5016/343/2012(11/10) Про затвердження реєстру вимог кредиторів фізичної особи-підприємця - 15.11.2012 Прийняття

24.12.2012р. ухвалою господарського суду Миколаївської області за заявою ОСОБА_1 порушено провадження у справі про банкрутство ФОП ОСОБА_4, на підставі ст.ст. 47- 49 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Накладено арешт на все майно ФОП ОСОБА_4, за винятком майна, на яке згідно з цивільним процесуальним законодавством не може бути звернено стягнення.

Постановою господарського суду Миколаївської облатсі від 13.03.2012р. боржника -фізичну особу-підприємця ОСОБА_4 визнано банкрутом, визнано безспірні грошові вимоги ОСОБА_1 в сумі 5693691,67 грн., відкрито відносно ФОП ОСОБА_4 ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого ОСОБА_5, якого зобов'язано здійснити процедуру ліквідації боржника у відповідності з вимогами Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) з урахуванням особливостей, передбачених ст.ст. 48-49 вказаного Закону та надати суду звіт та ліквідаційний баланс з доданими до нього документами відповідно до вимог ст. 32 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

29.03.2012р. в газеті "Голос України" №57 (5307) опубліковано оголошення про визнання фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 банкрутом та відкриття відносно нього ліквідаційної процедури, призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого ОСОБА_5 (а.с. 49, т.1).

05.06.2012р. ліквідатором банкрута арбітражним керуючим ОСОБА_5 надано реєстр вимог кредиторів станом на 01.06.2012р. на загальну суму 11 007 139 грн. 49 коп.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 09.10.2012р. (суддя Василяка К.Л.) затверджено реєстр вимог кредиторів фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 станом на 01.06.2012р. на загальну суму 11007139,49 грн., а саме: друга черга кредиторських вимог: Гр. ОСОБА_6 в сумі 1200000,00 грн., вимоги по погашенню авторської винагороди; третя черга кредиторських вимог: ТОВ "Кей-Колект" в сумі 1820355,35 грн.; ПАТ "Укрсоцбанк" в сумі 2026942,08 грн.; ПАТ "УкрСиббанк" в сумі 261858,39 грн.; п`ята черга кредиторських вимог: Гр. ОСОБА_1 в сумі 5693691,67 грн.; Гр. ОСОБА_6 в сумі 1073,00грн. (судові витрати); ТОВ "Кей-Колект"в сумі 1073,00грн. (судові витрати); ПАТ "Укрсоцбанк" в сумі 1073,00грн. (судові витрати); ПАТ "УкрСиббанк" в сумі 1073,0грн. (судові витрати). Визначено, що вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними.

Не погоджуючись з зазначеною ухвалою, ПАТ "Укрсоцбанк" звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду від 09.10.2012р., якою затверджено реєстр вимог кредиторів ФОП ОСОБА_4 та прийняти нову ухвалу, якою визнати в повному обсязі грошові вимоги ПАТ "Укрсоцбанк", забезпечені заставою майна Боржника, в загальному розмірі заборгованості, що дорівнює 3 763 321,66 грн. та 1073,00 грн. судових витрат та включити їх в повному обсязі в сумі 3 763 321,66 грн. та 1073 грн. до реєстру вимог кредиторів банкрута, посилаючись на порушення та неправильне застосування норм матеріального права, та вважає що судом неповно з`ясовані обставини, що мають значення для справи, що суперечить нормам діючого законодавства України, порушуючи права та інтереси ПАТ "Укрсоцбанк", як кредитора.

У відзиві на апеляційну скаргу ініціюючий кредитор ОСОБА_1, вважає, що оскаржувана ухвала винесена на підставі повного з'ясування обставин, які мають значення для справи, з урахуванням вимог матеріального та процесуального права, а вимоги, викладені в апеляційний скарзі є необґрунтованими та безпідставними, а тому, відповідно до вимог чинного законодавства України не підлягають задоволенню.

Також, кредитор гр. ОСОБА_7 вважає, що апеляційну скаргу ПАТ "Укрсоцбанк" на ухвалу господарського суду Миколаївської області від 12.08.2012р. слід залишити без задоволення, з мотивів викладених у заперечені.

