5011-71/2767-2012 Про стягнення страхового відшкодування - 04.10.2012 Прийняття

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Приватне підприємство «СЛ Транс» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 18.04.2012 року по справі № 5011 71/2767-2012 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов про стягнення страхового відшкодування.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 30.07.2012 року апеляційну скаргу Приватного підприємства «СЛ-Транс» було прийнято до провадження в наступному складі колегії: головуючий суддя - Ткаченко Б.О., судді - Лобань О.І., Федорчук Р.В. та призначено до розгляду в судовому засіданні на 18.09.2012 року.

Розпорядженням Заступника голови Київського апеляційного господарського суду від 18.09.2012 року, в зв'язку з перебуванням головуючого судді Ткаченка Б.О. на лікарняному, справу № 5011 71/2767-2012 передано колегії суддів у складі головуючого судді: Шипка В.В., суддів: Лобаня О.І., Федорчука Р.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.09.2012 року розгляд справи відкладено на 04.10.2012 року.

18.09.2012 року через Відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від Приватного підприємства «СЛ-Транс» надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача.

Розпорядженням Заступника голови Київського апеляційного господарського суду від 04.10.2012 року, в зв'язку з виходом судді Ткаченка Б.О. з лікарняного та перебуванням судді Лобаня О.І. у відпустці, справу № 5011 71/2767-2012 передано колегії суддів у складі головуючого судді: Ткаченка Б.О., суддів: Пантелієнка В.О., Федорчука Р.В.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального і процесуального права, що призвело до прийняття невірного рішення по суті спору.

Представники сторін у судове засідання 04.10.2012 року не з'явилися.

Відповідно до абз. 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 (v0018600-11) «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України (1798-12) судами першої інстанції» у разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Згідно з абз. 1 п. 3.9.2 вищезазначеної постанови Пленуму Вищого господарського суду України, у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Ухвала Київського апеляційного господарського суду від 30.07.2012 року про прийняття апеляційної скарги до провадження та ухвала від 18.09.2012 року про відкладення розгляду спору надсилалась сторонам за адресами, вказаними в апеляційній скарзі.

Колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції по даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представників сторін.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 07.02.2010 року близько 14 год. 50 хв. на дорозі Київ-Чоп 463 км. + 400 м. поблизу с. Хватів Буського району Львівської області за межами населеного пункту, водій Габа Євген Михайлович, керуючи автомобілем марки «Опель Астра», державний номерний знак ВС 7629 АМ, здійснюючи рух заднім ходом в напрямку м. Броди, раптово виїхав на смугу зустрічного руху, де зіткнувся із автопоїздом у складі сідельного тягача марки «МАН», державний номерний знак ВС 6848 ВН із напівпричепом марки «ПАКТОН», державний номерний знак ВС 0045 ХТ, під керуванням водія Диди Дмитра Григоровича. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП) водій автомобіля «Опель Астра» Габа Є.М. отримав тілесні ушкодження із діагнозом «Закрита ЧМТ. Струс головного мозку».

Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу № ВСС 060880, виданого Львівським відділом реєстраційно-екзаменаційної роботи Державної автомобільної інспекції, сідельний тягач «МАН», державний номерний знак ВС 6848 ВН, належить Приватному підприємству «СЛ-Транс» (далі - ПП «СЛ-Транс», позивач).

16.02.2010 року слідчим СВ Буського РВ ГУМВСУ у Львівській області, капітаном міліції Гірняком Ю.В. винесено постанову, якою відмовлено в порушенні кримінальної справи у відношенні водія Диди Д.Г. за відсутністю в його діях ознак складу злочину, передбаченого ст. 286 Кримінального кодексу України (далі - постанова про відмову в порушенні кримінальної справи).

Копії матеріалів вищезазначеної постанови було скеровано начальнику ВДАІ з ОАТ Буського району та АТІ при ГУМВСУ для вирішення питання про притягнення водія автомобіля марки «Опель Астра», н.з. ВС 7629 АМ Габи Євгена Михайловича до адміністративної відповідальності відповідно до КУпАП (80731-10) .

Пунктом 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП встановлено, що справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у зв'язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП.

Відповідно до ч. 4 ст. 38 КУпАП у разі відмови у порушенні кримінальної справи або закриття кримінальної справи, але за наявності в діях порушника ознак адміністративного правопорушення адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через місяць з дня прийняття рішення про відмову у порушенні кримінальної справи або про її закриття.

Оскільки, 16.02.2010 року постановою про відмову в порушенні кримінальної справи, не доведена вина Габи Є.М. у ДТП, яка сталась 07.02.2010 року на дорозі Київ-Чоп 463 км. + 400 м. поблизу с. Хватів Буського району, враховуючи вказані вище норми КУпАП (80731-10) , адміністративне стягнення мало бути накладено не пізніш як через місяць з дня прийняття рішення про відмову у порушенні кримінальної справи, тобто до 17.03.2010 року.

