5011-66/8201-2012 Про визнання недійсними рішення чергових загальних зборів акціонерів - 23.10.2012 Прийняття

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що під час скликання та проведення спірних загальних зборів були порушені вимоги чинного законодавств та положення Статуту ВАТ «Управління спеціальних машин», зокрема, було порушено ч. 2 ст. 52 Закону України «Про акціонерні товариства», в частині виключної компетенції саме наглядової ради на скликання та проведення загальних зборів, головою якої є позивач. Крім того, позивач вказує на те, що правління ВАТ «Управління спеціальних машин» не мало законних підстав на скликання та проведення загальних зборів, зокрема, у зв'язку з накладеною постановою старшого слідчого в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України забороною щодо розпорядження (користування) корпоративними правами, обтяження цінних паперів будь-якими зобов'язаннями.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 25.07.2012р. залучено до участі у справу в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Публічне акціонерне товариство «Холдінгова компанія «Київміськбуд».

Рішенням господарського суду міста Києва від 08.08.2012р. позов задоволено, визнано недійсними рішення чергових загальних зборів акціонерів ВАТ «Управління спеціальних машин», які було проведено 25.04.2012р. Стягнуто з відповідача судові витрати.

Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд з врахуванням положень ч. ч. 4-5 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про акціонерні товариства» (514-17) , ст. ст. 35, 40, 52 названого Закону встановив порушення порядку скликання спірних загальних зборів, призначення реєстраційної комісії, визначення дати проведення зборів.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ВАТ «Управління спеціальних машин» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду міста Києва від 08.08.2012 р. у справі № 5011-66/8201-2012 скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга (з урахуванням додаткових письмових пояснень) обґрунтована тим, що наглядова рада ВАТ «Управління спеціальних машин» у зв'язку з її неповним складом не могла взагалі виконувати своїх функцій, що стало підставою для скликання спірних зборів саме правлінням. Також відповідач зазначає, що на час проведення спірних зборів учасників товариства за Статутом ВАТ «Управління спеціальних машин» (в редакції, що діяла) до виключної компетенції наглядової ради не віднесено повноважень про вирішення всіх організаційних питань щодо скликання річних загальних зборів. Щодо накладеної згідно постанови старшого слідчого в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України заборони на користування корпоративними права, апелянт з посиланням на п. 2.6. Рекомендацій Вищого господарського суду України від 28.12.2007р. № 04-5/14 (v5_14600-07) вважає, що арешт акцій не позбавляє їх власників можливості реалізувати посвідчених акціями корпоративних прав. У позивача, за твердженнями скаржника, відсутня правомочність звертатись до суду, оскільки його охоронювані законом права та інтереси ніяким чином відповідачем шляхом скликання чергових загальних зборів акціонерів правлінням, а не наглядовою радою, порушені не були. Також апелянт вважає помилковим висновки суду першої інстанції про те, що спірним рішенням загальних зборів було порушено права позивача як акціонера на участь в управлінні товариством шляхом його відсторонення зборами від участі у наглядовій раді, оскільки у відповідності до п. 39 Постанови Пленуму Верховного суду України від 24.10.2008р. № 13 (v0013700-08) до компетенції судів не належить вирішення спорів про виключення учасника товариства зі складу наглядової ради, тоді як ст. 41 Закону України «Про господарські товариства» обрання та відкликання членів наглядової ради віднесено до виключної компетенції загальних зборів. Позивач, як зазначає апелянт, був належним чином повідомлений про проведення загальних зборів, проте його явка не могла вплинути на прийняті на них рішення, оскільки його частка становить лише 0,0052 %.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 31.08.2012р. апеляційна скарга ВАТ "Управління спеціальних машин" прийнята до провадження та призначена до розгляду у відкритому судовому засіданні 18.09.2012р.

Розгляд справи відкладався, а також оголошувалась перерва.

