5006/17/41/2012 Про стягнення заборгованості за спожиту активну електроенергію - 22.10.2012 Прийняття

головуючого: суддів Стойка О.В. Москальової І.В., Черноти Л.Ф. За участю представників сторін Від позивача Від відповідача Позднякова І.О., за довіреністю; не з'явився; розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Донецькобленерго", м. Горлівка Донецької області на рішення господарського суду Донецької області від 01.08.2012 р. (підписано 01.08.2012 р.) у справі № 5006/17/41/2012 (суддя Величко Н.В.) за позовом Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Донецькобленерго", м. Горлівка Донецької області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Донецькшахтометробуд", м. Донецьк про стягнення боргу за спожиту активну електричну енергію в сумі 340 139,94 грн., боргу за спожиту реактивну електричну енергію в сумі 10 297,11 грн., 3% річних - 7 068,03 грн., інфляційних нарахувань - 4 615,30 грн., пені - 27 248,46 грн.

У травні 2012 року до господарського суду звернулось Публічне акціонерне товариство "ДТЕК Донецькобленерго", м. Горлівка, Донецька область (Позивач) із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Донецькшахтометробуд", м. Донецьк (Відповідач) про стягнення 340 139,94 грн. боргу за активну електричну енергію, 10 297,11 грн. боргу за реактивну електричну енергію, 3% річних у сумі 7 068,03 грн., інфляційних у сумі 4 615,30 грн., пені у сумі 27 248,46 грн., які складаються з:

1) вимог про стягнення заборгованості за спожиту активну (340139,94грн.) та реактивну (10297,11грн.) електроенергію за період вересень-грудень 2011 року, січень-лютий 2012 року і нарахування 3% річних, пені та інфляційних за прострочення платежів за спожиту у вказаному періоді активну та реактивну електроенергію;

2) вимог про стягнення 3% річних, пені та інфляційних на суми основної заборгованості, стягнуті рішеннями господарського суду Донецької області від 10.08.2011р. у справі №24/90 та від 22.12.2011р. у справі №7/328;

3) вимог про стягнення 3% річних та пені за несвоєчасну оплату рахунків на попередню оплату заявленого обсягу споживання електроенергії на розрахунковий період вересень -грудень 2011 року, січень -лютий 2012 року.

Рішенням господарського суду Донецької області від 01.08.2012р. позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з відповідача заборгованість за спожиту активну електричну енергію у сумі 340 139,94 грн., заборгованість за спожиту реактивну електричну енергію в сумі 10 297,11 грн., 3% річних -5 722,25 грн., інфляційні нарахування -4 615,30 грн., пеню -20 148,26 грн.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 03.08.2012р. виправлено арифметичні помилки в рішенні господарського суду Донецької області від 01.08.2012р., зокрема, на дев'ятому аркуші тексту рішення в абзаці одинадцятому визначено вірною суму "6 594,05 грн." замість "6 486,58 грн.", на одинадцятому аркуші тексту рішення в абзаці восьмому визначено вірною суму "20 255,73 грн." замість "20 148,26 грн.", в абзаці третьому резолютивної частини рішення визначено вірним розмір пені, що підлягає стягненню в сумі "20 255,73 грн." замість "20 148,26 грн."

Позивач, не погодившись із рішенням господарського суду, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення 70,17 грн. пені та 3% річних у загальному розмірі 2,27 грн. нарахованих на суму заборгованості, заявлену в позовній заяві, а також 3% річних у сумі 4,51 грн. та пені у сумі 111,88 грн., нарахованих на суму боргу, встановлену рішеннями суду, та 3% річних у сумі 1 339,00 грн. та пеню у сумі 6 918,15 грн. за несвоєчасне виконання зобов'язання щодо оплати рахунків за вересень-грудень 2011року, січень-лютий 2012р. та прийняти нове рішення, яким задовольнити вищезазначені позовні вимоги.

В обґрунтування своїх вимог заявник скарги посилається на те, що господарським судом порушено норми матеріального та процесуального права.