Представники сторін у справі про банкрутство ФОП ОСОБА_4, а саме: Гр. ОСОБА_6, ТОВ "Кей-Колект", ПАТ "УкрСиббанк", а також ліквідатор банкрута арбітражний керуючий ОСОБА_5 в судове засідання не з'явилися, про час і місце його проведення повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили і таким чином не скористалися своїм правом на участь в судовому засіданні.

Враховуючи строки розгляду справи в апеляційній інстанції, передбачені ст. 102 ГПК України, судова колегія вважає, що неявка всіх представників сторін не перешкоджає розгляду апеляційної скарги за наявними в справі матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Заслухавши пояснення представників кредиторів ОСОБА_1 та ПАТ "Укрсоцбанк", дослідивши матеріали справи на предмет їх юридичної оцінки господарським судом Миколаївської області, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга ПАТ "Укрсоцбанк" не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до частини 2 статті 4-1 ГПК України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим Кодексом з врахуванням вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) , норми якого, як спеціальні норми права, превалюють у застосуванні над загальними нормами Господарського процесуального кодексу України (1798-12)

Частинами 1, 3, 6 статті 14 України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі-Закону про банкрутство) передбачено, що конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують. Кредитори за вимогами щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також за вимогами щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян, мають право подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

Боржник разом з розпорядником майна за наслідками розгляду зазначених вимог повністю або частково визнає їх або відхиляє, з обґрунтуванням підстав відхилення, про що розпорядник майна повідомляє письмово заявників і господарський суд.

Вимоги кредиторів, визнані боржником або господарським судом, включаються розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів.

Розпорядник майна зобов'язаний окремо внести до реєстру вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника, згідно з їх заявами, а за їх відсутності, - згідно з даними обліку боржника, а також внести окремо до реєстру відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з державним реєстром застав.

Розпорядник майна зобов'язаний окремо внести до реєстру відомості про вимоги щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також про вимоги щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян, згідно із заявами таких кредиторів та даними обліку боржника.

Положення частини 2 статті 15 Закону про банкрутство визначають, що у попередньому засіданні господарський суд розглядає реєстр вимог кредиторів, вимоги кредиторів, щодо яких були заперечення боржника і які не були включені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів.

За результатами розгляду господарський суд виносить ухвалу, в якій зазначається розмір визнаних судом вимог кредиторів, які включаються розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, та призначається дата проведення зборів кредиторів.

Реєстр вимог кредиторів повинен включати усі визнані судом вимоги кредиторів.

Ухвала є підставою для визначення кількості голосів, які належать кожному кредитору при прийнятті рішення на зборах (комітеті) кредиторів.

У реєстрі вимог кредиторів повинні міститися відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов'язаннями чи зобов'язаннями щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів), черговість задоволення кожної вимоги, окремо розмір неустойки (штрафу, пені).

Отже, обов'язок розгляду грошових вимог та надання правового аналізу поданих кредитором письмових доказів, підставам виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру та змісту, а також обов'язок встановлення розміру та моменту виникнення грошових вимог покладений на господарський суд.

Застосування вказаних норм ГПК України (1798-12) під час попереднього засідання у справі про банкрутство є обов'язковим і передбачає собою необхідність дослідження судом підстав виникнення майнових вимог, їх розмір, обґрунтованість, підтвердження відповідними документами та інше, тобто перевірку відповідності законодавству вимог кредиторів.

Отже, незважаючи на визнання боржником і розпорядником майна боржника грошових вимог кредитора, суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора.

Судова колегія зазначає, що відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) господарський суд про розгляді справи про банкрутство не розглядає спір по суті, а лише встановлює наявність або відсутність грошових вимог.

Як вбачається з матеріалів справи, кредитор ПАТ "Укрсоцбанк" (далі-Банк) звернувся до господарського суду Миколаївської області із заявою про визнання кредиторських грошових вимог Банку до фізичної особи підприємця ОСОБА_4 в загальному розмірі заборгованості, що дорівнює 3 763 321,66 грн., та включити вимоги Банку до реєстру вимог кредиторів ФОП ОСОБА_4 у відповідному розмірі та сплачений судовий збір у сумі 1073 грн.

