5009/2070/12 Про стягнення пені за несвоєчасну сплату штрафу, накладеного рішенням адміністративної колегії відділення АМК про порушення законодавства про захист економічної конкуренції - 26.09.2012 Прийняття

При секретарі: Величко В.М. за участю представників сторін: від позивача: від відповідача: від третьої особи: Трубчанінов Д.В. -довір. від 17.09.2012р. № 300-122/08-9717 Коломієць О.І. -довір. № 122 від 18.06.2012 р. Сущенко П.Г. -довір. № 96 від 07.05.2012 р. не з'явився розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Антимонопольного комітету України м. Київ на рішення господарського суду Запорізької області від у справі 11.07.2012 р. (суддя Проскуряков К.В.) № 5009/2070/12 за позовом Антимонопольного комітету України м. Київ до приватного акціонерного товариства «Меркурій-V» м. Енергодар Запорізької областітретя особа без самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Управління державної казначейської служби у м. Енергодарі Запорізької області про стягнення пені у сумі 31 500грн.

Рішенням від 11.07.2012р. господарський суд Запорізької області (суддя Проскуряков К.В.) відмовив у задоволенні позову Антимонопольному комітету України м. Київ (далі - Комітет) до приватного акціонерного товариства «Меркурій-V»м. Енергодар Запорізької області, за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Управління державної казначейської служби у м. Енергодарі Запорізької області, про стягнення пені у сумі 31 500грн.

Не погоджуючись з винесеним рішенням суду першої інстанції, Антимонопольний комітет України звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити частково та стягнути з відповідача пеню у сумі 27 000грн.

Ухвалою від 06.08.2012р. апеляційна скарга була прийнята до апеляційного провадження.

В обґрунтування апеляційної скарги Комітет посилається, що рішенням від 27.12.2011р. № 8-р/тк за вчинення порушення, передбаченого ч. 2 ст. 13, п. 2 ст. 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції» (далі -Закон), на ПАТ «Меркурій-V» накладено штраф у розмірі 100000грн. Згідно ст. 56 Закону штраф сплачується у двомісячний строк з дня одержання порушником рішення про накладення штрафу та протягом 5 днів з дня сплати штрафу суб'єкт господарювання зобов'язаний надіслати до Комітету документ про сплату; за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі 1,5% від суми штрафу. Листом від 04.01.2012р. Комітет направив на адресу відповідача рішення від 27.12.2011р. №8-р/тк, яке останній отримав 17.01.2012р. Однак відповідач сплатив штраф не до Державного бюджету України, а до місцевого бюджету, тому платіжне доручення не є належним доказом сплати штрафу за рішенням Антимонопольного комітету України, оскільки сплата штрафу здійснюється лише до загального фонду Державного бюджету України. Також апелянт посилається на відсутність звернення відповідача з проханням роз'яснити, чи вважається сплаченим штраф у разі перерахування коштів до міського бюджету. Строк оплати штрафу закінчився 19.03.2012р. та згідно листа Енергодарської ОДПІ від 09.04.2012р. № 958/8/20-003 перерахування коштів по коду бюджетної класифікації з місцевого бюджету до Державного бюджету України в сумі 100 000грн. було здійснено у повному обсязі 09.04.2012р. Тому Комітет з урахуванням приписів ст. 56 Закону нарахував пеню у сумі 31 500грн. за період прострочення з 20.03.2012р. по 09.04.2012р., в оскаржуваному рішенні суду від 11.07.2012р. встановлено, що штраф сплачено у повному обсязі 06.04.2012р., тому Комітет в апеляційній скарзі змінив період нарахування пені з 20.03.2012р. по 06.04.2012р. та зменшив суму до 27000грн., яку просить стягнути при розгляді апеляційної скарги.

Від ПАТ «Меркурій-V» надійшли заперечення на апеляційну скаргу, в яких просить апеляційний суд залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу залишити без задоволення, оскільки Комітет з самого початку не повідомив реквізити для сплати штрафу, що призвело до помилкового зарахування штрафу до місцевого бюджету, але в подальшому штраф було зараховано до Державного бюджету України.