Проте, в матеріалах справи відсутні докази про притягнення Габи Є.М. до адміністративної відповідальності.

Відповідно до висновку експертного автотоварознавчого дослідження № 68/10 від 26.03.2010 року, складеного судовим експертом, членом союзу експертів України у Львівському регіоні Ткачуком О.О., який діє згідно свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності № 424455, виданого 23.03.2005 року виконавчим комітетом Львівської міської ради, вартість відновлюваного ремонту автомобіля «МАН» 19.403, державний номерний знак ВС 6848 ВН, на момент виконання дослідження становить 57 929,10 грн.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», суб'єктами оціночної діяльності є суб'єкти господарювання - зареєстровані в установленому законодавством порядку фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, а також юридичні особи незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, які здійснюють господарську діяльність, у складі яких працює хоча б один оцінювач, та які отримали сертифікат суб'єкта оціночної діяльності відповідно до цього Закону.

Оскільки сертифікат суб'єкта оціночної діяльності в матеріалах справи відсутній, колегія суддів дійшла висновку про те, що Ткачук О.О. не мав повноважень для проведення експертного автотоварознавчого дослідження та визначення вартості відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу автомобіля «МАН» 19.403, державний номерний знак ВС 6848 ВН, тому висновок, складений Ткачуком О.О., судом до уваги не приймається.

Щодо вимоги позивача про стягнення страхового відшкодування з відповідача колегія зазначає.

Як вбачається з ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частиною 2 ст. 1166 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Приписами ч. 1 ст. 1187 Цивільного кодексу України зазначено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана, в тому числі з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України встановлено, що шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується винною особою.

Відповідно до полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/5409488 (а.с. 14) цивільна відповідальність власника автомобіля «Опель Астра», н.з. ВС 7629 АМ, Габи Є.М., застрахована у Приватному акціонерному товаристві «Українська інноваційна страхова компанія «Інвестсервіс» (далі - ПрАТ «Українська інноваційна страхова компанія «Інвестсервіс», відповідач).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було подано заяву до Львівського агентства № 1 ПрАТ «Українська інноваційна страхова компанія «Інвестсервіс» та надано для огляду пошкоджений автомобіль марки «МАН» 19.403, н.з. ВС 6848 ВН.

Згідно пояснень представника позивача, які були надані під час розгляду справи в суді першої інстанції, 27.10.2011 року представником позивача на усну вимогу працівника Львівського агентства № 1 ПрАТ «Українська інноваційна страхова компанія «Інвестсервіс» додатково було подано копію подорожнього листа № 197107 вантажного автомобіля в міжнародному сполученні від 31.01.2010 року та наказ № 01/07 про прийняття на роботу Диди Д.Г. від 01.07.2009 року.

Крім того, стосовно вимоги позивача про стягнення з відповідача страхового відшкодування, колегія суддів звертає увагу на наступні норми.

Статтею 5 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Згідно ст. 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

Відповідно до п. 36.1 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв'язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку.

Вимогами п. 36.2 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).

Як передбачено ст. 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) є невиконання потерпілим або іншою особою, яка має право на отримання відшкодування, своїх обов'язків, визначених цим Законом, якщо це призвело до неможливості страховика (МТСБУ) встановити факт дорожньо-транспортної пригоди, причини та обставини її настання або розмір заподіяної шкоди (п. 37.1.3. Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (1961-15) ).

Оскільки у матеріалах справи відсутня постанова суду про визнання винним водія автомобіля «Опель Астра», держ. н.з. ВС 7629 АМ, Габи Є.М. у скоєнні ДТП, що сталась 07.02.2010 року на дорозі Київ-Чоп 463 км. + 400 м. поблизу с. Хватів Буського району Львівської області, та постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності, судова колегія дійшла висновку про те, що вина Габи Є.М. не доведена у встановленому законом порядку, а отже підстави для виплати страхового відшкодування відсутні.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача страхового відшкодування задоволенню не підлягають.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обставини, викладені позивачем в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної справи.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду міста Києва від 18.04.2012 року по справі № 5011 71/2767-2012 прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга позивача задоволенню не підлягає.

У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита за її подання і розгляд покладаються на позивача (апелянта).

Керуючись ст. ст. 32- 34, 49, 99, 101, 103- 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства «СЛ-Транс» залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 18.04.2012 року по справі № 5011 71/2767-2012 - залишити без змін.

2. Матеріали справи № 5011 71/2767-2012 повернути до Господарського суду міста Києва.

3. постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.