Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого-судді Хабіб М.І.

суддів Данко Л.С.

ОСОБА_1

при секретарі судового засідання Бараняк Н.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Готельно-туристичний комплекс "Інтурист - Закарпаття", б/н від 07.07.2012 року

на рішення господарського суду Закарпатської області від 26.06.2012 року

у справі № 5008/433/2012

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Транскарпатбуд", с. Ляхівці Ужгородського району Закарпатської області

до відповідача: публічного акціонерного товариства "Готельно-туристичний комплекс "Інтурист - Закарпаття", м. Ужгород

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: публічне акціонерне товариство "Закарпатгаз", м. Ужгород

про стягнення 97 642, 67 грн.

За участю представників:

позивача: ОСОБА_2 -представник (довіреність в матеріалах справи);

відповідача: ОСОБА_3 - представник (довіреність в матеріалах справи);

третьої особи: ОСОБА_4 - представник (довіреність в матеріалах справи).

Ухвалою від 19.07.2012р. апеляційну скаргу у справі № 5008/433/2012 прийнято до провадження та призначено справу до розгляду в судовому засіданні 14.08.12р. колегією суддів у складі: судді - доповідача Хабіб М.І., суддів Гриців В.М. та Зварич О.В.

У зв'язку з перебуванням судді Зварич О.В. у відпустці розпорядженням в.о. голови Львівського апеляційного господарського суду від 13.08.2012 року у склад колегії суддів для розгляду апеляційної скарги замість судді Зварич О.В. введено суддю Якімець Г.Г.

Розпорядженням голови суду від 30.08.12р. у зв'язку з перебуванням судді Гриців В.М. у відпустці, у склад колегії суддів введено суддю Зварич О.В.

16.10.2012р. розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду у зв'язку з перебуванням суддів Зварич О.В. та Якімець Г.Г. у відпустці в склад колегії суддів введено суддів Данко Л.С. і ОСОБА_5

30.10.2012р. розпорядженням в.о. голови Львівського апеляційного господарського суду у зв'язку з перебуванням судді Гриців В.М у відрядженні, в склад колегії суддів для розгляду апеляційної скарги замість судді Гриців В.М введено суддю Якімець Г.Г.

Після зміни у складі колегії суддів розгляд апеляційної скарги розпочато спочатку.

Рішенням господарського суду Закарпатської області від 26.06.2012 року у справі № 5008/433/2012 (суддя Кривка В.П.) позовні вимоги ТзОВ "Транскарпатбуд" до ПАТ "Готельно-туристичний комплекс "Інтурист - Закарпаття" за участю ПАТ "Закарпатгаз" - третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, про стягнення 97 642, 67 грн. задоволено повністю.

Присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача 97 642, 67 грн. боргу та 1952,85 судового збору.

Рішення місцевого господарського суду мотивовано положеннями ст.ст. 512-517, 525, 526, 530, 599, ЦК України (435-15) , ст.ст. 193, 202 ГК України.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, вважає рішення таким, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, тому просить рішення суду першої інстанції скасувати та залишити позов без розгляду. Відповідач вважає, що позовна заява мала бути повернена позивачеві, оскільки до позовної заяви не був доданий обґрунтований розрахунок суми боргу, заявленої до стягнення. Крім того, зазначає, що незважаючи на задоволення місцевим судом клопотання відповідача про проведення звірки взаєморозрахунків, звірка не була проведена, однак місцевим господарським судом 26.06.12р. було винесено рішення у справі, фактично без дослідження всіх обставин, які мають значення для справи. Відтак, вважає, що місцевий суд позбавив його можливості в повній мірі скористатися процесуальними правами.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу (вх.5017 від 03.08.12р.) спростовує доводи апелянта та зазначає, що в позовній заяві міститься посилання на суми заборгованості, які заборгував відповідач за кожен спірний період, заборгованість підтверджена належними доказами -актами приймання-передачі газу, актами звірки розрахунків. Крім того, на вимогу суду позивач надав розрахунок, що міститься в матеріалах справи. Позивач також звертає увагу суду, що відповідач не подав на вимогу суду обґрунтованого контррозрахунку суми боргу з підтверджуючими документами, не спростував викладених у позові обставин та наявність заявленої до стягнення заборгованості, не вказав таких мотивів і в апеляційній скарзі. На думку позивача, саме первинні документи, а не складені на їх підставі акти звірки взаємних розрахунків, є належними доказами проведеної господарської операції, вчинення певних дій.

