5023/10406/11 Про стягнення відшкодування плати за землю - 10.10.2012 Прийняття

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. №2885Х/1-38) на рішення господарського суду Харківської області від 20.08.12 року у справі № 5023/10406/11

за позовом Обласного комунального виробничо - експлуатаційного підприємства "Держпром", м. Харків,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Високі енергетичні технології", м. Харків,

про стягнення 89871,89 грн.

Позивач - Обласне комунальне виробничо - експлуатаційне підприємство "Держпром" звернулось до господарcького суду Харківської області з позовом, в якому просило суд стягнути з ТОВ "Високі енергетичні технології", відповідача, відшкодування плати за землю за період з 26.03.2009 року по жовтень 2011 року в сумі 104520,53 грн.

16.08.2012 року позивач подав заяву про зменшення позовних вимог, яка була прийнята господарським судом Харківської області до провадження,відповідно до якої просив стягнути з відповідача відшкодування плати за землю за період з 26.03.2009 року по 22.06.2011 року в сумі 89871,89 грн.

Рішенням господарського суду Харківської області від 20.08.2012 р. п справі № 5023/10406/11 (суддя Добреля Н.С.)позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з ТОВ "Високі енергетичні технології" на користь Обласного комунального виробничо - експлуатаційного підприємства "Держпром"завдану матеріальну шкоду (збитки) за період з 26.03.2009 по 22.06.2011 у розмірі - 89871,89 грн. ; 1797,44 грн. - судового збору.

Відповаідач з рішенням суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що судом неповно з'ясовано всі обставини справи, що мають значення для справи, порушено норми матеріального та процесуального права. Просить рішення господарського суду Харківської області від 20.08.2012 р. по справі № 5023/10406/11скасувати та прийняти нове, яким відмовити в позові.

Апеляційну скаргу обгрунтовує тим, що Харківська обласна рада всупереч договору купівлі-продажу групи інвентарних об'єктів № 30-к від 23.01.2009 року, за яким воно є продавцем, своєчасно не передала нежитлові приміщення покупцеві - ТОВ "Високі енергетичні технології"по акту в триденний термін після оплати повної суми (тобто до 29.03.2009 року), у зв"язку з чим відповідач був позбавлений можливості проводити будь-які дії у відношенні до придбаного майна до 06.07.2010 року - моменту підписання Харківською обласною радою акту приймання-передачі нежитлових приміщень від ВЕП "Держпром"до ТОВ "Високі енергетичні технології".

А тому, як вважає апелянт, з урахуванням статей 613, 614 Цивільного кодексу України має місце прострочення кредитора з боку позивача, а у відповідача відсутня вина у задподіянні йому шкоди.

На думку апелянта, посилання місцевого господарського суду на постанову Харківського апеляційного господарського суду у справі № 63/318-10 від 12.04.2011 р є безпідставною, оскільки: 1) даною постановою не вирішувалось питання про визнання права власності на зазначені об'єкти за відповідачем і не встановлювались відповідні факти; 2) справа № 63/318-10 розглядалась між іншими сторонами (ТОВ "Високі енергетичні технології"та Харківська обласна рада), а відповідно до цього немає підстав для застосування частини 2 статті 35 ГПК України.

Окрім цього, вказує на те, що пунктом 5.4.5 договору № 30-к передбачено обов'язок вжити заходів щодо оформлення (переоформлення) земельної ділянки відповідно до вимог діючого законодавства протягом одного року від переходу до покупця права власності на об'єкт приватизації, а не переоформити земельну ділянку впродовж цього строку. Однак, внаслідок прострочення кредитора (Харківської обласної ради) щодо передачі об'єкту виконання обов'язку, передбаченого п. 5.4.5 договору № 30-5. було відстрочене, і визначений ним річний строк для вжиття заходів щодо переоформлення земельної ділянки почав спливати з 06.07.2010 року і повинен був закінчитись 06.07.2011 року.

