5023/340/12 Про відмову прийняти зустрічну позовну заяву - 09.10.2012 Прийняття

розглянувши матеріали апеляційної скарги другого відповідача (вх. № 2945 Х/1-38) на ухвалу господарського суду Харківської області від 22 серпня 2012 року у справі

за позовом Профспілки Працівників Федерації професійних Спілок України, м. Київ,

1) Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, село Пісочин, Харківський район, Харківська область,

2) Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м. Луцьк,

треті особи, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору, на стороні відповідачів:

1) Фізична особа - підприємець ОСОБА_5, м. Луцьк,

2) Комунальне підприємство "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна", м. Київ,

3) Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково - виробничий центр "ТОР", м.Київ

про стягнення 453673,08 грн.

Позивач, Профспілка Працівників Федерації професійних Спілок України, звернулась до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути солідарно з відповідачів, фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 та фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, кошти в сумі 1000,00 грн., а також стягнути з 2-відповідача, фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, кошти в сумі 452673,08 грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 26.01.2012 року вище зазначений позов прийнято до розгляду та порушено провадження у справі №5023/340/12.

20.08.2012 року другий відповідач - ФОП ОСОБА_2 звернувся до господарського суду Харківської області із зустрічною позовною заявою до Профспілки Працівників Федерації професійних Спілок України, в якій просив визнати недійсними договори від 24.09.2010 р., від 26.01.2011р., від 24.03.2011 р., та 24.03.2011 р., укладені між Профспілкою Працівників Федерації професійних Спілок України та ФОП ОСОБА_2 на виконання умов Попереднього договору б/н від 24.09.2010р.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 22.08.2012 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя Френдій Н.А., суддя Доленчук Д.О., суддя Бринцев О.В.) у прийнятті зустрічної позовної заяви другого відповідача відмовлено.

В основу свого рішення господарський суд першої інстанції поклав те, що другим відповідачем зустрічна позовна заява подана 20.08.2012 року, тобто вже після початку розгляду справи судом по суті, що мав місце в засіданні господарського суду Харківської області 16.08.2012 року. У зв'язку з такими обставинами, місцевий господарський суд, із посиланням на положення статей 60, 62 Господарського процесуального кодексу України та пункту 3.15 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 (v0018600-03) від 26.12.2011 року відмовив у прийнятті зустрічної позовної заяви.

Другий відповідач із вказаною ухвалою місцевого господарського суду не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 22.08.2012 року по справі № 5023/340/12 та направити зустрічну позовну заяву до господарського суду Харківської області для спільного розгляду із первісним позовом.

В обґрунтування апеляційної скарги другий відповідач зазначає, що він здав зустрічну позовну заяву до УДППЗ «Укрпошта»10.08.2012 року -тобто до 16.08.2012 року, і таким чином, з урахуванням положень частини 4 статті 51 Господарського процесуального кодексу України, на думку другого відповідача, місцевий господарський суд невірно встановив час вчинення процесуальної дії щодо подання зустрічної позовної заяви, та неправомірно відмовив у її прийнятті.

В судовому засіданні другий відповідач та його представник апеляційну скаргу підтримали, просили її задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував, вказував на законність оскаржуваної ухвали господарського суду першої інстанції, просив залишити її без змін, а апеляційну другого відповідача -без задоволення.

Перший відповідач та треті особи у справі своїх представників в судове засідання не направили, причини їх неявки суду не повідомили, відзивів на апеляційну скаргу не надали,

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представників другого відповідача і позивача, та перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм чинного законодавства, колегія суддів зазначає наступне.

При вирішенні питання про законність оскаржуваної ухвали господарського суду Харківської області слід врахувати такі положення Господарського процесуального кодексу України (1798-12) .

Відповідно до частини 1 статті 60 Господарського процесуального кодексу України, відповідач має право до початку розгляду господарським судом справи по суті подати до позивача зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом. Зустрічний позов повинен бути взаємно пов'язаний з первісним.

Таким чином, право відповідача на подання зустрічної позовної заяви може бути реалізоване лише до початку розгляду господарським судом справи по суті.

Початок розгляду справи по суті має місце з того моменту, коли господарський суд після відкриття судового засідання, роз'яснення (за необхідності) сторонам та іншим учасникам судового процесу їх прав та обов'язків і розгляду інших клопотань і заяв (про відкладення розгляду справи, залучення до участі в ній інших осіб, витребування додаткових доказів тощо) переходить безпосередньо до розгляду позовних вимог, про що зазначається в протоколі судового засідання. При цьому неявка у судове засідання однієї з сторін, належним чином повідомленої про час і місце цього засідання, не перешкоджає такому переходові до розгляду позовних вимог.

