Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Дідиченко М.А.

суддів: Буравльова С.І.

Пономаренка Є.Ю.

при секретарі Кобець М.О.

за участю представників:

від позивача - не з'явились;

від відповідачів - 1) не з'явились;

2) Винник О.П. Дов. № б/н від 17.07.2012 року;

від третьої особи - не з'явились;

розглянувши у відкритому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Черкаська м'ясна компанія»

на рішення Господарського суду міста Києва від 11.06.2012 року

у справі №64/162-65/85-2012 (суддя Головіна К.І.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Черкаська м'ясна компанія»

до 1) Товариство з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк»

2) Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк»

Третя особа Відкрите акціонерного товариство «Новоград-Волинський м'ясокомбінат»

про визнання частково недійсним договору про передачу активів

Товариство з обмеженою відповідальністю «Черкаська м'ясна компанія» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» та Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» про визнання частково недійсним договору про передачу активів.

Позивач мотивує свої вимоги тим, що оспорюваний договір порушує його охоронювані законом права, як солідарного боржника, в частині передачі відповідачу 2 активів Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» за кредитним договором № 7/Кв-08 від 30.01.2008 року, оскільки договір укладений з порушенням норм чинного законодавства.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.09.2011 року у справі № 64/162 у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 31.10.2011 року вищезазначене рішення залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 06.02.2012 року касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Черкаська м'ясна компанія» задоволено, постанову Київського апеляційного господарського суду від 31.10.2011 року та рішення Господарського суду міста Києва від 16.09.2011 року скасовано, а справу передано на новий розгляд.

постанова мотивована тим, що господарськими судами попередніх інстанцій не було встановлено, чи набував ПАТ «Дельта Банк» прав вимоги за договором, чи є ПАТ «Дельта Банк» належним кредитором. Крім того, господарські суди попередніх інстанцій при оцінці доказів, з порушення приписів ст.ст. 34, 36 ГПК України, посилаються на додаток № 1 до договору про передачу активів ТОВ «Укрпромбанк» в рахунок погашення заборгованості від 12.03.2011 року ПАТ «Дельта Банк». Зазначений додаток міститься в матеріалах справи, однак він не підписаний і не скріплений печаткою ТОВ «Укрпромбанк» та не містить дати його складання.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.06.2012 року у справі № 64/162-65/85-2012 у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить вказане рішення скасувати повністю та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що Господарським судом міста Києва неповно з'ясовано обставини справи в частині відсутності порушення прав позивача внаслідок укладення спірного договору. Крім того, скаржник зазначає, що судом є недоведеними обставини, що мають значення для справи, а саме щодо наявності погодження Національного банку України на укладення оспорюваного договору.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.08.2012 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Черкаська м'ясна компанія» на рішення Господарського суду міста Києва від 11.06.2012 року прийнято до свого провадження колегією суддів: Дідиченко М.А., Буравльов С.І., Пономаренко Є.Ю. та призначено до розгляду на 20.08.2012 року.

У судовому засіданні 20.08.2012 року представник позивача підтримав подане 17.08.2012 року клопотання про зупинення провадження у даній справі до набрання законної сили постанови Окружного адміністративного суду м. Києва у справі № 2а-3311/12/2670.

Представник відповідача 2 у судовому засіданні 20.08.2012 року заперечував проти зупинення провадження у справі.

Враховуючи неявку представника відповідача 1 та представника третьої особи, з метою повного, всебічного та об'єктивного вирішення спору, ухвалою від 20.08.2012 року розгляд справи відкладено на 10.09.2012 року.

У судове засідання 10.09.2012 року представник відповідача 1 та представник третьої особи також не з'явились, а тому ухвалою від 10.09.2012 року розгляд справи відкладено на 24.09.2012 року.

Розпорядженням заступника голови Київського апеляційного господарського суду, у зв'язку з перебуванням суддів Дідиченко М.А та Пономаренка Є.Ю. у відпустці, справу №64/162-65/85-2012 передано до розгляду колегії суддів у складі: Баранець О.М.- головуючий, Буравльов С.І., Остапенко О.М.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.09.2012 року справу № 64/162-65/85-2012 прийнято до свого провадження колегією суддів у складі: Баранець О.М.- головуючий, Буравльов С.І., Остапенко О.М. та призначена до розгляду на 10.10.2012 року.

