5010/1224/2011-21/52 Про стягнення заборгованості з оплати виконаних за договором підряду робіт - 19.11.2012 Прийняття

про стягнення з відповідача Державного міського підприємства "Івано-Франківськтеплокомуненерго" в користь позивача Приватного акціонерного товариства "Зелене господарство" 117762,00 грн. - основного боргу, 20490,55 грн. -збитків, завданих інфляційним процесом, 6504,33 грн. - процентів річних за прострочку виконання грошового зобов'язання, 9151,60 грн. - пені, а всього суму боргу в розмірі 153908,48 грн., 236,00 грн. інформаційно-технічних послуг по забезпеченню судового процесу і 1539,08 грн. державного мита

за участю представників:

від позивача: Хоминець Б.М. -представник (довіреність від 04.01.2012 р. № 05/02);

від відповідача: Пукіш Т.Р. -юрисконсульт (довіреність від 01.07.2011 р. № 582-2/11);

Рішенням господарського суду Івано -Франківської області від 21.08.2012 р. у справі № 5010/1224/2011-21/52 (суддя -Скапровська І.М.) позов задоволено частково, стягнуто з Державного міського підприємства "Івано-Франківськтеплокомуненерго" (надалі-відповідач) на користь Приватного акціонерного товариства "Зелене господарство" (надалі -позивач) 117762,00 грн. - основного боргу, 20490,55 грн. -збитків, завданих інфляційним процесом, 6504,33 грн. - процентів річних за прострочку виконання грошового зобов'язання, 236,00 грн. інформаційно-технічних послуг по забезпеченню судового процесу і 1539,08 грн. державного мита. В задоволенні позовних вимог щодо стягнення пені в сумі 9151,60 грн. відмовлено.

Рішення місцевого господарського суду мотивовано тим, що між позивачем та відповідачем укладеного договір підряду №3/09 від 10.03.2009 р., відповідно до умов якого Відкрите акціонерне товариство «Зелене господарство»зобов'язувалось виконати роботи по звалюванню дерев, а Державне міське господарство «Івано -Франківськтеплокомуненерго»прийняти виконану роботу і оплатити підряднику її вартість у десятиденний строк з моменту підписання акту форми Ф-2. Свої договірні зобов'язання позивач виконав в повному обсязі, про що свідчить Довідка про вартість виконаних підрядних робіт за липень 2009 р. та Акт приймання виконаних робіт на загальну суму 117762,00 грн., які підписані та скріплені печатками сторін. Відповідач оплати за виконані роботи не провів, заборгувавши позивачу суму 117762,00 грн. Крім того, у зв'язку з простроченням виконання зобов'язання по оплаті наданих послуг позивач відповідачу на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України нарахував 20490,55 грн. інфляційних втрат та 6504,33 грн. 3% річних.

В частині задоволення позовних вимог щодо стягнення пені в сумі 9151,60 грн. місцевим господарським судом відмовлено у зв'язку з пропуском позивачем встановленого ст. 258 Цивільного кодексу України строку позовної давності.

Відповідач, - ДМП «Івано -Франківськтеплокомуненерго», - не погодився з рішенням місцевого господарського суду, оскаржив його в апеляційному порядку. На думку апелянта, суд першої інстанції прийшов до хибного висновку про порушення відповідачем умов договору підряду № 3/09 у зв'язку з чим безпідставно стягнув 117762,00 грн., оскільки даний договір підписаний невідомою особою, не містить всіх істотних умов, які передбачені законодавством для такого виду договорів, відсутній предмет договору. Крім того, Довідка про вартість виконаних підрядних робіт та Акт приймання виконаних підрядних робіт не містять обов'язкових реквізитів, як це передбачено у ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та підписані не уповноваженими на це особами, а тому не можуть бути належними та допустимими доказами в розумінні ст. 34 Господарського процесуального кодексу України. Також, заперечує нарахування річних та інфляційних, вказуючи на їх не обґрунтованість та безпідставність, оскільки позивач не ставив вимоги про їх стягнення.

Дані обставини, на думку скаржника, є безумовною підставою для скасування рішення місцевого господарського суду.

