9н/5014/964/2012 Про скасування рішення про державну реєстрацію і витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно - 26.09.2012 Прийняття

головуючого: суддів Мартюхіної Н.О., Геза Т.Д., Склярук О.І. за участю представників сторін: від позивача:не з'явився від відповідача -1:Гринько В.С. -за довіреністю від відповідача-2: Ларін П.М. -за довіреністю від третьої особи:не з'явився розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Білокуракинського районного спортивно-технічного клубу товариства сприяння обороні України, смт. Білокуракине Луганської областіна рішення господарського суду Луганської області від 30.05.2012р. у справі №9н/5014/964/2012 (суддя Ворожцов А.Г.)за позовом Білокуракинського районного спортивно-технічного клубу товариства сприяння обороні України, смт. Білокуракине Луганської областідо відповідачів: 1.Білокуракинської районної ради, смт. Білокуракине 2.Комунального підприємства «Білокуракинське районне бюро технічної інвентаризації», смт. Білокуракине третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів::Відділ освіти Білокуракинської районної державної адміністрації, смт. Білокуракине про скасування рішення

Білокуракинським районним спортивно-технічним клубом товариства сприяння обороні України заявлено позов до Білокуракинської районної ради, Комунального підприємства «Білокуракинське районне бюро технічної інвентаризації»про скасування рішення про державну реєстрацію і витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно, а саме: об'єкт захисної споруди № 08575, яка розташована під будівлею Білокуракинської ЗОШ № 1 за адресою: смт. Білокуракине, вул. Леніна, 57, площею 360 кв. м. та зобов'язання провести реєстрацію вказаної споруди за позивачем.

Рішенням господарського суду Луганської області від 30.05.2012р. у справі №9н/5014/964/2012 у задоволенні позову Білокуракинського районного спортивно-технічного клубу товариства сприяння обороні України до Білокуракинської районної ради, Комунального підприємства «Білокуракинське районне бюро технічної інвентаризації»про скасування рішення про державну реєстрацію і витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно, а саме: об'єкт захисної споруди № 08575, яка розташована під будівлею Білокуракинської ЗОШ № 1 за адресою: смт. Білокуракине, вул. Леніна, 57, площею 360 кв. м. та зобов'язання провести реєстрацію вказаної споруди за позивачем відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції позивач звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення господарського суду Луганської області від 30.05.2012р. у справі №9н/5014/964/2012 у повному обсязі та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу заявник посилався на те, що суд першої інстанції приймаючи рішення порушив норми матеріального та процесуального права; невідповідність висновків викладених в рішенні господарського суду обставинам справи; неповне з'ясування обставин, що мають значення по справі.

Відповідачі проти апеляційної скарги заперечували за доводами, викладеними у відзивах на апеляційну скаргу, вважають оскаржуване рішення суду законним та обґрунтованим.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, про день слухання справи був повідомлений належним чином.

Позивач в судове засідання не з'явився, надав телеграму з прохання відкласти розгляд справи на іншу дату, оскільки вважає явку обов'язковою.

Дане клопотання судовою колегією апеляційної інстанції відхилено, з огляду на таке.

За приписами ст. 28 Господарського процесуального кодексу України представництво інтересів юридичних осіб в господарському процесі здійснюється через їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника (керівника). Наведена норма не обмежує можливість представництва інтересів іншими особами, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації.

Позивачем не надано доказів неможливості прибути його представника у судове засідання, призначеного на 26.09.2012 р. Також, зазначене клопотання не містить відомостей про суттєву необхідність відкладання розгляду апеляційної провадження у зв'язку з наявністю обставин та будь-яких документів у апелянта без яких спір не може бути вирішено в даному засіданні та вплине на вирішення справи по суті.

До того ж, ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 05.09.12 р. не визначена явка представників сторін обов'язковою та заявник апеляційної скарги не з'являвся в жодне судове засідання по розгляду його скарги.

Неявка без поважних причин у судове засідання представника позивача та представника третьої особи не тягне за собою перенесення розгляду справи на інші строки, тому справу розглянуто за наявними в ній матеріалами, а повний текст постанови направляється учасникам процесу в установленому порядку.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст.ст. 28- 29 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" та ст. 101 Господарського процесуального кодексу України на підставі встановлених фактичних обставин переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи.

Відповідно до ст. 81-1 ГПК України здійснено запис судового засідання за допомогою засобів технічної фіксації та складено протокол.

Заслухавши доводи сторін, перевіривши матеріали справи та правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права України, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення господарського суду не відповідає вимогам чинного законодавства України, з огляду на наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, на підставі рішення Білокуракинської райради № 242 від 28.08.86 року підвальне приміщення Білокуракинської загальноосвітньої школи № 1 (ЗОШ № 1) площею 320 кв. м. було передане в постійне користування районному клубу ДОСААФ.

03 квітня 2003 року розпорядженням Білокуракинської райдержадміністрації № 151 Про оформлення правових документів на приміщення "Клуб Мужества", розташованого за адресою: смт. Білокуракине, вул. Леніна, 25, було вирішено оформити право власності на вказане спірне приміщення на ім'я Білокуракинського спортивно-технічного клуба товариства сприяння оборони України, позивача за справою, та видати свідоцтво на право власності.

Позивач стверджує, що він підготував необхідну документацію та направив її до Білокуракинського бюро технічної інвентаризації для реєстрації за ним права власності, проте реєстрація проведена не була.

12 грудня 2011 року відповідачем-1 на адресу позивача був направлений лист щодо вирішення питання розпорядження вищевказаним приміщенням. Внаслідок чого, позивач звернувся за запитом до Відділу освіти Білокуракинської районної державної адміністрації та Комунального підприємства «Білокуракинське районне бюро технічної інвентаризації»про реєстрацію спірної будівлі.