Розпорядженням заступника голови Київського апеляційного господарського суду від 10.10.2012, у зв'язку із виходом головуючого судді Дідиченко М.А. та судді Пономаренка Є.Ю. з відпустки, справу № 64/162-65/85-2012 передано головуючому судді: Дідиченко М.А., суддям: Пономаренку Є.Ю., Буравльову С.І.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.10.2012 року справу № 64/162-65/85-2012 прийнято до свого провадження колегією суддів у складі: Дідиченко М.А.- головуюча, Буравльов С.І., Пономаренко Є.Ю.

Представник відповідача 2 у судовому засіданні 10.10.2012 року заперечував проти клопотання про зупинення провадження у справі, в обґрунтування чого надав копію ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 26.09.2012 року у справі № 2а-3311/12/2670.

Розглянувши клопотання позивача про зупинення провадження у справі, колегія суддів не вбачає підстав для його задоволення, оскільки постанова Окружного адміністративного суду м. Києва у справі № 2а-3311/12/2670 вже набрала законної сили, що підтверджується ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26.09.2012 року про залишення без змін постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.06.2012 у справі № 2а-3311/12/2670, наявною в матеріалах справи.

Представник позивача, представник відповідача 1 та представник третьої особи у судове засідання 10.10.2012 року не з'явилися, про поважні причини неявки суд не повідомили.

Відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 N 75 (v0075600-02) (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Зазначена відмітка є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Дана позиція також викладена в п.32 інформаційного листа №01-08/530 від 29.09.2009р. (v_530600-09) Вищого господарського суду України «Про деякі питання, порушені у доповідних записках господарських судів України у першому півріччі 2009 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України».

На ухвалі від 24.09.2012 року наявний штамп канцелярії господарського суду про відправку процесуальних документів учасникам судового процесу.

Згідно із п.3.9.2 Постанови №18 від 26.12.2011р. (v0018600-11) Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України (1798-12) судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Враховуючи, що про дату та час судового засідання учасники апеляційного провадження були повідомлені належним чином, а також те, що неявка представників сторін не перешкоджає розгляду апеляційної скарги за наявними у справі матеріалами, колегія апеляційного господарського суду прийняла рішення про можливість розгляду справи за відсутності сторін, що не з'явились.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, 30.01.2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» в особі Черкаської філії (надалі - банк) та Відкритим акціонерним товариством «Новоград-Волинський м'ясокомбінат» (надалі - позичальник) було укладено кредитний договір № 7/КВ-08 (надалі - кредитний договірн) на відкриття відновлювальної мультивалютної кредитної лінії.

Пунктом 3.1.6 кредитного договору встановлено, що умовою забезпечення виконання позичальником зобов'язань за договором є фінансова порука Товариства з обмеженою відповідальністю «Черкаська м'ясна компанія».

Так, на виконання вказаного пункту кредитного договору, 13.01.2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» (заставодержатель), Товариством з обмеженою відповідальністю «Черкаська м'ясна компанія» (поручитель) та Відкритим акціонерним товариством «Новоград-Волинський м'ясокомбінат» (боржник) укладено договір поруки № 7/Zквпор-08 (надалі - договір поруки).

Відповідно до п. 1 договору поруки, поручитель поручається перед кредитором за виконання боржником зобов'язань за кредитним договором на відкриття відновлювальної мультивалютної кредитної лінії № 7/Кв-08 від 30.01.2008 року, укладеним між кредитором і боржником, за умовами якого останній зобов'язаний кредитору по 28.01.2011 р. включно у порядку, строки та на умовах, встановлених кредитним договором, повернути кредит у розмірі 8 000 000,00 грн., сплатити проценти за користування ним у розмірі 17,5% річних у гривнях, у розмірі 13% річних у доларах США, у розмірі 11% річних у євро, комісії та штрафні санкції у розмірі і у випадках, передбачених кредитним договором.

Пунктом 4 договору поруки встановлено, що поручитель і боржник несуть перед кредитором солідарну відповідальність. Поручитель відповідає перед кредитором в тому ж обсязі, що і боржник, включаючи повернення кредитних коштів, сплату процентів за користування ними, комісій, штрафних санкцій та відшкодування збитків.

