Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

розглянув

За участю представників сторін:

Від Генеральної прокуратури України –Івченко О.А.

від позивача –не з'явився,

від відповідача –не з'явився,

Відповідно до Розпорядження Заступника Голови Вищого господарського суду України від 20.05.09 у зв’язку з поверненням з відрядження судді Першикова Є.А. розгляд справи здійснюється колегією суддів у наступному складі: головуючий Першиков Є.В., судді: Данилова Т.Б., Ходаківська І.П.

Від Комунального підприємства "Бюро технічної інвентаризації міста Донецька" надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника відповідача.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дон-Енергія" звернулось до господарського суду з позовом до Комунального підприємства "Бюро технічної інвентаризації міста Донецька" про визнання права власності підприємства на будівлю магазину площею 174,8 кв.м. (літ.Б-2) та адміністративну будівлю з прибудовою площею 132,3 кв.м. (літ.А-1 та літ.А1-1), розташовані за адресою місто Донецьк, вулиця Горностаївська, будинок 17Ж.

Рішенням господарського суду Донецької області від 16.10.2008 позов задоволено. Визнано за Товариством з обмеженою відповідальністю "Дон-Енергія" право власності на будівлю магазину площею 174,8 кв.м. (літ.Б-2) та адміністративну будівлю з прибудовою площею 132,3 кв.м. (літ.А-1 та літ.А1-1), розташовані за адресою місто Донецьк, вулиця Горностаївська, будинок 17Ж

Заступника прокурора Донецької області звернувся до Вищого господарського суду України з касаційним поданням, в якому просить рішення господарського суду Донецької області від 16.10.2008 та направити справу на новий розгляд.

Від Комунального підприємства "Бюро технічної інвентаризації міста Донецька" надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника відповідача.

Розглянувши матеріали справи та касаційного подання, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.

Місцевим судом встановлено, що згідно свідоцтва на право власності САВ №391571 від 19.07.2007 нерухоме майно, будівля очистки технічної води літ.А-1 площею 23,5 м2 по вулиці Горностаївській 17Ж в місті Донецьку (об'єкт), придбане позивачем згідно договору купівлі-продажу від 16.11.2004 №4652, належить останньому на праві власності, яке виникло з моменту державної реєстрації – з 26.07.2007, що підтверджено витягом №15379597, за яким об’єкт зареєстровано під реєстраційним номером 7802773.

В процесі власної господарської діяльності підприємство спорудило приміщення, реконструювавши та добудувавши об’єкт. Ідентифікація цього нового об’єкту нерухомості, а також відповідність приміщень існуючим санітарним, вогнетривким та будівельним нормам та правилам, факт доброго стану приміщень, та факт непогіршення стану несучих конструкцій будинку внаслідок перебудови –визначені низкою документів, у тому числі технічним висновком АТЗТ Проектно-виробниче підприємство "Донбасреконструкція" № 2091-У/2008.

Задовольняючи позов, місцевий суд виходив з того, що в порядку статей 328 та 331 Цивільного кодексу України підприємство є власником новоствореної речі приміщень, причому презумпція правомірності зазначеного речового права визначена статтею 328 Цивільного кодексу України. Підприємство, з метою реалізації власних прав на користування земельною ділянкою здійснило спорудження приміщень. Право власності підприємства на приміщення виникло на законних підставах, а тому суд прийшов до висновку про наявність у позивача права власності на спірну нерухомість. Підприємство може вимагати усунення будь-яких порушень його права власності, гарантованого статтею 41 Конституції України, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння. За нормами статті 392 ЦК України, власник наділений правом захисту права власності в суді у разі невизнання або оспорювання іншими особами такого права власності. Місцевий суд дійшов до висновку, що причиною виникнення спору є невизнання відповідачем права власності та права користування спірним приміщенням. Крім того, підприємство здійснює оплату земельного податку за ділянку, на якій розташовано приміщення, а також провадить роботу з оформлення договору оренди на зазначену земельну ділянку, на що вказують договір № 454 від 12.11.2007 та платіжні доручення № 62 від 10.09.2008 та № 97 від 18.11.2007.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та позовної заяви, позивач звернувся з позовом до Комунального підприємства "Бюро технічної інвентаризації міста Донецька" про визнання права власності підприємства на будівлю магазину площею 174,8 кв.м. (літ.Б-2) та адміністративну будівлю з прибудовою площею 132,3 кв.м. (літ.А-1 та літ.А1-1), розташовані за адресою місто Донецьк, вулиця Горностаївська, будинок 17Ж.

Відповідно до пункту 1.3 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.02 №7/5 (z0157-02) , зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 18.02.02 за №157/6445 (z0157-02) , державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно здійснюють підприємства бюро технічної інвентаризації –БТІ у межах визначених адміністративно-територіальних одиниць. Зі змісту пункту 6.1 Тимчасового положення (z0157-02) вбачається, що оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна з видачею свідоцтва про право власності провадиться місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування. Отже, відповідно до вказаного положення бюро реєстрації та технічної інвентаризації здійснює лише реєстрацію прав власності на нерухоме майно, тому Комунального підприємства "Бюро технічної інвентаризації міста Донецька" не може бути відповідачем у спорі про визнання права власності.

Судом першої інстанції не з'ясовано, на підставі яких правовстановлюючих документів позивач визнає право власності на будівлю магазину площею 174,8 кв.м. (літ.Б-2) та адміністративну будівлю з прибудовою площею 132,3 кв.м. (літ.А-1 та літ.А1-1), в той час коли останньому на праві власності належить тільки будівля очистки технічної води літ.А-1 площею 23,5 кв.м.

Відповідно до приписів Земельного кодексу (2768-14) та Закону України "Про місцеве самоврядування" (280/97-ВР) право комунальної власності на землю належить територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах. Від імені та в інтересах територіальних громад щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності здійснюють органи місцевого самоврядування. Пунктом 34 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад віднесено вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин, а місцевим судом в порушення вказаних норм не досліджено чи був укладений договір оренди земельної ділянки, на якій знаходиться спірне приміщення.

Судом першої інстанції також не враховано, що позов про визнання права подається у випадках, коли належне певній особі право не визнається, оспорюється іншою особою або у разі відсутності в неї документів, що засвідчують приналежність їй права. Тобто, метою подання цього позову є усунення невизначеності у суб'єктивному праві, належному особі, а також створення сприятливих умов для здійснення суб'єктивного права особою. В матеріалах справи відсутні докази того, що відповідач не визнає або оспорює за позивачем право власності на спірну земельну ділянку.

Враховуючи вимоги ст. 1117 ГПК України, відповідно до яких касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, оскаржуване судове рішення у справі підлягає скасуванню, а справа –направленню на новий розгляд.

При новому розгляді справи суду необхідно врахувати наведене, всебічно, повно, об’єктивно з’ясувати всі обставини справи, надати об’єктивну оцінку доказам, які мають юридичне значення для її розгляду, правильно застосувати норми матеріального права, які регулюють спірні відносини та вирішити спір відповідно до вимог закону.

Враховуючи вищевикладене, рішення від 16.10.2008 господарського суду Донецької області підлягає скасуванню, а справа направленню на новий розгляд до господарського суду Донецької області.

Керуючись, ст.ст. 111-5, 111-9, 111-7, 111-10, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

Касаційне подання Заступника прокурора Донецької області задовольнити.

Рішення від 16.10.2008 господарського суду Донецької області у справі №44/195пн скасувати, справу направити на новий розгляд до господарського суду Донецької області.