А тому, на думку апелянта, починаючи з 06.07.2010 року неоплата відповідачем за користування земельною ділянкою не є протиправним діянням.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу та його представник у судовому засіданні проти її доводів заперечують, вважають оскаржуване рішення законним та обгрунтованим, просять залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Свої заперечення обгрунтовує тим, що відповідно до Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав правовстановлюючим документом, на підставі якого проводиться державна реєстрація права власності на нерухоме майно, є договір, за яким відповідно до законодавства передбачається перехід права власності, зокрема купівлі-продажу.

При цьому, такий правовстановлюючий документ був в розпорядженні відповідача з моменту його укладення, а отже з 29.03.2009 року ТОВ "Високі енергетичні технології" мало змогу зареєструвати право власності на будівлі по вул. Котлова, 54, тоді як це було зроблено лише влітку 2011 року.

До того ж, як вказує позивач, відповідач мав можливість звернутися до Харківської міської ради з заявою про укладення договору оренди земельної ділянки з дня переходу права власності на будівлі, однак не зробив цього по теперішній час.

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

ОК ВЕП "Держпром" є комунальним підприємством, створеним Харківською обласною радою і входить до сфери її управління.На балансі даного комунального підприємства перебувала група інвентарних об"єктів за адресою м. Харків, вул.Котлова, 54, які розташовані на земельній ділянці загальною площею 1,0675га, яка надана у постійне користування ОК ВЕП "Держпром" згідно державного акту на право постійного користування землею серії ХР-35-01-001499, який зареєстрований 4 липня 1996р № 115.

01.08.2007 року між Харківською обласною радою, орендодавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Високі енергетичні технології", орендарем, було укладено договір оренди комунального майна № 20Н, відповідно до умов пункту 1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування нежитлову одноповерхову будівлю загальною площею 2038,6 м. кв. за адресою: м.Харків, вул. Котлова, 54, літ "В-1", "Д-1", "Ж-1", "3-1", "К-1", "Н-1", що знаходиться на балансі Обласного комунального виробничо-експлуатаційного підприємства "Держпром".

23 січня 2009 року між Територіальною громадою сіл, селищ міст Харківської області в особі Харківської обласної ради, продавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Високі енергетичні технології", покупцем, був укладений договір купівлі - продажу інвентарних об'єктів № 30-К, Відповідно до умов якого покупцеві продавцем за плату передаються у власність інвентарні об'єкти, в т.ч. нежитлові будівлі: літ. "А-1", "Б-1", "В-1", "Г-1", "Д-1", "Е-1", "Ж-1", "3-1-2", "И-1", "К-1", "Л-1", "Н-1", що розташована за адресою: м.Харків, вул. Котлова, 54.

Отже нерухомість, придбана відповідачем, знаходиться на земельній ділянці, що надана у постійне користування позивачу.

Вищезазначений договір 23.01.2009 року посвідчено приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Погребною Т.П. та зареєстровано в реєстрі №40.

Згідно пункту 5.4.5. договору № 30-К покупець зобов'язаний вжити заходів щодо оформлення (переоформлення) земельної ділянки відповідно до вимог діючого законодавства України, протягом одного року від переходу до покупця права власності на об'єкт приватизації.

Відповідач не виконав умови даного пункту договору.

Згідно пункту 4.1.договору № 30-К -право власності на об"єкт продажу переходить до покупця з моменту сплати його повної вартості на рахунок "Продавця".

Відповідачем здійснено повну оплату об"єкту 2603.2009р.(абз."2", а.с.97 зв.т.1).

Як вбачається з матеріалів справи право власності на нежитлові приміщення літ. "А-1", "Б-1", "В-1", "Г-1", "Д-1", "Е-1", "Ж-1", "3-1-2", "И-1", "К-1", "Л-1", "Н-1", що розташована за адресою: м. Харків, вул. Котлова, 54. в установленому законом порядку було зареєстровано в Комунальному підприємстві "Харківське міське бюро технічної інвентаризації", за ТОВ "Високі Енергетичні технології" на підставі договору купівлі-продажу №30-к від 23.01.2009 року та актів приймання-передачі нежитлових приміщень що підтверджується витягами з реєстру прав власності на нерухоме майно станом на 16.03.2011 року №33145954, та витягом станом на 16.03.2011 року №8353583, право власності зареєстровано.