Зокрема, позивач посилається на порушення судом першої інстанції приписів ст. 230 ГК, ст.ст. 526, 612, 625 ЦК України, оскільки на момент звернення позивача з позовом, відповідачем було порушено зобов'язання за договором у вигляді внесення попередньої оплати вартості заявленого обсягу споживання електричної енергії, отже господарським судом необґрунтовано відмовлено у стягненні пені та 3% річних.

Представник відповідача надіслав суду відзив на апеляційну скаргу від 04.09.12р., в якому вважав рішення суду законним та обґрунтованим, а апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню та просив розглянути апеляційну скаргу без його участі в зв'язку з відпусткою останнього.

Розпорядженням заступника голови Донецького апеляційного господарського суду від 06.09.2012р. змінено склад колегії суддів, суддю Чернота Л.Ф. у зв'язку з відпусткою було змінено на суддю Бойченко К.І.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 10.09.2012р. відкладався розгляд справи на 22.10.2012р. та позивач зобов'язувався надати докладний розрахунок позовних вимог в частині нарахування інфляційних 3% річних та пені за кожний спірний розрахунковий період за підписом уповноваженої особи.

Розпорядженням голови Донецького апеляційного господарського суду від 22.10.2012р. змінено склад колегії суддів, суддів Бойченко К.І. та Діброву Г.І. у зв'язку з відпусткою було змінено на суддів Черноту Л.Ф. та Москальову І.В.

Представник позивача в судовому засіданні надав пояснення, в яких підтримав доводи апеляційної скарги.

Представник відповідача своїм правом участі у судовому засіданні апеляційної інстанції не скористався.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Згідно до вимог ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України здійснювалась фіксація судового засідання за допомогою технічних засобів.

Заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.03.2003 р. між позивачем, як постачальником, та відповідачем, як споживачем, укладено договір про постачання електричної енергії № 118 (далі-Договір), за умовами якого позивач постачає електричну енергію відповідачу, а відповідач користується електроенергією та оплачує позивачу її вартість згідно з умовами цього Договору та додатків до Договору, що є його невід'ємними частинами (розділ 1 Договору).

Відповідно до установчих документів, наявних у матеріалах справи, Відкрите акціонерне товариство "Донецькобленерго" змінило найменування на Публічне акціонерне товариство "Донецькобленерго", а надалі -на Публічне акціонерне товариство "ДТЕК Донецькобленерго" (т.1, а.с.10).

Додатковою угодою від 29.12.2011р. до Договору його продовжено до 31.12.2012р. включно. Таким чином, у період, за який виник спір, сторони перебували у договірних відносинах, що ними не заперечується.

Відповідно до п.2.1.1. Постачальник зобов'язався постачати електроенергію як різновид товарної продукції Споживачу, а Споживач відповідно до п.п.2.2.2., 2.2.3. Договору зобов'язався оплачувати вартість електричної енергії згідно з умовами Додатку №5, генерацію та споживання реактивної електричної енергії електроустановками Споживача згідно з Додатком №10.

Пунктом 1 Додатку №5 "Порядок розрахунків" (т.1, а.с.18-20) Споживачу встановлено розрахунковий період з 00 годин першого числа місяця до 00 годин першого числа наступного місяця.

Пунктом 7 Додатку №5 зазначено, що остаточний розрахунок Споживача за електричну енергію, спожиту протягом розрахункового періоду, здійснюється на підставі виставленого Постачальником електричної енергії рахунка відповідно до даних про фактичне споживання електричної енергії, визначених на підставі показів розрахункових засобів обліку (або розрахунковим шляхом) з урахуванням сум, що надійшли від споживача. За результатами розрахункового періоду Споживачем та Постачальником електричної енергії визначається фактичний обсяг поставленої Споживачу електричної енергії та оформлюється додаток №7 "Акт прийняття-передавання товарної продукції". Для проведення остаточного розрахунку Споживач у термін до 3 робочих днів з дня закінчення розрахункового періоду повинен отримати рахунок на оплату електричної енергії. Цей рахунок має бути оплачений Споживачем протягом 5 банківських днів з дня його отримання, якщо Споживач здійснює оплату самостійно, та 10 банківських днів, якщо Споживач здійснює оплату через свою головну структуру.

