Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Гонтаря В.І.,

суддів Волкова К.В.,

Борисової Ю.В.,

за участю представників сторін:

позивача: не з'явився, приватне підприємство "Інститут "КримГІІНТІЗ";

відповідача: не з'явився, товариство з обмеженою відповідальністю "Кримінвестгруп";

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Кримінвестгруп" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Ейвазова А.Р.) від 23 липня 2012 року у справі № 5002-34/2121-2012;

за позовом приватного підприємства "Інститут "КримГІІНТІЗ" (вул. Глінки, 68, Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95022)

до товариства з обмеженою відповідальністю "Кримінвестгруп" (вул. Володарського, буд.1-А, Ялта, 98600)

про стягнення 354386,40 грн.

Позивач, приватне підприємство "Інститут "КримПІНТІЗ" звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю "Кримінвестгруп" про стягнення заборгованості за виконані роботи у сумі 354386,40 грн. (а. с. 2-5).

Доводи позовної заяви обґрунтовані порушенням відповідачем договору підряду від 05 грудня 2008 року № 2.87-08, а саме, невиконанням зобов'язання щодо сплати виконаних робіт.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 23 липня 2012 року у справі № 5002-34/2121-2012 (суддя А.Р. Ейвазова) позовні вимоги задоволені.

Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Кримінвестгруп" на користь приватного підприємства "Інститут "КримГІІНТІЗ" 354386,40 грн. основної заборгованості.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, товариство з обмеженою відповідальністю "Кримінвестгруп" звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою та просило рішення місцевого суду скасувати, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовані наступним. Так, заявник зазначає, що сторонами у договорі на момент його підписання не було погоджено вартість робіт, а саме, загальна вартість робіт має бути не 504386,40 грн., а 450000,00 грн. Судом першої інстанції встановлено, що доказів згоди сторін на укладення договору у певній редакції учасниками спору не надано. Отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відповідно частині 8 статті 181 Господарського кодексу України, такий договір вважається неукладеним. Однак, заявник апеляційної скарги зазначає, що відповідачем було сплачено аванс за договором у сумі 150000,00 грн., проте, сплата зазначеної суми не може являтись підставою для погодження розміру робіт, оскільки він є меншим ніж 450000,00 грн. Крім того, не може бути підтвердженням ціни акт приймання-передачі продукції вартістю 150000,00 грн., підписаний між сторонами 25 березня 2009 року. Таким чином, єдиною дією сторін, що відбулась після підписання договору і може нести відомості про узгодження загальної ціни робіт є акт здачі-приймання вишукувальної продукції за червень 2009 року на загальну суму 504386,40 грн. Проте, зазначений документ не може свідчити про узгодження вартості робіт за договором підряду. Так, встановивши, що договір підряду на виконання інженерно-геологічних вишукувань № 2.87-08 від 05 грудня 2009 року відповідно до закону не був укладений, суд першої інстанції мав визнати сплачений відповідачем аванс у сумі 150000,00 грн. сплаченим без належних правових підстав.

Більш детальніше доводи викладені в апеляційній скарзі.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 14 серпня 2012 року апеляційну скаргу було прийнято до провадження.

03 вересня 2012 року за розпорядженням в.о. секретаря судової палати суддю Плута В.М. у зв'язку з відпусткою було замінено на суддю Борисову Ю.В.

Розгляд апеляційної скарги відкладався.

15 жовтня 2012 року за розпорядження секретаря судової палати суддю Заплаву Л.М. у зв'язку з відпусткою було замінено на суддю Волкова К.В.

У судове засідання, яке було призначено на 15 жовтня 2012 року представники сторін не з'явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені своєчасно та належним чином, про причини неявки суд не сповістили.

Оскільки явка в судове засідання згідно статті 22 Господарського процесуального кодексу України -це право, а не обов'язок сторін, справа може розглядатися без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи те, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, колегія вважає за можливе переглянути рішення суду першої інстанції за відсутності представників сторін.

Розглянувши матеріали справи повторно, в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України судова колегія встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 05 грудня 2008 року між приватним підприємством "Інститут "КримГІІНТІЗ" та товариством з обмеженою відповідальністю "Кримінвестгруп" було укладено договір підряду № 2.87-08 (а. с. 10-11).

