Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дунаєвської Н.Г. –головуючий,

Мележик Н.І.,

Мирошниченка С.В.

розглянувши касаційну скаргу Українського державного підприємства поштового зв’язку "Укрпошта" в особі поштамту –центру поштового зв’язку № 1 Кримської дирекції Українського державного підприємства поштового зв’язку "Укрпошта" на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 24 лютого 2009року у справі № 2-23/10502-2008 Господарського суду Автономної Республіки Крим за позовом Українського державного підприємства поштового зв’язку "Укрпошта", м. Київ, в особі поштамту –центру поштового зв’язку № 1 Кримської дирекції Українського державного підприємства поштового зв’язку "Укрпошта", м. Сімферополь, до Миколаївського комбінату комунальних підприємств, Автономна Республіка Крим, про стягнення 2 414,25 грн.,

за участю представників:

позивача – не з'явився

відповідача –не з'явився

У листопаді 2008 року позивач –Українське державне підприємство поштового зв’язку "Укрпошта" в особі поштамту –центру поштового зв’язку № 1 Кримської дирекції Українського державного підприємства поштового зв’язку "Укрпошта" пред'явив у господарському суді позов до відповідача –Миколаївського комбінату комунальних підприємств про стягнення 2 414,25 грн.

Вказував, що 11.07.2007 представниками відповідача складено акт про відключення поштового відділення смт. Миколаївка від систем комунального водопостачання на підставі п. 12.1а та п. 13.3д Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України (наказ Держкомжитлокомунхоза України від 01.07.1994 №65 –далі Правила) у зв'язку з не укладенням договору та не сплатою за спожиту воду.

Позивач, на підставі виставленого відповідачем рахунку №350, платіжним дорученням №18419 від 12.07.2007 перерахував Миколаївському комбінату комунальних послуг 2 414, 25 грн. з призначенням платежу: за водопостачання за червень 2007 року (показники лічильника –185 м.куб.).

Посилаючись на укладений з відповідачем договір №30/265-01 від 26.06.2007 про надання послуг з водопостачання та ст. 1212 ЦК України, –позивач просив стягнути з відповідача на його користь 2 414, 25 грн. безпідставно отриманих грошових коштів.

Рішенням Господарського суду Автономної Республіки Крим від 23 грудня 2008 року (суддя: Доброрез І.О.), яке залишено без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 24 лютого 2009 року (колегія суддів у складі : Черткової І.В. –головуючий, Плута В.М., Гоголя Ю.М.), у задоволенні позову відмовлено.

Судові рішення мотивовані посиланнями на ст.ст. 640, 1212 ЦК України, п.п. 11.1., 13.3д Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України та сплату позивачем спірних грошових коштів за спожиту ним воду протягом червня 2007 року.

У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення та неправильно застосування судами норм матеріального та процесуального права, а саме: ст.ст. 509, 1212, 1215 ЦК України, просив рішення та постанову скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову.

Розглянувши матеріали справи та доводи касаційної скарг, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Відповідно до роз’яснень Пленуму Верховного Суду України, що викладені в п.1 Постанови від 29.12.1976 року № 11 "Про судове рішення (v0011700-76) ", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повністю відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.

Постанова зазначеним вимогам відповідає.

Згідно п.12.1а Правил встановлюється такий порядок відпускання води та приймання стічних вод, зокрема, для підприємств - шляхом укладання договору (додаток N 3) з Водоканалом, в якому останній, за узгодженням з місцевими органами виконавчої влади, має право обмежити водокористування абонента в окремі години й дні.

З матеріалів справи вбачається та встановлено судами, що відповідач надіслав позивачу проект договору про надання послуг з водопостачання від 26.06.2007, який останній відмовився підписувати у зв'язку з необхідністю його погодження і лише 11.09.2007 позивач направив відповідачу підписаний та скріплений печаткою примірник договору №30/265-01 від 26.06.2007 та протокол розбіжностей.

При цьому, 11.06.2007 представниками відповідача у присутності представника позивача складено акт опломбування лічильника, згідно якого показники лічильника №074137 при опломбуванні складають 0000 м.куб.

11.07.2007 представниками відповідача складено акт про відключення поштового відділення смт. Миколаївка від систем комунального водопостачання у зв'язку з не укладенням договору та не сплатою за спожиту воду.

Згідно виставленого відповідачем рахунку №350 від липня 2007 року позивачу на підставі показників лічильника, а саме: 185 м.куб., нараховано до сплати 2 414, 25 грн. за водопостачання протягом червня 2007 року.

