5017/903/2012 Про стягнення з поручителя заборгованості за договором фінансового лізингу на підставі договору поруки по Договору фінансового лізингу - 11.10.2012 Прийняття

(на підставі розпорядження голови Одеського апеляційного господарського суду № 738 від 04.10.2012р. у даній справі проведено заміну судді Мацюри П.Ф. на суддю Лисенко В.А. та на підставі розпорядження голови Одеського апеляційного господарського суду № 772 від 09.10.2012р. у даній справі проведено заміну судді Ліпчанської Н.В. на суддю Мацюру П.Ф.)

за участю представників сторін:

від позивача -Лазоренко І.В.,

від відповідача -Оксюта В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Лізинг"

на рішення господарського суду Одеської області від 13.08.2012р.

по справі № 5017/903/2012

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Лізинг"

до Приватного акціонерного товариства "Професіонал"

про стягнення 259 582,68 грн.,

22.03.2012р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Євро Лізинг" (надалі - ТОВ "Євро Лізинг") звернулось з позовом до Приватного акціонерного товариства "Професіонал" (надалі -ПрАТ "Професіонал") про стягнення 259 582,68 грн.

04.05.2012р. від ПрАТ "Професіонал" до господарського суду Одеської області надійшов відзив на позов, в якому відповідач зазначив, що позов ТОВ "Євро Лізинг" не визнає, просив відмовити в його задоволенні та стягнути з ТОВ "Євро Лізинг" на користь ПрАТ "Професіонал" 50 000,00 грн. витрат на оплату послуг адвоката.

Рішенням господарського суду Одеської області від 13.08.2012 р. (суддя Никифорчук М.І.) у задоволенні позову відмовлено. Стягнуто з ТОВ "Євро Лізинг" на користь ПрАТ "Професіонал" 50 000,00 грн. судових витрат - витрат на оплату послуг адвоката.

Не погоджуючись з даним рішенням, ТОВ "Євро Лізинг" оскаржило його в апеляційному порядку. Просить рішення скасувати та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. В обґрунтування своїх вимог послалось на порушення судом при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги, юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування місцевим судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно матеріалам справи, та що встановлено місцевим господарським судом, 06.09.2007р. між ТОВ "Євро Лізинг" (Лізингодавець) та ТОВ "Паркінг Люкс" (Лізингоодержувач) був укладений договір фінансового лізингу №449, відповідно до умов якого Лізингодавець передає Лізингоодержувачу, а Лізингоодержувач отримує від Лізингодавця в платне користування на умовах фінансового лізингу транспортний засіб у відповідності з Замовленням на транспортний засіб. Даний Договір вступає в дію з моменту його підписання. Термін його дії зумовлений строком лізингу, який вказується в Плані лізингу окремо щодо кожного транспортного засобу. Договір втрачає свою силу після виконання Сторонами своїх зобов'язань по ньому. (п.п. 2.1, 19.1, 19.2) (т.1, а.с. 52-64).

Відповідно до п. 13.2 даного Договору передбачено, що у випадку дострокового припинення дії цього Договору Лізингоодержувач зобов'язаний протягом 10 банківських днів з дати пред'явлення повідомлення Лізингодавця, тобто на його вимогу, перерахувати в повному обсязі суму лізингових платежів та інші суми, встановлені цим Договором та Додатками до нього, що залишились несплаченими на дату розірвання Договору, та сплати неустойку за дострокове припинення Договору фінансового лізингу в сумі п'яти середньомісячних лізингових платежів (т.1,а.с. 61-62).

Даний Договір підписаний без зауважень повноважними представниками сторін та скріплений печатками.

06.09.2007р. між ТОВ "Євро Лізинг" (Лізингодавець) з однієї сторони, ТОВ "Паркінг Люкс" (Лізингоодержувач) з другої сторони та ПрАТ "Професіонал" (Поручитель) з третьої сторони уклали договір поруки № 449/П/1 за умовами якого Поручитель зобов'язався перед Лізингоодержувачем в другу чергу відповідати за виконання Лізингоодержувачем всіх його фінансових зобов'язань перед Лізингодавцем, виникших із Договору фінансового лізингу №449 від 06.09.2007р. (п. 1.1) (т.1, а.с. 8).

Згідно п.п. 1.2-1.3 даного Договору Поручитель відповідає перед Лізингодавцем у тому ж об'ємі, що і Лізингоодержувач. Відповідальність Поручителя і Лізингоодержувача перед Лізингодавцем є солідарною.