12.03.2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» та Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» укладено договір про передачу активів ТОВ «Укрпромбанк» в рахунок погашення заборгованості.

Відповідно до п. 2.1 договору цим договором регулюються відносини, що пов'язані з заміною кредитора «Укрпромбанку» у зобов'язаннях, що виникають з кредитних та забезпечувальних договорів, права вимоги за якими перебувають в заставі у Дельта Банку відповідно до договорів застави майнових прав № КГ-2010/1, № КГ-2010/2, № КГ-2010/3 від 20.01.2010 року.

Згідно з п. 3.1 договору в порядку, в обсязі та на умовах, визначених цим договором, Укрпромбанк передає (відступає) Дельта Банку права вимоги до боржників за кредитними та забезпечувальними договорами, внаслідок чого Дельта Банк змінює Укрпромбанк як кредитора (стає новим кредитором) у зазначених зобов'язаннях. Відповідно до положень ст. 516 Цивільного кодексу України, відступлення Укрпромбанком прав вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами до Дельта Банку не вимагає згоди боржників.

Пунктом 3.2 договору встановлено, що внаслідок передачі Укрпромбанком Дельта Банку прав вимоги до боржників, до Дельта Банку переходить (відступається) право вимагати (замість Укрпромбанку) від боржників належного та реального виконання обов'язків за кредитними та забезпечувальними договорами.

Дельта Банку у власність переходять (відступаються) права вимоги в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав. Передача прав вимоги здійснюється в дату, вказану в п. 4.1 цього договору (п. 3.3, 3.4).

Відповідно до п. 4.1 договору передача прав вимоги за цим договором на користь Дельта Банку здійснюється наступного робочого дня після набрання чинності цим договором. Факт передачі прав вимоги підтверджується відповідним актом звірки, що підлягає підписанню уповноваженими представниками сторін.

Пунктом 6.1 договору встановлено, що він вважається укладеним і набирає чинності в день його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення відбитками їх печаток та нотаріального посвідчення.

Відповідно до додатку № 1 до договору про передачу активів ТОВ «Укрпромбанк» в рахунок погашення заборгованості від 12.03.2011 року АТ «Дельта Банк» замінив кредитора - ТОВ «Укрпромбанк» у зобов'язаннях, що виникли на підставі кредитного договору № 7/Кв-08 від 30.01.2008 року, укладеного між ВАТ «Новоград-Волинський м'ясокомбінат» та ТОВ «Укрпромбанк».

Апелянт зазначає, що договір про передачу активів повинен бути визнаним недійсним, оскільки він був підписаний без погодження продажу активів НБУ та без погодження з поручителем, що порушує його законні права та інтереси як солідарного боржника за кредитним договором № 7/Кв-08 від 30.01.2008 року.

Відповідно до ч. 3 ст. 215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Частиною 1 ст. 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5, 6 ст. 203 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 ЦК України правочин є чинним за умови дотримання його сторонами наступних вимог: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства (ч.1); особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності (ч.2); волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі (ч.3); правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (ч.5); правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей (ч.6).

Відповідно ст. 516 Цивільного кодексу заміна кредитора в зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку перед первісним кредитором є належним виконанням.

Відповідно до ч. 2 ст. 517 Цивільного кодексу боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.

Кредитний договір № 7/Кв-08 від 30.01.2008 року, укладений між позивачем та відповідачем 1, не передбачає згоди боржника на заміну кредитора та не містить умови про недопустимість заміни кредитора без згоди боржника в зобов'язанні, що виникає на підставі цього договору.

Крім того, пункт 3.8.1 договору про передачу активів передбачає, що сторони зобов'язані письмово повідомити боржників про передачу Укрпромбанком Дельта Банку відповідних прав вимоги шляхом направлення їм спільного повідомлення за формою, узгодженою сторонами в письмовій формі, впродовж 5 (п'яти) робочих днів з дати передачі відповідних прав вимоги на користь Дельта Банку, тобто цим пунктом визначається порядок повідомлення боржника про заміну кредитора та ніяким чином не тягне за собою визнання договору недійсним.

Отже, ні кредитним договором, ні чинним законодавством не передбачено обов'язкове повідомлення боржника (поручителя) про відступлення права вимоги, а тому не вчинення зазначеної дії не тягне за собою визнання договору про відступлення права вимоги недійсним.