Через загальний відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від позивача та третьої особи надійшли відзиви на апеляційну скаргу та письмові пояснення, в яких останні просять рішення господарського суду міста Києва від 08.08.2012 р. залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. В обґрунтування викладених у даних відзивах та поясненнях доводів позивач та третя особа зазначають, що відповідачем не наведеного жодної підстави для скасування рішення місцевого господарського суду, передбаченої ст. 104 ГПК України. Крім того, позивач та третя особа також вказують на те, що відповідачем при проведенні реєстрації акціонерів, що прибули для участі в спірних загальних зборах, безпідставно було використано обліковий реєстр власників іменних цінних паперів, оскільки на час його складання у зберігача - ТОВ «Фондова спілка «Україна» було анульовано ліцензію на здійснення професійної діяльності на фондовому ринку. Наведене, за доводами позивача та третьої особи, свідчить про відсутність можливості встановлення наявності кворуму на спірних загальних зборах, а отже, і їх правомочність, що в силу ст. 41 Закону України «Про акціонерні товариства» є безумовною підставою для визнання прийнятих загальними зборами рішень недійсними. Щодо обставин оцінки (істотності) впливу позивач на прийняття оскаржуваного рішення позивач та третя особа вказують на те, що право на управління товариством не охоплюється лише голосуванням, а включає в себе ряд правомочностей.

Розпорядженням Секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 18.09.2012р., у зв'язку з перебуванням судді Тарасенко К.В. у відпустці, змінено склад судової колегії: головуючий суддя - Коротун О.М., судді - Авдеєв П.В., Зубець Л.П.

В судовому засіданні 23.10.2012р. представники відповідача підтримали вимоги апеляційної скарги та просили її задовольнити.

Представники позивача та третьої особи заперечили проти доводів апелянта з підстав, викладених у відзиві та письмових поясненнях.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, оглянувши оригінали документів, заслухавши пояснення представників учасників апеляційного провадження, Київський апеляційний господарський суд, -

Як вірно з'ясовано судом першої інстанції, ОСОБА_6 є акціонером Відкритого акціонерного товариства «Управління спеціальних машин» та володіє простими іменними акціями у кількості 240 шт. (сертифікат серія А № 28 від 02.09.2008р., код випуску цінного паперу UA № 4000042311 - а.с. 11 том І).

Даний позов акціонером, якого обрано головою наглядової ради, подано з підстав порушення порядку скликання та проведення загальних зборів акціонерів ВАТ «Управління спеціальних машин», що були проведенні 25.04.2012р.

Так, загальними зборами акціонерів ВАТ «Управління спеціальних машин» від 28.04.2010р. позивача обрано Головою Наглядової ради ВАТ «Управління спеціальних машин» (пункт 5 порядку денного рішення загальних зборів акціонерів ВАТ «Управління спеціальних машин» від 28.04.2010 року). До складу наглядової ради також було обрано: ОСОБА_8 - акціонер; ОСОБА_13 - представник АТ ХК «Київмісьбуд» (а.с. 23-28 том І).

Як видно з матеріалів справи, спірними загальними зборами було прийнято наступні рішення: обрано лічильну комісію; обрану голову та секретаря зборів; затверджено звіт правління про результати фінансово-господарської діяльності товариства за 2010-2011 роки та основні напрямки діяльності на 2012р., затверджено звіт та висновки ревізійної комісії товариства за 2010-2011 роки; визнано роботу Наглядової ради як незадовільну; затверджено баланс та звіт про фінансові результати за 2010-2011 роки; вирішено питання щодо розподілу чистого прибутку товариства, який планується отримати за результатами фінансово-господарської діяльності за 2012 рік розглянути на чергових звітних зборах товариства у 2012р.; визначено тип товариства як публічного; перевести випуск іменних акцій ВАТ «Управління спеціальних машин» з документарної форми випуску у бездокументарну форму існування; внесено та затверджено зміни та доповнення до Статуту товариства; відкликано ОСОБА_10 з посади Голови правління товариства, визнано протокол № 2 від 05.04.2012р. чергового засідання наглядової ради недійсним, відкликано тимчасово виконуючого повноваження голови правління товариства ОСОБА_11 від виконання обов'язків у зв'язку з неправомірним його призначенням наглядовою радою, виконавчому органу доручено звернутися до правоохоронних органів про неправомірне призначення наглядовою радою на посаду тимчасового виконуючого повноваження голови правління товариства; обрано на посаду голови правління товариства ОСОБА_10; відкликано та обрано нових членів правління товариства; відкликано голову та членів наглядової ради товариства; відкликано та обрано ревізійну комісію; питання щодо затвердження внутрішніх положень товариства та щодо затвердження угод і правочинів знято з голосування порядку денного.

