Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Чохи Л.В. (доповідача),

суддів: Чимбар Л.О, Антоніка С.Г.

при секретарі судового засідання: Погорєлової Ю.А.

за участю представників сторін:

від позивача: Круль С.О, представник, довіреність №б/н від 03.05.12;

від відповідача: Сівченко Р.А, представник, довіреність №б/н від 21.06.12;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Приват-Агро 2" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 19.07.2012р. у справі №18/5005/4980/2012

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Приват-Агро 2",

с. Шевченко, Дніпропетровська область

до товариства з обмеженою відповідальністю "Алан", м. Дніпропетровськ

про визнання права на отримання компенсації та зобов'язання вчинити певні дії,

06.06.2012 року товариство з обмеженою відповідальністю "Приват-Агро 2" звернулося в господарський суд Дніпропетровської області до товариства з обмеженою відповідальністю "Алан" з позовом про визнання права на отримання компенсації, яка належить до виплати сільськогосподарському товариству від переробних підприємств і передбачена пунктом 1 підрозділу 2 розділу 20 «Перехідних положень» Податкового кодексу України (2755-17) та зобов'язання перерахувуати позитивну різницю між сумою податкових зобов'язань звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту звітного (податкового) періоду, розраховану відповідно до вимог пункту 1 підрозділу 2 розділу 20 «Перехідних положень» Податкового кодексу України (2755-17) для подальшої виплати компенсації. (а. с. 2-4)

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 19.07.2012 року (суддя Петрова В.І.) в позові відмовлено. Суд виходив з того, що позивач не довів той факт, що він є сільськогосподарським підприємством. Крім того, в позовній заяві ним поставлені вимоги на майбутнє, які не можуть бути задоволені судом. (а. с. 101-103)

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.08.2012 року порушено провадження з перегляду в апеляційному порядку рішення господарського суду Дніпропетровської області від 19.07.2012 року за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Приват-Агро 2", в якій ставиться питання про скасування оскарженого рішення господарського суду Дніпропетровської області і прийняття нового рішення про задоволення позову. В обгрунтування скарги позивач послався на слідуючі доводи:

- суд не прийняв до уваги, що позивач є сільськогосподарським товаровиробником, оскільки за попередній звітний рік питома вага вартості сільськогосподарської продукції становить 98, 7 %;

- згідно пункту 1 підрозділу 2 розділу 20 «Перехідних положень» Податкового кодексу України (2755-17) компенсація сільськогосподарському товаровиробнику повинна перераховуватись на спеціальний рахунок, відкритий ним в органі державної казначейської служби, незалежно від обраного позивачем режиму оподаткування;

- згідно постанови Кабінету Міністрів України №261 від 02.04.2009 року розмір дотації перераховується переробним підприємством всім сільськогосподарським товаровиробникам за продукцію одного товарного виду пропорційно вартості без врахування податку на додану вартість поставленої продукції;

- суд безпідставно відмовив в задоволенні клопотання про призначення судово -бухгалтерської експертизи, заявленої позивачем в усній формі. (а. с. 112 -115)

Заслухавши доповідь судді -доповідача, пояснення представників позивача і відповідача та дослідивши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, Дніпропетровський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

20.01.2012 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Приват-Агро 2" та товариством з обмеженою відповідальністю "Алан" був укладений договір купівлі-продажу свиней живою вагою №2001, відповідно до пункту 2.1. якого позивач забов'язався продавати відповідачу товар, а саме: свиней живою вагою, в кількості, по ціні, в строки, визначені в специфікації до договору.

Згідно пункту 11.21. статті 11 Закону України «Про податок на додану вартість» сума податку на додану вартість, що повинна сплачуватися до бюджету переробними підприємствами усіх форм власності за реалізовані ними молоко та молочну продукцію, м'ясо та м'ясопродукти, у повному обсязі спрямовується виключно для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко і м'ясо в живій вазі.

На виконання вказаного пункту Закону України «Про податок на додану вартість» (168/97-ВР) Кабінетом Міністрів України 12.05.1999 року було прийнято постанову №805 (805-99-п) «Про порядок нарахування, виплат і використання коштів, спрямованих для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко, м'ясо та м'ясо в живій вазі», якою зокрема, було затверджено Порядок нарахування, виплат і використання коштів, спрямованих для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко, м'ясо та м'ясо в живій вазі. Цим Порядком встановлено механізм нарахування та виплат дотацій на період з 01.01.1999 року до 01.01.2005 року переробними підприємствами сільськогосподарським товаровиробникам усіх форм власності і господарювання, включаючи особисті селянські господарства, за реалізовані ними переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі.

На даний час спірні правовідносини регулюються положеннями пункту 1 підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідних положень" Податкового кодексу України (2755-17) , де зазначено, що переробник сільськогосподарської продукції зобов'язаний позитивну різницю між сумою податкових зобов'язань звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту звітного (податкового) періоду, визначену у податковій декларації з податку на додану вартість щодо діяльності з постачання продукції, сплачувати до спеціального фонду Державного бюджету України та на спеціальний рахунок, відкритий ним в органі державної казначейської служби.