Також, колегією суддів встановлено, що під час укладення договору про передачу активів ТОВ «Укрпромбанк» в рахунок погашення заборгованості від імені ТОВ «Український промисловий банк» діяв ліквідатор - Раєвський К.Є., призначений постановою Правління Національного банку України № 19 від 21.01.2010 року одночасно із відкликанням у ТОВ «Укрпромбанк» банківської ліцензії та ініціюванням процедури його ліквідації.

Частиною 1 ст. 92 Закону України «Про банки і банківську діяльність» встановлено, що ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження:

1) приймає до свого відання майно банку, вживає заходів щодо забезпечення його збереження;

2) виконує функції з управління та розпорядження майном банку;

3) здійснює інвентаризацію та оцінку майна банку згідно з законодавством;

31) має право відчужувати активи та/або зобов'язання банку.

4) виконує повноваження органів управління банку;

5) очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу;

6) пред'являє до третіх осіб вимоги щодо повернення дебіторської заборгованості банку, у тому числі через судові органи;

7) має право отримувати кредит для виплати вихідної допомоги працівникам, що звільняються внаслідок ліквідації банку, який відшкодовується в першу чергу згідно зі статтею 95 цього Закону за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банку;

8) з дня відкриття ліквідаційної процедури повідомляє працівників банку про звільнення та здійснює його відповідно до законодавства України про працю;

9) заявляє в установленому законодавством порядку заперечення по заявлених до банку вимогах кредиторів;

10) заявляє відмову від виконання договорів та в установленому законодавством порядку розриває їх;

11) вживає заходів, спрямованих на виявлення та повернення майна банку, що знаходиться у третіх осіб;

12) передає у встановленому порядку на зберігання документи банку, які відповідно до нормативно-правових актів підлягають обов'язковому зберіганню;

13) вживає заходів, які, на його думку, дадуть можливість отримати максимальну виручку від продажу активів у найкоротший строк;

14) реалізує майно банку для задоволення вимог, включених до реєстру вимог кредиторів;

15) повідомляє про своє призначення державний орган з питань банкрутства в десятиденний строк з дня прийняття рішення та надає державному органу з питань банкрутства інформацію для ведення єдиної бази даних щодо підприємств-банкрутів;

16) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 92 Закону України «Про банки і банківську діяльність» ліквідатор приймає рішення про отримання та відчуження активів та/або зобов'язань без повідомлення та отримання згоди акціонерів, боржників, кредиторів (вкладників) банку.

Згідно із ст. 95 Закону України «Про банки і банківську діяльність», порядок продажу майна, склад, умови та строки придбання майна погоджуються з Національним банком України.

Так, колегією суддів встановлено, що постановою Правління Національного банку України № 266 від 08.06.2010 року, Національним банком України погоджено передавання майна (активів) ТОВ «Укрпромбанк», яке є забезпеченням виконання зобов'язань останнього перед ПАТ «Дельта Банк».

Дана постанова є чинною, що підтверджується ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26.09.2012 року у справі № 2а-3311/12/2670, якою залишено без змін постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.06.2012 року про відмову у задоволенні позову щодо визнання нечинною та скасування постанови Правління Національного банку України № 266 від 08.06.2010 року.

Отже, колегія суддів приходить до висновку, договорів про передачу активів ТОВ «Укрпромбанк» в рахунок погашення заборгованості від імені ТОВ «Український промисловий банк» підписаний уповноваженою особою та укладання вказаного договору було погоджено Національним банком України.

Враховуючи зазначене, суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про відсутність підстав для визнання договору про відступлення активів недійсним та як наслідок, про відмову у задоволенні позовних вимог.

За таких обставин висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення Господарського суду міста Києва від 11.06.2012 року у справі № 64/162-65/85-2012 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається.

Згідно із ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 99, 101, 103- 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Черкаська м'ясна компанія» на рішення Господарського суду міста Києва від 11.06.2012 року залишити без задоволення.

2.Рішення Господарського суду міста Києва від 11.06.2012 року у справі № 64/162-65/85-2012- без змін.

3.Матеріали справи № 64/162-65/85-2012 повернути до Господарського суду міста Києва.

постанова може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.