На що, листом №37 від 18.01.2012 р. Відділ освіти Білокуракинської районної державної адміністрації повідомив позивача про те, що Білокуракинська ЗОШ №1 є власністю територіальних громад району в особі Білокуракинської районної ради та знаходиться на балансі відділу освіти Білокуракинської РДА на праві оперативного управління. Право власності на будівлю включено з підвальним приміщенням підтверджується Свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 11.02.2009 р. віддане на підставі розпорядження Білокуракинської РДА від 25 липня 2008 року №394.

КП «Білокуракинське районне бюро технічної інвентаризації»також надало відповідь позивачу на його звернення від 12.01.2012 р. де зазначено, що є виготовлена документація для оформлення права власності, але з моменту звернення позивача у 2003 році до теперішній час оплата за проведення реєстрації права власності здійснена не була.

Згідно статті 21 Цивільного кодексу України, суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси. Вимоги про визнання акта державного чи іншого органу протиправним та про його скасування за своєю правовою природою тотожні вимогам відповідно про визнання його незаконним та про визнання його недійсним, а тому зазначені позовні вимоги підлягають розглядові господарським судом.

Місцевим господарським судом вірно визначено, що даний спір не пов'язаний із захистом прав, свобод чи інтересів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, а тому, відповідно до п.3 Інформаційного листа Вищого господарського суду України "Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм процесуального права" від 21.11.2011р. № 01-06/1623/2011 (v1623600-11) , є підсудним господарському суду.

Відповідно до п.3.5.6. Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, реєстратор БТІ відмовляє у проведенні державної реєстрації прав, якщо не проведено технічну інвентаризацію об'єкта, права щодо якого підлягають державній реєстрації. Оскільки даний спір не пов'язаний із захистом прав, свобод та інтересів суб'єктів господарювання у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, що виключає його розгляд у порядку адміністративного судочинства, то судова колегія зазначає, що Комунальне підприємство «Білокуракінське районне бюро техніческой інвентарізації»є належним відповідачем у даній справі.

Відповідно до ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Статтею 392 Цивільного кодексу України передбачено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ст. ст. 43, 60 п. 10 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (280/97-ВР) територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я. Право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб'єктів. Об'єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб'єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом.

Згідно п. 5 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

Відповідно до п. 5 наказу Міністерства юстиції України від 07.02.2002р. №7/5 (z0157-02) «Про затвердження тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно»(в редакції станом на 03.06.2002р. внесення змін) на державне підприємство «Інформаційний центр»Міністерства юстиції України покладено обов'язок запровадження в обіг спеціальних бланків (виготовлення та постачання) для видачі витягів з Реєстру прав власності на нерухоме майно та свідоцтв про право власності з 1 жовтня 2002 року.

Пунктом 7 Тимчасового положення (z0157-02) визначено, що до створення електронної версії Реєстру прав власності на нерухоме майно реєстрація прав власності на нерухоме майно здійснюється на паперових носіях.

Відповідно до п. 1.3 - 1.5 Тимчасового положення (z0157-02) , реєстрацію прав власності на нерухоме майно здійснюють комунальні підприємства бюро технічної інвентаризації (далі - БТІ).

Реєстрація прав власності на нерухоме майно (далі - реєстрація прав) - це внесення запису до Реєстру прав власності на нерухоме майно у зв'язку з виникненням, існуванням або припиненням права власності на нерухоме майно, що здійснюється БТІ за місцезнаходженням об'єктів нерухомого майна на підставі правовстановлюючих документів, за рахунок коштів особи, що звернулася до БТІ.

Обов'язковій реєстрації прав підлягає право власності на нерухоме майно фізичних та юридичних осіб, у тому числі іноземців та осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб, міжнародних організацій, іноземних держав, а також територіальних громад в особі органів місцевого самоврядування та держави в особі органів, уповноважених управляти державним майном.

Отже, рішення Білокуракинської районної ради народних депутатів від 28 червня 1986 р. № 242 не надає підстав для оформлення правовстановлюючих документів на підвальне приміщення, оскільки в рішенні не зазначено про визнання за позивачем права власності на майно.

Розпорядження Білокуракинської районної державної адміністрації від 25 липня 2009 року № 394 видано на підставі звернення власника з дотриманням вимог законодавства України в тому числі Закону України «Про освіту» (1060-12) та закріплює майно саме за закладами освіти відповідно до мети.

Крім того, спірне підвальне приміщення не виділялося окремо в натурі, воно є складовою будівлі школи, про що свідчить свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане власнику -територіальним громадам Білокуракинського району Луганської області в особі Білокуракинської райради.

Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що позивачем не було надано жодних доказів укладення правочину щодо придбання позивачем у власність спірного майна.

Статтею 1 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

За приписами ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Луганської області від 30.05.2012р. у справі №9н/5014/964/2012 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, що відповідає приписам ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, підстав для його скасування та задоволення вимог апеляційної скарги за наведеними в ній мотивами не вбачається.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору при зверненні з апеляційною скаргою підлягають віднесенню на заявника скарги.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

Апеляційну скаргу Відділу освіти Білокуракинської районної державної адміністрації, смт. Білокуракине на рішення господарського суду Луганської області від 30.05.2012р. у справі №9н/5014/964/2012 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Луганської області від 30.05.2012р. у справі №9н/5014/964/2012 -залишити без змін.

постанова набирає законної сили з дня її прийняття, направляється сторонам у справі в триденний строк та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України через Донецький апеляційний господарський суд у двадцятиденний строк.