Відповідно до листа Державної податкової служби України від 02.03.2012р. № 3797/6/15-3315 (v3797837-12) «Щодо виплати переробними підприємствами компенсацій сільськогосподарськими товаровиробниками»компенсація виплачується сільськогосподарському товаровиробнику, що поставляє власно вироблену продукцію (молока, молочної сировини, молочних продуктів, м'яса, м'ясопродуктів, іншої продукції переробки тварин власного виробництва) та відповідає вимогам, визначеним для сільськогосподарського товаровиробника пунктом 209.6 статті 209 розділу V Податкового кодексу України, і при цьому не обрав спеціального режиму оподаткування.

Згідно пункту 9 розділу I Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо підтримки сільськогосподарських товаровиробників» (4268-17) переробне підприємство у строки, встановлені пунктом 203.1 статті 203 Кодексу подає до органу державної податкової служби податкову декларацію з податку на додану вартість і податкову декларацію з податку на додану вартість щодо діяльності з постачання продукції за місцем реєстрації переробного підприємства. У податковій декларації з податку на додану вартість щодо діяльності з постачання продукції окремо відображаються сума податку на додану вартість, що підлягає перерахуванню на спеціальний рахунок для виплати компенсації та сума податку на додану вартість, що підлягає перерахуванню до спеціального фонду Державного бюджету України. Згідно до пункту 3 розділу I цього Закону (2755-17) переробне підприємство веде окремий облік операцій з постачання власно виробленої продукції (молока, молочної сировини, молочних продуктів, м'яса, м'ясопродуктів, іншої продукції переробки тварин (шкур, субпродуктів, м'ясо-кісткового борошна), виготовленої з поставлених молока або м'яса в живій вазі сільськогосподарськими товаровиробниками, у тому числі продукції, виготовленої із сировини, визначеної у підпункті 1 цього пункту, та складає податкову декларацію з податку на додану вартість і податкову декларацію з податку на додану вартість щодо діяльності з постачання продукції.

Відповідно до пункту 209.6 статті 209 розділу V Податкового кодексу України сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є постачання вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих виробничих потужностях, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів/послуг становить не менш як 75 відсотків вартості всіх товарів/послуг, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно.

Відповідно до довідки управління агропромислового розвитку Дніпропетровської районної державної адміністрації №237 від 14.09.2012 року товариство з обмеженою відповідальністю "Приват-Агро 2" є сільськогосподарським товаровиробником, основним напрямком якого є тваринництво. Дане підприємство є виробником власної сільськогосподарської продукції, а саме: м'ясо свиней та ВРХ, молока. Питома вага власно виробленої сільськогосподарської продукції складає не менш ніж 98 відсотків від загальної кількості виготовленої і поставленої продукції протягом 2011 року. (а. с. 131)

Отже, позивач є сільськогосподарським товаровиробником, а відповідач -переробником сільськогосподарської продукції.

Позивач в своїй позовній заяві просить суд:

- визнати за товариством з обмеженою відповідальністю "Приват-Агро 2" право на отримання компенсації сільськогосподарському товаровиробнику яка належить до виплати сільськогосподарському товаровиробнику від переробних підприємств, яке передбачене пунктом 1 підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідних положень" Податкового кодексу України (2755-17) ;

- зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю "Алан" з 20.01.2012 року перераховувати позитивну різницю між сумою податкових зобов'язань звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту звітного (податкового) періоду, розраховану відповідно до вимог пункту 1 підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідних положень" Податкового кодексу України (2755-17) для подальшої виплати компенсації сільськогосподарському товаровиробнику - товариству з обмеженою відповідальністю "Приват-Агро 2".

Заявлений позивачем спосіб захисту не відповідає вимогам статті 16 Цивільного кодексу України та статті 20 Господарського кодексу України.

Право позивача на отримання компенсації випливає не тільки із вимог закону, але й із правовідносин, що склалися між сторонами. Однак позивач в своїй позовній заяві не посилається на конкретні поставки м'яса в живій вазі, здійснені ним відповідачу згідно договірних зобов'язань на підставі конкретних накладних.

Рішення суду про визнання за позивачем права на отримання компенсації не може бути виконане в порядку примусового виконання, а тому вимога про право, на думку суду, повинна поєднувати також вимогу про присудження на підставі наявності права або обов'язку.

Рішення в частині зобов'язання наперед відповідача перераховувати невизначені грошові суми згідно вимог пункту 1 підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідних положень" Податкового кодексу України (2755-17) не може бути виконане в примусовому порядку, так як обов'язок здійснювати контроль за виконанням відповідачем своїх обов'язків по виплаті компенсації сільськогосподарському товаровиробнику покладено не на державну виконавчу службу, а на податкову інспекцію.

Приймаючи до уваги, що судом у справі прийнято вірне рішення про відмову в позові, апеляційний суд вважає необхідним залишити його без змін, а скаргу без задоволення.

Керуючись статтями 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Приват-Агро 2" залишити без задоволення, а рішення господарського суду Дніпропетровської області від 19.07.2012 року у справі №18/5005/4980/2012 -без змін.

постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

постанова складена та підписана 08.10.2012 року.