгаз України" НАК "Нафтогаз України", № 9055/6 від 20.09.2012р.

на рішення Господарського суду Чернівецької області від 05.09.2012 р.

у справі № 11/17, суддя Гушилик С.М.

за позовом Дочірньої компанії "Укртрансгаз України" НАК "Нафтогаз України", м. Київ

до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Чернівцігаз", м. Чернівці

про стягнення заборгованості в сумі 105 095,61 грн.

Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 05.09.2012р. у справі № 11/17 (суддя Гушилик С.М.) в задоволенні позову Дочірньої компанії(надалі ДК) "Укртрансгаз України" НАК "Нафтогаз України" до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації (надалі ПАТ) "Чернівцігаз" про стягнення заборгованості в сумі 105 095,61 грн. відмовлено, зважаючи на те, що Договір № 1-Черн-нас на транспортування природного газу для населення, на підставі якого позивач просить стягнути з відповідача суму основного боргу, пеню, 3% річних, 7% штрафу та збитки завдані інфляцією, є неукладеним, оскільки сторонами не досягнуто згоди з усіх істотних умов цього договору.

Не погодившись з вказаним рішенням місцевого господарського суду Дочірня компанія "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" оскаржила його в апеляційному порядку, звернувшись до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою № 9055/6 від 20.09.2012р., в якій просить рішення Господарського суду Чернівецької області від 05.09.2012р. скасувати та прийняти нове рішення, яким її позовні вимоги задоволити в повному обсязі, оскільки вважає дане рішення таким, що прийняте за невідповідності висновків, викладених в оскаржуваному рішенні, обставинам справи, недоведеності обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, а також з порушенням норм матеріального та процесуального права. На думку скаржника, Договір № 1-Черн-нас на транспортування природного газу для населення є укладеним в силу вимог ч.7 ст. 181 Господарського кодексу України. Поряд з цим, в своїй апеляційній скарзі скаржник зазначає, що позивачем були надані, а відповідачем прийняті послуги з транспортування природного газу для потреб населення у 2008 році у обсязі 42 840,690 тис. м3 на загальну суму 73 284,44 грн., що підтверджується долученими до матеріалів справи Реєстрами реалізації природного газу. Крім цього, покликається на те, що факт споживання відповідачем природного газу в обсязі 42 840,690 тис. м3 підтверджується, зокрема, й рішенням Господарського суду Чернівецької області від 16.11.2011р. по справі № 12/26, яке набрало законної сили.

Відповідач своїм правом, наданим йому ст. 96 ГПК України не скористався, вимоги ухвали Львівського апеляційного господарського суду від 03.10.2012р. не виконав -відзиву на апеляційну скаргу не подав, однак його представник в судовому засіданні заперечив проти доводів представника позивача, покликаючись на те, що підставою позову є Договір № 1 Черн-нас на транспортування природного газу для населення, проте вказаний договір не містить дати його укладення, обсягів транспортування газу та вартості транспортних послуг, тобто, сторони не досягли всіх істотних умов договору, відтак вважає рішення місцевого господарського суду про неукладеність вказаного договору правомірним та прийнятим у відповідності до норм матеріального права.

В судовому засіданні 24.10.2012р. за згодою представників сторін було оголошено перерву.

Розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представників сторін, та приймаючи до уваги пояснення представників сторін, надані у попередньому судовому засіданні, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні в ній докази, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Чернівецької області від 05.09.2012р. у справі № 11/17 слід залишити без змін, апеляційну скаргу Дочірньої компанії "Укртрансгаз України" НАК "Нафтогаз України" без задоволення, виходячи з наступного.

Аналізом матеріалів справи судовою колегією встановлено, що Дочірня компанія "Укртрансгаз України" НАК "Нафтогаз України" звернулася до Господарського суду Чернівецької області з позовом до ПАТ "Чернівцігаз" про стягнення заборгованості в сумі 105 095,61 грн. В обґрунтування своїх вимог позивач покликається на ту обставину, що на виконання умов Договору № 1-Черн-нас ДК "Укртрансгаз України" НАК "Нафтогаз України" протягом 2008 року ПАТ "Чернівцігаз" були надані послуги з транспортування природного газу магістральними трубопроводами у обсязі 42 840,960 тис. м3 на загальну суму 73 284,44 грн.

Однак, за твердженнями позивача, відповідач порушив свої зобов'язання по Договору в частині оплати за поставлений газ, що в подальшому призвело до виникнення заборгованості в сумі 73 284,44 грн. За порушення умов Договору, ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" на підставі п. 5.2 Договору нарахував відповідачу до сплати пеню в розмірі 8 575,95 грн. Поряд з цим, позивач, в порядку ст. 625 ЦК України за невиконання зобов'язань по Договору № 1-Черн-нас нарахував ПАТ "Чернівцігаз" 14 655,67 грн. інфляційних втрат та 3 449,63 грн. -3% річних.

У відповідності до розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.03.2005р. № 64-р "Про проведення перевірки фінансово-господарської діяльності підприємств державного сектору економіки" (64-2005-р) ДК "Укртрансгаз України" НАК "Нафтогаз України" віднесено до переліку підприємств державного сектору економіки, а відтак відповідно до ст. 231 Господарського кодексу України, за порушення строку виконання зобов'язання понад 30 днів відповідачу нараховано штраф у розмірі 7 відсотків від суми вартості, що становить 5 129,92 грн.

