Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Кузнецової І.Л. (доповідача),

суддів: Герасименко І.М., Сизько І.А.

при секретарі судового засідання: Турбуєвій А.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Гульчій Л.І. представник, довіреність №507/02-07 від 02.07.12;

від відповідача: Рябчук С.В. представник, довіреність №б/н від 10.01.12,

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Укртек" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 04.10.2011р. у справі №14/5005/10470/2011

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "СГ Еквіпмент Лізинг Україна", м.Київ

до товариства з обмеженою відповідальністю "Укртек", м.Дніпропетровськ

про стягнення 426 324грн.51 коп.

- рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 04.10.2011р. у справі №14/5005/10470/2011 (суддя Панна С.П.) позов товариства з обмеженою відповідальністю (далі-ТОВ)"СГ Еквіпмент Лізинг Україна" задоволено, ТОВ"Укртек" зобов'язано повернути позивачу предмет лізингу за договором №F348 від 17.10.2008 року: екскаватор Hyundai R360LC-7А, 2008р. виробництва, серійний номер A0210239, з відповідача на користь позивача стягнуто 269915грн.36коп. основного боргу та 156409грн.15коп. процентів;

- приймаючи рішення, господарський суд виходив з порушення відповідачем зобов'язань по договору №F348 від 17.10.2008р. в частині повної та своєчасної оплати лізингових платежів;

- не погодившись з прийнятим рішенням, ТОВ"Укртек" подало апеляційну скаргу, в якій з посиланням на неправильне застосування судом норм матеріального і процесуального права просить це рішення скасувати, прийняти нове рішення та відмовити в задоволенні позовних вимог;

- у поданій скарзі йдеться про прийняття рішення господарським судом на підставі неналежних доказів, оскільки додані до позовної заяви документи не відповідають вимогам Національного стандарту України ДСТУ 4163-2003 "Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації" і не містять відмітку щодо засвідчення копії документа, про ненадання позивачем належних доказів розірвання договору лізингу, оскільки лист останнього про таке розірвання відповідачем не отримано, особа, підпис якої міститься в графі "отримання" в документі кур'єрської служби на підприємстві відповідача не працювала, про безпідставність встановленої позивачем до стягнення суми заборгованості, оскільки відповідачем на підставі виставлених документів сплачено 155008грн.71коп., про недоведеність позивачем суми заборгованості, оскільки договором не передбачено визначення місячних платежів у валюті обчислення, покупка валюти, комісія банку та відрахування в Пенсійний фонд, які включені до складу лізингових платежів, а також коригування при розрахунках, яке є різницею між рахунком - фактурою та актом за минулий місяць, про використання позивачем при проведенні розрахунків курсу валют з невідомих джерел та не на день розрахунку лізингового платежу і виставлення рахунку, що не відповідає вимогам п.п.2.23 -2.2.5, 2.3.12 договору, про те, що за своєю правовою природою запропоновані позивачем до стягнення проценти є пенею і, у даному випадку, її розрахунок не відповідає ст.ст. 231, 232 Господарського кодексу України та ст.ст. 1, 2 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" і для її стягнення минув строк позовної даності, а також про те, що на час розгляду справи господарським судом існувало чинне рішення приватного нотаріуса (виконавчий напис), згідно з яким в примусовому порядку підлягає вилученню у відповідача на користь позивача предмет лізингу за вказаним вище договором, у зв'язку з чим, провадження у даній справі підлягає припиненню;

- позивач вважає рішення суду обґрунтованим, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на безпідставність доводів скаржника;

- ухвалою апеляційного суду від 06.03.2011р. по справі була призначена судово-економічна експертиза, проведення якої доручено експертам Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз;

- 28.08.2012р. на адресу апеляційного суду надійшов лист названої експертної установи №1381/1382-12 від 28.08.2012р. про повернення матеріалів справи №14/5005/10470/2011 без виконання внаслідок неоплати ТОВ "СГ Еквіпмент Лізинг Україна" вартості експертизи;

