Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Куксова В.В.

суддів: Авдеєва П.В.

Яковлєва М.Л.

за участю представників:

від позивача: не з'явився,

від відповідача: представник - Побережський Р.В. - за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Національного банку України

на рішення Господарського суду Київської області від 21.06.2012 р.

у справі № 5011-9/4869-2012-26/056-12 (суддя Лилак Т.Д.)

за позовом Національного банку України

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укргаз», с. Чайки Києво-Святошинського району Київської області

про стягнення 2 112 148,85 грн.,

У квітні 2012 р. Національний банк України звернувся до місцевого господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укргаз» про стягнення з відповідача на свою користь штрафних санкцій у розмірі 2 112 148,85 грн., з яких 1 527 759,84 грн. пені та 584 389,01 грн. штрафу за порушення строків виконання зобов'язань за договором про участь у будівництві об'єкту від 21.11.2007 р. № НБ/С/Ж/Г-962.

Рішенням Господарського суду Київської області від 21.06.2012 р. у справі № 5011-9/4869-2012-26/056-12 в задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Національний банк України звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм процесуального права та з неправильним застосуванням норм матеріального права.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач зазначає, що рішення місцевого господарського суду є законним та обґрунтованим, прийнятим з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Представник відповідача в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Позивач явку свого представника в судове засідання не забезпечив, про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Згідно роз'яснень п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 (v0018600-11) «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Неявка представника позивача в судове засідання не перешкоджає розгляду справи, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення спору по суті.

Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу, відзив на апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, заслухавши пояснення представника відповідача, колегія суддів дійшла до висновку про те, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів справи, 21.07.2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Укргаз» (забудовник) та Національним банком України (замовник) було укладено договір участі у будівництві об'єкту № НБ/С/Ж/Г-962 (Договір).

За умовами Договору замовник зобов'язується повністю оплатити вартість лоту облігацій за договором купівлі-продажу облігацій, а також пред'явити такий лот облігацій до погашення забудовнику, а забудовник зобов'язується збудувати об'єкт будівництва у складі об'єкта нерухомості та передати об'єкт будівництва замовнику в погашення лоту облігацій у порядку, строки та на умовах, що визначені цим договором та Інформацією про випуск облігацій.

У відповідності до п. 1.2 Договору об'єкт нерухомості житловий комплекс «Чайка», що будується за адресою: Україна, 08130, Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Чайки, вул. Лобановського, 1.

Згідно п. 1.5 Договору лот облігацій сукупна кількість облігацій, яка відповідає загальній площі певного об'єкту будівництва, і є підставою для отримання у власність об'єкта будівництва власником лоту облігацій під час погашення лоту облігацій відповідно до умов та строків, передбачених інформацією про випуск, за умови повної оплати вартості таких облігацій. Лот за цим договором складається з 129 795 штук облігацій. Лот облігацій є неподільним.

Інформація про випуск інформація про випуск облігацій емітента, зареєстрована Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку у відповідності до чинного законодавства та опублікована в офіційному виданні «Бюлетень Цінні папери України» за № 239-240 (2169-2170) від 22.10.2007 року, в якій викладено умови випуску, обігу та погашення облігацій (п. 1.7 Договору).

Згідно п. 2.6 Договору забудовник планує завершити будівництво об'єкта будівництва та здійснити введення його в експлуатацію згідно з діючими нормативно-правовими актами України в 1 кварталі 2009 року.

Пунктом 3.1 Договору визначено, що умовою передачі об'єкту будівництва замовнику, є передача останнім повністю оплаченого лоту облігацій до погашення. Передача лоту облігацій забудовнику здійснюється шляхом перерахування лоту облігацій на рахунок в цінних паперах.

Відповідно до п. 3.2 Договору упродовж терміну, визначного Інформацією про випуск облігацій як термін для погашення облігацій (лоту облігацій), забудовник приймає від замовника повністю оплачений замовником лот облігацій та погашає такий лот облігацій передачею замовнику об'єкту будівництва у порядку, передбаченому цим договором та Інформацією про випуск.

Погашення лоту облігацій відбувається шляхом передачі замовнику об'єкта будівництва за актом прийому-передачі об'єкту будівництва, що є передумовою та підставою для оформлення та реєстрації замовником первісного права власності на об'єкт будівництва (п. 3.3. Договору).

Згідно п. 3.4 Договору забудовник повинен погасити лот облігацій та передати замовнику об'єкт будівництва протягом термінів для погашення облігацій, визначених Інформацією про випуск, а також виготовити за свій рахунок технічну документацію на об'єкт будівництва та надати її замовнику в момент підписання акту прийому-передачі об'єкту будівництва.