Як на підставу своїх вимог, банк посилався на:

- договір кредиту № 640/4-102 від 25.02.2008р., укладений між акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк" (правонаступником якого є ПАТ "Укрсоцбанк") (далі-Кредитор) та громадянином України ОСОБА_4 (далі-Боржник), заборгованість за яким станом на 04.05.2012р., згідно з розрахунками заборгованості складає 253688,04 дол. США, що за офіційним курсом гривні до дол.США, встановленим Національним банком України станом на 04.05.2012р. у гривневому еквіваленті дорівнює 2026942,08 грн., іпотечний договір від 15.08.2008р., за реєстр. № 2654, укладений поміж сторонами в забезпечення виконання зобов'язань по кредитному договору, відповідно до якого Боржник передав в іпотеку Кредитору наступне нерухоме майно: - нежитлові приміщення магазину промислових товарів, загальною площею 148,6 кв., що знаходяться на першому поверсі в житловому будинку літ. А-9, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та належить Боржнику на праві приватної власності.;

- договір кредиту № 640/4-372 від 15.08.2008р., укладений між акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк" (правонаступником якого є ПАТ "Укрсоцбанк") (далі-Кредитор) та фізичною особою ОСОБА_8, заборгованість за яким станом на 04.05.2012р., згідно з розрахунками заборгованості складає 194987,42 дол. США, що за офіційним курсом гривні до дол.США, встановленим Національним банком України станом на 04.05.2012р. у гривневому еквіваленті дорівнює 1557929,96 грн.; іпотечний договір від 15.08.2008р., за реєстр. № 2652, укладений поміж Банком та ОСОБА_4 в забезпечення виконання зобов'язань по договору кредиту № 640/4-372 від 15.08.2008р., відповідно до якого Боржник передав в іпотеку Кредитору наступне нерухоме майно: - нежитлові приміщення магазину промислових товарів, загальною площею 148,6 кв., що знаходяться на першому поверсі в житловому будинку літ. А-9, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та належить Боржнику на праві приватної власності.;

- договір кредиту № 640/4-371 від 15.08.2008р., укладений між акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк" (правонаступником якого є ПАТ "Укрсоцбанк") (далі-Кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агро-Терра-Юг", заборгованість за яким станом на 04.05.2012р., згідно з розрахунками заборгованості складає 22334,40 дол. США, що за офіційним курсом гривні до дол.США, встановленим Національним банком України станом на 04.05.2012р. у гривневому еквіваленті дорівнює 178 449,62 грн.; іпотечний договір від 15.08.2008р., за реєстр. № 2656, укладений поміж Банком та ОСОБА_4 в забезпечення виконання зобов'язань по договору кредиту № 640/4-371 від 15.08.2008р., відповідно до якого Боржник передав в іпотеку Кредитору наступне нерухоме майно: - нежитлові приміщення магазину промислових товарів, загальною площею 148,6 кв., що знаходяться на першому поверсі в житловому будинку літ. А-9, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та належить Боржнику на праві приватної власності.;

Вимоги Банку до Банкрута були розглянуті ліквідатором ФОП ОСОБА_4 арбітражним керуючим ОСОБА_5, та визнані частково у сумі 2026942,08 грн. та віднесені до третьої черги вимог кредиторів, та 1073,00 грн.(судові витрати) до п'ятої черги реєстру вимог кредиторів задоволення (а.с.56-60, т.1).

Проаналізувавши вказані вимоги ПАТ "Укрсоцбанк", судова колегія приходить до наступного.

У відповідності до ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"(надалі -Закон про банкрутство) кредитор - юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

Згідно ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" грошове зобов'язання - це зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України. До складу грошових зобов'язань боржника не зараховуються недоїмка (пеня та штраф), визначена на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов'язання, які виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов'язань, в тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням процентів, які зобов'язаний сплатити боржник, визначаються на день подачі в господарський суд заяви про порушення провадження у справі про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Законом (2343-12) .