Платіжним дорученням №18419 від 12.07.2007 позивач сплатив вказані грошові кошти у повному обсязі з призначенням платежу: за водопостачання за червень 2007 року (показники лічильника 185 м.куб.) впз Миколаївка, згідно рахунку №350 від липня 2007 року.

Вважаючи, що вказаний рахунок виставлений відповідачем незаконно, всупереч положенням укладеного сторонами договору про надання послуг з водопостачання №30/265-01 від 26.06.2007, позивач пред'явив позов про стягнення з останнього грошових коштів, які отримані ним без достатньої правової підстави.

Відмовляючи у задоволенні позову, суди попередніх інстанцій посилались на ст.ст. 640, 1212 ЦК України та виходили з того, що договір №30/265-01 від 26.06.2007 укладений сторонами лише 11.09.2007, а спожиті відповідачем послуги водопостачання протягом червня 2007 року мають бути оплачені останнім у повному обсязі відповідно до вимог чинного законодавства.

Дані висновки суду відповідають обставинам справи та нормам матеріального права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин сторін.

Статтею 1212 ЦК України встановлено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Таким чином, обов'язковою умовою, з якою законодавець пов'язує виникнення даного виду зобов'язань, є відсутність правової підстави для набуття, збереження майна однією особою за рахунок іншої особи. Відсутність правової підстави означає, що майно набуте або збережене особою поза підставою (юридичним фактом), передбаченою законом, іншим правовим актом чи правочином.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що правовою підставою сплати спірних грошових коштів згідно вказаного рахунку є спожиті позивачем послуги водопостачання протягом червня 2007 року, що належним чином підтверджене наявними в матеріалах справи та дослідженими судом доказами, а саме: актом опломбування лічильника від 11.06.2007, актом відключення поштового відділення смт. Миколаївка від систем комунального водопостачання від 11.07.2007 та договором про надання послуг з водопостачання №30/265-01 від 26.06.2007.

Судами встановлено, що проект договору про надання послуг з водопостачання від 26.06.2007, був погоджений позивачем та надісланий відповідачу разом з протокол розбіжностей лише 11.09.2007.

Відповідно до ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

За таких обставин, посилання позивача на те, що акт відключення поштового відділення смт. Миколаївка від систем комунального водопостачання від 11.07.2007 та рахунок №350 від липня 2007 складені всупереч положення договору №30/265-01 від 26.06.2007 є безпідставними.

Пунктом 11.1 Правил встановлено, що кількість води, використаної абонентами, визначається за показниками повірених у встановленому порядку водолічильників та інших приладів обліку, які мають бути опломбовані.

Відповідно до акту опломбування лічильника від 11.06.2007, який підписаний представником позивача, показники лічильника №074137 при опломбуванні складають 0000 м.куб.

Згідно п.1.2 вказаного договору приладом обліку води є лічильник №074137, показники якого на момент укладення договору складають 00185 м.куб.

На підставі вказаних показників лічильника відповідачем було виставлено рахунок №350 від липня 2007 року за водопостачання протягом червня 2007 року, який відповідач оплатив у повному обсязі.

За таких обставин, господарські суди правильно виходили з того, що спірні грошові кошти були набуті відповідачем за наявності достатніх правових підстав, а тому не підлягають стягненню з останнього відповідно до ст. 1212 ЦК України.

Посилання касаційної скарги на те, що договір про надання послуг з водопостачання №30/265-01 від 26.06.2007 є укладеним саме з 26.06.2007 ґрунтується на неправильному тлумаченні ст. 640 ЦК України та спростовується вищевикладеними обставинами.

Інші доводи касаційних скарг про порушення та неправильне застосування судами норм матеріального і процесуального права, не знайшли свого підтвердження та зводяться до намагань скаржника надати перевагу одних доказів над іншими, що суперечить вимогам ст. 111-7 ГПК України.

Постанова у справі винесена з дотриманням норм процесуального законодавства щодо повного та всебічного дослідження обставин справи та належної оцінки доказів, є законною та обґрунтованою, тому її слід залишити без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

Касаційну скаргу Українського державного підприємства поштового зв’язку "Укрпошта" в особі поштамту –центру поштового зв’язку № 1 Кримської дирекції Українського державного підприємства поштового зв’язку "Укрпошта" залишити без задоволення.

Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 24 лютого 2009року у справі № 2-23/10502-2008 залишити без змін.