Постановою слідчого в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України від 12.11.2010р. заборонено власникам цінних паперів ВАТ «Управління спеціальних машин» розпоряджатися (користуватися) корпоративними правами, обтяжувати цінні папери будь-якими зобов'язаннями (а.с. 12-14 том І). На підставі вказаної постанови до Державного реєстру обтяжень рухомого майна внесено реєстраційний запис за № 10506697 про заборону відчуження, зокрема, 100% акцій відповідача (а.с. 74 том ІІ).

Постановою Голосіївського районного суду міста Києва від 19.12.2011р. у справі № 4-4341/1 скаргу ВАТ «Управління спеціальних машин» на відмову слідчого в особливо важливих справах слідчого відділу прокуратури міста Києва щодо скасування зазначеного обтяження залишено без задоволення (а.с. 72-73 том ІІ).

Поняття і види господарських товариств (в т. ч. і акціонерних), правила їх створення, діяльності, а також права і обов'язки їх учасників та засновників раніше регулював Закон України «Про господарські товариства» (1576-12) .

Разом з цим, 30 квітня 2009 року набрав чинності Закон України «Про акціонерні товариства» (514-17) , у відповідності до п. 2 Прикінцевих та перехідних положень якого через два роки з дня набрання чинності цим Законом втрачають чинність статті 1 - 49 Закону України «Про господарські товариства» у частині, що стосується акціонерних товариств.

Частинами четвертою та п'ятою Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про акціонерні товариства» (514-17) передбачено, що до приведення у відповідність із цим Законом закони України, інші нормативно-правові акти діють у частині, що не суперечить цьому Закону, крім статей 1 - 49 Закону України "Про господарські товариства" (1576-12) у частині, що стосується акціонерних товариств, створених до набрання чинності цим Законом.

Статути та внутрішні положення акціонерних товариств, створених до набрання чинності цим Законом, підлягають приведенню у відповідність із нормами цього Закону не пізніше ніж протягом двох років з дня набрання чинності цим Законом.

У вирішенні питання про застосування Прикінцевих і перехідних положень Закону України «Про акціонерні товариства» (514-17) для визначення закону, що підлягає застосуванню до відкритих та закритих акціонерних товариств, створених до набрання чинності Законом України «Про акціонерні товариства», господарським судам необхідно враховувати таке.

Відповідно до частин першої та другої Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про акціонерні товариства» (514-17) цей Закон набирає чинності через шість місяців з дня його опублікування, крім другого речення частини другої статті 20, яке набирає чинності через два роки після опублікування цього Закону. Норми ст. 1 - 49 Закону України «Про господарські товариства» втрачають чинність через два роки з дня набрання чинності Законом України «Про акціонерні товариства» (514-17) .

За вимогами частини п'ятої Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про акціонерні товариства» (514-17) статути та інші внутрішні документи акціонерних товариств, створених до набрання чинності Законом України «Про акціонерні товариства» (514-17) , підлягають приведенню у відповідність з нормами цього Закону не пізніше, ніж протягом двох років з дня набрання чинності цим Законом.

Дія статей 1 - 49 Закону України «Про господарські товариства» протягом двох років відповідно до Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про акціонерні товариства» (514-17) надає цим нормам статусу складової положень Закону України «Про акціонерні товариства» (514-17) .

Таким чином, до акціонерних товариств, створених до набрання чинності Законом України «Про акціонерні товариства» (514-17) , застосовуються положення статей 1 - 49 Закону України «Про господарські товариства» до втрати ними чинності або до моменту приведення статутів акціонерних товариств у відповідність до Закону України «Про акціонерні товариства» (514-17) .

Аналогічна правова позиція викладена в п. 7 Рекомендації президії Вищого господарського суду України від 28.12.2007 р. N 04-5/14 (v5_14600-07) «Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин».

Зважаючи на вищевикладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками місцевого господарського суду про те, що на момент скликання та проведення спірних загальних зборів ВАТ «Управління спеціальних машин» повинні були застосовуватись норми Закону України «Про акціонерні товариства» (514-17) та положення статуту товариства в частині, що не суперечить вищенаведеному закону.

