16/17-1265-2011 Про відмову задовольнити заяву Товариства про надання розстрочки виконання рішення господарського суду - 09.10.2012 Прийняття

на ухвалу господарського суду Одеської області від 06 вересня 2012 року про відмову у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Ресурс - Ойл" про надання розстрочки виконання рішення господарського суду Одеської області від 22.07.2011р.

у справі № 16/17-1265-2011

за позовом Приватного підприємства "ВВ"

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Ресурс - Ойл"

про стягнення 382167,72 грн.

Рішенням господарського суду Одеської області від 22 липня 2011 року (суддя Желєзна С.П.) задоволено позовні вимоги приватного підприємства "ВВ" до товариства з обмеженою відповідальністю "Ресурс - Ойл" про стягнення з останнього 382167,72 грн. вартості дизельного палива та судових витрат. В частині стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 на користь приватного підприємства "ВВ" вартості дизельного палива в сумі 382167,72 грн. припинено провадження у справі на підставі п.1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України у зв'язку із відсутністю предмету спору.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 06 вересня 2011 року скасовано рішення місцевого господарського суду від 22.07.2011р., відмовлено в задоволенні позовних вимог ПП "ВВ" до ТОВ "Ресурс - Ойл" та ФОП ОСОБА_5 про стягнення вартості дизельного палива в сумі 382167,72 грн.

Постановою Вищого господарського суду від 17 січня 2012 року скасовано постанову Одеського апеляційного господарського суду від 06.09.2011р., а рішення господарського суду Одеської області від 22.07.2011р. залишено без змін.

23 лютого 2012 року господарським судом Одеської області виданий наказ про примусове виконання постанови у справі №16/17-1265-2011.

07 серпня 2012 року ТОВ "Ресурс-Ойл" звернулось до господарського суду Одеської області із заявою про надання розстрочки виконання рішення суду від 22.07.2011р. у даній справі в порядку, передбаченому ст. 121 ГПК України, строком на два роки зі щомісячним погашенням присудженої до стягнення суми заборгованості рівними частинами по 16092,72 грн.

У вказаній заяві ТОВ "Ресурс-Ойл" посилається на скрутне фінансове становище, у зв'язку з чим Товариство позбавлене можливості у повному обсязі виконати рішення суду від 22.07.2011р. по справі №16/17-1265-2011. Як зазначив заявник, він буде мати реальну можливість виконання даного судового рішення шляхом щомісячного внесення протягом двох років платежів у визначеній ним сумі без зупинення власної господарської діяльності.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 06 вересня 2012 року (суддя Желєзна С.П.) відмовлено у задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю "Ресурс - Ойл" про надання розстрочки виконання рішення господарського суду Одеської області від 22.07.2011р.

Ухвала суду мотивована тим, що ТОВ "Ресурс-Ойл" не було належним чином доведено факт відсутності у нього грошових коштів в сумі, необхідній для виконання рішення суду від 22.07.2011р., а тому відсутні обставини, які б ускладнювали виконання даного судового акту.

Крім того, матеріалами справи підтверджений факт наявності у ТОВ "Ресурс-Ойл" на праві власності бази матеріально-технічного забезпечення, яка складається з будівлі адміністративного корпусу, підсобних будівель та майданчику для зберігання паливно-мастильних матеріалів, що розташована за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, смт. Великодолинське, вул. Мізікевича, 61а.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати оскаржену ухвалу суду першої інстанції та прийняти постанову, якою заяву ТОВ "Ресурс-Ойл" задовольнити, розстрочивши виконання рішення господарського суду Одеської області від 22 липня 2011 року у справі №16/17-1265-2011 строком на два роки рівними частками по 16092,72 грн.

Апеляційна скарга мотивована наступним.

Заявником були надані суду всі докази, які, на його думку, підтверджують відсутність у нього грошових коштів, необхідних для виконання судового рішення.

Інших документів судом першої інстанції не вимагалось.

Судом першої інстанції при прийнятті оскарженої ухвали не було враховано матеріального інтересу заявника та його фінансового стану, що суперечить роз'ясненням Вищого арбітражного суду України від 12.09.1996р. №02-5/333 (v_333800-96) "Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального кодексу України".

02.10.2012р. від приватного підприємства "ВВ" надійшов відзив на апеляційну скаргу та клопотання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно боржника.

У відзиві на апеляційну скаргу приватне підприємство "ВВ" зазначило, що вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, а оскаржувану ухвалу законною, з огляду на недоведеність заявником наявності виняткових обставин, які перешкоджають виконанню судового рішення.

В клопотанні про забезпечення позову приватне підприємство "ВВ" просить в разі задоволення заяви про розстрочку виконання рішення суду накласти арешт на нерухоме майно боржника з метою гарантування виконання судового рішення.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 02.10.2012р. ТОВ "Ресурс-Ойл" було зобов'язано надати довідку про наявні рахунки в банках станом на 06.09.2012р. та залишок коштів на цих рахунках.

09.10.2012р. від ТОВ "Ресурс Ойл" надійшли додаткові пояснення до апеляційної скарги, довідки про наявні рахунки в банках та відсутність коштів на них, а також копії постанов державного виконавця про накладення арешту на майно боржника та оголошення заборони на його відчудження.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник скаржника підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги.

Представники позивача в судовому засіданні заперечили проти задоволення апеляційної скарги з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши юридичну оцінку встановлених судом першої інстанції фактичних обставин справи і їх повноту, застосування норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відмовляючи в задоволенні заяви про розстрочку виконання судового рішення, суд першої інстанції виходив з того, що ТОВ "Ресурс -Ойл" не було належним чином доведено факт відсутності у нього грошових коштів в сумі, необхідній для виконання рішення суду від 22.07.2011р., що свідчить про відсутність обставин, які ускладнюють виконання даного судового акту.