Також, як вбачається з матеріалів справи, згідно з даними державного акту на право постійного користування землею (серія ХР-35-01-101499), користувачем земельної ділянки за адресою м.Харків, вул. Котлова, 54 є Обласне комунальне виробничо-експлуатаційне підприємство "Держпром".

В матеріалах справи містяться докази сплати Обласним комунальним виробничо-експлуатаційне підприємством "Держпром" земельного податку ( арк. спр.35-67) за період з 26.03.2009 року по 21.06.2011 року.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач просить стягнути з відповідача 89871,89 грн. шкоди, яка на його думку виразилась у тому, що у зв"язку із порушенням відповідачем вимог пункту 5.4.5. договору № 30-К щодо переоформлення земельної ділянки позивач був змушений сплачувати земельний податок за земельну ділянку, якою користувався відповідач.

Судова колегія приймає до уваги наступне.

Згідно зі статтею 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними діями чи бездіяльністю майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Постановіою Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року N 6 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" (v0006700-92) визначено, що, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.

Отже, відповідальність особи у вигляді обов'язку відшкодувати завдану шкоду наступає лише за наявності в сукупності певних умов, які разом утворюють склад правопорушення, а саме: наявність шкоди, протиправної поведінки, причинного зв'язку між поведінкою і збитками, вини.

Протиправна поведінка заподіювача шкоди полягає у порушенні правової норми, що виявляється у здійсненні заборонених правовою нормою дій або в утриманні в здійсненні наказів правової норми діяти певним чином або у порушенні умов договору.

Наявність такої умови цивільно-правової відповідальності, як причинний зв"язок між протиправною поведінкою і шкодою зумовлена необхідністю встановлення факту, що саме протиправна поведінка конкретної особи, на яку покладається така відповідальність, є тією безпосередньою причиною, що з необхідністю та невідворотністю спричинила шкоду .

Згідно ст. 2 Закону України "Про плату за землю"( чинний до 01.01.2011р.) -використання землі в Україні є платним. Плата справляється у вигляді земельного податку або орендної плати.

Згідно п."в" ч.1 ст. 96 Земельного кодексу України - землекористувачі зобов"язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Частиною першою статті 206 Земельного Кодексу України встановлено, що використання землі в Україні є платним . Об"єктом плати за землю є земельна ділянка.

Згідно ст. 1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві

Нерухоме майно відповідача знаходиться на земельній ділянці, яка не належить йому на праві власності або оренди.

Згідно зі статтею 5 Закону України "Про плату за землю" (чинний до 01 січня 2011 р.) суб'єктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, у тому числі орендар.

Відповідно до статті 269 Податкового кодексу України платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

Отже відповідач в порушення зазначених норм права користується земельною ділянкою не сплачуючи за неї будь-яку плату.

Враховуючи, що у зв"язку із тим, що відповідач не переоформив на себе землекористування, позивач вимушений був сплачувати за нього земельні платежі, чим спричинено шкоду комунальному підприємству в сумі 89871,89 грн. за період з 26.03.09 року по 21.06.11 року.

Як вбачається з матеріалів справи правовою підставою свох вимог позивач зазначає ст.ст. 623 ; 1166 Цивільного кодексу України (435-15) . Колегія суддів вважає, що посилання позивача в обгрунтування своїх позовних вимог на ст. 623 ЦК України є безпідставним., але це не є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог. Обгрунтування позивачем своїх позовних вимог положеннями ст.1166 ЦК України є вірним виходячи із змісту правовідн

Заперечення відповідача про те, що спірне майно було передано та фактично займалось відповідачем після підписання акту приймання-передач нерухомого майна, а саме 06.07.2010 року не можуть вважатися обгрунтованими, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, постановою Харківського апеляційного господарського суду від 02.11.2011 року по справі №5032/6174/11 було встановлено, що право власності на спірне майно перейшло до відповідача (ТОВ "Високі Енергетичні технології") 26.03.2009 року, тобто після здійснення покупцем останнього платежу по договору відповідно до пунктів 4.1-4.3 договору. При цьому, встановлені вказаним рішенням факти не доводяться знов при вирішенні даної справи в силу частини 2 ст. 35 ГПК України.

А тому, на думку колегії суддів, місцевий господарський суд дійшов цілком обгрунтованого висновку щодо наявності достатніх правових підстав для задоволення позовних вимог.

В апеляційній скарзі відповідач посилається також на те, що Харківська обласна рада всупереч договору купівлі-продажу групи інвентарних об'єктів № 30-к від 23.01.2009, за яким воно є продавцем, не передало нежитлові приміщення покупцеві - ТОВ "Високі енергетичні технології"по акту в триденний термін після оплати повної суми (тобто до 29.03.2009 року), у зв"язку з чим відповідач був позбавлено можливості проводити будь-які дії у відношенні придбаного майна до 06.07.2010 року - моменту підписання Харківською обласною радою акту приймання-передачі нежитлових приміщень від ВЕП "Держпром"до ТОВ "Високі енергетичні технології".

А тому, з урахуванням статей 613, 614 Цивільного кодексу України має місце прострочення кредитора з боку позивача, а увідповідача відсутня вина у заподіянні йому збитків.

Окрім цього, відповідач вказує на те, що пунктом 5.4.5 договору № 30-к передбачено обов'язок вжити заходів щодо оформлення (переоформлення) земельної ділянки відповідно до вимог діючого законодавства протягом одного року від переходу до покупця права власності на об'єкт приватизації, а не переоформити земельну ділянку впродовж цього строку. Однак, внаслідок прострочення кредитора (Харківської обласної ради) по передачі об'єкту виконання обов'язку, передбаченого пунктом 5.4.5 договору № 30-5 було відстрочене, і визначений ним річний строк для вжиття заходів щодо переоформлення земельної ділянки почав спливати з 06.07.2010 року і повинен був закінчитись 06.07.2011 року.

При цьому, до кінця річного строку, а саме 22-23.06.2011 року, були укладені договори про відчуження зазначеного нерухомого майна іншім особам, і відповідний обов'язок перейшов до них. А тому, на думку апелянта, за період, починаючи з 06.07.2010 року невиконання відповідачем пункту 5.4.5 договору № 30-к не може вважатися неправомірними діями, оскільки строк виконання цього обов'язку не сплив.

Однак, кодегія суддів не може погодитися із такими посиланнями, оскільки до укладення договору купівлі-продажу №30-К від 23.01.2009 року продане за вказаним договором нерухоме майно знаходилось у користуванні відповідача на підставі договору оренди комунального майна № 20Н від 01.08.2007 року і з його фактичного володіння не вибувало.

При цьому, умовами договору купівлі-продажу ініціювання щодо підписання вказаного акту не покладено на якусь конкретну сторону договору, у зв"язку з чим відповідач міг та повинен був здійснювати всі дії щодо отримання такого акту, тоді як доказів здійснення ним таких дій він в порядку статті 33 ГПК України не надав.

До того ж, відповідно до Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав правовстановлюючим документом, на підставі якого проводиться державна реєстрація права власності на нерухоме майно, є договір, за яким відповідно до законодавства передбачається перехід права власності, зокрема купівлі-продажу.

Відповідний договір купівлі-продажу був в розпорядженні відповідача з моменту його укладення, а отже з 29.03.2009 року ТОВ "Високі енергетичні технології-" мало змогу зареєструвати право власності на будівлі по вул. Котлова, 54, тоді як це було здійснено лише влітку 2011 року.

Також слід зазначити, що 22.06.2001 року -23.06.2011 року були укладені договори про відчуження нерухомого майна, яке було предметом договору купівлі-продажу№30-К від 23.01.2009 року, іншім особам. А тому позивачем було зменшено позовні вимоги, та виключено із суми позову суму оплати позивачем земельного податку за період, коли нерухоме майно вибуло із власності відповідача, тобто з 22.06.2011 року по жовтень 2011 року.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що місцевий господарський суд, приймаючи оскаржуване рішення, повністю дослідив обставини, які мають значення для справи, правильно застосував норми матеріального та процесуального права, а тому підстави для скасування або зміни вказаного рішення відсутні.