Відповідно до п.п. 2.2-2.4 цього Договору у випадку не виконання Лізингоодержувачем своїх фінансових зобов'язань за Договором лізингу, Лізингодавець має право пред'явити свої вимоги безпосередньо до Поручителя, які є обов'язковими до виконання протягом п'яти днів з моменту пред'явлення такої вимоги. Поручитель зобов'язаний виконати свої зобов'язання на користь Лізингодавця у строк, визначений п.2.2 даного Договору, шляхом перерахування суми, вказаної у вимозі Лізингодавця, на банківський рахунок Лізингодавця. До Поручителя, виконуючого зобов'язання Лізингоодержувача за Договором лізингу, переходять всі права кредитора за цим зобов'язанням.

Пунктами 3.1, 3.2 даного Договору встановлено, що він вступає в силу з моменту його підписання та припиняє свою дію з моменту припинення всіх фінансових зобов'язань Лізингоодержувача за Договором лізингу (т.1, а.с. 9).

Даний Договір підписаний без зауважень повноважними представниками сторін та скріплений печатками.

Рішенням господарського суду Одеської області від 15.07.2009р. по справі № 15/10-09-477, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 01.12.2009р., стягнуто з ТОВ "Паркінг Люкс" та ПрАТ "Професіонал" на користь ТОВ "Євро Лізинг" солідарно заборгованості за Договором фінансового лізингу №449 за період з 20.11.2008р. по 20.03.2009р. в сумі 308 231,36 грн. (т.1, а.с. 14-35).

Рішенням господарського суду Одеської області від 05.11.2009р. по справі 6/117-09-2855 стягнуто з ТОВ "Паркінг Люкс" на користь ТОВ "Євро Лізинг" борг, який складається зі штрафних санкцій за неналежне виконання ТОВ "Паркінг Люкс" своїх зобов'язань за Договором фінансового лізингу №449 від 06.09.2007р. у розмірі 259 582,68 грн., а саме: 256 703,15 грн. -сума неустойки, 2 567,03 грн. -витрати по держмиту та 312,50 грн. -витрат на ІТЗ судового процесу (т.1, а.с. 10-11).

Посилаючись на дані рішення господарського суду та ч.2 ст. 35 ГПК України, позивач зазначив, що рішенням від 15.07.2009р. по справі № 15/10-09-477 було встановлено факт укладення Договору поруки №449/П/1 та обов'язок ПрАТ "Професіонал" виконати перед ТОВ "Євро Лізинг" зобов'язання за Договором фінансового лізингу №449 в разі не виконання їх ТОВ "Паркінг Люкс", у зв'язку з цим, ТОВ "Євро Лізинг" просив на виконання рішення суду від 05.11.2009р. по справі № 6/116-09-2855 стягнути з ПрАТ "Професіонал" борг у розмірі 259 582,68 грн.

Вирішуючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до ст. 33, п.5 ст. 54 ГПК України, позивач не довів усіх обставин, на які посилається як на підставу своїх вимог, та не привів обґрунтований розрахунок сум, що стягуються, не вказав законодавство, на підставі якого подано позов.

Приймаючи до уваги, що ПрАТ "Професіонал" не було стороною по справі 6/117-09-2855, по якій було прийнято рішення від 05.11.2009р., позивач не має права посилатись на жодні встановлені факти цим рішенням, а суд не вправі брати до уваги при вирішенні даного спору. Крім того, безпідставні є посилання позивача щодо стягнення з ПрАТ "Професіонал" судових витрат, а саме: держмито в сумі 2567,03 грн. та ІТЗ судового процесу в розмірі 312,50 грн., які не мають відношення до Договору поруки №449/П/1 від 06.09.2007р. та Договору фінансового лізингу № 449 від 06.09.2007р. Також суд першої інстанції правомірно відмовив ТОВ "Євро Лізинг" у задоволенні позову в розмірі 256703,15 грн. неустойки, оскільки позивач пропустив строки позовної давності, яка відповідно до ст.ст. 258, 261 ЦК України складає один рік, початок перебігу позовної давності починається з дня, коли особа довідалась або могла довідатись про порушення свого права або про особу яка його порушила. Так, згідно з матеріалами справи позивач довідався про порушення свого права, а саме, що йому боржником не сплачено неустойку відповідно до п.13.2 Договору фінансового лізингу № 449 від 06.09.2007р., як і про осіб, які порушили його право, а саме Лізингоодержувача та Поручителя, 16.05.2009р., тобто протягом 10 днів, після того як позивач своїм листом №6986 від 06.05.2009р. повідомив Лізингоодержувача про те, що договір фінансового лізингу №449 припинений з 22.04.2009р. Протягом року, починаючи з 16.05.2009р, ТОВ "Євро Лізинг" до ПрАТ "Професіонал", як до солідарного боржника, позовні вимоги не пред'являв.