- з огляду на викладене оскаржуване рішення господарського суду підлягає перегляду в апеляційному порядку за наявними у справі матеріалами;

- 19.09.2012р. скаржником заявлено клопотання про зупинення провадження по справі та роз'яснення позивачу змісту і наслідків ч.1 ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом";

- в обґрунтування клопотання покладені обставини щодо порушення господарським судом Дніпропетровської області провадження у справі №29/5005/486/2012 про банкрутство ТОВ"Укртек", введення мораторію на задоволення вимог кредиторів та публікації 01.09.2012р. в газеті "Урядовий кур'єр" №157 оголошення про банкрутство товариства.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в силу наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 17.10.2008р. ТОВ"СГ Еквіпмент Лізинг Україна" (лізингодавцем) та ТОВ"Укртек" (лізингоодержувачем) укладено договір №F348, на підставі якого лізингодавець зобов'язався передати лізингоодержувачу у володіння та користування на певний строк майно (предмет лізингу), спеціально придбане ним у визначеного лізингоодержувачем постачальника, а лізингоодержувач -прийняти цей предмет лізингу, користуватися ним за цільовим призначенням, сплачувати лізингодавцю лізингові платежі та в кінці строку дії договору придбати предмет лізингу у власність. Строк лізингу -36 місяців.

В п.1.2 договору постачальником предмету лізингу визначено ТОВ"Альфатех", предметом лізингу - екскаватор Hyundai R360LC-7А, 2008р. виробництва, серійний номер A0210239, вартістю 1278319грн..

Відповідно до п.п.2.1.5, 2.1.6 договору початковий лізинговий платіж складає 25 процентів бази обчислення лізингових платежів (п.2.2.3 договору) з податком на додану вартість. Щомісячні лізингові платежі зазначені в додатку №1 до договору.

П.2.1.8 договору встановлено розмір лізингових платежів (із застереженням п.2.27), що базується на плаваючій відсотковій ставці. Відсотковий період на протязі якого відсоткова ставка не підлягає перегляду становить 3 місяці. Як основа для встановлення лізингових платежів діє відсоткова ставка для валюти обчислення.

Згідно з п.2.2.3 договору до бази обчислення лізингових платежів, вираженій у валюті обчислення, входять всі витрати понесені лізингодавцем у зв'язку з придбанням предмета лізингу. Якщо витрати, які входять до бази обчислення лізингових платежів виражені у валюті, що не є валютою обчислення, то перерахунок їх на валюту обчислення відбувається за формулою, узгодженою в розділі ІІ п.п.2.2.3 із застосуванням курсу продажу та купівлі валюти, встановленого АТ"Каліон Банк Україна" на момент здійснення оплати таких витрат.

В п.п.2.3.1, 2.3.8 договору сторонами узгоджено, що терміни і розміри окремих лізингових платежів (із застереженням п.2.27 договору) визначено у графіку сплати лізингових платежів. Графік надається лізингоодержувачу протягом 7 календарних днів з моменту отримання лізингодавцем акту прийома-передачі або видаткової накладної. Перший лізинговий платіж підлягає сплаті протягом 5 календарних днів з моменту початку лізингу, але не пізніше останнього дня поточного місяця. Підставою для здійснення сплати щомісячних лізингових платежів є рахунки-фактури. Наступні лізингові платежі підлягають оплаті до п'ятого, десятого, п'ятнадцятого, двадцятого, двадцять п'ятого числа місяця, починаючи з місяця, наступного після місяця, в якому почався лізинг, залежно від того, яке з цих чисел місяця буде найближчим до числа місяця, з якого почався лізинг. Обов'язок сплати кожного наступного платежу виникає одного й того самого числа кожного наступного місяця.

П.2.3.12 договору встановлена відповідальність лізингоодержувача за несвоєчасне внесення будь-якого платежу у вигляді оплати процентів, які розраховуються на підставі суми несплаченого вчасно платежу у валюті обчислення, курсу продажу валюти обчислення, встановленого АТ "Каліон Банк Україна" на дату належної або фактичної сплати платежу в залежності від того, курс на яку дату є більшим та кількості календарних днів затримки платежу.

Згідно з п.2.3.14 договору неотримання рахунку-фактури на будь-який лізинговий платіж не звільняє лізингоодержувачу від сплати даного платежу.

Відповідно до п.п.7.7, 8.1, 8.3 договору лізингодавець має право відмовитися від договору в односторонньому порядку, у тому числі, у разі невиконання лізингоодержувачем своїх зобов'язань щодо сплати лізингових платежів більше 30 календарних днів.

При відмові лізингодавця від договору дія останнього припиняється з моменту, коли лізингоодержувач отримав або міг отримати письмове повідомлення лізингодавця про відмову від договору.

Після одержання відповідного повідомлення лізингоодержувач зобов'язаний повернути лізингодавцю предмет лізингу у строк вказаний в повідомленні.

В додатку №1 до договору сторонами узгоджені періоди та розміри лізингових платежів по цих періодах, до складу яких входять відшкодування частини вартості предмета лізингу та проценти / комісії.

Також сторонами підписано графік платежів до договору № F348 від 17.10.2008р. (т.1., а.с.101, зворотня сторона).

На виконання умов договору №F348 від 17.10.2008р та на підставі договору поставки №F348 від 30.10.2008р. відповідачу поставлено екскаватор Hyundai R360LC-7А, 2008р. виробництва, серійний номер A0210239, вартістю 1278319грн., що підтверджується видатковою накладною №236 від 04.11.2008р. та актом прийому-передачі від 04.11.2008р..

Проте, зобов'язання по договору лізингу в частині повного та своєчасного внесення лізингових платежів відповідачем порушені.

Виставлені позивачем в період січня-липня 2009р. рахунки відповідачем не оплачені.

На момент звернення з позовом заборгованість відповідача по оплаті за вказаний період становить 269915грн.36коп.

03.07.2009р. позивачем на адресу відповідача направлено лист №563-233/t/0/1 про відмову від договору та повернення предмета лізингу.

Факт направлення листа підтверджується авіанакладною від 03.07.2009р..

У зв'язку з неоплатою лізингових платежів позивачем нараховані проценти в сумі 156409грн.15коп. за період з 12.01. по 08.07.2009р.

Відповідно до ст. 806 Цивільного кодексу України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Згідно з ст.ст.525, 526 названого Кодексу одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу (435-15) , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Ст.ст.610, 629 Кодексу передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч.2 ст.625 Кодексу боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Ч.1 ст. 10 Закону України "Про фінансовий лізинг" встановлено, що лізингодавець має право, у тому числі, відмовитися від договору лізингу у випадках, передбачених договором лізингу або законом; вимагати розірвання договору та повернення предмета лізингу у передбачених законом та договором випадках; вимагати від лізингоодержувача відшкодування збитків відповідно до закону та договору.

Щодо досліджуваної справи, то з урахуванням положень наведених норм та вищезазначених фактичних обставин справи, а саме: порушення відповідачем умов договору лізингу в частині оплати лізингових платежів та ненадання ним доказів, які б спростовували таке порушення та доказів повернення позивачу предмета лізингу господарським судом зроблено правильний висновок про обґрунтованість позовних вимог та визнання їх такими, що підлягають задоволенню.

З огляду на викладене підстави для скасування рішення місцевого господарського суду відсутні.

Доводи скаржника про безпідставність заявленої позивачем до стягнення суми заборгованості колегією суддів не прийняті до уваги, оскільки сплачені ним протягом 2009р. кошти по договору № F348 від 17.10.2008р. правомірно зараховані позивачем в рахунок погашення заборгованості за листопад, грудень 2008р. по вказаному договору.

Наявність заборгованості за листопад, грудень 2008р. підтверджується актом звірки розрахунків, підписаним представниками сторін (т.2, а.с.65).

При цьому представлені скаржником в матеріали справи платіжні документи (т.1, а.с.109-116) не містять посилань в графі "призначення платежу" на конкретні рахунки-фактури, які виставлялися позивачем протягом січня-червня 2009р..

Стосовно доводів скаржника про сплату ним коштів в сумі 64847грн.18коп. слід зазначити, що в платіжному документі на перерахування вказаної суми як підстава платежу визначено рахунок №0-1/ F349 від 17.10.2008р., який у переліку рахунків по даній справі відсутній.

Крім того, акти здачі-приймання робіт за договором № F348 від 17.10.2008р за січень-червень 2009р. з визначеними розмірами підлягаючих до сплати лізингових платежів підписані з боку ТОВ"Укртек" без заперечень (т.2. а.с.71-76).

Посилання скаржника на застосування позивачем при виконанні розрахунку лізингових платежів непідтверджених курсів валют та курсів валют, встановлених різними банками колегією суддів визнані безпідставними.

Так, відповідно до листів публічного акціонерного товариства "КІБ Креді Агріколь" від 25.06.2004р. та від 12.02.2010р. назву публічного акціонерного товариства "Каліон Банк Україна" змінено на публічне акціонерне товариство "Корпоративний та Інвестиційний Банк Креді Агріколь", який і є правонаступником прав та обов"язків товариства "Каліон Банк Україна" (т.2, а.с.92-93).

У довідці ПАТ"КІБ Креді Агріколь" №1/№№ від 21.02.2012р. (т.2, а.с.95) наведені курси гривні по відношенню до долару США станом на 04.02., 05.02., 04.03., 03.04., 30.04. та 04.06.2009р., які використані позивачем у розрахунках лізингових платежів за відповідні періоди.

Колегія суддів не вбачає порушення прав скаржника при застосуванні позивачем в розрахунках платежів за січень, лютий 2009р. курсу, встановленого Національним банком України, оскільки такий курс значно менший від курсу гривні до долару США, встановлений ПАТ"КІБ Креді Агріколь", у зв"язку з чим, меншим є і розмір лізингового платежу.

Доводи апеляційної скарги про те, що проценти, передбачені договором є пенею не можуть бути підставою для скасування рішення місцевого господарського суду.

Ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу (435-15) , інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ст. 193 Господарського кодексу України договір є обов"язковим для виконання сторонами. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов"язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарських інтересів. Порушення зобов"язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом (436-15) , іншими законами або договором.

Отже, наведеними нормами чітко передбачено право сторін визначати в договорі інший розмір процентів річних за прострочення виконання грошових зобов"язань.

Необґрунтованими є також і посилання скаржника на наявність виконавчого напису нотаріуса, оскільки така наявність не позбавляє позивача права звернення за захистом порушеного права шляхом подання позову про вилучення та повернення предмета лізингу.

Що стосується доводів скаржника про відсутність в матеріалах справи доказів розірвання договору, то лист позивача №563-233/t/0/1 від 03.07.2009р. (т.1, а.с.67) містить чіткі та конкретні повідомлення про відмову позивача від договору внаслідок порушення ТОВ"Укртек" зобов"язань по оплаті лізингових платежів.

Як зазначено вище, одностороння відмова від договору передбачена п.п.7.7 останнього та ст. 10 Закону України "Про фінансовий лізинг".

Наявна в матеріалах справи копія авіанакладної (т.1, а.с.68) свідчить про отримання вказаного листа скаржником.

В порядку ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України належні докази в підтвердження обставин неотримання відповідної кореспонденції скаржником не надані.

Клопотання скаржника про зупинення провадження у справі задоволенню не підлягає, оскільки справа переглядається в апеляційному порядку виключно станом на момент прийняття господарським судом оскаржуваного рішення.

Процедура зупинення провадження у справі у зв"язку з публікацією оголошення про порушення справи про банкрутство може бути застосована лише на стадії позовного провадження.

Керуючись ст.ст. 101 -103. 105 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , суд -

- рішення господарського суду Дніпропетровської області від 04.10.2011р. у справі №14/5005/10470/2011 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення

Повна постанова складена 26.09.2012р