З огляду на викладене вбачається, що підставою позову Дочірня компанія "Уктрансгаз України" НАК "Нафтогаз України" визначила саме Договір № 1-Черн-нас на транспортування природного газу для населення.

Згідно із вимогами ст. 11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. А у відповідності до ст. 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Відповідно до вимог ст.ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Документальним з'ясуванням доказів у справі, судовою колегією встановлено, що між ДК "Укртрансгаз України" НАК "Нафтогаз України", УМГ "Прикарпаттрансгаз" (Виконавець) та ВАТ "Чернівцігаз" (правопопередник ПАТ "Чернівцігаз", Замовник) було підписано Договір № 1-Черн-нас на транспортування природного газу для населення.

Матеріалами справи встановлено, що вказаний Договір було підписано ВАТ "Чернівцігаз" з протоколом розбіжностей, однак вказаний протокол не містить дати його складання, а також такий був підписаний лише відповідачем.

Відповідно до ч. 4 ст. 181 Господарського кодексу України за наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.

Частина 5 та 6 вказаної статті Господарського кодексу України (436-15) передбачає, що сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов'язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони. У разі досягнення сторонами згоди щодо всіх або окремих умов, зазначених у протоколі розбіжностей, така згода повинна бути підтверджена у письмовій формі (протоколом узгодження розбіжностей, листами, телеграмами, телетайпограмами тощо).

Нормою ч. 7 ст. 181 Господарського кодексу України передбачено, що якщо сторона, яка одержала протокол розбіжностей щодо умов договору, заснованого на державному замовленні або такого, укладення якого є обов'язковим для сторін на підставі закону, або сторона - виконавець за договором, що в установленому порядку визнаний монополістом на певному ринку товарів (робіт, послуг), яка одержала протокол розбіжностей, не передасть у зазначений двадцятиденний строк до суду розбіжності, що залишилися неврегульованими, то пропозиції другої сторони вважаються прийнятими.

Однак, слід зазначити, що в Договорі, на підставі якого заявлено вказаний позов, не міститься дати його укладення, обсягів транспортування природного газу та вартості транспортних послуг.

У разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся) (ч. 8 ст. 181 ГК України).

Відповідно до правової позиції, викладеної в листі Вищого господарського суду України від 07.04.2008року № 01-8/211 "Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України" (v_211600-08) згідно зі статтею 180 ГК України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

З огляду на викладене, з урахування детального аналізу Договору 1-Черн-нас на транспортування природного газу для населення, судова колегія вважає, що сторонами не досягнуто згоди з усіх істотних для вказаного виду договорів умов, а також з врахуванням тієї обставини, що протокол розбіжностей не містить дати його складання та підписаний односторонньо, лише відповідачем, відтак Договір № 1-Черн-нас не відповідає вимогам ст. 638 ЦК України та ст. 181 ГК України, а тому підлягає визнанню таким, що не відбувся, тобто неукладеним.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, позов ДК "Укртрансгаз України" НАК "Нафтогаз України" про стягнення з ПАТ "Чернівцігаз" 105 095,61 грн. заявлено виключно на підставі Договору № 1-Черн-нас, оскільки такий Договір є неукладеним, судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду про відмову в задоволенні позовних вимог ДК "Укртрансгаз України" НАК "Нафтогаз України".

Разом з тим, слід вказати, що рішенням Господарського суду Чернівецької області від 16.12.2011р. у справі № 12/26, на яке покликається апелянт в підтвердження своєї позиції щодо кількості спожитого відповідачем газу, встановлено факт позадоговірної поставки газу та застосовано до відповідача наслідки, передбачені ст.ст. 1212 та 1213 ЦК України. В той час, підставою для стягнення суми боргу з урахуванням всіх штрафних санкцій в даній справі позивач зазначає Договір № 1-Черн-нас, який визнаний неукладеним, а тому не може породжувати жодних правових наслідків для сторін, відтак покликання апелянта на рішення Господарського суду Чернівецької області від 16.12.2011р. у справі № 12/26 розцінюються судовою колегією як без підставні.

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень ( ст. 33 ГПК України).

Нормою ст. 43 ГПК України передбачено що, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Отже, з огляду на викладене вище, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Чернівецької області від 05.09.2012 року відповідає матеріалам справи, ґрунтується на чинному законодавстві і підстав для його скасування немає, а зазначені в апеляційній скарзі інші доводи скаржника не відповідають матеріалам справи, документально не обґрунтовані, не базуються на законодавстві, що регулює спірні правовідносини, а тому не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст. 104 ГПК України для скасування чи зміни оскаржуваного рішення.

Витрати по сплаті судового збору покладаються на скаржника у відповідності до вимог ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 49, 91, 99, 101, 103, 105 ГПК України, - Львівський апеляційний господарський суд,

1. Рішення Господарського суду Чернівецької області від 05.09.2012 р. у справі № 11/17 залишити без змін, апеляційну скаргу Дочірньої компанії "Укртрансгаз України" НАК "Нафтогаз України", № 9055/6 від 20.09.2012р. - без задоволення.

2. Судовий збір за перегляд рішення місцевого господарського суду в апеляційному порядку покласти на скаржника.

постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Матеріали справи скеровуються в Господарський суд Чернівецької області.

повну постанову складено 22.11.2012р