Судова колегія також погоджується з судом першої інстанції, що згідно з ч.2 ст. 264 ЦК України позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників. Згідно ч.3 ст. 264 ЦК України після переривання перебіг позовної давності починається заново. Враховуючи, що позивач звернувся до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з ТОВ "Паркінг Люкс" штрафних санкцій 17.07.2009 року, що вбачається з копії позовної заяви з відповідною відміткою, то строк позовної давності зі звернення до суду з цими ж вимогами до солідарного боржника ПрАТ "Професіонал" почався з 18.07.2009 року і закінчився 18.07.2010 року (т.1, а.с. 102-103).

Частина 3 ст. 267 ЦК України передбачає, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Відповідачем відповідна заява про застосування позовної давності викладена у відзиві на позов. При таких обставинах суд у відповідності з вимогами чинного законодавства, а саме, ч.4 ст. 267 ЦК України, відмовив у позові про стягнення 256 703,15 грн. штрафу.

Що стосується посилання позивача на рішення господарського суду від 15.07.2009р. по справі № 15/10-09-477, то судова колегія зазначає наступне. Відповідно матеріалам справи та, як вірно встановлено судом першої інстанції, ухвалою господарського суду Одеської області від 18.10.2010р. у справі №15/10-09-477, залишеною без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 14.12.2010р., ПрАТ "Професіонал" надана відстрочка виконання рішення господарського суду Одеської області від 15.07.2009р. у справі №15/10-09-477 до 05.10.2011 року. Згідно платіжного доручення №2 від 16.12.2011р. ПрАТ "Професіонал" сплатило ТОВ "Євро Лізинг" суму заборгованості у розмірі 326589,01грн. Отже, ПрАТ "Професіонал", як солідарний боржник перед позивачем не має заборгованості по сплаті лізингових платежів (т.1, а.с. 118-120).

З даними висновками місцевого суду погоджується й апеляційна інстанція.

Оскаржуючи рішення, апелянт навів ті ж самі доводи, що зазначені ним в позовній заяві, яким місцевий суд дав належну оцінку.

Оскаржуючи рішення суд, скаржник послався і на ту обставину, що, як він вважає, стягнення за послуги адвоката у розмірі 50 000 грн. надто велика та не відповідає сумі заявлених позовних вимог. На думку скаржника, вартість адвокатських послуг має не перевищувати 14 500 грн.

З доводами скаржника і в зазначеній частині не може погодитись колегія, виходячи з наступного.

Як свідчать матеріали справи, 23.04.2012р. ПрАТ "Професіонал" (Клієнт) та адвокатським об'єднанням "Юридична компанія "ЛЕКС НОЛЕДЖ" (Компанія) був укладений Договір про надання правової допомоги, предметом якого є надання Компанією правової допомоги та представництво інтересів ПрАТ "Професіонал" у справі №5017/903/2012 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Лізинг" до ПрАТ "Професіонал" про стягнення грошової суми, яка на час підписання цього договору розглядається в господарському суді Одеської області. Згідно п.5.2. даного Договору ПрАТ "Професіонал" зобов'язане сплатити Компанії протягом 10 днів з моменту підписання цього Договору гонорар у розмірі 50 000,00 грн. Згідно рахунку-фактури № 1/23-04-12 від 23.04.2012р. ПрАТ "Професіонал" сплатило Компанії в повному обсязі гонорар, що підтверджується платіжним дорученням № 414 від 28.04.2012р. Крім того, згідно листа від 04.05.2012р. ПрАТ "Професіонал" не має жодних претензій до якості роботи адвоката Компанії, підготовки матеріалів та представництва інтересів в суді, обсяг та якість наданих послуг відповідає розміру гонорару (т1, а.с. 104-106, 109).

Приймаючи до уваги вище викладене, судова колегія не знаходить підстав для зміни рішення суду в зазначеній частині, оскільки воно основано на вимогах і, зокрема, нормах ст. ст. 44, 48 ГПК України та ст. 12 Закону України "Про адвокатуру".

При таких обставинах, коли суд першої інстанції при прийнятті рішення повно, всебічно і об'єктивно встановив всі фактичні обставини справи, дав належну оцінку зібраним по справі доказам у їх сукупності, правильно застосував норми чинного законодавства, підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.