Судова колегія вважає повністю обґрунтованими вимоги банку в сумі 2 026 942,08 грн., які випливають з договору кредиту №640/4-102 від 25.02.2008р., згідно якого банк зобов'язався надати позичальнику (ОСОБА_9) кредит у сумі 158 000,00 дол.США, а позичальник - в строк до 24.02.2011р. повернути кредит зі сплатою 13,5% річних відсотків та комісій в розмірі та порядку визначеному Тарифами на послуги по наданню кредитів, та Іпотечного договору від 15.08.2008р., зареєстрований в реєстрі за № 2654, відповідно до якого Боржник передав в іпотеку Кредитору наступне нерухоме майно: - нежитлові приміщення магазину промислових товарів, загальною площею 148,6 кв., що знаходяться на першому поверсі в житловому будинку літ. А-9, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та належить Боржнику на праві приватної власності.

З урахуванням приписів ст.ст. 14, 15 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", судова колегія доходить висновку, що судом першої інстанції обґрунтовано включено суму основної заборгованості та нарахованих відсотків за договором кредиту №640/4-102 від 25.02.2008р., -до третьої черги реєстру кредиторських вимог, а вимоги щодо судових витрат у сумі 1073,00 грн. включено до п'ятої черги.

В апеляційній скарзі Банк наполягав на тому, що його кредиторські вимоги у справі про банкрутство ФОП ОСОБА_4 підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів у повному обсязі, а саме у сумі 3763321,66 грн., з посланням в обґрунтування свої доводів не лише на договір кредиту №640/4-102 від 25.02.2008р., та на договір кредиту № 640/4-372 від 15.08.2008р. укладеними між АКБ СР "Укрсоцбанк" та фізичною особою ОСОБА_8, що забезпечується Іпотечними договорами реєстр.№ 2652; та Договір кредиту № 640/4-371 від 15.08.2008р., укладеними між АКБ СР "Укрсоцбанк" та ТОВ "Агро-Терра-Юг", що забезпечується Іпотечними договорами реєстр.№ 2656.

Необхідною ознакою набуття статусу кредитора у справі про банкрутство, виходячи з вимог п.п. 3, 7 ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" є наявність саме зобов'язань грошового, тобто фінансового характеру. Правові підстави для визнання у справі про банкрутство вимог кредиторів, які ґрунтуються на договорах майнової поруки відсутні.

Відповідно до вимог ст. 1 Закону України "Про заставу" застава -це спосіб забезпечення зобов'язань, якщо інше не встановлено законом.

Згідно вимог ч. 1 ст. 575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 583 ЦК України заставодавцем може бути боржник або третя особа ( майновий поручитель).

Відповідно з приписами ст.ст. 1 Закону України "Про іпотеку" іпотека -вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким, іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом, майновий поручитель - особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання зобов'язання іншої особи-боржника.

Виходячи з вимог ст. 583 ЦК України, майновий поручитель є суб'єктом такого виду забезпечення виконання основного зобов'язання, як застава. ЦК України (435-15) , Законом України "Про іпотеку" (898-15) не передбачено солідарного обов'язку боржника за основним зобов'язанням та майнового поручителя, в зв'язку з чим, до майнового поручителя не можуть бути застосовані норми ст. 543 ЦК України, згідно якої, у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Отже, договір іпотеки не породжує у іпотекодавця грошових зобов'язань перед іпотекодержателем, останній має право, в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання, одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника.

Виходячи з вимог ст. 1 Закону України "Про іпотеку" іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання, одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника.

На підставі вищезазначеного, судова колегія зазначає, що вимоги ПАТ "Уксоцбанк", які ґрунтуються на договорі кредиту № 640/4-371 від 15.08.2008р., укладеному поміж Банком та ТОВ "Агро-Терра-Юг", та договорі кредиту № 640/4-372 від 15.08.2008р. укладеного поміж Банком та фізичною особою ОСОБА_8, що забезпечується Іпотечними договорами реєстр.№ 2656, реєстр.№ 2652, з застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, укладеному поміж банком та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4 в забезпечення виконання позичальниками (ТОВ "Агро-Терра-Юг", фізична особа ОСОБА_8), кредитних зобов'язань, не мають характеру грошового зобов'язання, в розумінні ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", оскільки ФОП ОСОБА_4 зобов'язався передати в іпотеку нерухоме майно, та вище вказані договори не містять його обов'язку виконати грошове зобов'язання на користь Банку, а відтак не підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів ФОП ОСОБА_4

Крім іншого, в іпотечних договорах реєстр. №№ 2656, 2652 не закріплено обов'язок ФОП ОСОБА_4 солідарно відповідати перед Банком за невиконання гр.. ОСОБА_8 та ТОВ "Агро-Терра-Юг" зобов'язань за кредитними договорами.

