Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: головуючого, судді Кузьменка М.В., суддів Васищака І.М, Палій В.М., за участю представника позивача Л. Младенової (дов. від 22.05.09), розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "С.Л.Г." на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19 лютого 2009 року у справі № 6/407-08 за позовом відкритого акціонерного товариства "Електропівденмонтаж-3" до товариства з обмеженою відповідальністю "С.Л.Г." про стягнення 28871 грн. 48 коп.,

У жовтні 2008 року відкрите акціонерне товариство "Електропівденмонтаж-3" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "С.Л.Г." про стягнення 19 798 грн. 04 коп. основного боргу, 7 440 грн. 10 коп. збитків від інфляції та 1 633 грн. 34 коп. річних з підстав неналежного виконання умов договору підряду № 04-КС-2004 від 12 серпня 2004 року.

Відповідач позов не визнав і просив суд застосувати позовну давність.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 16 грудня 2008 року (суддя О.Коваленко) у позові відмовлено з мотивів пропуску строку загальної позовної давності.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19 лютого 2009 року рішення скасовано і позов задоволено в частині стягнення 19798 грн. 04 коп. основного боргу, 7 440 грн. 10 коп. збитків від інфляції та 1 583 грн. 30 коп. річних.

Товариство з обмеженою відповідальністю "С.Л.Г." просить постанову скасувати з підстав неправильного застосування господарським судом частини 1 статті 264 Цивільного кодексу України та залишити в силі рішення.

Відкрите акціонерне товариство "Електропівденмонтаж-3" просить залишити постанову в силі.

Колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Господарськими судами встановлено, що 12 серпня 2004 року сторони уклали договір підряду № 04-КР-2004 на виконання капітального ремонту трансформатора.

Договір діє до 31 грудня 2004 року (пункт 9.1. договору).

Позивач виконав роботи в лютому 2005 року, про що сторони 22 лютого 2005 року склали акт (форма № КБ-2в) та довідку від 22-24 лютого 2005 року (форма КБ-3) про вартість виконаних підрядних робіт - 20598 грн. 04 коп.

Пунктом 2.4. договору сторони встановили, що оплата за виконані роботи здійснюється щомісячно шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок підрядника протягом 20 календарних днів після підписання акта КБ-2в та довідки КБ-3.

Зобов’язання в частині розрахунків відповідач виконав частково, перерахувавши позивачеві 21 жовтня 2005 року 800 грн.

Встановивши порушення товариством з обмеженою відповідальністю "С.Л.Г." зобов’язання в частині розрахунків, яке виникло у лютому 2005 році, господарський суд, ураховуючи подання відкритим акціонерним товариством "Електропівденмонтаж-3" позову в жовтні 2008 року, застосувавши за заявою сторони позовну давність, відмовив у позові.

Апеляційний господарський суд обґрунтовано визнав такий висновок суду першої інстанції помилковим.

За правилами статті 261 Цивільного кодексу України перебіг строку позовної давності починається, зокрема, від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

За зобов’язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Товариство з обмеженою відповідальністю "С.Л.Г." 21 жовтня 2005 року перерахувало відкритому акціонерному товариству "Електропівденмонтаж-3" 800 грн. як оплату ремонту трансформатора згідно рахунку № 13 від 18 лютого 2005 року.

Такі дії боржника свідчать про визнання боргу і в силу правила частини 1 статті 264 Цивільного кодексу України переривають перебіг загальної позовної давності.

Відповідно до частини 3 цієї статті Кодексу після переривання перебіг позовної давності починається заново.

Враховуючи дату подання відкритим акціонерним товариством "Електропівденмонтаж-3"позову до господарського суду - 21 жовтня 2008 року - господарський суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про позовну давність.

За обставин невиконання відповідачем грошових зобов’язань, установивши в його діях склад цивільного правопорушення, апеляційний господарський суд обґрунтовано задовольнив позов в частині стягнення суми боргу.

За правилами статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції і річних.

Отже апеляційний господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позову і в цій частині.

З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені апеляційним господарським судом на підставі всебічного, повного і об’єктивного дослідження поданих доказів, висновки суду відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, суд

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19 лютого 2009 року у справі № 6/407-08 залишити без змін, а касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "С.Л.Г." без задоволення.