Посилання заявника на факт укладення між ТОВ "Ресурс-Ойл" (Орендодавець) та ТОВ "Вікторія 2008" (Орендар) договору оренди бази матеріально-технічного забезпечення №06/12 від 01.08.2012р., за умовами якого Орендодавець надає, а Орендар приймає у строкове платне користування базу матеріально-технічного забезпечення, яка складається з будівлі адміністративного корпусу, підсобних будівель та майданчик для зберігання паливно-мастильних матеріалів (далі -Об'єкт оренди), що розташована за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, смт Великодолинське, вул. Мізікевича, 61а, строком на два роки, судом першої інстанції відхилені, з огляду на те, що укладання даної угоди, фактичне передання об'єкту оренди у володіння та користування ТОВ "Вікторія 2008" не є доказами, що підтверджують скрутний фінансовий стан відповідача по справі.

Крім того, суд першої інстанції прийняв до уваги факт наявності у відповідача на праві власності бази матеріально-технічного забезпечення, тобто майнового активу, за рахунок звернення стягнення на який можна погасити заборгованість перед ПП "ВВ", присуджену до стягнення за рішенням суду від 22.07.2011р. у випадку відсутності у ТОВ "Ресурс-Ойл" відповідної суми грошових коштів.

Однак, судова колегія апеляційного господарського суду приходить до висновку про необхідність часткового задоволення заяви ТОВ "Ресурс-Ойл" про розстрочку виконання рішення суду з наступних мотивів.

Відповідно до ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі.

Відповідно до Роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 12.09.96 р. N02-5/333 (v_333800-96) "Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального кодексу України" підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення.

Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Судова колегія апеляційного суду виходить з того, що обов'язок ТОВ "Ресурс-Ойл" сплатити ПП "ВВ" 382167 грн. 72 коп. не є договірним зобов'язанням, а виник із рішення суду. Тобто, для відповідача у справі це зобов'язання не було передбачуваним, вина відповідача у його несвоєчасному погашенні відсутня.

Відсутність коштів на рахунках відповідача підтверджена належними доказами.

Згідно фінансового звіту ТОВ "Ресурс-Ойл" за перше півріччя 2012 року чистий збиток підприємства за звітний період склав 98400грн.

Наявність майна боржника, про яку зазначив суд першої інстанції, не спростовує висновків про збитковість ТОВ "Ресурс-Ойл".

За таких умов виконання судового рішення без його розстрочки може привести до банкрутства відповідача.

Висновок суду першої інстанції про те, що надання відстрочки виконання судового рішення може привести до звільнення відповідача від відповідальності за порушене ним зобов'язання, на думку судової колегії, є безпідставним.

Разом з тим, враховуючи матеріальні інтереси обох сторін, судова колегія приходить до висновку про часткове задоволення заяви ТОВ "Ресурс -Ойл" та надання розстрочки виконання рішення терміном на один рік зі щомісячним погашенням на користь ПП "ВВ" по 32185,45 грн.

Клопотання ПП "ВВ" про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладання арешту на нерухоме майно ТОВ "Ресурс Ойл" судовою колегією відхилено, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 66 ГПК України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. При цьому, за змістом вказаної норми, забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Отже, із змісту зазначеної норми вбачається, що підставою для вжиття заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення про те, що невжиття заходів до забезпечення позову у подальшому утруднить або зробить неможливим виконання рішення господарського суду у разі задоволення заявлених вимог.

Перелік заходів до забезпечення позову визначений ст. 67 ГПК України і розширеному тлумаченню не підлягає.

У відповідності з зазначеною нормою, до заходів забезпечення позову належать, зокрема, накладання арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві.

За вимогами ст. 66 ГПК України, обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає в доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову. До предмета доказування в даному випадку входять: факти про наявність у боржника-відповідача майна (зокрема, грошових сум); ймовірність припущення, що майно (зокрема, грошові кошти), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитися на момент виконання рішення.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Окрім того, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має з'ясувати відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна довести адекватність засобу забезпечення позову. При цьому, тягар доказування покладається на особу, яка подала заяву про забезпечення позову. Доказування повинно здійснюватися за загальними правилами відповідно до ст. 33 ГПК України, яка передбачає обов'язковість подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Між тим, всупереч положенням ст. 66 ГПК України, заява позивача про забезпечення позову нічим не обґрунтована, та ґрунтується лише на власних міркуваннях та припущеннях.

Під час вирішення питання про можливість застосування заходів до забезпечення позову позивачем не надано доказів, які б свідчили про необхідність вжиття таких заходів.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 99, 101- 106, 121 Господарського процесуального кодексу України,

апеляційний господарський суд,

Апеляційну скаргу ТОВ "Ресурс-Ойл" задовольнити частково.

Ухвалу господарського суду Одеської області від 06 вересня 2012 року скасувати.

Заяву ТОВ "Ресурс-Ойл" про надання розстрочки виконання рішення господарського суду Одеської області від 22.07.2011 року задовольнити частково.

Розстрочити на один рік виконання рішення господарського суду Одеської області від 22.07.2011 року у справі №16/17-1265-2011 про стягнення з ТОВ "Ресурс-Ойл" на користь приватного підприємства "ВВ" 382167,72 грн. шляхом сплати ТОВ "Ресурс-Ойл" щомісячно по 32185,45 грн. на користь ПП "ВВ" з 09.10.2012р. по 09.10.2013р.