Від третьої особи -Управління державної казначейської служби у м. Енергодарі Запорізької області надійшли до апеляційного суду пояснення у справі № 5009/2070/12, в яких посилається на те, що відповідач не звертався до управління про надання реквізитів рахунків для сплати штрафу за зловживання монопольним законодавством, та третя особа просить розглянути апеляційну скаргу за відсутності її представника.

Статтею 101 ГПК України передбачено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи та заперечення представників сторін, колегія суддів встановила наступне:

При винесенні оскаржуваного рішення суд першої інстанції свої висновки обґрунтував наступним:

- ПАТ «Меркурій-V»добросовісно та своєчасно у межах двомісячного строку з дня одержання рішення про накладення штрафу платіжним дорученням № 56 від 27.02.2012р. сплатив штраф до місцевого бюджету, про що повідомив Антимонопольний комітет України листом від 29.02.2012р. вих. 41, який був одержаний Комітетом 05.03.2012р., тобто за 14 днів до закінчення кінцевого строку оплати штрафу;

- Відповідно до ст. 616 ЦК України якщо порушення зобов'язання сталося з вини кредитора, суд відповідно зменшує розмір збитків та неустойки, які стягуються з боржника;

- Після отримання Комітетом підтвердження щодо сплати ПАТ «Меркурій-V»штрафу у розмірі 100 000грн., позивач належним чином не перевірив реквізити рахунків, на які було сплачено даний штраф та своєчасно не повідомив відповідача у розумний строк про необхідність усунення виявлених недоліків, тобто Антимонопольний комітет України своєю бездіяльністю неправомірно сприяв настанню негативних наслідків для відповідача у вигляді нарахування пені за період з 20.03.2012р. по 09.04.2012р. у розмірі 31 500грн.;

- В подальшому відповідач здійснював усі можливі заходи для усунення недоліків при помилковому зарахуванні штрафу до місцевого бюджету шляхом звернення до Державної казначейської служби та податкових органів з метою перерахування суми штрафу з місцевого бюджету м. Енергодар до Державного бюджету України;

- При розрахунку суми пені у розмірі 31 500грн. позивачем не було враховано, що перерахування суми штрафу у розмірі 100 000грн. з місцевого бюджету м. Енергодар до Державного бюджету України здійснювалося частково, тому розрахунок пені Комітетом складено з порушенням вимог чинного законодавства України.

З такими висновками господарського суду не згодна колегія суддів апеляційного суду, оскільки вважає, що такі висновки не відповідають дійсним обставинам даної справи, яка була розглянута судом першої інстанції без правильного застосування норм матеріального та процесуального права.

По-перше, Антимонопольний комітет України відноситься до державних контролюючих органів, на які відповідним законом покладені спеціальні повноваження, тому у спірних правовідносинах Комітет не є кредитором, а відповідач не є боржником в розумінні ст. 616 ЦК України.

По-друге, до спірних правовідносин не застосовуються норми Цивільного кодексу України (435-15) про стягнення неустойки, штрафу та пені, оскільки правовідносини Антимонопольного комітету України з господарюючими суб'єктами при виявленні порушень економічної конкуренції, накладенні штрафів та стягненні пені регламентовані нормами Господарського кодексу України (436-15) (глава 3), закону про Антимонопольний комітет України (3659-12) , Закону України «Про захист економічної конкуренції» (2210-14) та інших законодавчих актів України.

По-третє, у матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про наявність обов'язку позивача повідомляти відповідачу повні реквізити для сплати штрафу до Державного бюджету, повідомляти платника про усунення недоліків при зарахуванні коштів до бюджету та здійснювати інші дії, пов'язані з процедурою оплати. Таким чином, не доведена бездіяльність Комітету при виконанні покладених на нього законом повноважень.

По-четверте, відповідач посилається на усний запит до органів держказначейства стосовно реквізитів для сплати штрафу та отримання нібито усної інформації з неправильними реквізитами. Таке ствердження не підтверджено матеріалами справи, оскільки є лист держказначейства № 02-04/220-389 від 07.05.2012р. та пояснення третьої особи по справі від 15.08.2012р. № 02-13/444-719, в яких повідомлено про відсутність будь-яких офіційних звернень від відповідача щодо надання реквізитів рахунків для сплати штрафу за рішенням Комітету.

