26/053-12 Про стягнення суми кредиту та відсотків за користування кредитом - 20.09.2012 Прийняття

Рішенням господарського суду Київської області від 12.07.2012 року позов задоволено частково. Стягнуто з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Новий" 8 137 (вісім тисяч сто тридцять сім) грн. 61 коп. заборгованості за кредитом, 2 842 (дві тисячі вісімсот сорок дві) грн. 44 коп. заборгованості по прострочених відсотках, 2 792 (дві тисячі сімсот дев'яносто дві) грн. 40 коп. заборгованості по оплаті комісії, 623 (шістсот двадцять три) грн. 94 коп. пені за несвоєчасне повернення кредиту, 74 (сімдесят чотири) грн. 59 коп. пені за несвоєчасну сплату відсотків за кредитом, 1 602 (одну тисячу шістсот дві) грн. 42 коп. судового збору. В іншій частині в позові відмовлено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, фізична особа-підприємець ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу, в якій просив суд змінити рішення господарського суду Київської області від 12.07.2012 року у справі №26/053-12 року, стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Новий" прострочений кредит у розмірі 1 419,67 грн. Відмовити у стягненні з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Новий" простроченого кредиту в розмірі 6 6454,94 грн. у зв'язку зі спливом позовної давності, прострочених відсотків у розмірі 2 842,44 грн., заборгованості по оплаті комісії у розмірі 2 792,40 грн., пені за несвоєчасне повернення кредиту у розмірі 623,97 грн., пені за несвоєчасну сплату відсотків у розмірі 74,59 грн., за надоведеністю.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний господарський суд встановив наступне.

17.05.2007 року між Акціонерним комерційним банком "Новий", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний банк "Новий" (банк, кредитор) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 (позичальник) було укладено кредитний договір № 72-07-Г, за умовами якого кредитор надає позичальнику кредит у розмірі 35 800,00 грн. шляхом видачі готівкових коштів через касу банку на наступні цілі: ведення фінансово-господарської діяльності. Строк дії кредитного договору з 17.05.2007 року по 15.05.2009 року (п. 1.1 договору).

Договором встановлено, що плата за користування кредитом встановлюється в розмірі 18% річних.

Нарахування відсотків за користування кредитом здійснюється щомісяця на фактичний залишок коштів на позичковому рахунку. Для нарахування відсотків застосовується метод "факт/факт", тобто фактична кількість днів в місяці і фактична кількість днів у році. При розрахунку процентів враховується перший день видачі кредитних коштів і не враховується день повного погашення заборгованості по кредиту. Оплата відсотків здійснюється в наступний термін: щомісяця, не пізніше 25 числа місяця, що є наступним за місяцем нарахування процентів. Остаточний розрахунок по відсотках здійснюється при повному погашенні кредитних зобов'язань, відповідно до п. 1.3 договору.

Погашення кредиту здійснюється позичальником щомісяця рівними платежами згідно графіку погодженого сторонами в п. 1.4 договору.

Даний договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до повного погашення кредиту й нарахованих по ньому відсотків і штрафних санкцій (п. 1.9 договору).

Відповідно до п. 4.2 договору позичальник зобов'язується використати кредит по цільовому призначенню й повернути кредит у строк, зазначений у п. 1.1.

Позичальник зобов'язується щомісяця сплачувати банку комісію за надання та супроводження кредиту в розмірі 0,30 % від початкової суми кредиту на рахунок № НОМЕР_1 в Київській філії АКБ "Новий", без ПДВ.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Частиною 1 ст. 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 509 ЦК України та ч. 1 ст. 173 ГК України, в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі ст. 193 ГК України, приписи якої кореспондуються з приписами ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу (435-15) , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Окрім цього відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим до виконання.

Позивач належним чином виконав свій обов'язок щодо надання Позичальнику грошових коштів (Кредиту) в межах Кредитного договору.

Відповідач, отримавши вищезазначену суму Кредиту та користуючись грошовими коштами, в порушення умов Кредитного договору, вимог ст.ст. 526, 1054 ЦК України, свої зобов'язання за Кредитним договором належним чином не виконав, прострочивши строк погашення кредиту та станом на 27.04.2012 мав заборгованість перед позивачем з повернення кредиту у сумі 8 137,61 грн., 2 842,44 грн. заборгованість за відсоткам та 2 792,40 грн. заборгованості по оплаті комісії.

Згідно із ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Стаття 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов'язань наступають наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до статей 546, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, в тому числі неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно п. 5.5 договору за порушення строків оплати відсотків, зазначених у п. 1.3 даного договору, позичальник зобов'язується сплатити кредиторові додатково до встановленої процентної ставки по кредиту пеню в розмірі 10% від суми прострочених відсотків за кожний день прострочення.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Судом встановлено, що оскільки при вчиненні правочину сторонами не встановлено в письмовій формі відповідальності за несвоєчасну оплату комісії у вигляді пені, тому позовні вимоги про стягнення з ФОП ОСОБА_4 63,43 грн. пені за несвоєчасну оплату комісії задоволенню не підлягають.

Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність.

Відповідно до ч. 1. ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом (436-15) , іншими законами та договором.

У сфері господарювання згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч. 6 ст. 231 ГК України).

Враховуючи вищенаведене, вимоги про стягнення з відповідача пені у сумі 623,94 грн., у зв'язку з несвоєчасним повернення кредиту та пені у сумі 74,59 грн., у зв'язку з несвоєчасною сплатою процентів за користування кредитом. є правомірними та підлягають задоволенню.

У зв'язку з цим, Київський апеляційний господарський суд не вбачає підстав для скасування рішення господарського суду Київської області від 12.07.2012 року у справі № 26/053-12.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

1. Рішення господарського суду Київської області від 12.07.2012 року у справі № 26/053-12 залишити без змін, а апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 - без задоволення.