Третя особа у відзиві (вх.5571 від 03.09.12р.) на апеляційну скаргу заперечує проти доводів скаржника та зазначає, що відповідач в порушення умов договору поставки лише частково оплатив газ, поставлений йому в липні-вересні 2011р.. Право вимоги на стягнення заборгованості було передане позивачу за договорами відступлення права вимоги, тому вимоги позивача є правомірними.

В судовому засіданні 30.10.12р.була оголошена перерва до 06.11.2012р.

Представники сторін та третьої особи в судове засідання 06.11.2012р. з'явилися та підтримали свої доводи.

Розглянувши апеляційну скаргу, матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, апеляційний суд встановив наступне.

01 січня 2011 року Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Закарпатгаз" (постачальник) та Відкритим акціонерним товариством "Готельно - туристичний комплекс "Інтурист -Закарпаття" (перейменоване на Публічне акціонерне товариство "Готельно -туристичний комплекс "Інтурист -Закарпаття") (споживач) укладений договір на постачання природного газу для промислових споживачів № 1198/У, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується передати споживачу в 2011 році природній газ - до 290 тис. куб. м. за ціною 3 127,13 грн.( з ПДВ) за 1000 куб.м., а споживач зобов'язується прийняти та оплатити газ на умовах договору .

Відповідно до п.п. 6.1-6.3 договору оплату за газ споживач здійснює шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника на умовах 100 % передоплати вартості запланованих місячних обсягів до 25 числа місяця попереднього місяця поставки. Остаточний розрахунок за звітний місяць здійснюється на підставі двохстороннього акту приймання -передачі газу до 5 числа місяця, наступного за звітним місяцем поставки газу. В платіжних дорученнях споживач повинен обов'язково вказувати номер договору, дату його підписання, призначення платежу. За наявності у споживача заборгованості за даним договором, постачальник зараховує кошти, що надійшли від споживача, як погашення заборгованості за газ, поставлений в минулі періоди по даному договору, незалежно від вказаного в платіжному дорученні призначення платежу. За умови відсутності заборгованості по даному договору, кошти, які надійшли від споживача зараховуються як передоплата. Звірка розрахунків здійснюється сторонами на підставі відомостей про фактичну оплату вартості спожитого газу та актів приймання -передачі газу протягом 10 днів з моменту вимоги однієї із сторін. Вказана звірка оформляється актом.

06.08.2011р. сторони уклали додаткову угоду № 1198/У/8 до договору, якою встановили ціну за 1000 куб м. природного газу в розмірі 3 489,09грн.( з ПДВ).

В липні-вересні 2011р. ПАТ «Закарпатгаз» поставило відповідачу природний газ на загальну суму 107 643,38грн., що підтверджено актами приймання -передачі природного газу, підписаними двома сторонами, а саме:

- в липні 2011р. на суму 39 391,81грн. - акт № 6933 від 11.07.2011р.;

- в серпні 2011р. на суму 13 574, 04грн. -акт №7839 від 29..08.2011р., та на суму 25 282,02грн. -акт № 7840 від 29.08.2011р.;

- у вересні 2011р. на суму 29 395,51грн. (акт №8489 від 29.09.2011р. на суму 29 482,81грн. -87,30грн. проведене коригування в сторону зменшення вартості на 87,30грн, а.с. 31,33).

Факт поставки газу на суму 107 643,38грн. не заперечується сторонами та третьою особою.

Як вбачається з матеріалів справи (рахунків на оплату за липень, серпень, вересень 2011 року; виписок банку з рахунка клієнта), відповідач сплатив ПАТ «Закарпатгаз»10 000,00грн. за газ, поставлений в липні 2011р.:

- 07.07.2011р. -2000,00грн.аванс;

- 12.07.2011р. -2000,00грн.аванс;

- 11.08.2011р. - 5 000,00грн.;

- 22.08.2011р. -1000,00грн.

Таким чином, заборгованість відповідача за поставлений газ в липні-вересні 2011р. становить 97 643.38грн. ( 107 643,38 - 10 000,00).

Публічним акціонерним товариством "Закарпатгаз" (первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Транскарпатбуд" (новий кредитор) були укладені 3 договори відступлення права вимоги, згідно з яким первісний кредитор передає, а новий кредитор приймає право вимоги до відповідача, належне первісному кредитору за постачання природного газу ВАТ "ГТК "Інтурист -Закарпаття" на підставі договору № 1198/У від 01.01.2011 року, а саме:

- договір № 01/08 -2011 від 03.08.2011р.( далі -договір 1), за яким первісний кредитор відступив право вимоги до відповідача на суму 35 391,81грн. за газ, поставлений згідно з актом № 6933 від 11.07.2011р.;

- договір № 02/09 -2011 від 21.09.2011р.( далі -договір 2), за яким первісний кредитор відступив право вимоги до відповідача на суму 7 574,04грн за газ, поставлений згідно з актом №7839 від 29..08.2011р., та на суму 25 282,02грн. за газ, поставлений згідно з актом № 7840 від 29.08.2011р.;

- договір № 03/10 -2011 від 14.10.2011р.( далі -договір 3), за яким первісний

кредитор відступив право вимоги до відповідача на суму 29 395,51грн. за газ, поставлений згідно з актом №8489 від 29.09.2011р.

03.08.2011р., 21.09.2011р. та 14.10.2011р. сторонами підписано акти приймання - передачі права вимоги та документів, що його підтверджують.

ПАТ «Закарпатгаз»надало відповідачу повідомлення про відступлення ТзОВ "Транскарпатбуд" за названими вище договорами свого права вимоги до відповідача. Ці повідомлення відповідач отримав 05.08.2011р. (за договором 1), 20.10.2011р.(за договором 2) 07.11.2011р. ( за договором 3), про що свідчать штампи відповідача на повідомленнях про їх отримання: та не заперечується відповідачем.

Відповідач не подав суду доказів сплати боргу за газ, поставлений в липні-вересні 2011р., ні первісному кредиторові, ні новому кредиторові. Представник відповідача в судовому засіданні підтвердив, що боргу не сплатив.

Пунктами 1.2 договорів 1,2,3 встановлено, що за відступлене право вимоги новий кредитор сплачує первісному кредиторові:

- 35391,81 грн. за договором 1;

- 7 574,04грн. та 25 282,02грн. за договором 2;

- 29 395,51грн. за договором 3.

Матеріалами справи (платіжними дорученнями, а.с.51-53) підтверджено, що на виконання умов договорів 1,2,3 позивач - ТзОВ "Транскарпатбуд" сплатив ПАТ «Закарпатгаз»10.08.2011р.-17000,00грн.,31.08.2011р.-18391,81грн.,19.09.2011р.-32856,06грн, 08.02.2012р.-14395,51грн.

На підставі договорів відступлення права вимоги №01/08-2011 від 03.08.2011р., №02/09-2011 від 21.09.2011р., №03/10-2011 від 14.10.11р. ТзОВ "Транскарпатбуд" (новий кредитор) звернулось з позовом до ПАТ "Готельно-туристичний комплекс "Інтурист - Закарпаття" про стягнення 97 642,67 грн.боргу.

Встановивши обставини справи, оцінивши наявні в матеріалах справи докази та доводи скаржника, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Згідно із ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України (435-15) ) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є, зокрема, договори та інші правочини.

За договором поставки продавець (постачальник) зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ст. 712 ЦК України).