Згідно умовам пунктів 1.1, 1.2 договору, позивач (підрядник), взяв на себе зобов'язання за дорученням відповідача (замовника) виконати та здати інженерно-геологічні вишукування для РП будівництва лікувально-оздоровчого комплексу по вул. Дражинського, 39-Б в м. Ялта, згідно листа-замовлення, наданого у письмовій формі, підписаного представником організації, а замовник прийняти такі роботи та оплатити їх.

Відповідно пункту 1.3 договору, об'єми, види та вартість робіт визначаються кошторисами та програмою робіт, які узгоджені сторонами, а також протоколом узгодження про договірну ціну, що є невід'ємною частиною договору та є підставою для проведення взаємних розрахунків.

Пунктом 1.5 договору сторони передбачили, строки виконання робіт, з урахуванням розділу 6 договору, визначаються за взаємною згодою сторін та складають 75 календарних днів з дня підписання договору, надання всіх вихідних даних та надходження грошових коштів від замовника на розрахунковий рахунок підрядника.

Згідно пункту 2.1 договору, вартість всіх, що доручаються підряднику за договором, робіт, визначається у сумі: 504386,40 грн., у тому числі ПДВ - 84064,40 грн.; вартість робіт підлягає зміненню лише у період дії договору за взаємною згодою сторін та за умови наявності обґрунтованих причин (прийняття нормативних актів, які впливають на вартість робіт та інше) і тільки у тій частині вартості, яка ще не виконана та не оплачена.

Відповідно пункту 2.2 договору, до початку робіт замовник зобов'язаний перерахувати аванс підряднику в сумі 150000,00 грн., у тому числі ПДВ - 25000,00 грн.

У відповідності пункту 2.3 договору, остаточний розрахунок за виконані роботи замовник виконує протягом 5 банківських днів з дня підписання актів здачі-приймання виконаних робіт за виконавчим кошторисом.

У пункті 3.1 договору зазначено, що по завершенню робіт підрядник передає замовнику за наявністю довіреності за накладними технічну документацію у 3-ох примірниках та акти приймання виконаних робіт (2 примірника).

Згідно пункту 3.2 договору, замовник протягом 5 календарних днів зі дня отримання акта здачі - приймання виконаних робіт повинен прийняти роботу, підписати акти, зробити остаточний розрахунок та один примірник акта здачі-приймання повернути підряднику.

Пунктом 4.3.1. договору передбачено зобов'язання замовника прийняти та оплатити виконані підрядником роботи у відповідності умовам даного договору.

Пунктом 7.1 договору встановлено, що він набирає законної сили з моменту підписання його сторонами та діє до виконання сторонами зобов'язань за договором.

Зазначений договір підписано відповідачем із застереженням про те, що вартість робіт за відповідним договором узгоджена у сумі 450000,00 грн.

Судом першої інстанції встановлено, що протокол розбіжностей як самостійний документ сторонами не складався; відповідна пропозиція відповідача щодо укладення такого договору з урахуванням вказаної ним вартості робіт викладена на самому тексті договору, що не суперечить чинному законодавству.

Відповідно до такої пропозиції відповідач пропонував встановити вартість робіт у розмірі 450000,00 грн.

Протокол врегулювання розбіжностей до договору, як передбачено частиною 6 статті 181 Господарського кодексу України, сторонами не складався.

Отже, підписання договору з протоколом розбіжностей свідчить про висловлення пропозиції відповідачем про укладення відповідного договору з урахуванням його редакції ціни договору, що викладена на тексті вказаного договору.

Однак, досягнення згоди сторін щодо такої редакції також не надано.

Так, згідно частині 8 стстатті 181 Господарського кодексу України у разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся).

Разом з тим, як свідчать подальші дії сторін, вартість робіт узгоджена у запропонованому позивачем розмірі - 504386,40 грн., що підтверджується письмовими доказами у справі, отже, підстав вважати, що вказаний договір не був укладений сторонами і не є підставою для виникнення у його сторін визначеним ним прав та обов'язків не має.

Так, відповідачем, на виконання пункту 2.2 договору сплачено аванс на загальну суму 150000,00 грн., що підтверджується відповідними виписками з особового рахунку позивача за 11 лютого 2009 року та 03 березня 2009 року (а. с. 66-67), а також підписаним, представниками сторін проміжним актом здачі-приймання вишукувальної продукції від 25 березня 2009 року, копію якого долучено до матеріалів справи (а. с. 68). Підписавши відповідний акт відповідач підтвердив узгодження договірної ціни робіт у розмірі 504 386,40грн.