Пунктом 17 Додатку №10 "Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії" до Договору зазначено, що за підсумками розрахункового періоду електропередавальна організація видає споживачу розрахункові документи на оплату за перетікання реактивної електроенергії, здійснені відповідно до порядку, передбаченого цим Додатком. Кошти оплати за перетікання реактивної електроенергії перераховуються Споживачем на поточний рахунок електропередавальної організації протягом 5 днів від дня отримання розрахункових документів.

З матеріалів справи вбачається, що позивач постачав електричну енергію у вересні -грудні 2011 року, січні -лютому 2012 року, а відповідач отримував електроенергію, що підтверджується актами приймання-передачі (т.1, а.с.29-36); рахунками №11/118 за період вересень-грудень 2011 року, січень-лютий 2012 року (т.1, а.с.37-42), отримані представником відповідача, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями довіреностей (т.1, а.с.43-44).

Через невиконання відповідачем свого зобов'язання по оплаті спожитої електроенергії позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення боргу за спожиту активну електричну енергію за вересень-грудень 2011 року, січень-лютий 2012 року у загальній сумі 340 139,94 грн. та за реактивну електроенергію за той самий період у загальній сумі 10 297,11 грн.

Судова колегія вважає вірним висновок суду першої інстанції про стягнення з відповідача суми боргу за спожиту активну електричну енергію за вересень-грудень 2011 року, січень-лютий 2012 року у загальній сумі 340 139,94 грн. та за реактивну електроенергію за той самий період у загальній сумі 10 297,11 грн., відповідач наявність цього боргу не заперечує.

Крім того позивач просив стягнути з відповідача пеню у розмірі 12 393,47 грн., 3 % річних у розмірі 2398,76грн. та інфляційні у розмірі 2392,55грн., що нараховані на суму основної заборгованості за спожиту електричну енергію у вересні -грудні 2011 року, січні-лютому 2012 року.

Сторони домовились (п.8 Додатку №5 до Договору) про те, що у разі несвоєчасної оплати обумовлених даним Додатком нарахувань Постачальник проводить Споживачу нарахування за весь час прострочення, у тому числі за день оплати: пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який здійснюється нарахування, від суми боргу; 3% річних з простроченої суми. При цьому сума грошового зобов'язання за Договором має бути оплачена Споживачем з урахуванням встановленого індексу інфляції (т.1, а.с.20).

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судова колегія вважає вірним висновок суду першої інстанції про стягнення з відповідача пені на суму 12 323,30 грн., 3 % річних на суму 2 396,49 грн. та інфляційних на суму 2 392,55 грн., що нараховані на суму основної заборгованості за спожиту електричну енергію у вересні -грудні 2011 року, січні-лютому 2012 року -через несплату вищевказаної суми заборгованості.

Позивач також просив стягнути з відповідача 3% річних, інфляційних та пені на суми основної заборгованості за порушення умов Договору №118 щодо оплати за інші періоди, та у якості доказу своїх позовних вимог послався на рішення господарського суду Донецької області у справі №24/90 від 10.08.2011р. та у справі №7/328 від 22.12.2011р., за якими також стягнуто суму заборгованості за спожиту електроенергію, інфляційні, 3 % річних та пеню.

Встановлено, що рішенням господарського суду від 10.08.2011р. у справі №24/90 стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість за спожиту електроенергію у березні та квітні 2011 року в сумі 82 884,02грн., заборгованість за реактивну енергію за квітень 2011 року у сумі 2 017,36 грн., пеню -1 971,76 грн., 3% річних -381,62 грн. та інфляційних -890,19грн. (на заборгованість березня -з 13.04.2011р. до 30.06.2011р.; на заборгованість квітня -з 13.05.2011р. до 30.06.2011р.) та судові витрати (т.1, а.с.45-46).

Рішенням господарського суду Донецької області позовні у справі №7/328 від 22.12.2011р. стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість за спожиту електроенергію у травні-серпні 2011 року в сумі 122 849,02 грн., заборгованість за реактивну енергію у травні-серпні 2011 року у сумі 13 661,21 грн., пеню -20 467,73 грн., 3% річних -3 961,47 грн. та інфляційних -780,12 грн. (Згідно з ухвалою від 18.06.2012р. про роз'яснення рішення у справі №7/328, пеня та річні були стягнуті вказаним рішенням до 30.09.2011р., а інфляційні -до 30.06.2011р.) та судові витрати (т.1, а.с.49-53).