Наведене також підтверджується наданими Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку роз'ясненнями від 20.05.2011 № 7 «Щодо порядку застосування окремих положень Закону України «Про акціонерні товариства» (514-17) у зв'язку з втратою чинності статей 1-49 Закону України «Про господарські товариства» у частині, що стосується акціонерних товариств», у відповідності до яких всі акціонерні товариства, створені до набрання чинності Закону України «Про акціонерні товариства» (514-17) , та які в термін до 30.04.2011 р. не привели свою діяльність у відповідність із Законом (тобто не зареєстрували в установленому порядку зміни до статуту) мають у свої діяльності з 01.05.2011 року керуватись положеннями Закону України «Про акціонерні товариства» (514-17) , а також положеннями статуту та внутрішніми положеннями акціонерних товариств у частині, що не суперечить положенням Закону.

У відповідності до Статуту (нова редакція) відповідача (затвердженого протоколом загальних зборів акціонерів від 28.04.2010р. № 5; державну реєстрацію змін до установчих документів проведено 31.05.2010р. - а.с. 119-136 том І) Відкрите акціонерне товариство «Управління спеціальних машин» створено згідно з рішення загальних зборів акціонерів Відкритого акціонерного товариства «Будмеханізація» від 08.11.2001р. (протокол № 4) та рішенням Установчих зборів товариства від 03.09.20002р. (протокол № 1). Тобто відповідач створений до набрання законної сили Закону України «Про акціонерні товариства» (514-17) .

Матеріалами справи підтверджується, що статут відповідача у встановлений законом дворічний термін у відповідність з норами вищенаведеного Закону приведений не був, а тому його положення підлягають застосуванню в частині, що не суперечить нормам чинного законодавства.

Згідно з п. 7.20 Статуту ВАТ «Управління спеціальних машин» до компетенції правління належать всі питання діяльності товариства, крім тих, що віднесені до компетенції інших органів товариства. До виключної компетенції правління належать, зокрема, організація скликання та проведення чергових та позачергових загальних зборів.

Разом з цим, у відповідності до ч. 2 ст. 52 Закону України «Про акціонерні товариства» до виключної компетенції наглядової ради, зокрема, належить: підготовка порядку денного загальних зборів, прийняття рішення про дату їх проведення та про включення пропозицій до порядку денного, крім скликання акціонерами позачергових загальних зборів; прийняття рішення про проведення чергових або позачергових загальних зборів відповідно до статуту товариства та у випадках, встановлених цим Законом.

Тобто вищенаведений пункт статуту відповідача суперечить положенням чинного законодавства та не був приведений у відповідність до вищенаведеної норми. Враховуючи те, що положення статуту в частині, що не відповідає нормам Закону України «Про акціонерні товариства» (514-17) застосуванню не підлягають, доводи апелянта в цій частині відхиляються судом апеляційної інстанції як необґрунтовані.

01 лютого 2012р. членом наглядової ради ОСОБА_8 до правління ВАТ «Управління спеціальних машин» подано заяву, в якій останній повідомив, що оскільки до складу наглядової ради було обрано ОСОБА_13, як представника АТ ХК «Київмісьбуд», яке не надало йому довіреності чи будь-яких інших повноважень на представництво інтересів АТ ХК «Київмісьбуд» у роботі наглядової ради товариства, остання є неповноважним органом. Крім того, ОСОБА_8 вказував на те, що наглядова рада з часу обрання (28.04.2010р.) не працювала, оскільки збиралась лише один раз по організаційних внутрішніх питаннях, незважаючи на положення п. 7.16 Статуту товариства. За наведених обставин, ОСОБА_8 порушено перед правлінням товариства питання про необхідність скликання та проведення річних загальних зборів акціонерів ВАТ «Управління спеціальних машин» (а.с. 47-48 том І).

Вищенаведене звернення члена наглядової ради розглянуто правлінням товариства, що зафіксовано в протоколі № 79 засідання правління ВАТ «Управління спеціальних машин» від 06.02.2012р. В зв'язку з чим вирішено скликати та провести річні загальні збори, визначено дату, час та місце їх проведення, порядок денний, порядок повідомлення акціонерів товариства, затверджено час початку, закінчення та порядок реєстрації акціонерів, форми бюлетенів та карток для голосування (а.с. 49-51 том І).