Також, як свідчать матеріали справи, узгодження вартості робіт саме у такому розмірі підтверджується підписаним відповідачем кошторисом (а. с. 16, зворот).

Позивачем виконано роботи, передбачені договором, вартість яких становить 504386,40 грн., що підтверджується підписаним представниками сторін актом здачі-приймання вишукувальної продукції за червень 2009 року, що підписаний відповідачем без заперечень, у якому також вказана відповідна вартість робіт (а. с. 12).

Враховуючи аванс, перерахований відповідачем, не оплаченими залишились роботи на суму 354386,40 грн., яка є різницією між загальною сумою виконаних робіт та сумою авансового платежу.

З матеріалів справи вбачається, що приватним підприємством "Інститут "КримГІІНТІЗ" на адресу відповідача було скеровано претензію № 406 від 15 травня 2012 року, у якій зазначено вимогу сплатити заборгованість у сумі 354386,40 грн., яка утворилась у відповідності умовам договору № 2.87-08 від 05 грудня 2008 року (а. с. 13-14).

Товариством з обмеженою відповідальністю "Кримінвестгруп" було отримано зазначену претензію, що підтверджується повідомленням (а. с. 15).

Проте, відповідачем не було виконано вимогу позивача, щодо виконання зобов'язання за договором № 2.87-08 від 05 грудня 2008 року стосовно оплати заборгованості, що і стало підставою для звернення приватного підприємства "Інститут "КримГІІНТІЗ" до господарського суду Автономної Республіки Крим з даним позовом.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія дійшла висновку про відсутність підстав для скасування рішення суду виходячи з наступного.

Спірні правовідносини виникли з приводу невиконання договору підряду, у зв'язку з чим підлягають регулюванню положеннями глави 61 Цивільного кодексу України (435-15) та загальними положеннями про виконання господарських зобов'язань.

Відповідно пункту 1 статті 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Як вже було зазначено, 05 грудня 2008 року між приватним підприємством "Інститут "КримГІІНТІЗ" та товариством з обмеженою відповідальністю "Кримінвестгруп" було укладено договір підряду № 2.87-08 (а. с. 10-11).

Отже, позивачем було виконано роботи, передбачені договором, вартість яких становить 504386,40 грн., що підтверджується підписаним представниками сторін актом здачі-приймання вишукувальної продукції за червень 2009 року, що підписаний відповідачем без заперечень, у якому також вказана відповідна вартість робіт (а. с. 12).

У відповідності пункту 2.3 договору, остаточний розрахунок за виконані роботи замовник виконує протягом 5 банківських днів з дня підписання актів здачі-приймання виконаних робіт за виконавчим кошторисом.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов, у відповідності до статті 525 Цивільного кодексу України, не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічної правової позиції дотримується стаття 193 Господарського кодексу України.

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін); якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, при цьому, боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Отже, вбачається, що відповідачем порушено умови договору підряду щодо сплати виконаних робіт. Докази сплати заборгованості у сумі 504386,40 грн. товариством з обмеженою відповідальністю "Кримінвестгруп" не надано, таким чином, судова колегія вважає, що вимоги позивача про стягнення заборгованості є обґрунтованими та підлягають задоволенню у сумі 354386,40 грн.

Відповідно до вимог частини 1 статі 33 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 2 статті 34 зазначеного Кодексу встановлено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідачем не надані докази, які спростовують доводи та вимоги позивача, а також, не представлені докази сплати заборгованості за договором підряду № 2.87-08 від 05 грудня 2008 року.

Викладене свідчить про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, з дослідженням всіх обставин у справі, у зв'язку з чим підстави для скасування судового рішення відсутні.

Керуючись статтями 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Кримінвестгруп" залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 23 липня 2012 року у справі № 5002-34/2121-2012 залишити без змін.

Розсилка:

1. Приватне підприємство "Інститут "КримГІІНТІЗ" (вул. Глінки, 68,Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95022)

2. Товариство з обмеженою відповідальністю "Кримінвестгруп" (вул. Володарського, буд.1-А,Ялта,98600)

3. Господарському суду Автономної Республіки Крим (вул. Р.Люксембург/речна, 29/11, Сімферополь, 95000)

4. наряд