Зазначені судові рішення набрали законної сили.

Згідно статті 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Отже, факти встановлені рішеннями господарського суду Донецької області по справах №24/90 від 10.08.2011р. та №7/328 від 22.12.2011р. мають преюдиціальних характер при вирішенні справи №5006/17/41/2012.

Судом першої інстанції встановлено та сторонами не оспорюється, що заборгованість за Договором, яка встановлена у вищевказаних рішеннях -не сплачена відповідачем до теперішнього часу.

Судова колегія, перевіривши розрахунок інфляційних, 3% річних та пені за несплату заборгованості за Договором:

- заборгованість за спожиту електроенергію у березні та квітні 2011 року в сумі 82 884,02грн., заборгованість за реактивну енергію за квітень 2011 року у сумі 2 017,36 грн. (за рішенням суду у справі №24/90) - 3% річних у розмірі 1 276,99 грн. та інфляційних у розмірі 852,32 грн. -за період з 01.10.2011р. до 31.03.2012р., пені у розмірі 1 338,38 грн. -за період з 01.10.2011р. до 12.11.2011р.;

- заборгованість за спожиту електроенергію у травні-серпні 2011 року в сумі 122 849,02 грн., заборгованість за реактивну енергію у травні-серпні 2011 року у сумі 13 661,21 грн. (за рішенням суду у справі №7/328) - 3% річних у розмірі 2 053,28 грн. та інфляційні у розмірі 1 370,43грн. -за період з 01.10.2011р. до 31.03.2012р., пені у розмірі 6 598,46 грн. -за період з 01.10.2011р. до 08.03.2012р. -вважає вірним висновок суду першої інстанції про стягнення з відповідача пені за період з 01.10.2011р. до 12.11.2011р. у сумі 1 338,38 грн., інфляційних за період з 01.10.2011р. до 31.03.2012р. у розмірі 852,32грн. та зменшення розміру 3% річних та стягнення за період з 01.10.2011р. до 31.03.2012р. суми у розмірі 1 275,28 грн., а також зменшення розмірів пені стягненої за період з 01.10.2011р. до 08.03.2012р. до розміру 6 486,58 грн., 3% річних за період з 01.10.2011р. до 31.03.2012р. до розміру 2 050,48 грн. та стягнення інфляційних за період з 01.10.2011р. до 31.03.2012р. у розмірі 1 370,43 грн., а рішення господарського суду в цій частині -законним та обґрунтованим.

Доводи скаржника, що судом помилково зменшено суму заявлених позивачем пені та 3% річних судовою колегією до уваги не приймається, оскільки зазначені доводи не знайшли свого підтвердження при проведенні перерахунку апеляційною інстанцією.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 6 598,46 грн., донарахованої на борг, встановлений рішенням суду у справі №7/328, то з урахуванням змісту ухвали господарського суду Донецької області від 03.08.2012р., якою виправлено арифметичні помилки в рішенні суду в частині зазначеної пені та стягнено на користь позивача пеню у сумі 6 594,05 грн., судова колегія вважає даний висновок суду вірним.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду першої інстанції.

Щодо доводів відповідача в апеляційній скарзі про помилковість відмови господарського суду у стягненні зі відповідача суми пені, інфляційних і 3% річних на суми попередньої оплати за ті ж самі періоди та невірне застосування норм ст.ст. 625, 626 Цивільного кодексу України та ст. 230 Господарського кодексу України, судова колегія вважає їх безпідставними за наступних обставин.

Згідно з п.4.5 Додатку №5 "Порядок розрахунків" (т.1, а.с.18-20) Споживач на підставі рахунків Постачальника здійснює попередню оплату заявленого на розрахунковий період обсягу споживання електричної енергії, включаючи ПДВ, 3-ма платежами на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання у таких співвідношеннях: до 25 дня періоду, попереднього розрахунковому 20% від вартості заявленого на розрахунковий період обсягу споживання електричної енергії; до 5 дня розрахункового періоду 40% від вартості заявленого на розрахунковий період обсягу споживання електричної енергії; до 15 дня розрахункового періоду 40% від вартості заявленого на розрахунковий період обсягу споживання електричної енергії.