До того ж, судова колегія зазначає, відповідно до умов укладених кредитного та іпотечного договорів, боржник виступав майновим поручителем, тобто, відповідно до змісту договорів та вимог Закону України "Про іпотеку" (898-15) , ст.ст. 583, 590 Цивільного кодексу України, майно боржника було передано в іпотеку для забезпечення виконання грошового зобов'язання третьої особи за укладеним банком з нею кредитним договором.

Згідно абц. 8 ст. 1, ч. 1 ст. 11 Закону України "Про іпотеку", майновий поручитель - це особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання зобов'язання іншої особи-боржника, та несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета іпотеки.

Таким чином, боржник ФОП ОСОБА_4 не є позичальником за кредитним договором № 640/4-372 від 15.08.2008р., та кредитним договором № 640/4-371 від 15.08.2008р. та не отримував від Банку відповідних грошових коштів за цими кредитними договорами, не має зобов'язань по поверненню кредитних коштів за вищезазначеними кредитними договорами, а виступає майновим поручителем позичальників, а саме: ТОВ "Агро-Терра-Юг" та ОСОБА_8 за договорами іпотеки від 15.08.2008р. і як майновий поручитель несе відповідальність перед банком тільки власним майном, переданим в іпотеку.

Отже, вимоги банку до боржника у сумі 1736379,58 грн. не мають характеру грошового зобов'язання, в розумінні ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а відтак не підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів ФОП ОСОБА_4.

Зазначені правовідносини регулюються Законом України "Про іпотеку" (898-15) , відповідно до якого і мають діяти сторони.

За таких обставин, твердження апеляційної скарги про помилковість висновків суду першої інстанції та неправильне застосування норм матеріального права не знайшли свого підтвердження при розгляді справи у апеляційному провадженні, в зв'язку з чим судовою колегією не приймаються до уваги.

Доводи скаржника, стосовно того, що в матеріалах справи відсутні докази пов'язаності вимог кредитора ОСОБА_1 з підприємницькою діяльністю банкрута, судовою колегією не приймається, оскільки ці посилання скаржника стосуються постанови господарського суду Миколаївської області від 13.03.2012р. про визнання ФОП ОСОБА_4 банкрутом, законність якої підтверджена постановою господарського суду Одеської області від 18.07.2012р.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення та включення до реєстру вимог кредиторів грошові вимоги ПАТ "Укрсоцбанк" в сумі 2026942,08 грн. - 3 черга, та 1073 грн. судового збору -5 черга., у визнанні решти кредиторських вимог банку у сумі 1 736 379,58 грн. -відмовлено, оскільки у боржника -майнового поручителя за договорам іпотеки зобов'язання грошового характеру перед банком відсутні.

Крім того, судова колегія зазначає, що місцевим господарським судом в оскаржуваній ухвалі розглянуто вимоги кредиторів та зазначено мотиви визнання чи відхилення всіх вимог кредиторів.

Таким чином, проаналізувавши зміст оскарженої ухвали, судова колегія доходить висновку, що судом при затвердженні реєстру вимог кредиторів боржника ФОП ОСОБА_4 виконані всі вимоги Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) , цілком вірно встановлені обставини справи та прийняте законне і обґрунтоване судове рішення.

Будь-яких інших доводів щодо незаконності ухвали суду першої інстанції про затвердження реєстру вимог кредиторів ФОП ОСОБА_4 та допущення ним порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б бути підставою для скасування ухвали місцевого господарського суду, скаржником в апеляційній скарзі не наведено.

За таких обставин, судова колегія вважає, що оскаржувана ухвала господарського суду Миколаївської області відповідає обставинам справи та вимогам закону, а тому достатніх правових підстав для її скасування не вбачається.