У відповідності до протоколу № 83 засідання правління ВАТ «Управління спеціальних машин» від 12.04.2012р. визначено склад реєстраційної комісії для реєстрації акціонерів, що прибули на збори (а.с. 52 том І).

Згідно протоколу реєстраційної комісії річних загальних зборів ВАТ «Управління спеціальних машин» від 25.04.2012р. головою реєстраційної комісії обрано Гуржія С.М. (а.с. 53 том І).

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що в порушення ч. 2 ст. 52 Закону України «Про акціонерні товариства» правлінням ВАТ «Управління спеціальних машин» було прийнято рішення про скликання та проведення спірних загальних зборів, прийняття якого у відповідності до норм чинного законодавства віднесено до виключної компетенції наглядової ради відповідача. При цьому, судом апеляційної інстанції встановлено, що будь-яких звернень до наглядової ради ВАТ «Управління спеціальних машин» (зокрема, до позивача як її голови) щодо скликання загальних зборів не надходило. Процедура скликання загальних зборів, в т.ч. і позачергових, річних, встановлюється розділом VІІ (загальні збори акціонерних товариств) Закону України «Про акціонерні товариства» (514-17) . Так, за приписами ч. 6 ст. 46 вказаного Закону рішення наглядової ради про відмову у скликанні позачергових загальних зборів акціонерів може бути оскаржено акціонером до суду.

Водночас, за переконанням колегії судів, встановлені законом вимоги до порядку скликання та проведення загальних зборів акціонерів мають завданням забезпечувати власникам акцій реальну можливість реалізувати своє право впливати на діяльність товариства через вищий орган управління - загальні збори. Відтак, недотримання передбачених Законом вимог може бути підставою для визнання прийнятих зборами рішень недійсними (але не є безумовною підставою для такого визнання).

Аналогічна правова позиція викладена в абз. 3 п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» від 24.10.2008р. № 13 (v0013700-08) , у відповідності до якого підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства, зокрема, може бути порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства.

Так, не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів господарського товариства, є підставою для визнання недійсними прийнятих на них рішень. Тоді як, безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з прямою вказівкою закону, зокрема, є прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення (ст. 41 Закону).

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 34 Закону України «Про акціонерні товариства» у загальних зборах акціонерного товариства можуть брати участь особи, включені до переліку акціонерів, які мають право на таку участь, або їх представники. Перелік акціонерів, які мають право на участь у загальних зборах, складається станом на 24 годину за три робочих дні до дня проведення таких зборів у порядку, встановленому законодавством про депозитарну систему України.

Згідно з ч. 3 ст. 40 Закону України «Про акціонерні товариства» реєстрація акціонерів (їх представників) проводиться на підставі переліку акціонерів, які мають право на участь у загальних зборах, складеного в порядку, передбаченому законодавством про депозитарну систему України, із зазначенням кількості голосів кожного акціонера. Реєстрацію акціонерів (їх представників) проводить реєстраційна комісія, яка призначається наглядовою радою.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом апеляційної інстанції в порядку ст. 101 ГПК України, 25.04.2012р. контрольною групою Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку складено протокол нагляду за реєстрацією акціонерів, проведенням загальних зборів, голосуванням та підбиттям його підсумків на загальних зборах акціонерного ВАТ «Управління спеціальних машин», відповідно до якого реєстрація акціонерів (їх представників) для участі в загальних зборах акціонерів, скликаних на 25.04.2012р., проводилась на підставі Переліку акціонерів ВАТ «Управління спеціальних машин», які мають право на участь у загальних зборах, складеного реєстроутримувачем відповідача ТОВ «Українське реєстраційне бюро», пронумерованого, скріпленого його печаткою та підписом уповноваженої особи реєстратора станом на 19.04.2012р. та на підставі Облікового реєстру власників цінних паперів станом на 19.04.2012р., складеного ТОВ «Фондова спілка «Україна» (а.с.55-58 том І).