По-п'яте, відсутність правильного розрахунку суми пені не є підставою для відмови у задоволенні позову про стягнення пені, оскільки господарський суд не позбавлений можливостей та знань для самостійного розрахунку суми пені, яка підлягає стягненню з врахуванням конкретних обставин справи.

Таким чином, у матеріалах справи є достатні докази про обов'язок відповідача сплатити штраф до Державного бюджету України у період до 20.03.2012р., також належним чином доведено прострочення виконання вказаного зобов'язання, що є підставою для нарахування та стягнення пені. При цьому апеляційний суд не приймає до уваги доводи апелянта стосовно того, що відповідач не має права здійснювати оплату штрафу частинами, нібито чинне законодавство передбачає тільки оплату в цілому суми штрафу. Такі доводи не підтверджуються жодною правовою нормою, господарюючий суб'єкт повинен сплатити штраф у встановлений законом строк, але скільки платежів буде при цьому робити платник та на які суми залежить виключно від волевиявлення самого платника та наявності коштів для цього.

Користуючись правами суду першої інстанції при розгляді апеляційної скарги на рішення суду, колегія суддів здійснила розрахунок суми пені за власною ініціативою з врахуванням усіх часткових оплат, а саме:

Рішення про накладення штрафу відповідач отримав 17.01.2012р. Двохмісячний строк для оплати закінчився 19.03.2012р. (17.03 та 18.03.2012р. були вихідними днями, тому останній день строку переноситься на перший робочий день). Розрахунок пені у розмірі 1,5% згідно чинного законодавства за період з 20.03.2012р. по 05.04.2012р. включно.

1) з 20.03.2012р. по 01.04.2012р. -прострочення оплати складає 13 днів; сума штрафу без оплати -100 000грн.; сума пені: 100 000грн. х 1,5% х 13 днів = 19 500грн.

2) 02.04.2012р. -прострочення 1 день; сума штрафу з врахуванням часткової оплати складає 100 000грн. -10 899грн. = 89 101грн.; сума пені: 89 101грн. х 1,5% х 1 день = 1 336,52грн.

3) 03.04.2012р. -прострочення 1 день; сума штрафу з врахуванням часткової оплати складає 89 101грн. -28 949,57грн. = 60 151,43грн.; сума пені: 60 151,43грн. х 1,5% х 1 день = 902,27грн.

4) 04.04.2012р. -прострочення 1 день; сума штрафу з врахуванням часткової оплати складає 60 151,43грн. -21 933,72грн. = 38 217,71грн.; сума пені: 38 217,71грн. х 1,5% х 1 день = 573,27грн.

5) 05.04.2012р. -прострочення 1 день; сума штрафу з врахуванням часткової оплати складає 38 217,71грн. -7 894,90грн. = 30 322,81грн.; сума пені: 30 322,81грн. х 1,5% х 1 день = 454,84грн.

Загальна сума пені за увесь період складає 22 766,90грн.

Позивач у встановленому законом порядку звільнений від спати судового збору за подачу позову та подачу апеляційної скарги. У відповідності до ст. 49 ГПК України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Таким чином, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення суду -скасуванню з прийняттям нового рішення по суті позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 102, 103, 104, 105 ГПК України, Донецький апеляційний господарський суд,-

Апеляційну скаргу Антимонопольного комітету України м. Київ на рішення господарського суду Запорізької області від 11.07.2012р. у справі № 5009/2070/12 -задовольнити частково.

Рішення господарського суду Запорізької області від 11.07.2012р. у справі №5009/2070/12 скасувати.

Позовні вимоги Антимонопольного комітету України м. Київ до приватного акціонерного товариства «Меркурій-V»м. Енергодар Запорізької області про стягнення пені у сумі 31 500грн. задовольнити частково.

Стягнути з приватного акціонерного товариства «Меркурій-V»м. Енергодар Запорізької області (71504, Запорізька обл., м. Енергодар, вул. Курчатова, 16, кв. 47, ЄДПРОУ 33141790) і зарахувати в доход загального фонду Державного бюджету України (на рахунок управління Державної казначейської служби України за місцезнаходженням платника податків по коду класифікації доходів бюджету 21081100 (символ звітності 106), інші відомості у матеріалах справи відсутні), пеню у сумі 22 766, 90грн.