Відповідно до Інформації про випуск, кінцевий термін передачі забудовником завершеного об'єкта житлового будівництва шляхом погашення лоту облігацій є 01.06.2010 року.

Згідно з договором купівлі продажу облігацій № Б-387/91-06-5/2007/001/Г-964 від 04.12.2007 року, укладеного між Національним банком України та Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Ексінор», загальна вартість облігацій на момент укладення договору становила 8 348 414,40 грн.

Матеріалами справи підтверджено, та не заперечується відповідачем, що замовник (позивач) свої зобов'язання за договором виконав у повному обсязі.

Відповідач всупереч умов договору та Інформації про випуск в термін до 01.06.2010 року (кінцевий термін погашення облігацій) не погасив лот облігацій та не передав замовнику об'єкт будівництва, у зв'язку з чим останній звернувся з позовом про стягнення з відповідача в порядку ст. 231 ГК України 1 527 759,84 грн. пені, 584 389,01 грн. штрафу, а загалом 2 112 148, 85 грн.

Згідно ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність згідно ст. 257 ЦК України встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік, сплив якої за умови наявності заяви сторони про застосування позовної давності, згідно ч. 4 ст. 267 ЦК України є підставою для відмови у позові.

Форма такої заяви законом не встановлена, а тому може бути довільною та містити вимоги про застосування позовної давності.

У відзиві на позовну заяву, поданому відповідачем до суду першої інстанції 30.05.2012 року останній просив застосувати до даних правовідносин строк позовної давності.

Враховуючи, що від відповідач (забудовник) всупереч умов договору та Інформації про випуск в термін до 01.06.2010 року (кінцевий термін погашення облігацій) не погасив лот облігацій та не передав замовнику об'єкт будівництва, позивач мав право звернутися з позовом про стягнення в порядку ст. 231 ГК України пені та штрафу в межах позовної давності до 01.06.2011 року.

Однак, позивач звернувся до суду з даним позовом 10.04.2012 року з пропуском строку позовної давності встановленого ч.2 ст. 258 ЦК України.

Доводи позивача, про те, що на підставі п. 4. ст. 3 Закону України «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва» перебіг позовної давності щодо стягнення штрафу та пені був зупинений, правомірно відхилено судом першої інстанції, оскільки дана норма зупиняє перебіг позовної давності щодо нарахування та виплати забудовником штрафних санкцій, передбачених договорами, та стягнення коштів, передбачених статтею 625 Цивільного кодексу України, а позивач у позовній заяві просить стягнути з відповідача 1 527 759,84 грн. пені та 584 389,01 грн. штрафу у порядку ст. 231 ГК України.

Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги щодо визначення Договором умови застосування штрафних санкцій, і як наслідок можливість застосування до спірних правовідносин п. 4. ст. 3 Закону України «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва» з наступних підстав.

Так, у пункті 5.1 Договору передбачено, що за невиконання умов цього Договору сторони несуть відповідальність згідно чинним законодавством України.

Отже, зазначений пункт Договору є лише відсилочним, у Договорі відсутнє визначення конкретних штрафних санкцій їх розмір, а тому відсутні підстави для застосування до спірних правовідносин мораторію на стягнення штрафних санкцій, передбачених приписами ст. 231 ГК України.

Таким чином, місцевим господарським судом зроблено обґрунтований висновок про відмову у задоволенні позову у зв'язку з пропуском строку позовної давності встановленим п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 2 ст. 34 ГПК України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставою для скасування рішення.

З огляду на викладені обставини, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні позову, з даним висновком погоджується і колегія суддів, оскільки він відповідає обставинам справи та вимогам законодавства.

Відповідно до п. 1 ст. 103 Господарського процесуального кодексу України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу без задоволення.

Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає, що місцевим господарським судом повно і всебічно з'ясовані всі обставини справи та надано їм належну правову оцінку, рішення суду першої інстанції відповідає законодавству, матеріалам справи та не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги і скасування чи зміни оскаржуваного рішення.

Керуючись статтями 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

1. Апеляційну скаргу Національного банку України залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 21.06.2012 р. у справі № 5011-9/4869-2012-26/056-12 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 5011-9/4869-2012-26/056-12 повернути до Господарського суду Київської області.

постанова може бути оскаржена впродовж двадцяти днів до Вищого господарського суду України.