За даними цих осіб власниками іменних простих акцій відповідача є 93 фізичні особи (в т.ч. і позивач), що становить загалом 43,79 % від загальної кількості випущених цінних паперів. Згідно з обліковим реєстром власників іменних цінних паперів станом на 19.04.2012р. (складеним ТОВ «Фондова спілка «Україна») власниками іменних простих акцій відповідача є також 5 юридичних осіб, що становить загалом 56,21 % від загальної кількості випущених цінних паперів (а.с. 43-55 том ІІ). Всього загальна кількість випущених цінних паперів згідно з положеннями статуту становить 4 600 559 шт. (а.с. 119-136 том І).

Обліковий реєстр власників цінних паперів (обліковий реєстр) - складений зберігачем на дату обліку перелік власників цінних паперів певного випуску, яких він обслуговує, із зазначенням інформації про власників цінних паперів, про кількість цінних паперів, належних кожному власнику, та фактів обтяження цих цінних паперів зобов'язаннями (п. 1 Розділ І Положення про депозитарну діяльність, затвердженого рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, від 17.10.2006, № 999 (z1238-06) ).

Згідно з ч. 2, ч. 3 ст. 16 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» на фондовому ринку здійснюються, зокрема, такі види професійної діяльності, як депозитарна діяльність. Професійна діяльність на фондовому ринку здійснюється виключно на підставі ліцензії, що видається Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

Вид господарської діяльності з надання послуг пов'язаних з професійною діяльністю на ринку цінних паперів (в т.ч. і депозитарна діяльність як вид діяльності на ринку цінних паперів) за приписами п. 2 ст. 9 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» підлягає ліцензуванню.

Ліцензія, у відповідності до ч. 3 ст. 3 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», є єдиним документом дозвільного характеру, який дає право на зайняття певним видом господарської діяльності, що відповідно до законодавства підлягає обмеженню.

Зі змісту Облікового реєстру власників цінних паперів станом на 19.04.2012р. вбачається, що його було складено депозитарієм ТОВ «Фондова спілка «Україна», який діє на підставі ліцензії № АВ 189767 від 17.11.2006р.

Разом з цим, постановою Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 765-КУ від 22.11.2010р. до ТОВ «Фондова спілка «Україна» була застосована санкція у вигляді анулювання ліцензії № АВ 189767 від 17.11.2006р. на здійснення професійної діяльності на фондовому ринку цінних паперів, а саме депозитарної діяльності зберігача цінних паперів.

Крім того, за повідомленням представника позивача (що досліджувались в судовому засіданні 23.10.2012р. в порядку ст. 101 ГПК України) за здійснення діяльності на ринку цінних паперів без спеціального дозволу (ліцензії), що передбачено чинним законодавством, постановою Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 13.07.2012р. № 779-ЦД-1-Р накладено на ТОВ «Фондова спілка «Україна» штраф.

Відповідно до ст. ст. 32, 33 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно зі ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За встановлених обставин, доводи відповідача щодо наявності на спірних загальних зборах кворуму, зафіксованого протоколом реєстраційної комісії на підставі, зокрема, облікового реєстру (складеного ТОВ «Фондова спілка «Україна») судом апеляційної інстанції відхиляються як безпідставні, оскільки у відповідності до наведених норм чинного законодавства належним доказом може бути, зокрема, обліковий реєстр, що був складений депозитарієм (зберігачем цінних паперів), діяльність якого на ринку цінних паперів дозволена спеціальним документом дозвільного характеру - ліцензією.

Посилання апелянта в обґрунтування наявності кворуму на спірних загальних зборах на зареєстроване в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна обтяження щодо цінних паперів відповідача також відхиляються судом апеляційної інстанції, оскільки постанова слідчого в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України від 12.11.2010р. та внесення відповідно запису до реєстру не є належним доказом в підтвердження вищенаведених обставин в розумінні ст. 34 ГПК України. Інших належних доказів наявності кворуму відповідачем суду апеляційної інстанції надано не було та не обґрунтовано неможливість подання таких доказів з причин, що не залежать від сторони.

Відповідно до ч. 2 ст. 41 Закону України «Про акціонерні товариства» загальні збори акціонерного товариства мають кворум за умови реєстрації для участі у них акціонерів, які сукупно є власниками не менш як 60 відсотків голосуючих акцій.

Враховуючи вищевикладене, відповідачем обставин наявності кворуму на спірних загальних зборах належними доказами не підтверджено, що унеможливлює встановлення їх правомочності. Наведене, в силу прямої вказівки закону є безумовною підставою для визнання прийнятих спірними загальними зборами рішень недійсними.