В силу ч.1 ст. 193 ГК України, ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Матеріалами справи підтверджено, що на виконання умов договору № 1198/У від 01.01.2011р. та додаткової угоди № 1198/У/8 ВІД 06.08.2011р., первісний кредитор - ПАТ "Закарпатгаз" поставив відповідачу в липні-вересні 2011р. природний газ на загальну суму 107 643,38грн.: в липні 2011р.- на суму 39 391,81грн., в серпні 2011р. - на суму 13 574, 04грн. та на суму 25 282,02грн., у вересні 2011р.- на суму 29 395,51 (29 482,81 -87,30 коригування) грн. За умовами договору відповідач мав оплатити газ до 5 числа місяця, наступного за звітним місяцем поставки газу. Відповідач оплатив газ частково в сумі 10 000,00грн.

Таким чином, заборгованість відповідача перед первісним кредитором становила 97 643,38грн.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Стаття 514 ЦК України встановлює, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 518 ЦК України, якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, він має право висунути проти вимоги нового кредитора заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент пред'явлення йому вимоги новим кредитором або, якщо боржник виконав свій обов'язок до пред'явлення йому вимоги новим кредитором, - на момент його виконання.

За договорами відступлення права вимоги №01/08-2011 від 03.08.2011р., №02/09-2011 від 21.09.2011р., №03/10-2011 від 14.10.11р. первісний кредитор відступив новому кредитору (позивачеві) свої права вимоги до відповідача щодо стягнення заборгованості за газ, поставлений в липні-вересні 2011р. на загальну суму 97643.38грн., що випливають з договору на постачання природного газу для промислових споживачів №1198/У та додаткової угоди до нього № 1198/У/8 від 06.08.2011 року. На думку апеляційного суду, за своєю правовою природою названі договори відступлення права вимоги є змішаними договорами, оскільки вони містять елементи різних договорів: договору відступлення права вимоги (цесії) щодо заміни кредитора у зобов'язанні (п.1 ч.1 ст.512, ст.ст.513, 514 516, 517 ЦК), та договору факторингу щодо оплати за відступлене право вимоги (ст.ст.1077, 1078 ЦК) Укладення таких договорів не суперечить закону ( частина 2 ст.628 ЦК).

Первісний кредитор належним чином повідомив відповідача про відступлення свого права вимоги новому кредиторові ( позивачеві).

Однак, на день вирішення спору місцевим судом та розгляду апеляційної скарги апеляційним судом відповідач не сплатив боргу ні первісному кредиторові, ні новому кредиторові..

Слід зазначити, що матеріалами справи підтверджена заборгованість відповідача перед первісним кредитором в сумі 97 643,38грн., право вимоги на яку передано первісним кредитором позивачу (35 391,81 + 7 574,04 + 25 282,02 + 29 395,51). З матеріалів справи вбачається, при підрахунку загальної суми боргу, заявленої до стягнення, позивач допустив арифметичну помилку та заявив до стягнення борг в сумі 97 642,67 грн. (менше від фактичної суми боргу на 0,71 грн.( 97 643,38 -97 642,67)

Проте, це право позивача і суд не вправі без клопотання заінтересованої сторони виходити за межі позовних вимог. З матеріалів справи не вбачається, що суду подавались заяви чи клопотання про стягнення з відповідача боргу в сумі 97 643,38грн.

Отже, задоволення позовних вимог в сумі 97 642,67 грн. є правомірним, а доводи відповідача про те, що позов належало залишити без розгляду є необґрунтованими, оскільки матеріали справи містять належні докази поставки газу в липні-вересні 2011р., його вартість, докази заборгованості відповідача за кожен місяць поставки та докази відступлення позивачу права вимоги цієї заборгованості. Ці докази та доводи позивача і третьої особи не спростовані відповідачем, більш того, відповідач не заперечує проти суми боргу, заявленої до стягнення.

Арифметична помилка позивача при підрахунку загальної суми боргу на 0.71грн. в сторону зменшення заявленої до стягнення суми боргу, не може бути підставою для залишення позову без розгляду.

Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

В силу вимог ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно з ч.2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

На підставі викладеного вище, апеляційний суд вважає, що скаржником не доведено, доказів не подано наявності підстав для скасування рішення та задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 91, 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд, -

1. Рішення господарського суду Закарпатської області від 26.06.2012 року у справі № 5008/433/2012 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

2. постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

3. Справу повернути до місцевого господарського суду.