Рахунки для здійснення планових платежів Постачальник надає Споживачу всі одночасно разом з остаточним рахунком за попередній розрахунковий період.

Сторони також домовились (п.8 Додатку №5 до Договору) про те, що у разі несвоєчасної оплати обумовлених даним Додатком нарахувань Постачальник проводить Споживачу нарахування за весь час прострочення, у тому числі за день оплати: пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який здійснюється нарахування, від суми боргу; 3% річних з простроченої суми.

Згідно п. 6.1. Правил користування електричною енергією затверджених Постановою НКРЕ України від 31 липня 1996 року N 28 (z0417-96) (далі - Правил) розрахунки споживача за використану електричну енергію здійснюються за розрахунковий період відповідно до умов договору.

Розрахунковий період становить один місяць, за винятком випадку, передбаченого пунктом 6.8 цих Правил.

Обсяги електричної енергії, які підлягають оплаті, мають визначатися відповідно до даних розрахункового обліку електричної енергії про її фактичне споживання за винятком випадків, передбачених цими Правилами.

Пунктом 6.6. Правил передбачено, що оплата електричної енергії, яка відпускається споживачу, здійснюється споживачем, як правило, у формі попередньої оплати у розмірі вартості заявленого обсягу споживання електричної енергії на відповідний розрахунковий або плановий період.

Споживачі за взаємною згодою сторін (постачальника електричної енергії та споживача) можуть здійснювати оплату вартості обсягу електричної енергії плановими платежами з наступним перерахунком або оплатою, що провадиться за фактично відпущену електричну енергію.

За приписами п. 6.7. Правил, у разі застосування порядку розрахунків плановими платежами величина планового платежу, розрахункового та планового періодів обумовлюється в договорі. Після закінчення періоду, обумовленого в договорі, здійснюється коригування обсягів оплати, що була здійснена протягом цього періоду, відповідно до фактичного обсягу спожитої електричної енергії протягом відповідного планового періоду (планових періодів).

Остаточний розрахунок споживача за електричну енергію, спожиту протягом розрахункового періоду, здійснюється на підставі виставленого постачальником електричної енергії рахунка відповідно до даних про фактичне споживання електричної енергії, визначеного за показами розрахункових засобів обліку, які фіксуються у терміни, передбачені договором, та/або розрахунковим шляхом у випадках, передбачених цими Правилами. (пункт 6.11. Правил).

За змістом п. 1.2. Правил, розрахунковий період - період часу, зазначений у договорі, за який визначається обсяг спожитої та/або переданої електричної енергії, величина потужності та здійснюються відповідні розрахунки.

Крім того, п.7 Додатку №5 передбачено, що остаточні розрахунки між сторонами здійснюються лише за фактичним обсягом споживання електроенергії та після закінчення розрахункового періоду.

Отже, встановлений в договорі на підставі вимог Правил порядок оплати у вигляді попередньої оплати та планових платежів обумовлюється особливими споживчими якостями електричної енергії, яка відрізняється від інших товарів особливими споживчими якостями та фізико-технічними характеристиками (одночасність виробництва та споживання, неможливість складування, повернення, переадресування), які визначають необхідність регулювання та регламентації використання цього товару.

За таких підстав є законним та обгрунтованим висновок господарського суду, що саме за підсумками розрахункового періоду можливо визначити чи є позивач кредитором на суми вказаних платежів або вони перераховувались за наступні періоди, як дебіторські, по відношенню до відповідача.

З огляду на викладене доводи апеляційної скарги висновку суду першої інстанції не спростовують.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду Донецької області від 01.08.2012 року у справі № 5006/17/41/2012 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду першої інстанції.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по розгляду апеляційної скарги відносяться на позивача.

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Донецькобленерго", м. Горлівка, Донецька область залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Донецької області від 01.08.2012 року у справі

№ 5006/17/41/2012 залишити без змін.

Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.