Приватне акціонерне товариство «Зелене господарство»у запереченнях на апеляційну скаргу від 12.10.2012 р. № 217/02 просить рішення господарського суду Івано -Франківської області від 21.08.2012 р. залишити без змін, оскільки взяті на себе зобов'язання згідно умов Договору підряду №3/09 від 10.03.2009 р. виконав належним чином, які прийняті відповідачем, однак не оплачені ним.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 21.09.2012 р. порушено апеляційне провадження у справі №5010/1224/2011-21/52 та призначено до розгляду в судове засідання на 15.10.2012 р. (а.с.114) в складі колегії - головуючого судді Процика Т.С., суддів Дубник О.П. та Скрипчук О.С. Ухвалою суду від 15.10.2012 р. в даному складі колегії розгляд справи відкладено на 05.11.2012 р. (а.с.124-125).

Розпорядженням керівника апарату суду від 25.10.2012 р. в зв»язку з тимчасовою непрацездатністю головуючого судді призначено повторний автоматичний розподіл справи №5010/1224/2011-21/52 (а.с.129).

25 жовтня 2012 р. згідно автоматичного розподілу справу №5010/1224/2011-21/52 розподілено судді -Давид Л.Л.

Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 25.10.2012 р. в склад колегії для розгляду справи №5010/1224/2011-21/52 господарського суду Івано -Франківської області введено суддів -Данко Л.С., Юрченка Я.О.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 05.11.2012 р. судовою колегією в складі: головуючий суддя Давид Л.Л., судді -Данко Л.С., Юрченко Я.О. розгляд апеляційної скарги Державного міського підприємства «Івано -Франківськтеплокомуненерго»на рішення господарського суду Івано -Франківської області від 21.08.2012 р. у справі № 5010/1224/2011-21/52 відкладено в судове засідання на 19.11.2012 р., у зв'язку з неявкою представника відповідача та зміною колегії суддів.

В судове засідання 19.11.2012 р. з'явились представники позивача та відповідача. В даному судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, а представник позивача заперечив такі.

Вивчивши матеріали справи в сукупності з апеляційною скаргою, оцінивши зібрані докази, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду прийшла до висновку про відповідність рішення господарського суду Івано - Франківської області нормам чинного законодавства, матеріалам та обставинам справи, виходячи з наступного.

10 березня 2009 р. Державне міське підприємство «Івано -Франківськтеплокомуненерго» (замовник, відповідач у справі) та Відкрите акціонерне товариство «Зелене господарство» (підрядник, позивач у справі) уклали Договір підряду № 3/09, згідно якого підрядник зобов'язувався виконати роботи по звалюванню дерев, а замовник прийняти виконану роботу і оплатити її вартість підряднику.

Пунктом 3.1. Договору визначено, що вартість робіт становить сто сімнадцять тисяч сімсот шістдесят дві грн., передоплата - 30%. Замовник (відповідач) проводить приймання виконаної роботи від підрядника (позивача) згідно акту за формою Ф-2 (п. 4.1. Договору). Згідно п. 5.3. Договору замовник (відповідач) здійснює оплату загальної вартості виконаних робіт підряднику (позивачу) в повному обсязі у десятиденний строк з моменту підписання Акту форми Ф-2.

Факт узгодження договірної ціни підтверджує локальний кошторис з розрахунком договірної ціни і зведеним кошторисним розрахунком в поточних цінах станом на 13.07.2009 р. в розмірі 117762,00 грн., затверджених Державним міським підприємством «Івано -Франківськтеплокомуненерго».

Свої договірні зобов'язання Приватне акціонерне товариство «Зелене господарство» виконало належним чином, про що свідчить Довідка про вартість виконаних підрядних робіт за липень 2009 р. № 5-02-1-1 (форми КБ-3) всього на суму 117762,00 грн. та Акт приймання виконаних робіт за липень 2009 р. всього на суму 117762,00 грн., які підписані сторонами та скріплені відтисками їх печаток.

Таким чином, відповідач, підписавши Акт приймання виконаних робіт за липень 2009 р. підтвердив, що Приватним акціонерним товариством «Зелене господарство»виконано роботи відповідно до умов Договору підряду та в межах договірної ціни, однак, в порушення своїх договірних зобов'язань, своєчасної оплати таких не здійснив.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України (435-15) ) та ст. 193 Господарського кодексу України (надалі ГК України (436-15) ) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку в натурі.

Частиною 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

У відповідності до положень ст. 526 ЦК України та ч.1 ст. 193 ГК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

4 березня 2011 р. Відкрите акціонерне товариство «Зелене господарство»направило директору Державного міського підприємства «Івано -Франківськтеплокомуненерго» претензію № 37 з вимогою оплати за виконані роботи на суму 117762,00 грн. та проінформовано, що за відсутності такої протягом 7 днів дана сума, інфляційні втрати, три проценти річних, пеня будуть стягнуті в примусовому порядку, шляхом звернення до господарського суду Івано -Франківської області.

24 березня 2011 р. Державне міське підприємство «Івано -Франківськтеплокомуненерго» листом № 433-2/11 повідомило Відкрите акціонерне товариство «Зелене господарство»про неможливість розгляду даної претензії у зв'язку з відсутністю необхідних для цього документів, а саме: Довідки про вартість виконаних робіт та Акту приймання виконаних робіт за липень 2009 р.

В подальшому Відкритим акціонерним товариством «Зелене господарство» листом №48 від 04.04.2011 р. з повторно вимогою погасити заборгованість скеровано на адресу Державного міського підприємства «Івано -Франківстктеплокомуненерго»вказані документи, про що свідчить чек «Укрпошти»про відправку поштової кореспонденції (а.с. 18).

Як вбачається з матеріалів справи, претензія відповідачем залишена без відповідного реагування .

Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Докази, що підтверджують виконання відповідачем зобов'язань щодо повної оплати вартості виконаних робіт і відновлення тим самим порушених майнових прав кредитора на момент розгляду спору судом, у матеріалах справи відсутні.

За таких обставин, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає доводи позивача про порушення його майнових прав на заявлену суму основної заборгованості за виконані роботи, документально підтвердженими та не спростованими відповідачем в установленому законом порядку, а тому, згідно ст. 15 Цивільного кодексу України, порушене право позивача підлягає судовому захисту шляхом примусового стягнення з відповідача 117762,00 грн. згідно Договору підряду №3/09 від 10.03.2009р.

В силу вимог ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3 % річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника за порушення виконання зобов'язання.

Таким чином, інфляційні нарахування на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов'язання.

Пунктом 5.2 Договору підряду сторонами погоджено, що замовник здійснює оплату загальної вартості виконаних робіт підряднику в повному обсязі у десятиденний строк з моменту підписання акту. В даному випадку відповідач, підписавши Акт приймання виконаних підрядних робіт за липень 2009 р. зобов'язався оплатити, виконані позивачем роботи в строк зазначений у п.5.2. Договору всього на суму 117762,00 грн. Оплати за виконані роботи відповідач не провів, відповіді на претензію позивача не надав.

Таким чином, місцевий господарський суд прийшов до вірного висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення 20490,55 інфляційних нарахувань та 6504,33 грн. трьох процентів річних.

Крім того, скаржник посилається, зокрема, на те, що суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення не дослідив Договір підряду № 3/09, Акту виконаних робіт та Довідки про вартість виконаних робіт та при цьому не взяв до уваги, що цей договір не міг бути підписаний директором підприємства Блащуком А.А., оскільки останній відповідно до наказу № 5 від 05.03.2009 р. перебував у відрядженні у м. Києві, а підпис у договорі не співпадає з підписом директора ДМП "Івано-Франківськтеплокомуненерго".

Також, скаржник вказує на те, що судом першої інстанції не було взято до уваги той факт, що в оспорюваному договорі не визначений предмет договору, адже предметом договору відповідно до п. 1. цього договору є роботи, які детально повинні бути визначені в письмових заявках, які являються його невід'ємною частиною. Проте, як вказує скаржник, ним не надавалися відповідачу жодних заявок на звалювання дерев у м. Івано-Франківську.

З даного приводу судова колегія зазначає, що дані обставини були предметом дослідження при розгляді справи №5010/1702/2011-12/38 за позовом Державного міського підприємства «Івано -Франківськтеплокомуненерго» до Відкритого акціонерного товариства «Зелене господарство» про визнання недійсним договору №3/09 та акту виконаних робіт.

Рішенням господарського суду Івано -Франківської області у справі №5010/1702/2011-12/38, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 20.02.2012 р. відмовлено в задоволенні позовних вимог Державного міського підприємства «Івано -Франківськтеплокомуненерго».

Зокрема, рішенням господарського суду Івано -Франківської області від 07.11.2011 р. та постановою Львівського апеляційного господарського суду встановлено, що договір підряду №3/09 від 10.03.2009 р., хоча й підписано представником ДМП «Івано -Франківськтеплокомуненерго» без зазначення його посади, проте було схвалено позивачем у розумінні ст. 241 Цивільного кодексу України і умови даного договору виконувались обома сторонами.

Постановою Вищого господарського суду України від 23.07.2012 р. у справі № 5010/1702/2011-12/38 дані судові акти в частині визнання договору недійсним залишено без змін, в частині припинення провадження у справі про визнання недійсним акта виконаних робіт до договору №3/09 від 10.03.2009 р. скасовано та прийнято нове рішення про відмову в позові.

Дане рішення набрало законної сили і є обов'язковим для виконання на всій території України (ст. 115 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Крім того, скаржник зазначає, що Акт виконаних робіт та Довідка про вартість виконаних робіт від липня 2009 року не містять обов'язкових реквізитів, таких як: посади, прізвища осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарських операцій і складання первинних документів.

Судова колегія, зазначає, що Типові форми первинних облікових документів у будівництві № КБ-2 "Акт приймання виконаних підрядних робіт" та КБ-3 "Довідка про вартість виконаних підрядних робіт" не передбачають право підпису акта або довідки лише керівником замовника та підрядника.

Позивач не надав доказів звернення до правоохоронних органів, у зв"язку з втратою, викраденням чи протиправним використанням печатки підприємства, як і не надано доказів порушення кримінальної справи щодо незаконних дій працівників товариства, якими підписано оспорювані документи та скріплено печаткою підприємства.

Таким чином, позивач вчинив дії, які свідчать про схвалення угоди -шляхом прийняття її виконання згідно акту приймання виконаних підрядних робіт за липень 2009 року та узгодження вартості цих робіт згідно довідки про вартість виконаних підрядних робіт за липень 2009 року. Дані документи відповідають вимогам наказу Державного комітету статистики України та Державного комітету України з будівництва та архітектури №237/5 від 21.06.2002 р. (v0237202-02) "Про затвердження типових форм первинних документів з обліку в будівництві"(який був чинний за станом на 10.07.2009 р.).

Щодо задоволення позовної вимоги в частині стягнення з відповідача пені в розмірі 9151,60 грн., судова колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що суд першої інстанції правомірно відмовив в її задоволенні. В Договорі підряду № 3/09 не передбачена така штрафна санкція як сплата неустойки за порушення договірного зобов'язання.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З огляду на вищевикладене, хибними є посилання скаржника на п.1 п.4 ст. 104 ГПК України, як на підставу для скасування рішення суду першої інстанції, оскільки в даній статті законодавцем визначено, що підставою для скасування рішення місцевого господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права. Згідно частини другої цієї статті порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.

Таким чином, у зв'язку з тим, що господарським судом Івано - Франківської області при прийнятті оскаржуваного рішення від 21.08.2012 р. у справі № 5010/1224/2011-21/52 з'ясовано усі обставини, що мають значення для справи, та які підтвердженні належними доказами, поданими позивачем, дотримано та правильно застосовано норми матеріального і процесуального права, а тому підстав для скасування вищевказаного рішення суду першої інстанції немає.

Окрім цього, за розгляд апеляційної скарги відповідач сплатив судовий збір в розмірі 769 грн. 55 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 3323 від 03.09.2012 р.

З даного приводу судова колегія вважає за необхідне зазначити, що відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", ставка судового збору за подання апеляційної скарги на рішення господарського суду складає 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

Відповідно до п. 1 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 21.11.2011 року № 01-06/1625/2011 (v1625600-11) "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про судовий збір" (3674-17) , зазначені ставки судового збору підлягають застосуванню незалежно від того, коли -до набрання Законом чинності чи після цього - подано позов та прийнято рішення суду, яке оскаржується в апеляційному або в касаційному порядку.

Так, п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що за подання позовної заяви майнового характеру ставка судового збору складає 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Таким чином, відповідно до вказаних норм Закону України "Про судовий збір" (3674-17) за подання апеляційної скарги на рішення господарського суду Івано - Франківської області від 21.08.2012 року у даній справі відповідачу належало сплатити 1447,57 грн. судового збору.

Отже, виходячи з вищенаведеного, судова колегія вважає, що несплачений скаржником судовий збір за розгляд апеляційної скарги, слід достягнути з останнього в розмірі 678 грн. 02 коп. за перегляд рішення в апеляційному порядку.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд, - ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Івано - Франківської області від 21.08.2012 р. у справі № 5010/1224/2011-21/52 залишити без змін, апеляційну скаргу Державного міського підприємства "Івано-Франківськтеплокомуненерго" від 31.08.2012р. № 291-2/12 - без задоволення.

2. Стягнути з Державного міського підприємства «Івано -Франківськтеплокомуненерго» за перегляд рішення господарського суду Івано-Франківської області від 21.08.2012 р. у справі 5010/1224/2011-21/52 в апеляційному порядку судовий збір у розмірі 678,02 грн. Місцевому господарському суду видати відповідний наказ.