При цьому, для визначення недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства. Якщо за результатами розгляду справи факт такого порушення не встановлено, відсутні правові підстави для задоволення позову (аналогічна позиція викладена в п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» від 24.10.2008р. № 13 (v0013700-08) ).

За змістом положень ст. ст. 1, 2 ГПК України, правом на пред'явлення позову до господарського суду наділені, зокрема, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності (в спорах, пов'язаних з порушенням корпоративних прав), а суд, шляхом вчинення провадження у справах, здійснює захист осіб, права і охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються.

Вирішуючи переданий на розгляд господарського суду спір по суті, суд повинен встановити наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист якого подано позов.

Встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 01.12.2004 р. № 18-рп/2004 (v018p710-04) під поняттям "охоронюваний законом інтерес", що вживається в законах України, треба розуміти як прагнення до користування матеріальним та/або нематеріальним благом, так і зумовлений загальним змістом, об'єктивний і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і Законом України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Відповідно до ч. 1 ст. 167 ГК України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Вказана норма кореспондується з положеннями ст. 2 Закону України «Про акціонерні товариства».

За змістом ст. 25 Закону України «Про акціонерні товариства» акціонеру надається однакова сукупність прав, включаючи, зокрема, право на участь в управлінні акціонерним товариством, тобто право, яким охоплюється участь в роботі загальних зборів, можливість бути обраним до складу інших органів товариства та брати участь в їх діяльності. Отже, фактично, право на управління товариством має складну структуру, оскілки складається з низки правомочностей. Вказане право за наявності встановлених законом умов повинно реалізуватися акціонером, як управненою особою, якій ніхто не може без законних підстав чинити перешкоди у здійснення цього права.

У відповідності до ч. ч. 1, 2 ст. 160 ЦК України в акціонерному товаристві може бути створена наглядова рада акціонерного товариства, яка здійснює контроль за діяльністю його виконавчого органу та захист прав акціонерів товариства. Статутом акціонерного товариства і законом встановлюється виключна компетенція наглядової ради. Питання, віднесені статутом до виключної компетенції наглядової ради, не можуть бути передані нею для вирішення виконавчому органу товариства, яким згідно ч. 1 ст. 161 ЦК України, зокрема, є правління товариства.

Згідно з ч. 3 ст. 52 Закону України «Про акціонерні товариства» питання, що належать до виключної компетенції наглядової ради акціонерного товариства, не можуть вирішуватися іншими органами товариства, крім загальних зборів, за винятком випадків, встановлених цим Законом.

Як вірно з'ясовано місцевим господарським судом та вбачається з матеріалів справи, позивача (акціонера відповідача) було обрано Головою Наглядової ради ВАТ «Управління спеціальних машин», при цьому, у відповідності до ч. 2 ст. 52 Закону України «Про акціонерні товариства» до виключної компетенції наглядової ради, зокрема, віднесено прийняття рішення про проведення загальних зборів та організація їх скликання.

За наведеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що встановлені в даній постанові порушення законодавства при скликанні та проведенні загальних зборів, зокрема, проведення таких дій неповноважним органом та всупереч приписам закону, складення облікового реєстру депозитарієм без ліцензії на такі дії, що унеможливлює встановлення наявності кворуму при проведенні загальних зборів, є суттєвим порушенням прав позивача на управління товариством, яке підлягає захисту. В цій частині доводи апелянта відхиляються як необґрунтовані.

З огляду на передбачене законодавством та положеннями статуту ВАТ «Управління спеціальних машин» право учасника брати участь у діяльності товариства, а отже і в управлінні його справами, обирати і бути обраним до виборчих органів управління, вносити пропозиції щодо діяльності товариства, вносити свої пропозиції тощо, та враховуючи, що вплив учасника на прийняття загальними зборами рішень не обмежується лише голосуванням на загальних зборах, колегія суддів відхиляє твердження скаржника про те, що позивач, який володіє 0,0052 % у статутному капіталі, не міг істотно вплинути на прийняття оскаржуваних рішень. В цій частині апеляційна інстанція погоджується з доводами позивача та третьої особи (викладеними у письмових поясненнях) про відсутність підстави для відмови в позові.