Аналогічна правова позиція викладена в абзаці другому пункту 3.12 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 (v0018600-03) від 26.12.2011 року «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України (1798-12) судами першої інстанції».

Дослідивши матеріали справи, а саме -ухвалу господарського суду Харківської області від 16.08.2012 року та протокол судового засідання від 16.08.2012 року,судова колегія дійшла висновку, що розгляд господарської справи №5023/340/12 було розпочато в судовому засіданні 16.08.2012 року, про що також зазначив суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі.

До матеріалів справи додано копію зустрічної позовної заяви, на першій сторінці якої мається відмітка канцеляції господарського суду Харківської області про одержання даної заяви 20.08.2012р.

Враховуючи те, що зустрічна позовна заява другого відповідача надійшла до суду, що розглядає дану справу, 20.08.2012 року, тобто після початку розгляду справи по суті, місцевий господарський суд дійшов вірного та законного висновку про те, що така заява підлягає поверненню на підставі пункту 1 статті 62 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідач посилається на те, що до суду із зустрічною заявою він звернувся 10.08.2012р.,оскільки здав кореспонденцію на поштове відділення цього дня. На підтвердження своїх доводів скаржник також посилається на положення ст.50 та ч.4 с.51 ГПК України (1798-12) .

Доводи апеляційної скарги щодо порушення місцевим господарським судом норм чинного Господарського процесуального кодексу України (1798-12) колегія суддів відхиляє, виходячи з наступного.

Так, відповідно до статті 50 Господарського процесуального кодексу України, процесуальні дії вчиняються у строки, встановлені цим Кодексом. У тих випадках, коли процесуальні строки не встановлено, вони призначаються господарським судом. Строки для вчинення процесуальних дій визначаються точною календарною датою, зазначенням події, що повинна неминуче настати, чи періодом часу. Востанньому випадку дію може бути вчинено протягом всього періоду.

Як було зазначено вище, відповідно до частини 1 статті 60 Господарського процесуального кодексу України, відповідач має право до початку розгляду господарським судом справи по суті подати до позивача зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом.

Відповідач невірно трактує частину 1 статті 60 Господарського процесуального кодексу, та вважає, що ця норма процесуального Закону встановлює процесуальний строк для подання зустрічної позовної заяви.

Вказаною нормою Господарського процесуального кодексу (1798-12) встановлено право відповідача на звернення до суду із зустрічною позовною заявою. Існування такого права пов'язано із настанням події - початком розгляду справи по суті. Певні строки для такого звернення не встановлено.Зустрічна позовна заява має бути в розпорядженні суду, що розглядає основний позов, до початку судового зсідання, в якому справу розпочато розгладати по суті.

Згідно протоколу судового засідання суду від 16.08.2012 судове засідання розпочато об 11 годині 00 хвилин.

Скаржником не представлено доказів, що до початку даного судового засідання суд одержав його зустрічну позовну заяву.

Поштове повідомлення про вручення поштової кореспонденції 16.08.2012р., на яке скаржник посилається також в апеляційній скарзі,не є доказом подання заяви до 11години 00хвилин вказаної дати до суду, що розглядав дану справу.

Отже подання зустрічної позовної заяви ( як і подання клопотання або заяви про відвід судді) пов"язується із початком судового засідання, в якому дані заяви мають бути розглянуті, а не з датою цього засідання, протягом доби якої заявник подає таку заяву до органу зв"язку чи до канцелярії суду( як вважає скаржник), .

Другий відповідач не обгрунтовано посилається на норми ст.ст. 50; 51ГПК України, які не можуть бути застосовані у даному випадку.

Згідно п.3.15 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 (v0018600-03) від 26.12.2011 року - право відповідача на подання зустрічного позову для спільного розгляду з первісним позовом пов"язується з початком розгляду господарським судом справи по суті.У разі подання зустрічного позову після початку розгляду справи по суті суддя відмовляє в його прийнятті на підставі пункту 1 частини першої статті 62 ГПК України, як такого, шо поданий з порушенням припису частини першої статті 60 ГПК України; при цьому не має значеня, з яких причин ( поважних чи неповажних) зустрічний позов не було подано до початку такого розгляду. У цьому разі відповідач не позбавлений можливості звернутись з новим позовом у загальному порядку.

Таким чином, відсутні підстави вважати, що зустрічна позовна заява подана скаржником відповідно до вимог ст. 60 ГПК України.Місцевий господарський суд правомірно відмовив у прийнятті такої заяви.

Беручи до уваги викладене, підстави для скасування оскаржуваної ухвали господарського суду Харківської області -відсутні, як відсутні і підстави для задоволення апеляційної скарги другого відповідача.

Керуючись статтями 99, 101, 103, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду