10/9/5022-357/2012 Про стягнення збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря - 04.10.2012 Прийняття

Права та обов'язки сторін, прокурора, передбачені ст.ст. 20, 22, 29 ГПК України роз'яснено, заяви про відвід суддів не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходило, тому протокол судового засідання ведеться з дотриманням вимог ст. 81-1 ГПК України без здійснення повного фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 03.10.2012 року змінено склад колегії, замість судді Мурської Х.В., в склад колегії введено суддю Гриців В.М..

Рішенням господарського суду Тернопільської області від 25.05.2012 року у справі № 10/9/5022-357/2012 (суддя Півторак М.Є.) позовні вимоги Тернопільського міжрайонного природоохоронного прокурора Тернопільської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Тернопільській області задоволено повністю: стягнуто з Борщівського районного центру зайнятості - 2 050,69 грн. збитків завданих державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря на розрахунковий рахунок спеціального фонду місцевого бюджету Борщівської міської ради Тернопільської області.

Приймаючи рішення у даній справі, місцевий господарський суд виходив з того, що факт наднормативного викиду відповідачем забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел викиду за відсутності відповідного дозволу уповноважених органів є доведеним належними та допустимими доказами, а розрахунок розміру збитків є вірним та відповідає Методиці розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

Не погоджуючись із рішенням місцевого господарського суду, Борщівський районний центр зайнятості подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Тернопільської області від 25.05.2012 року скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Зокрема, в апеляційній скарзі апелянт зазначає, що згідно п. 2 ст. 12 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» центри зайнятості, як робочі органи Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття здійснюють оперативне розпорядження фінансовими ресурсами Фонду в межах затвердженого бюджету.

Таким чином, оскільки фінансування Борщівського районного центру зайнятості здійснюється згідно затвердженого кошторису видатків, відповідно на 2009-2011 роки кошторисом видатків не було передбачено коштів на викиди забруднюючих речовин, тому Борщівський районний центр зайнятості не мав можливості здійснювати відповідні платежі.

Прокурор у відзиві на апеляційну скаргу та в судовому засіданні, вимоги апеляційної скарги заперечив, просить рішення господарського суду Тернопільської області від 25.05.2012 року залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення. Зокрема, прокурор зазначає, що відповідач здійснював обігрів приміщень із використанням природного газу без відповідного дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, чим порушив ч. 4 ст. 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря»та завдав державі збитків на сумі 2050,69 грн..

Аналогічні доводи щодо відмови у задоволенні апеляційної скарги Борщівського районного центру зайнятості, наводить і Державна екологічна інспекція у Тернопільські області у відзиві № 1-1/3980 від 02.10.2012 року. Окрім цього, позивач зазначає, що відповідно до п. 2.1.2 Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.12.2008 року № 639 (z0048-09) , зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 21.01.2009 року за №48/16064 (z0048-09) , викиди забруднюючих речовин, на які відсутній дозвіл, на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, викиди яких підлягають регулюванню відповідно до законодавства.

При розгляді матеріалів справи, судовою колегією встановлено наступне:

21.07.2011 року Державною екологічною інспекцією у Тернопільській області здійснено перевірку Борщівського районного центру зайнятості м. Борщів на предмет дотримання останнім природоохоронного законодавства, за результатами якої складено Акт перевірки (а.с. 10) у якому, поряд з іншим, зафіксований факт здійснення центром викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без відповідного дозволу, що є порушенням ст. ст. 11, 33 Закону України «Про охорону атмосферного повітря».

На підставі наданої Борщівським районним центром зайнятості м. Борщів довідки № 01/839 від 21.07.2011 року про споживання природного газу за період з 01.02.2009 року по 15.04.2011 року та у відповідності до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.12.2008 р. № 639 (z0048-09) , зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 21.01.2009 р. за № 48/16064 (z0048-09) , позивачем здійснено розрахунок (а.с. 12) суми збитків завданих державі внаслідок наднормових викидів забруднюючих речовин за відсутності відповідного дозволу уповноважених органів, у відповідності до якого, відповідач витративши за період з 01.02.2009 року по 15.04.2011 року 13 559 куб м. природного газу, заподіяв державі збитки в розмірі 2 050,69 грн..

27.07.2011 року Борщівському районному центру зайнятості вручений Припис № 2-2/3052-1 (а.с. 13), відповідно до якого, відповідача зобов'язано отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря до 15.10.2011 року.

24.10.2011 року на позивачем адресу Борщівського районного центу зайнятості м. Борщів направлено претензію № 4470 (а.с. 9) про сплату 2 050,69 грн. збитків, яка залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Розглянувши в судовому засіданні апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в ній докази, заслухавши доводи та заперечення прокурора, представника позивача та відповідача, апеляційний господарський суд вважає, що апеляційну скаргу слід задоволити частково, рішення місцевого господарського суду змінити, виходячи з наступного:

Відповідно до приписів ст. 2 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» від 16.10.1992 року № 2707-XII (із змінами і доповненнями), відносини в галузі охорони атмосферного повітря регулюються цим Законом, Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища» від 25.06.1991 року № 1264-XII (1264-12) (із змінами і доповненнями) та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно зі ст. 10 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» підприємства, установи, організації та громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов'язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов'язані здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених стандартами та нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин, тощо.

Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, відповідно до ст. 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря», можуть здійснюватися після отримання дозволу, який видається територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів за погодженням із територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань охорони здоров'я.

Статтею 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» передбачено, що порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Виходячи зі змісту ст. 1166 Цивільного кодексу України, підставою цивільно-правової (господарсько-правової) відповідальності за заподіяння шкоди, в тому числі внаслідок порушення в сфері охорони атмосферного повітря, є склад цивільного (господарського) правопорушення, яке включає в себе протиправну поведінку заподіювача шкоди, наявність негативних наслідків (шкоди), причинновий зв'язок між протиправною поведінкою та наслідками, а також вину правопорушника. Наявність всіх вищезазначених умов є обов'язковим для прийняття судом рішення про відшкодування завданої шкоди.

Як вбачається з матеріалів справи, Борщівський районний центр зайнятості протягом періоду з 01.02.2009 року по 15.04.2011 року здійснював викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря без відповідного на те дозволу. Факт такої протиправної поведінки зафіксовано в акті перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства, проведеної Державною екологічною інспекцією Тернопільської області 21.07.2011 року.

Крім того, факт відсутності відповідного дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря матеріалами справи не спростовано та відповідачем не заперечується, а відтак колегія суддів вважає, що наявність протиправної поведінки в діях відповідача полягає у порушенні останнім ст. 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» та у здійсненні викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без відповідного на це дозволу.

Положення ст.ст. 33, 34 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» передбачає, що особи винні у викидах забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноважених на те органів виконавчої влади несуть відповідальність згідно з законом; шкода, завдана порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря, підлягає відшкодуванню у порядку та розмірах, встановлених законом. Із вказаною нормою кореспондується положення ст. 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», відповідно до якої шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Відтак, вина відповідача виражена у невжитті заходів, спрямованих на уникнення шкідливого результату.

Наступним елементом складу цивільного правопорушення є причинний зв'язок між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою, який полягає в тому, що: 1) протиправна поведінка завжди передує в часі шкідливому результату, що настав; 2) шкідливий результат є наслідком саме цієї протиправної поведінки.

Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною шкоди, коли вона прямо (безпосередньо) пов'язана зі збитками. Непрямий (опосередкований) зв'язок між протиправною поведінкою і збитками означає лише, що поведінка оцінюється за межами конкретного випадку, і, відповідно, за межами юридично значимого зв'язку.

Таким чином, з огляду на матеріали справи, колегія суддів вважає, що відповідач, здійснюючи в процесі своєї діяльності викиди в атмосферне повітря в порушення ст.11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» без відповідного на те дозволу спричинив забрудненням атмосферного повітря державі збитки (причинно-наслідковий зв'язок).

Окрім цього, як вбачається з матеріалів справі, розмір збитків, розраховано Державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища в Тернопільській області відповідно до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої наказом Міністерства природи України № 639 від 10.12.2008 року (z0048-09) та складає 2050,69 грн.

Згідно з п. 2.1.2 Методики (z0048-09) , наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря це -викиди забруднюючих речовин, на які відсутній дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, уключаючи окремі забруднюючі речовини, викиди яких підлягають регулюванню відповідно до законодавства.

Так, розрахункові методи визначення наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря та об'ємної витрати газопилового потоку застосовуються, зокрема, у випадках викиду забруднюючих речовин від джерел викидів, які здійснюються без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами суб'єктів господарювання (п. 2.7.1 Методики (z0048-09) ).

Виходячи з вимог п. 3.6. Методики (z0048-09) , розрахунок маси наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря від джерела викиду, який здійснюється без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, здійснюється за час роботи джерела без дозволу на викиди.

Пунктом 3.11. Методики (z0048-09) також встановлено, що час роботи джерела в режимі наднормативного викиду визначається з моменту виявлення порушення до моменту його усунення, з урахуванням фактично відпрацьованого часу.

Так, згідно наданої Борщівським районним центром зайнятості м. Борщів довідки № 01/839 від 21.07.2011 року про споживання природного газу за період з 01.02.2009 року по 15.04.2011 року, ним спожито 13 559 куб м. природного газу.

Таким чином, врахувавши наведене, колегія суддів вважає, що здійснений державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища розрахунок розміру збитків саме за період з 01.02.2009 року по 15.04.2011 року є правильним та не суперечить вимогам Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря (z0048-09) .

Отже, судова колегія приходить до висновку, що шкідливий результат протиправної поведінки відповідача -це забруднення атмосферного повітря забруднюючими речовинами, викид яких здійснено відповідачем без відповідно на те дозволу, тобто спричинення державі збитків в сумі 2050,69 грн.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про доведення матеріалами справи факту заподіяння державі збитків в розмірі 2050,69 грн., шляхом здійснення відповідачем наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без відповідного дозволу.

У відповідності до ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Не заслуговують на увагу твердження апелянта як на підставу у відмові в позові факт відсутності у кошторисі Борщівського районного центру зайнятості видатків на викиди забруднюючих речовин, оскільки відсутність бюджетних коштів не виправдовує бездіяльність відповідача і не є підставою для звільнення від відповідальності за збитки, завдані порушенням природоохоронного законодавства.

Крім цього, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що господарський суд першої інстанції, задовольняючи позов, стягнув збитки завдані навколишньому природному середовищу, вказавши одержувачем коштів -спеціальний фонд місцевого бюджету Борщівської міської ради Тернопільської області.

Між тим, у п. 28 ст. 4 та п. 1 ст.11 Закону України «Про Державний бюджет України на 2012 рік» (4282-17) (що діяв в редакції на момент винесення судового рішення господарського суду першої інстанції; в редакції із змінами і доповненнями, внесеними Законом України від 12.04.2012 р. № 4647-VI (4647-17) ), з урахуванням положень ст. 69 Бюджетного кодексу України, встановлено джерела формування спеціального фонду Державного бюджету України та спеціального фонду місцевих бюджетів на 2012 рік у частині доходів, зокрема, 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі: до сільських, селищних, міських бюджетів - 50 відсотків, обласних бюджетів та бюджету Автономної республіки Крим, бюджетів міст Києва та Севастополя.

Гарантоване державою місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

Борщівська міської ради Тернопільської області, відповідно до Конституції України (254к/96-ВР) є органами місцевого самоврядування (стаття 140), наділено правовою, організаційною та матеріально-фінансовою самостійністю, яка має певні конституційно-правові межі, встановлені, зокрема, приписами статей 19, 140, 143, 144, 146 Основного Закону України, утримуються за рахунок державного бюджету.

В главі 8 Порядку казначейського обслуговування доходів та інших надходжень державного бюджету, затвердженого наказом Державного казначейства України від 19.12.2000р. № 131 (z0067-01) передбачено, що платежі, які відповідно до Бюджетного кодексу України (2542-14) та Закону України про Державний бюджет України на відповідний рік розподіляються між державним та місцевими бюджетами, зараховуються на аналітичні рахунки, відкриті в головних управліннях Державного казначейства України за балансовим рахунком 3311 "Кошти, які підлягають розподілу між Державним і місцевими бюджетами" Плану рахунків в розрізі кодів класифікації доходів бюджету та територій. Кошти, які надійшли за день (з урахуванням повернення помилково або надміру зарахованих до бюджетів платежів) на аналітичні рахунки, відкриті за балансовим рахунком 3311, у регламентований час розподіляються головними управліннями Державного казначейства України за встановленими нормативами між державним бюджетом та відповідними місцевими бюджетами.

Таким чином, рішення місцевого господарського суду прийнято з порушенням наведених норм прав, які, на думку колегії суддів, належить усунути.

Відповідно до приписів статей 103, 104 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Вищевказане є підставою для зміни оскарженого судового рішення з урахуванням положень вищевказаних статей Закону України «Про Державний бюджет України на 2012 рік» (4282-17) , оскільки платежі, які є предметом спору у даній справі підлягають стягненню як на корись Державного бюджету України, так і на користь місцевих бюджетів, на балансовий рахунок спеціального фонду.

Така правова позиція викладена у постановах Вищого господарського суду України від 18.04.2012 року у справі № 5015/5950/11, від 14.05.2012 року у справі № 5015/6341/11.

Враховуючи все вищенаведене в сукупності, Львівський апеляційний господарський суд прийшов до висновку, апеляційну скаргу задовольнити частково, рішення господарського суду Тернопільської області від 25.05.2012 року у даній справі слід змінити.

В частині другій резолютивної частини рішення господарського суду Тернопільської області від 25.05.2012 року після слів «на розрахунковий рахунок» доповнити словами «Державного бюджету України, місцевого бюджету Тернопільської обласної ради та».

В іншій частині рішення господарського суду Тернопільської області від 25.05.2012 року у даній справі залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 104, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд, -

1. Апеляційну скаргу Борщівського районного центру зайнятості задовольнити частково.

2. Пункт другий резолютивної частини рішення місцевого господарського суду змінити. В частині другій резолютивної частини рішення господарського суду Тернопільської області від 25.05.2012 року після слів «на розрахунковий рахунок»доповнити словами «Державного бюджету України, місцевого бюджету Тернопільської обласної ради та».